Вищі навчальні заклади України завжди розраховують на партнерську підтримку Департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту На Департаменті вищої освіти лежить величезна колективна відповідальність. Непросто регулювати найскладнішу освітню галузь, яка до того ж активно модернізується. Поле діяльності тут величезне: законодавче і нормативне забезпечення, державне замовлення, умови прийому, модернізація мережі ВНЗ, міжнародні проекти, Національна рамка кваліфікацій і багато чого іншого. Незважаючи на значну роль і можливості, департамент діє демократично й прозоро, його керівництво завжди доступне для контактів За «звітний» період — а це два роки — у вищій школі відбуло­ся чимало подій. Жодна з них — формування рамки кваліфікацій, зміни в структурі держзамовлення, організа­ція навчання і стажування за кордо­ном, продовження оптимізації мережі ВНЗ, вступні кампанії тощо — не обій­шлася без уваги департаменту. Про те, що вдалося зробити його фахів­цям, «Освіті України» розповів дирек­тор Департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту Юрій Коровайченко. ОРГАНІЗОВАНА Й ПРОЗОРА – Юрію Миколайовичу, не секрет, що громадськість насамперед цікавиться вступною кампанією до ВНЗ. Розка­жіть, будь ласка, що тут вдалося зро­бити департаменту. — Не без гордості скажу, що про­тягом останніх двох років вступні кам­панії у нас на висоті — організовані, прозорі й демократичні. Як і 2011-го, так і поточного року задовго до часу «Х» проводили кілька підготовчих за­ходів. Були своєчасно затверджені умо­ви прийому до 1025 вищих навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування. Їхній зміст ми, як ніколи, широко обговорювали з осві­тянською громадськістю, уважно при­слухаючись до всіх побажань і крити­ки. Лише для умов-2012 ми опрацювали понад 1000 пропозицій. Деякі були блискучі і ми не могли їх не врахувати. Також відбулися регіональні ін­структивні наради з проректорами й відповідальними секретарями при­ймальних комісій з питань підготов­ки до проведення вступних кампаній. Такі самі заходи були з представника­ми міністерств і відомств, що мають у підпорядкуванні ВНЗ. Створено опера­тивний штаб з питань вступної кам­панії у вищих і професійно-технічних навчальних закладах. Все це важлива, хоча й копітка та малопомітна робо­та — без неї вступні кампанії не були б успішними. – Які зміни відбулися в структурі дер­жавного замовлення? — Вони дуже відчутні, бо стали на­гальними й необхідними. Про те, які неприємні тенденції на вітчизняному ринку праці їх викликали, сказано чимало, тому повторюватися не буду. Зупинюся на досягнутому. Ми прове­ли серйозну аналітичну й «законодав­чу» роботу. З участю нашого департа­менту міністерство розробило проект Концепції формування, розміщення і персоніфікації державного замовлен­ня на підготовку фахівців. Її пріори­тетне завдання — забезпечення кон­ституційного права громадян на освіту і працю, забезпечення суспільного по­питу на вищу та професійну освіту, реалізація державних пріоритетів на довгострокову перспективу розвитку країни. У травні 2012 року ухвалено Поста­нову Кабміну «Про державне замов­лення на підготовку фахівців, науко­во-педагогічних і робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідго­товку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб у 2012 році». Спираючись на ці основні докумен­ти, ми й працювали. Загалом, сьогод­ні обсяг держзамовлення навіть виріс. Проте ми скоригували його структуру, зменшуючи замовлення на певні гу­манітарні спеціальності, яких на ринку надлишок, та збільшуючи на тех­нічно-природничі. В 2012 році істотно збільшено обсяг прийому порівняно з 2011 роком за такими напрямами під­готовки: «Електроніка» — майже на 33 відсотки, «Енергетика та енергетич­не машинобудування» — 14,5 %, «Ра­діотехніка, радіоелектронні апарати та зв’язок» — майже 25, «Металургія та матеріалознавство» — на 64 відсотки, «Машинобудування та металооброб­ка» — майже 28, «Хімічні техноло­гії та інженерія» — 46 %, «Авіаційна та ракетно-космічна техніка» — 43,5, «Транспорт і транспортна інфраструк­тура» — 32 відсотки. Крім цього, збільшено обсяги за на­прямами: «Інформатика», «Системний аналіз», «Комп’ютерні науки», «Про­грамна інженерія», «Комп’ютерна ін­женерія», «Системна інженерія», «Автоматизовані та комп’ютерно-інтегровані технології», «Мікро— та наноелектроніка», «Телекомунікації», «Безпека інформаційних і комуніка­ційних систем», «Системи технічного захисту інформації», «Управління ін­формаційною безпекою». Звичайно, я назвав не всі пропорції. Але вже тут видно, на підготовці яких фахівців держава робить акцент. ОПТИМІЗАЦІЯ ТА КВАЛІФІКАЦІЯ – Як відбувалася й відбувається оптимізація мережі вищих навчальних за­кладів? — Оптимізація — одне із завдань, яке стоїть перед міністерством і Депар­таментом вищої освіти зокрема. Ста­тистика свідчить, що в Україні пере­насичення ВНЗ. На жаль, кількість зазвичай не передбачає якість, а по­декуди негативно впливає на рівень викладання. Тому в 2011 — 2012 роках заходи щодо оптимізації мережі ВНЗ трива­ли. Найефективнішим проектом стало створення Криворізького державного університету, до якого увійшли два уні­верситети, два НДІ та два структурних підрозділи інших ВНЗ. Реорганізовано Одеську держакадемію холоду через приєднання до Одеської національної академії харчових технологій. Завдя­ки об’єднанню кількох ВНЗ утворено ДВНЗ «Донбаський державний педаго­гічний університет». Також кілька ВНЗ І — ІІ рівнів акре­дитації приєднано до ВНЗ ІІІ — IV рів­нів акредитації. Зокрема, ДВНЗ «Світловодський політехнічний коледж» приєднано до Кіровоградського на­ціонального технічного університету, Полтавський нафтовий геологорозвіду­вальний технікум — до Полтавського національного технічного університе­ту імені Юрія Кондратюка. Для підвищення статусу професій­но-технічних закладів і реалізації ступеневої освіти кілька ПТНЗ введено до структури ВНЗ ІІІ — ІЛ^ рівнів акреди­тації. Тож процес оптимізації є успіш­ним і ми вочевидь продовжимо його в майбутньому. – Національну рамку кваліфікацій часто згадують як один з успіхів мініс­терства. Розкажіть, будь ласка, про неї. — Хоча для більшості громадян сло­восполучення «Національна рамка ква­ліфікацій» нічого не скаже, для вищої освіти це — дуже важливий документ. Це системний і структурований опис кваліфікаційних рівнів. Не в остан­ню чергу рамка потрібна для введен­ня європейських стандартів і прин­ципів забезпечення освіти. Метою її впровадження є сприяння міжнарод­ному визнанню отриманих в Україні кваліфікацій. Природно, що наш департамент став одним із підрозділів міністерства, який відповідав за розробку і впровадження національної рамки. Власне, документ діє з 6 січня 2012 року. Та ще до цьо­го ми провели велику попередню робо­ту. Так, було розроблено проект кон­цепції розвитку національної системи кваліфікацій і підготовлено проект по­станови Кабміну про порядок розро­блення стандартів вищої освіти. Ство­рено робочу групу для розроблення стратегії розвитку Національної рам­ки кваліфікацій, про що є відповід­ний наказ МОНмолодьспорту. Розро­блено і затверджено план заходів щодо її впровадження. Тепер про застосування рамки на практиці. Було розроблено проекти і здійснюються заходи щодо експери­ментального впровадження новітніх стандартів за напрямами підготовки: «Металургія та матеріалознавство», «Енергетика та енергетичне машино­будування», «Журналістика та інфор­мація». Крім цього, розпочато спіль­ний проект компанії Систем Кепітал Менеджмент, нашого міністерства та Конфедерації роботодавців України з розроблення професійних стандартів і кваліфікацій. ЗА НАЙВИЩИМ РЕЙТИНГОМ – Чимало шуму наробило впрова­дження Національної системи рейтин­гового оцінювання ВНЗ. Як її створю­вали і навіщо вона потрібна? — Національна система рейтинго­вого оцінювання ВНЗ дуже і дуже потрібна вищій освіті. Це свого роду засіб допомоги університетам, академі­ям, інститутам тощо у створенні влас­ної культури забезпечення якості осві­ти. Це необхідно для конкуренції між ВНЗ. Відстаючі виші будуть тягнутися за лідерами рейтингу, а лідери — дба­ти, щоб їх не посунули донизу. Резуль­татом такого руху стане постійне під­вищення якості освітніх послуг. У всьому світі рейтингові систе­ми слугують орієнтиром для абітурі­єнтів, куди піти навчатися. Україні це теж потрібно, хоча би для того, щоб залучати більше іноземних сту­дентів і заробляти на цьому. Зрозумі­ло, цими аргументами перелік причин упровадження Національної системи рейтингового оцінювання не закін­чується. Що стосується її створення, то був відповідний наказ міністерства, розро­блено критерії системи рейтингового оцінювання, а також проведено апро­бацію проекту. Про її результати, до речі, писала ваша газета. – Юрію Миколайовичу, яку оцінку роботи департаменту Ви поставили б особисто? — Звичайно, хотілося б поставити департаменту 11 балів — вищу оцінку дає лише Господь. Та нехай краще нас оцінює освітянська громада — це буде об’єктивний погляд на нашу роботу. ПАРТНЕРСТВО Микола ДМИТРИЧЕНКО, ректор Національного транспортного університету: Ректори ВНЗ на собі відчувають роботу міністерства і профільного департаменту. Отож вони мо­жуть дати їм повну й фахову оцінку. Якщо йдеться про розробку законодавства в нашій сфе­рі, Департамент вищої освіти в цьому процесі правофланговий – він координував пмайже всю роботу за цим напрямом. Хочу відзначити Умови прийому до ВНЗ, які пропонувалися останні два роки. Вони дуже якісно підготовлені і це дає змогу стабільно проводити вступну кампанію, відбирати добре підготовле­них абітурієнтів. Багато в чому це заслуга і Департаменту вищої освіти. Поза сумнівом, цим він заклав добрий фундамент підвищення якості підготовки фахівців у ВНЗ. Це лише один напрям взаємодії ВНЗ і нашого університету, зокрема, з Департаментом вищої освіти. В освітянському повсякденні ми, як державний ВНЗ, співпрацюємо з ним при вирішенні всіх важливих питань. Незважаючи на таку значну роль і можливості, департамент діє демокра­тично й прозоро, його керівництво завжди доступне для контактів. Така, швидше, партнерська взаємодія якнайкраще впливає на оперативність розв’язання проблем, що дуже важливо, напри­клад, під час вступної кампанії, коли не можна втрачати жодної години робочого часу. Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» № 37

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу