«Освіта України» продовжує серію інтерв’ю з керівниками обласних управлінь освіти. Сьогодні розмовляємо з начальником Головного управління освіти і науки Львівської ОДА Михайлом Брегіним.

“У Галичині громада завжди підставляє плече, коли треба побудувати школу, подбати про навчання дітей”

 Нещодавно «Освіта України» запланувала цикл журналістських розслідувань щодо стану справ зі шкільною й дошкільною освітою в областях. Контрольна поїздка до Львова виявила серйозні, хоча й не повсюдні, порушення Закону «Про дошкільну освіту». Наприклад, з орендою, а потім і викупом газетою «Експрес» будівлі дитсадка по вулиці Великого Володимира, 5-а.

Проте не все у Львові й об­ласті погано. Наприклад, динамічно відновлюються дитсадки, коректно проходить оптимізація шкільних навчаль­них закладів. Загалом, відчува­ється, що в області намагаються виконувати настанови Прези­дента України і уряду.

НЕ НА ПЕРШИХ МІСЦЯХ

—  Михайле Григоровичу, яких заходів вживає Головне управ­ління, щоб розібратися із ситу­ацією довкола викупу «Експресом» будівлі дитсадка?

— Про продаж приміщення цього закладу я дізнався з вашої публікації. Справа в тому, що цим займалася міськрада. І сталося це ще до того, як я заступив на поса­ду начальника Головного управ­ління освіти ОДА. До речі, чи­мало дитсадків на Львівщині й у Львові було передано в орен­ду комерційним структурам. Од­нак саме це дало змогу зберегти майно в хорошому стані.

— У Львові по вулиці Велико­го Володимира, 13, ще одна га­зета «Спортпанорама» також орендує дитсадок —  знову по­рушення Закону про дошкіль­ну освіту.

— Ми намагаємося мати ін­формацію про всі випадки. До закладів, де орендуються примі­щення, розіслано листи з вимо­гою пояснень. Із середини 90-х та до початку 2000-х років в області і Львові ми втратили третину навчальних закладів. В основному, втрачали дитсадки і школи в колгоспах, де їх ніко­му було утримувати. А ось, коли я був начальником управління, заклади не закривалися взагалі. І нині ми повертаємо дитсадки з оренди по всій області.

—  Але за кількістю відновле­них ДНЗ Львівщина не на пер­ших місцях. А потреба в дит­садках є.

— Останнім часом вжито за­ходів щодо позитивної динамі­ки розвитку, зокрема — мережі дошкільних закладів. Такі дані: у 2001 році в Львівській облас­ті діяло 472 дошкільних навчаль­них заклади, де виховувалось 850 дітей. Станом на 2011 рік функціонує 648 ДНЗ, в них— 60 100 дітей. Створено 123 на­вчально-виховних комплекси. Тільки цьогоріч ми відкрили 59 ДНЗ. Середній показник охоплення дітей дошкільною освітою зріс до 45 відсотків. Сприяє цьому і те, що відкри­ваються приватні ДНЗ. Хоча нам ще далеко до розв’язання проблеми. Ми це чудово усві­домлюємо і працюємо на пер­спективу. Рішенням сесії Львів­ської облради в березні 2009 року затверджено третю про­граму розвитку освіти Львів­щини на 2009 — 2012 роки, до якої входить проект «Дошкілля». Забезпеченню доступу ді­тей до якісної дошкільної осві­ти сприяє щорічне виділення обласної субвенції місцевим бюджетам. Зокрема, поточно­го року виділено 3,5 мільйона гривень. У2009 — 2010 роках ця сума становила 8,5 мільйона.

—  Чому в області такий низький відсоток охоплен­ня дошкільною освітою дітей п’ятилітнього віку?

— Усіма формами дошкіль­ної освіти, — а це ДНЗ, НВК, центри розвитку дитини, гурт­ки у ПНЗ, — охоплено 25,5 тисячі дітей п’ятирічного віку. В процентному відношенні — це 98 відсотків. Для порівнян­ня: у 2010 році — 86 відсо­тків. Як бачимо, показник зріс на 12 відсотків. До кінця 2011 року ми маємо на меті охопи­ти обов’язковою дошкільною освітою всіх дітей старшого до­шкільного віку.

ОПТИМІСТИЧНО ПРО ОПТИМІЗАЦІЮ

—  Як в області відбувається процес оптимізації шкіл? Які труднощі, успіхи?

— Мережа загальноосвітніх навчальних закладів Львівської області найбільша за кількістю в державі. Маємо сьогодні 1424 школи. Мусимо з гіркотою кон­статувати, що кожного навчаль­ного року призупиняють функ­ціонування понад десяток ЗНЗ. Минулого року — 12 шкіл, цьогоріч — 11. Причина — немає учнів. Так, цього року до пер­шого класу не зараховано жод­ного учня в 47-и школах, а в 59-и — по одному учневі.

Оптимізація загальноосвіт­ніх навчальних закладів триває постійно. Вона лягає на плечі керівних освітянських орга­нів місцевого самоврядування. Проблемним є функціонування малокомплектних шкіл. Так, в області маємо 29 шкіл І ступеня, де кількість учнів не перевищує п’яти чоловік. А у 25-и загаль­ноосвітніх навчальних закладах  І — ІІ ступенів навчається до 25 учнів. Середня наповнюваність класів становить 2,8 учня.

Але ми — оптимісти. До цьо­го спонукає, знову-таки, ста­тистика: за попередніми дани­ми, кількість першокласників в області очікується наступно­го року на рівні 25,7 тисячі, що на 100 учнів більше, аніж у році попередньому.

—  Чи є в області проблема утис­ку прав російськомовних на­вчальних закладів?

— Нормативні докумен­ти, чинне законодавство зобов’язують нас сприяти здо­буттю повної загальної се­редньої освіти представниками національних меншин, які проживають на території області. Йдеться про загальноосвітні школи чи класи з відповідни­ми мовами навчання. У Льво­ві функціонує п’ять загальноос­вітніх шкіл з російською мовою навчання, де здобувають освіту 2653 учні. З усією відповідаль­ністю заявляю, що проблеми прав російськомовних навчаль­них закладів в області немає.

ПРОФЕСІЙНИЙ ПРОФІЛЬ

—  Як працює на Львівщині сис­тема профільного навчання у старших класах?

— Профільне навчання за­проваджено в половині ЗНЗ. Найбільш поширеними про­фільними напрямами є при­родничо-математичний і фі­лологічний. Помітне місце в профілізації посідають навчаль­ні заклади нового типу: гімназії, ліцеї, навчально-виховні комп­лекси «школа-гімназія», «школа-ліцей», «школа-колегіум». Таких в області — шість де­сятків. Дев’ять із них — приват­ні. Саме тут створюються умови для всебічного розвитку школя­рів, їхніх здібностей і талантів.

—  Цікавить стан справ у профе­сійно-технічній освіті. Чи вда­лося тут налагодити співпрацю з роботодавцями і спонсорами?

— Ми стараємося організу­вати для вихованців ПТУ ви­робничу практику там, де в подальшому наш випускник зможе працевлаштуватися. З професійно-технічними на­вчальними закладами Львів­ської області підприємства підписали 1221 двосторонню угоду для підготовки робітни­чих кадрів. Цього року продо­вжено дію угоди про співпра­цю в підготовці кваліфікованих кадрів малярів-реставраторів Львівського професійного ху­дожнього ліцею і Фонду іме­ні Ебергарда Шьока (Німеч­чина). Фінансування проекту фондом Е. Шьока становить 365 тисяч гривень. За сприян­ня багатьох іноземних фірм у кількох ПТУ області створено навчально-практичні центри. Основне завдання центрів — впровадження новітніх тех­нологій в навчальний процес, оновлення змісту професійно-технічної освіти.

МОЛОДІ Й ОБДАРОВАНІ

—  Не секрет, що в навчальні за­клади йде мало молодих педа­гогів. Як із цим на Львіщині?

— Так, ми тут не особли­во вирізняємось серед загаль­нодержавної статистики. Тіль­ки 12,5 відсотка вчителів (3 753 особи) загальноосвітніх на­вчальних закладів Львівщини до 30 років. З початку цього на­вчального року ми змогли при­йняти на роботу тільки 137 мо­лодих спеціалістів. Здебільшого, це — випускники ВНЗ за ці­льовим спрямуванням. Вільних посад сьогодні немає. Середній обсяг тижневого педагогічного навантаження становить лише 14,5 години. Майже вісім ти­сяч педагогів, а це — 26,5 від­сотка, викладають два і більше предметів. Окрема тема — пе­дагогічні працівники пенсійно­го віку. Вони вартують гідної пенсії і пошанування. Але, зно­ву-таки — оптимістичне: щоріч­но зменшується кількість пе­дагогічних працівників до 35 років, з якими припиняються трудові відносини.

—  Як працюєте з обдарованою учнівською молоддю? Адже ві­домо, що на Львівщині є ба­гато переможців різноманітних конкурсів і предметних олім­піад.

— Не без гордості підтвер­джую: успіхи нашої молоді в інтелектуальних змаганнях на всеукраїнському й міжнарод­ному рівнях стали візитівкою нашого регіону. Львівщина по­сідає третє місце в Україні за результатами Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. У Міжнародних олімпіадах наші вихованці від­значилися шість разів: чотири бронзові медалі в Міжнародних олімпіадах з хімії (Менделєєв­ська), математики й інформати­ки, дві срібні медалі в Міжна­родній олімпіаді з фізики.

Виявленню вундеркіндів сприяє мережа профільного навчання. В тому числі й по­зашкільних навчальних закла­дів. Зокрема, у секціях і гурт­ках Львівської обласної Малої академії наук навчається по­над 1 500 учнів. Ще 350 учнів із загальноосвітніх навчальних закладів районів і міст облас­ті зайняті в очно-заочній шко­лі МАН. Заняття організовано на базі Львівського національ­ного університету імені Івана Франка, інших вишів Львова. Упродовж останніх років Мала академія наук реалізовала дис­танційне навчання із здібними сільськими школярами. І ре­зультат, як кажуть, не забарив­ся. Тільки у 2011 році маємо 23 переможці й призери Все­українського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт. За підсумками Всеукраїнських учнівських олімпіад, з базових дисциплін та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у 2011 році 28 учням загальноос­вітніх навчальних закладів об­ласті призначено стипендії Президента України й Кабміну.

Значна увага приділяється розвиткові конкурсів природ­ничо-математичного спряму­вання. Зокрема, міжнародним конкурсам з математики «Кен­гуру» і інформатики «Бобер», всеукраїнським конкурсам — природничий «Колосок» і фі­зики «Левеня». Понад 120 тисяч школярів залучено до цих конкурсів.

На реалізацію програми «Об­даровані діти» передбачено 2,9 мільйона гривень. На таланти не варто шкодувати грошей. Ре­зультати не забаряться і сус­пільство матиме від цього лише користь.

Від редакції:

«Освіта України» переконалася, що орендовані приміщення дитсадків у Львові й справді повертаються у сфе­ру освіти. Проте цього не можна ска­зати про викуплене майно навчальних закладів. На жаль, як у випадку сум­нівного придбання власником газети «Експрес» будівлі дитсадка, комерційні структури не думають повертати при­міщення дітям. «Освіта України» обі­цяє надалі стежити за цією справою та іншими схожими випадками, роз­раховуючи в цьому на співпрацю з Головним управлінням освіти Львів­ської ОДА.

Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» №91-92