19 років вчені спостерігали за дітьми, і визначили, які саме навички в майбутньому допоможуть їм стати успішними і легко вступити до вишів. Ці навички не вроджені, а набуті, пише Inc.

Важко повірити, але те, що вміє дитина у віці 5 років, може вплинути на його майбутні шанси на успіх. Саме про це було написано в дослідженні, опублікованому в Американському журналі суспільної охорони здоров’я в 2015 році. І йдеться зовсім не про читання і не письмо. А про соціально-емоційні навички.

Дослідники з Університету штату Пенсільванія і Університету Дьюка опитали вихователів дитячих садків про соціальні та емоційні компетентності дітей. Вчителі зважили, наскільки добре діти ділилися, слухали інших, вирішували проблеми зі своїми однолітками і були корисні.

Потім дослідники спостерігали за цими ж дітьми, коли вони стали молодими людьми, щоб подивитися, що з ними сталося. Вони виявили, що діти з найвищими соціальними і емоційними оцінками в дитсадку були більш благополучні вцілому. Вони в два рази частіше здобували вищу освіту. У них також більше шансів влаштуватися на хорошу роботу у віці до 25 років.

Але діти, які зазнавали труднощів з взаємодією, не вміли слухати і вирішувати конфлікти, з меншою ймовірністю закінчили середню школу, не кажучи вже про інститут. У них частіше виникали проблеми з законом, і вони частіше вживали психоактивні речовини.

Маючи всі докази, що підтверджують важливість соціальних і емоційних умінь, чому ми все одно більшу частину наших ресурсів вкладаємо в навчання дітей академічним навичкам? Вони не допоможуть нашим дітям стати емоційно компетентними. Ми повинні самостійно подбати про це, не покладаючись на школу.

І не панікуйте, якщо ваша дитина вже закінчила дитсадок. Ви можете навчити цьому в будь-якому віці – головне, дати дітям можливість практикуватися в повсякденному житті.

Ключові навички:

• Самосвідомість: здатність розпізнавати власні емоції і вибудовувати зв’язки між своїми почуттями, думками і поведінкою.
• Управління собою: здатність конструктивно керувати своїми емоціями, думками і поведінкою, самоконтроль.
• Соціальна обізнаність: здатність ставити себе на місце іншого і демонструвати емпатію.
• Навички спілкування: здатність створювати і підтримувати здорові відносини.
• Відповідальність в прийнятті рішень: здатність приймати правильні рішення щодо власної поведінки і взаємодії з іншими.

Вправи

У книжці «13 речей, які не роблять розумні батьки» описані конкретні вправи, які навчають дітей різного віку управляти своїми емоціями і вдосконалювати свої соціальні навички. При регулярній практиці діти можуть розвинути розум, необхідний їм для досягнення найбільшого потенціалу.

Ось кілька простих вправ, які можуть допомогти вашій дитині розвинути емоційну компетентність:

• Позначте почуття своєї дитини. Практикуйте такі фрази, як «Схоже, ти сьогодні сумний» або «Здається, тобі трохи не по собі». Зрештою, ваша дитина навчиться самостійно висловлювати свої почуття.
• Підтверджуйте почуття своєї дитини. Опирайтеся бажанню сказати щось типу: «Заспокойся – це не важливо». Замість цього скажіть: «Я бачу, що ти дійсно засмучений». Незалежно від того, чи вважаєте ви, що її емоційний стан не відповідає ситуації, навчіть свою дитину, що відчувати різні емоції – це прекрасно!
• Вивчайте співчуття. Скажіть: «Покажи мені, що відчував цей хлопчик, коли ти його вдарив». Коли ваша дитина робить сумне чи сердите обличчя, вона насправді відчуває цю емоцію на мить. І поступово  стане більш емпатічним – що є ключовим елементом соціального успіху.
• Нехай ваша дитина відчуває незручні емоції. Добре, що іноді буває нудно, страшно або самотньо. Навчіть її справлятися з дискомфортом. З вашою підтримкою дитина може дізнатися, що незручні емоції терпимі.
• Виправте вчинки, а не емоції. Дайте зрозуміти, що сердитися – це нормально, а вести себе агресивно – ні.
• І навчіть дитину, що засмучуватися, це не означає кричати. Дисципліна – це найкращий спосіб боротьби з емоціями.

Незалежно від того, 4 вашій дитині або 14, зробіть ці вправи частиною повсякденного життя. Так ви дасте дитині інструменти, які знадобляться їй в майбутньому, щоб досягти найбільшого потенціалу.

А читати і писати вона навчиться і так!