0 1721
Рекомендації МОН щодо створення інклюзивного освітнього середовища 25 Червня, 2020 Педагогічна Преса

Міністерство освіти і науки України надає рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в закладах дошкільної освіти.

 

Рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в закладах дошкільної освіти.

 

Впровадження інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами раннього та дошкільного віку (далі – дітей з ООП) передбачає створення для них комфортного освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини та забезпечило б належні умови для здобуття освіти відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, отримання корекційно-розвиткових послуг, спрямованої на усунення порушень психофізичного розвитку дитини, ранньої соціалізації тощо.

Невід’ємною складовою організації освітнього простору для дітей з ООП в умовах закладу освіти є забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, а також наявність ресурсної кімнати.

Порядком організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530, передбачено, що засновник (засновники) закладу дошкільної освіти за умови створення інклюзивної групи має забезпечити в установленому законодавством порядку:

  • приведення території закладу, будівель та приміщень у відповідність із вимогами державних будівельних норм щодо закладів дошкільної освіти та інклюзивності;
  • створення відповідної матеріально-технічної та навчально-методичної бази, у тому числі забезпечення необхідними навчально-методичними та навчально-наочними посібниками, навчально-дидактичним й ігровим обладнанням;
  • облаштування ресурсної кімнати для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять тощо.

Державними будівельними нормами ДБН В.2.2-4:2018 «Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти», затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.04.2018 № 107 (далі – ДБН В.2.2-4:2018), передбачено, що при будівництві нових (реконструкції) закладів дошкільної освіти обов ’язкове проектування на першому поверсі будівлі групового осередку для інклюзивної групи, в якому додатково розміщується ресурсна кімната площею не менше ніж 16 м2. Вона повинна мати вихід у загальний коридор. Двері в такому осередку мають бути завширшки не менше ніж 0,9 м.

Створення в закладі дошкільної освіти ресурсної кімнати – є важливим кроком на шляху формування ефективного інклюзивного освітнього середовища для дітей з ООП для забезпечення реалізації права дітей на здобуття якісної дошкільної освіти, їх фізичного, розумового і духовного розвитку.

При створені ресурсних кімнат важливо дотримуватися ДБН В.2.2-4:2018 та ДБН В.2.2-40-2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 (далі – Санітарний регламент) та інших норм і правил.

Створюючи ресурсну кімнату, необхідно звернути увагу на:

1) предметно-просторове планування:

  • кімната має бути достатньо просторою та незахаращеною зайвим обладнанням;
  • слід уникати предметів, які можуть спричинити травмування;

2) освітлення та вентиляція:

  • приміщення повинне мати природне освітлення, однак необхідно передбачити штори, жалюзі, ролети або інші види захисту;
  • робоче освітлення здійснюється люмінесцентними лампами, допускається використання світлодіодних ламп, світильників, які відповідають вимогам Санітарного регламенту, ДБН В.2.2-4:2018;
  • розрахункова температура повітря – +19-23 °С;

3) санітарно-гігієнічні умови:

  • в ресурсній кімнаті, або поруч з нею, має бути розташована умивальна раковина;
  • з ресурсної кімнати має бути швидкий доступ до туалетної кімнати;

4) зовнішній шумовий фон:

  • не бажано, щоб поруч з ресурсною кімнатою знаходилися спортивний або музичний зали, це може перешкоджати проведенню корекційно-розвиткових занять.

Гама кольорів та текстур обладнання в ресурсній кімнаті підбирається максимально нейтральних та природніх відтінків, лише деякі меблі можуть мати насичене забарвлення, являючись яскравими акцентами інтер’єру кімнати.

Вимоги до обладнання та опис призначення ресурсної кімнати міститься у Типовому переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти, затвердженого наказом МОН 23.04.2018 № 414 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 травня 2018 р. за № 582/32034 (далі – Типовий перелік спеціальних засобів корекції).

Основне призначення ресурсної кімнати – створення комфортного простору для організації освітнього процесу дітей з ООП на основі застосування особистісно-орієнтованих методів. Вона має бути зручною та затишною, водночас максимально функціональною, спеціально облаштованим приміщенням, призначеним для розвитку дітей з ООП, гармонізації їхнього психоемоційного стану, надання (проведення) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).

Для цього приміщення ресурсної кімнати може бути поділено за допомогою стаціонарної або мобільної перегородки на дві зони – навчально- пізнавальну та ігрову. У навчально-пізнавальній зоні може здійснюватися процес навчання (корекції) дітей з ООП (груповий або індивідуальний). В ігровій зоні створюється простір, який сприятиме покращенню психоемоційного стану дітей, зниженню у них тривожності, агресії, нервового збудження тощо.

Використання ресурсної кімнати дасть можливість підвищити ефективність освітнього процесу та соціалізації дітей з ООП на основі сенсорної стимуляції та емоційного розвантаження, допоможе гасити спалахи роздратування, невротичні стани та агресивну поведінку.

