Вищі навчальні заклади України завжди розраховують на партнерську підтримку Департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту
На Департаменті вищої освіти лежить величезна колективна відповідальність. Непросто регулювати найскладнішу освітню галузь, яка до того ж активно модернізується. Поле діяльності тут величезне: законодавче і нормативне забезпечення, державне замовлення, умови прийому, модернізація мережі ВНЗ, міжнародні проекти, Національна рамка кваліфікацій і багато чого іншого.
Незважаючи на значну роль і можливості, департамент діє демократично й прозоро, його керівництво завжди доступне для контактів
За «звітний» період — а це два роки — у вищій школі відбулося чимало подій. Жодна з них — формування рамки кваліфікацій, зміни в структурі держзамовлення, організація навчання і стажування за кордоном, продовження оптимізації мережі ВНЗ, вступні кампанії тощо — не обійшлася без уваги департаменту. Про те, що вдалося зробити його фахівцям, «Освіті України» розповів директор Департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту Юрій Коровайченко.
ОРГАНІЗОВАНА Й ПРОЗОРА
– Юрію Миколайовичу, не секрет, що громадськість насамперед цікавиться вступною кампанією до ВНЗ. Розкажіть, будь ласка, що тут вдалося зробити департаменту.
— Не без гордості скажу, що протягом останніх двох років вступні кампанії у нас на висоті — організовані, прозорі й демократичні. Як і 2011-го, так і поточного року задовго до часу «Х» проводили кілька підготовчих заходів. Були своєчасно затверджені умови прийому до 1025 вищих навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування. Їхній зміст ми, як ніколи, широко обговорювали з освітянською громадськістю, уважно прислухаючись до всіх побажань і критики. Лише для умов-2012 ми опрацювали понад 1000 пропозицій. Деякі були блискучі і ми не могли їх не врахувати.
Також відбулися регіональні інструктивні наради з проректорами й відповідальними секретарями приймальних комісій з питань підготовки до проведення вступних кампаній. Такі самі заходи були з представниками міністерств і відомств, що мають у підпорядкуванні ВНЗ. Створено оперативний штаб з питань вступної кампанії у вищих і професійно-технічних навчальних закладах. Все це важлива, хоча й копітка та малопомітна робота — без неї вступні кампанії не були б успішними.
– Які зміни відбулися в структурі державного замовлення?
— Вони дуже відчутні, бо стали нагальними й необхідними. Про те, які неприємні тенденції на вітчизняному ринку праці їх викликали, сказано чимало, тому повторюватися не буду. Зупинюся на досягнутому. Ми провели серйозну аналітичну й «законодавчу» роботу. З участю нашого департаменту міністерство розробило проект Концепції формування, розміщення і персоніфікації державного замовлення на підготовку фахівців. Її пріоритетне завдання — забезпечення конституційного права громадян на освіту і працю, забезпечення суспільного попиту на вищу та професійну освіту, реалізація державних пріоритетів на довгострокову перспективу розвитку країни.
У травні 2012 року ухвалено Постанову Кабміну «Про державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних і робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб у 2012 році».
Спираючись на ці основні документи, ми й працювали. Загалом, сьогодні обсяг держзамовлення навіть виріс. Проте ми скоригували його структуру, зменшуючи замовлення на певні гуманітарні спеціальності, яких на ринку надлишок, та збільшуючи на технічно-природничі. В 2012 році істотно збільшено обсяг прийому порівняно з 2011 роком за такими напрямами підготовки: «Електроніка» — майже на 33 відсотки, «Енергетика та енергетичне машинобудування» — 14,5 %, «Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв’язок» — майже 25, «Металургія та матеріалознавство» — на 64 відсотки, «Машинобудування та металообробка» — майже 28, «Хімічні технології та інженерія» — 46 %, «Авіаційна та ракетно-космічна техніка» — 43,5, «Транспорт і транспортна інфраструктура» — 32 відсотки.
Крім цього, збільшено обсяги за напрямами: «Інформатика», «Системний аналіз», «Комп’ютерні науки», «Програмна інженерія», «Комп’ютерна інженерія», «Системна інженерія», «Автоматизовані та комп’ютерно-інтегровані технології», «Мікро— та наноелектроніка», «Телекомунікації», «Безпека інформаційних і комунікаційних систем», «Системи технічного захисту інформації», «Управління інформаційною безпекою».
Звичайно, я назвав не всі пропорції. Але вже тут видно, на підготовці яких фахівців держава робить акцент.
– Як відбувалася й відбувається оптимізація мережі вищих навчальних закладів?
— Оптимізація — одне із завдань, яке стоїть перед міністерством і Департаментом вищої освіти зокрема. Статистика свідчить, що в Україні перенасичення ВНЗ. На жаль, кількість зазвичай не передбачає якість, а подекуди негативно впливає на рівень викладання.
Тому в 2011 — 2012 роках заходи щодо оптимізації мережі ВНЗ тривали. Найефективнішим проектом стало створення Криворізького державного університету, до якого увійшли два університети, два НДІ та два структурних підрозділи інших ВНЗ. Реорганізовано Одеську держакадемію холоду через приєднання до Одеської національної
академії харчових технологій. Завдяки об’єднанню кількох ВНЗ утворено ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет».
Також кілька ВНЗ І — ІІ рівнів акредитації приєднано до ВНЗ ІІІ — IV рівнів акредитації. Зокрема, ДВНЗ «Світловодський політехнічний коледж» приєднано до Кіровоградського національного технічного університету, Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум — до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
Для підвищення статусу професійно-технічних закладів і реалізації ступеневої освіти кілька ПТНЗ введено до структури ВНЗ ІІІ — ІЛ^ рівнів акредитації. Тож процес оптимізації є успішним і ми вочевидь продовжимо його в майбутньому.
– Національну рамку кваліфікацій часто згадують як один з успіхів міністерства. Розкажіть, будь ласка, про неї.
— Хоча для більшості громадян словосполучення «Національна рамка кваліфікацій» нічого не скаже, для вищої освіти це — дуже важливий документ. Це системний і структурований опис кваліфікаційних рівнів. Не в останню чергу рамка потрібна для введення європейських стандартів і принципів забезпечення освіти. Метою її впровадження є сприяння міжнародному визнанню отриманих в Україні кваліфікацій.
Природно, що наш департамент став одним із підрозділів міністерства, який відповідав за розробку і впровадження національної рамки. Власне, документ діє з 6 січня 2012 року. Та ще до цього ми провели велику попередню роботу. Так, було розроблено проект концепції розвитку національної системи кваліфікацій і підготовлено проект постанови Кабміну про порядок розроблення стандартів вищої освіти. Створено робочу групу для розроблення стратегії розвитку Національної рамки кваліфікацій, про що є відповідний наказ МОНмолодьспорту. Розроблено і затверджено план заходів щодо її впровадження.
Тепер про застосування рамки на практиці. Було розроблено проекти і здійснюються заходи щодо експериментального впровадження новітніх стандартів за напрямами підготовки: «Металургія та матеріалознавство», «Енергетика та енергетичне машинобудування», «Журналістика та інформація». Крім цього, розпочато спільний проект компанії Систем Кепітал Менеджмент, нашого міністерства та Конфедерації роботодавців України з розроблення професійних стандартів і кваліфікацій.
ЗА НАЙВИЩИМ РЕЙТИНГОМ
– Чимало шуму наробило впровадження Національної системи рейтингового оцінювання ВНЗ. Як її створювали і навіщо вона потрібна?
— Національна система рейтингового оцінювання ВНЗ дуже і дуже потрібна вищій освіті. Це свого роду засіб допомоги університетам, академіям, інститутам тощо у створенні власної культури забезпечення якості освіти. Це необхідно для конкуренції між ВНЗ. Відстаючі виші будуть тягнутися за лідерами рейтингу, а лідери — дбати, щоб їх не посунули донизу. Результатом такого руху стане постійне підвищення якості освітніх послуг.
У всьому світі рейтингові системи слугують орієнтиром для абітурієнтів, куди піти навчатися. Україні це теж потрібно, хоча би для того, щоб залучати більше іноземних студентів і заробляти на цьому. Зрозуміло, цими аргументами перелік причин упровадження Національної системи рейтингового оцінювання не закінчується.
Що стосується її створення, то був відповідний наказ міністерства, розроблено критерії системи рейтингового оцінювання, а також проведено апробацію проекту. Про її результати, до речі, писала ваша газета.
– Юрію Миколайовичу, яку оцінку роботи департаменту Ви поставили б особисто?
— Звичайно, хотілося б поставити департаменту 11 балів — вищу оцінку дає лише Господь. Та нехай краще нас оцінює освітянська громада — це буде об’єктивний погляд на нашу роботу.
ПАРТНЕРСТВО
Микола ДМИТРИЧЕНКО, ректор Національного транспортного університету:
Ректори ВНЗ на собі відчувають роботу міністерства і профільного департаменту. Отож вони можуть дати їм повну й фахову оцінку. Якщо йдеться про розробку законодавства в нашій сфері, Департамент вищої освіти в цьому процесі правофланговий – він координував пмайже всю роботу за цим напрямом.
Хочу відзначити Умови прийому до ВНЗ, які пропонувалися останні два роки. Вони дуже якісно підготовлені і це дає змогу стабільно проводити вступну кампанію, відбирати добре підготовлених абітурієнтів. Багато в чому це заслуга і Департаменту вищої освіти. Поза сумнівом, цим він заклав добрий фундамент підвищення якості підготовки фахівців у ВНЗ. Це лише один напрям взаємодії ВНЗ і нашого університету, зокрема, з Департаментом вищої освіти. В освітянському повсякденні ми, як державний ВНЗ, співпрацюємо з ним при вирішенні всіх важливих питань. Незважаючи на таку значну роль і можливості, департамент діє демократично й прозоро, його керівництво завжди доступне для контактів. Така, швидше, партнерська взаємодія якнайкраще впливає на оперативність розв’язання проблем, що дуже важливо, наприклад, під час вступної кампанії, коли не можна втрачати жодної години робочого часу.
Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» № 37