«Освіта України» продовжує серію інтерв’ю з керівниками обласних управлінь освіти. Сьогодні розмовляємо з начальником Головного управління освіти і науки Львівської ОДА Михайлом Брегіним.
“У Галичині громада завжди підставляє плече, коли треба побудувати школу, подбати про навчання дітей”
Нещодавно «Освіта України» запланувала цикл журналістських розслідувань щодо стану справ зі шкільною й дошкільною освітою в областях. Контрольна поїздка до Львова виявила серйозні, хоча й не повсюдні, порушення Закону «Про дошкільну освіту». Наприклад, з орендою, а потім і викупом газетою «Експрес» будівлі дитсадка по вулиці Великого Володимира, 5-а.
Проте не все у Львові й області погано. Наприклад, динамічно відновлюються дитсадки, коректно проходить оптимізація шкільних навчальних закладів. Загалом, відчувається, що в області намагаються виконувати настанови Президента України і уряду.
НЕ НА ПЕРШИХ МІСЦЯХ
— Михайле Григоровичу, яких заходів вживає Головне управління, щоб розібратися із ситуацією довкола викупу «Експресом» будівлі дитсадка?
— Про продаж приміщення цього закладу я дізнався з вашої публікації. Справа в тому, що цим займалася міськрада. І сталося це ще до того, як я заступив на посаду начальника Головного управління освіти ОДА. До речі, чимало дитсадків на Львівщині й у Львові було передано в оренду комерційним структурам. Однак саме це дало змогу зберегти майно в хорошому стані.
— У Львові по вулиці Великого Володимира, 13, ще одна газета «Спортпанорама» також орендує дитсадок — знову порушення Закону про дошкільну освіту.
— Ми намагаємося мати інформацію про всі випадки. До закладів, де орендуються приміщення, розіслано листи з вимогою пояснень. Із середини 90-х та до початку 2000-х років в області і Львові ми втратили третину навчальних закладів. В основному, втрачали дитсадки і школи в колгоспах, де їх нікому було утримувати. А ось, коли я був начальником управління, заклади не закривалися взагалі. І нині ми повертаємо дитсадки з оренди по всій області.
— Але за кількістю відновлених ДНЗ Львівщина не на перших місцях. А потреба в дитсадках є.
— Останнім часом вжито заходів щодо позитивної динаміки розвитку, зокрема — мережі дошкільних закладів. Такі дані: у 2001 році в Львівській області діяло 472 дошкільних навчальних заклади, де виховувалось 850 дітей. Станом на 2011 рік функціонує 648 ДНЗ, в них— 60 100 дітей. Створено 123 навчально-виховних комплекси. Тільки цьогоріч ми відкрили 59 ДНЗ. Середній показник охоплення дітей дошкільною освітою зріс до 45 відсотків. Сприяє цьому і те, що відкриваються приватні ДНЗ. Хоча нам ще далеко до розв’язання проблеми. Ми це чудово усвідомлюємо і працюємо на перспективу. Рішенням сесії Львівської облради в березні 2009 року затверджено третю програму розвитку освіти Львівщини на 2009 — 2012 роки, до якої входить проект «Дошкілля». Забезпеченню доступу дітей до якісної дошкільної освіти сприяє щорічне виділення обласної субвенції місцевим бюджетам. Зокрема, поточного року виділено 3,5 мільйона гривень. У2009 — 2010 роках ця сума становила 8,5 мільйона.
— Чому в області такий низький відсоток охоплення дошкільною освітою дітей п’ятилітнього віку?
— Усіма формами дошкільної освіти, — а це ДНЗ, НВК, центри розвитку дитини, гуртки у ПНЗ, — охоплено 25,5 тисячі дітей п’ятирічного віку. В процентному відношенні — це 98 відсотків. Для порівняння: у 2010 році — 86 відсотків. Як бачимо, показник зріс на 12 відсотків. До кінця 2011 року ми маємо на меті охопити обов’язковою дошкільною освітою всіх дітей старшого дошкільного віку.
ОПТИМІСТИЧНО ПРО ОПТИМІЗАЦІЮ
— Як в області відбувається процес оптимізації шкіл? Які труднощі, успіхи?
— Мережа загальноосвітніх навчальних закладів Львівської області найбільша за кількістю в державі. Маємо сьогодні 1424 школи. Мусимо з гіркотою констатувати, що кожного навчального року призупиняють функціонування понад десяток ЗНЗ. Минулого року — 12 шкіл, цьогоріч — 11. Причина — немає учнів. Так, цього року до першого класу не зараховано жодного учня в 47-и школах, а в 59-и — по одному учневі.
Оптимізація загальноосвітніх навчальних закладів триває постійно. Вона лягає на плечі керівних освітянських органів місцевого самоврядування. Проблемним є функціонування малокомплектних шкіл. Так, в області маємо 29 шкіл І ступеня, де кількість учнів не перевищує п’яти чоловік. А у 25-и загальноосвітніх навчальних закладах І — ІІ ступенів навчається до 25 учнів. Середня наповнюваність класів становить 2,8 учня.
Але ми — оптимісти. До цього спонукає, знову-таки, статистика: за попередніми даними, кількість першокласників в області очікується наступного року на рівні 25,7 тисячі, що на 100 учнів більше, аніж у році попередньому.
— Чи є в області проблема утиску прав російськомовних навчальних закладів?
— Нормативні документи, чинне законодавство зобов’язують нас сприяти здобуттю повної загальної середньої освіти представниками національних меншин, які проживають на території області. Йдеться про загальноосвітні школи чи класи з відповідними мовами навчання. У Львові функціонує п’ять загальноосвітніх шкіл з російською мовою навчання, де здобувають освіту 2653 учні. З усією відповідальністю заявляю, що проблеми прав російськомовних навчальних закладів в області немає.
ПРОФЕСІЙНИЙ ПРОФІЛЬ
— Як працює на Львівщині система профільного навчання у старших класах?
— Профільне навчання запроваджено в половині ЗНЗ. Найбільш поширеними профільними напрямами є природничо-математичний і філологічний. Помітне місце в профілізації посідають навчальні заклади нового типу: гімназії, ліцеї, навчально-виховні комплекси «школа-гімназія», «школа-ліцей», «школа-колегіум». Таких в області — шість десятків. Дев’ять із них — приватні. Саме тут створюються умови для всебічного розвитку школярів, їхніх здібностей і талантів.
— Цікавить стан справ у професійно-технічній освіті. Чи вдалося тут налагодити співпрацю з роботодавцями і спонсорами?
— Ми стараємося організувати для вихованців ПТУ виробничу практику там, де в подальшому наш випускник зможе працевлаштуватися. З професійно-технічними навчальними закладами Львівської області підприємства підписали 1221 двосторонню угоду для підготовки робітничих кадрів. Цього року продовжено дію угоди про співпрацю в підготовці кваліфікованих кадрів малярів-реставраторів Львівського професійного художнього ліцею і Фонду імені Ебергарда Шьока (Німеччина). Фінансування проекту фондом Е. Шьока становить 365 тисяч гривень. За сприяння багатьох іноземних фірм у кількох ПТУ області створено навчально-практичні центри. Основне завдання центрів — впровадження новітніх технологій в навчальний процес, оновлення змісту професійно-технічної освіти.
МОЛОДІ Й ОБДАРОВАНІ
— Не секрет, що в навчальні заклади йде мало молодих педагогів. Як із цим на Львіщині?
— Так, ми тут не особливо вирізняємось серед загальнодержавної статистики. Тільки 12,5 відсотка вчителів (3 753 особи) загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини до 30 років. З початку цього навчального року ми змогли прийняти на роботу тільки 137 молодих спеціалістів. Здебільшого, це — випускники ВНЗ за цільовим спрямуванням. Вільних посад сьогодні немає. Середній обсяг тижневого педагогічного навантаження становить лише 14,5 години. Майже вісім тисяч педагогів, а це — 26,5 відсотка, викладають два і більше предметів. Окрема тема — педагогічні працівники пенсійного віку. Вони вартують гідної пенсії і пошанування. Але, знову-таки — оптимістичне: щорічно зменшується кількість педагогічних працівників до 35 років, з якими припиняються трудові відносини.
— Як працюєте з обдарованою учнівською молоддю? Адже відомо, що на Львівщині є багато переможців різноманітних конкурсів і предметних олімпіад.
— Не без гордості підтверджую: успіхи нашої молоді в інтелектуальних змаганнях на всеукраїнському й міжнародному рівнях стали візитівкою нашого регіону. Львівщина посідає третє місце в Україні за результатами Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. У Міжнародних олімпіадах наші вихованці відзначилися шість разів: чотири бронзові медалі в Міжнародних олімпіадах з хімії (Менделєєвська), математики й інформатики, дві срібні медалі в Міжнародній олімпіаді з фізики.
Виявленню вундеркіндів сприяє мережа профільного навчання. В тому числі й позашкільних навчальних закладів. Зокрема, у секціях і гуртках Львівської обласної Малої академії наук навчається понад 1 500 учнів. Ще 350 учнів із загальноосвітніх навчальних закладів районів і міст області зайняті в очно-заочній школі МАН. Заняття організовано на базі Львівського національного університету імені Івана Франка, інших вишів Львова. Упродовж останніх років Мала академія наук реалізовала дистанційне навчання із здібними сільськими школярами. І результат, як кажуть, не забарився. Тільки у 2011 році маємо 23 переможці й призери Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт. За підсумками Всеукраїнських учнівських олімпіад, з базових дисциплін та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у 2011 році 28 учням загальноосвітніх навчальних закладів області призначено стипендії Президента України й Кабміну.
Значна увага приділяється розвиткові конкурсів природничо-математичного спрямування. Зокрема, міжнародним конкурсам з математики «Кенгуру» і інформатики «Бобер», всеукраїнським конкурсам — природничий «Колосок» і фізики «Левеня». Понад 120 тисяч школярів залучено до цих конкурсів.
На реалізацію програми «Обдаровані діти» передбачено 2,9 мільйона гривень. На таланти не варто шкодувати грошей. Результати не забаряться і суспільство матиме від цього лише користь.
Від редакції:
«Освіта України» переконалася, що орендовані приміщення дитсадків у Львові й справді повертаються у сферу освіти. Проте цього не можна сказати про викуплене майно навчальних закладів. На жаль, як у випадку сумнівного придбання власником газети «Експрес» будівлі дитсадка, комерційні структури не думають повертати приміщення дітям. «Освіта України» обіцяє надалі стежити за цією справою та іншими схожими випадками, розраховуючи в цьому на співпрацю з Головним управлінням освіти Львівської ОДА.
Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» №91-92