Зараз в Україні система управління закладами професійної освіти (ЗПО) сильно фрагментована – воно здійснюється на рівні держави, міст-обласних центрів та областей. Це призводить до проблем з фінансуванням, належним формуванням держзамовлення, утриманням та управлінням закладами. Мета МОН, щоб усі ЗПО фінансувалися й управлялися на рівні областей, і це вже закладено в проект закону «Про професійну освіту». На цьому наголосила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час відкриття семінару «Запуск Туринського процесу в Україні» 21 березня 2019 року, у Києві.
«Щодо фрагментації управління. Оскільки зараз у результаті реформи децентралізації міста-обласні центри мають більші доходи, то саме на них поклали повноваження з фінансування закладів, які розташовані на їхній території. Решта закладів фінансується з рівня області, але там значно менше доходів, і зараз взяти в управління заклади міст-обласних центрів вони не можуть. Для цього треба змінити підходи до перерозподілу фінансів і прийняти підготовлений нами проект закону «Про професійну освіту». Бо зараз ми маємо негативні тенденції в тому, як такі міста-обласні центри хочуть заощадити на професійній освіті. Так, міста кажуть, що під час формування регіонального замовлення вони замовлятимуть лише тих фахівців, які працюють в їхніх комунальних підприємствах. Таким чином вони скорочують рівень замовлення. При цьому вони не зважають, що в інших комерційних підприємствах, які сплачують податки місту, також потрібні фахівці з профосвітою. Щоб обґрунтувати містам наявну потребу, під час проведення дослідження в межах Туринського процесу ми маємо зібрати достовірні дані, які допоможуть вести дискусію», – пояснила Міністр.
Туринський процес – це інтерактивний інструмент аналізу політики в галузі професійної освіти на основі фактичних даних. Країни-учасниці у ньому мають керівну роль як у процесі аналізу, так і підготовці звіту, залучення зацікавлених сторін тощо. Тобто адаптувати процес збору даних до потреб та викликів країни – це зобов‘язання усіх учасників процесу.
«Ми розглядаємо Туринський процес як можливість отримати релевантні дані про стан системи професійної освіти в Україні, аби потім базувати реформу та подальшу політику у цій сфері на конкретних свідченнях. І це стосується усього – від зміни системи управління до формування регіонального замовлення. Тому ми маємо адаптувати цей збір та аналіз даних під ті виклики, що ми сьогодні бачимо перед собою в контексті трансформації системи профосвіти. Ми маємо зануритися і краще зрозуміти саме ті сфери, які найбільше сьогодні потребують змін», – зазначила Лілія Гриневич.
Вона також підкреслила найбільш нагальні проблеми розвитку системи, на аналіз яких зокрема має бути спрямована увага в межах Туринського процесу. Йдеться про:
- недостатнє фінансування галузі та відсутність інвестицій у програми розвитку та, як результат, застаріла матеріально-технічна база закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
- незавершена реформа системи управління галуззю, що призвела до фрагментації системи управління і не дозволяє стратегічно підходити до розвитку системи професійної освіти загалом;
- невідповідність змісту освіти та методики викладання вимогам сучасного ринку праці та потребам особистості;
- недосконалість системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування молоді і дорослих.
Довідково:
Україна як член Європейського фонду освіти бере участь у Туринському процесі з 2010 року – з моменту його започаткування.
У межах процесу система професійної (професійно-технічної) освіти країни аналізується за критеріями зовнішньої (розв’язання задач у галузі демографії, економіки, ринку праці, задоволення соціальних потреб) і внутрішньої ефективності (якості початкової й неперервної професійної освіти в аспектах відповідності професійних стандартів, належного забезпечення матеріально-технічної бази, кадровим потенціалом, ефективного управління і фінансування).
2016 року в межах Туринського процесу вперше звіти підготували всі регіони України. Аналіз професійно-технічної освіти здійснювався за 2014-2015 роки. На жаль, ці звіти важко було використати для прийняття рішень, оскільки це був «навчальний» етап для регіонів і звіти не були належним чином сформовані. Саме тому зараз починається новий етап дослідження, який має показати вищу якість Туринського процесу в Україні.