У дітей з порушеннями розвитку такі пізнавальні сфери, як зір, слух, тактильні відчуття, вестибулярний апарат, часто працюють розгалужено. Тому важливо, щоб у ресурсній кімнаті були зібрані стимулятори, які діють на всі сенсорні сфери дітей: зорові (світло і колір), слухові (звуки (музика)), нюхові (легкі аромати), тактильні (іграшки, обладнання різні за структурою) відчуття.

Супроводження дітей з ООП до ресурсної кімнати можуть здійснювати асистент вихователя, вихователь, асистент дитини, вчитель-дефектолог, практичний психолог або інші працівники закладу освіти. Заборонено залишати дітей в ресурсній кімнаті без нагляду.

Для зручності керівником (заступником керівника) може бути складений розклад використання ресурсної кімнати для надання (проведення) психолого- педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).

Ресурсна кімната може використовуватися усіма учасниками освітнього процесу. В разі потреби та за умови наявності необхідних ресурсів (вільних приміщень, коштів для обладнання) в закладі освіти може бути створено більше однієї ресурсної кімнати.

Незамінним інструментом для адаптації дітей до умов навколишнього середовища та розвитку є сенсорна кімната (сенсорний куток) – це спеціально організоване середовище, оснащене обладнанням для стимуляції систем сприйняття: тактильної, слухової, зорової, смакової, нюхової та вестибулярної. Вона стимулює активність дітей з низькою мотивацією до навчання, аутичними або психомоторними розладами і розслаблює дітей з підвищеною агресією, тривожними розладами, гіперактивністю.

Завдяки процедурам стимуляції різних сенсорних систем, можна домогтися таких ефектів:

  • розслаблення – зняття м’язового та емоційного напруження;
  • стимуляція сенсорного сприйняття і рухової активності;
  • розвиток концентрації і управління увагою;
  • підвищення позитивних емоцій шляхом стимулювання психічної і пізнавальної активності;
  • розвиток правої півкулі головного мозку, а значить – творчих здібностей, уяви, інтуїції;
  • корекція і відновлення зорово-моторної координації;
  • корекція та відновлення рецепторної чутливості;
  • корекція психічних станів – зниження агресії та тривожності;
  • профілактика розумової і фізичної перевтоми.

Сенсорні кімнати в закладах дошкільної освіти можуть бути облаштовані світловим пучком для психологічного розвантаження, сенсорними світловими іграшками, інтерактивними панелями з сенсорними датчиками, м’якими пазлами, конструкторами, звуковим обладнанням, безкаркасними меблями тощо.

Використання сенсорної кімнати допомагає дитині з ООП відволіктись від освітнього процесу, розслабитись і заспокоїтись. Особливо відчуття спокою та безпеки є важливою складовою життя дітей з аутизмом.

Типовим переліком спеціальних засобів корекції визначено вимоги до обладнання для сенсорної кімнати (сенсорного кутка), кабінету психологічної реабілітації. Сенсорний куток може розміщуватися в ресурсній кімнаті, кабінеті психолога тощо.

Реалізація права дітей з ООП щодо рівного доступу до якісної дошкільної освіти вимагає забезпечення безбар’єрного доступу до закладів освіти та організації безпечного інклюзивного освітнього середовища.

Основними елементами забезпечення архітектурної доступності та умов для організації інклюзивного навчання в закладі освіти є:

  • доступність прилеглої території до будівлі закладу освіти (шляхи руху, зона паркування транспорту);
  • безбар’єрний вхід (входи, виходи, сходи, пандуси);
  • безперешкодний рух в приміщеннях (коридори, ліфти, підйомники, позначення, піктограми);
  • доступність до дверних і відкритих прорізів;
  • пристосування приміщень (шляхів руху, загальних і санітарних приміщень, рекреаційних зон).

Заходи щодо доступності освітнього середовища потребують забезпечення виконання обов’язкових регламентних вимог, дотримання технічних характеристик матеріалів, обладнання, визначених відповідними державними будівельними нормами (ДБН) і державними стандартами України (ДСТУ).

При розробленні проектно-кошторисної документації для будівництва, реконструкції, капітального ремонту або технічного переоснащенні закладів дошкільної освіти необхідно дотримуватись ДБН і ДСТУ, що дозволить реалізувати безбар’єрне середовище.

 

 

З метою надання інформаційної підтримки органам місцевого самоврядування щодо створення безбар’єрності та умов для інклюзивного навчання в закладах освіти Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготовлено інформаційний посібник «Новий освітній простір. Безбар’єрність», який можна завантажити за посиланням.

Таким чином, забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування навколишнього середовища, в тому числі створення ресурсної кімнати, є невід’ємною частиною інклюзивного простору та забезпечує основу для належної організації дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Джерело Лист МОН № 1/9-348 від 25 ЧЕРВНЯ 2020р. 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *