1 2763
Роз’яснення щодо завдань 49–53 з української мови і літератури ЗНО-2020 13 Липня, 2020 Педагогічна Преса

Цьогоріч у зошиті сертифікаційної роботи з української мови і літератури основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання в частині 2 «Українська література» вміщено низку завдань (кластерні завдання), що стосуються незнайомого для тестованих позапрограмового поетичного твору (завдання № 49–53).

Практика використання кластерних тестових завдань до незнайомих текстів не нова в тестах ЗНО з української мови та літератури. Так, традиційно в частині 1 «Українська мова» сертифікаційної роботи пропонуються тестові завдання, під час виконання яких учасникам тестування необхідно працювати з незнайомим текстом, тим самим засвідчуючи як свої знання з лінгвістики тексту, так і вміння читати й аналізувати тексти різної тематики, композиційної, жанрової й стильової природи.

Цього року подібна практика була поширена й на частину 2 «Українська література», що вповні відповідає як засадничим орієнтирам навчання української літератури в школі, серед яких особливе місце належить компетентнісній спрямованості навчання, що досягається шляхом, зокрема «зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь практичної діяльності, що забезпечує достатню кількість часу для формування предметних і ключових компетентностей; формулювання очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності термінами компетентнісного підходу: знаннєвий компонент – учень називає, формулює, записує, наводить приклади тощо; діяльнісний компонент – учень розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, застосовує тощо; ціннісна складова – учень усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо», так і вимогам, визначеним програмою ЗНО з української мови та літератури, відповідно до якої учасник тестування повинен уміти:

  • визначати тему, ідею, проблематику літературних творів;
  • характеризувати героїв, коментувати їхні вчинки;
  • знаходити художні засоби й визначати їхню роль;
  • знати такі літературні поняття, як лірика, її тематичні різновиди й жанри

Завдання 49–53 субтесту з української літератури передбачають не лише перевірку знань, умінь і навичок учасників тестування в галузі літератури, а й практичне застосування їх під час роботи з позапрограмовим художнім текстом. Такі завдання дають можливість виокремити сильних учасників ЗНО за їхньою здатністю застосовувати знання в нових, нестандартних умовах, умінням зіставляти факти, робити висновки, складати уривки в цілісну картину. Відповідні якості молодої людини є надзвичайно актуальними, бо це вимога не лише освітньої галузі, а й сучасного життя.

Варто зазначити, що практика використання позапрограмових творів є типовою в тестуваннях з літератури в багатьох країнах, приміром, у Польщі, Македонії, Фінляндії та ін. У вітчизняному субтесті з літератури вона лише започатковується, доповнюючи усталену на сьогодні практику: основна увага в тестових завданнях з літератури зосереджена на програмових творах, а позапрограмовий твір, який уводиться до тесту, так чи так пов’язаний із якимось програмовим і має до себе завдання, які не виходять за межі вимог, визначених програмою ЗНО щодо вмінь учасників тестування.

У тесті основної сесії 2020 року таким позапрограмовим твором став вірш «О панно Інно! Липень. Спека…», який, з одного боку, є алюзією на програмовий твір Павла Тичини «О панно Інно…», а з іншого, – прийнятним з естетичного та тестологічного погляду прикладом для перевірки сформованості в тестованих визначених програмою ЗНО вмінь і навичок у галузі аналізу ліричного твору.

Оскільки згаданий вірш до тесту включено як позапрограмовий, укладачі тестового зошита свідомо не зазначали автора (як це було і у випадку з пробним ЗНО-2020), аби не відволікати увагу учасників неактуальною (у цьому конкретному випадку) для виконання завдань інформацією й відразу скерувати їх безпосередньо на роботу з текстом та завданнями до нього.

Автором відібраного до включення в тест 2020 року вірша є Надія Гуменюк – відома сучасна письменниця, поетеса, журналістка, лауреатка премій імені Лесі Українки, імені Олександра Олеся, імені Віктора Близнеця, імені Агатангела Кримського, імені родини Косачів; лауреатка, дипломантка численних Всеукраїнських літературних конкурсів «Золотий лелека», «Книжкова толока», «Ярославів Вал», «Коронація слова» та багатьох інших; володарка «Почесної відзнаки» Національної спілки письменників України, «Почесної відзнаки» Національної спілки журналістів України,

Почесної відзнаки «Журналістська гідність».

Творчість авторки високо оцінена літературознавцями й літературними критиками.

Микола Жулинський, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т. Шевченка, доктор філологічних наук, відзначає: «Вона чудовий прозаїк і публіцист. Але передовсім Надія Гуменюк – чудова поетеса. Її поезії з останньої збірки, що має назву «Голос папороті», мене вражають тим, що в них така волинська, тиха, але надзвичайно багата образність. Це поетеса класичного стилю, дуже виваженої поетичної традиції».

Євген Баран, літературний критик, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, пише про авторку: «Легка й доступна поетична мова Надії Гуменюк. Немає насильства, літературної штучності у слові й образі. Таке природне взаємопереплетіння: життєвого досвіду, таланту й літературної традиції».

Микола Кодак, доктор філологічних наук, наголошує: «Ця поетеса давно вже склалася в особистість, гідну всілякої підтримки, аж до вшанування іменем (чи титулом) лауреата премії імені Т. Г. Шевченка. Таким – значущим і величним – бачиться мені це ім’я гордої волинянки, – Надії Павлівни Гуменюк, – кожне слово якої поетично відгранене і злеліяне задля рідного народу».

Включений до тесту ЗНО-2020 вірш Надії Гуменюк «О панно Інно! Липень. Спека…» опубліковано в збірці «Голос папороті» (Луцьк, 2009). Це блискуча алюзія на одну з найкращих інтимних поезій Павла Тичини «О панно Інно…». Об’єднує обидва твори мотив щемливих спогадів про втрачене, а відтак далеке, кохання, і сумне відчуття самотності. У Тичини меланхолійний настрій ліричного героя підсилений образом зимової тиші й «снігів, снігів, снігів», і в цю білу холодну порожнечу вривається тепла згадка про «шепіт гаю» й «любові усміх», що несміло квітнув, даруючи надію, коли «цвіли луги». У Гуменюк лірична героїня виринає з «дна споминів» (Франків образ) на контрасті – у липневу спеку, і білий колір у поезії тепер навіює несміливу мрію про «танець білий» і символізує «невимовну ніжність» чистого й непорочного почуття любові. Тичинівські алітерації увиразнюють це «білопінне» імпресіоністичне видиво й викликають асоціації з дивовижним живописом «Intermezzo»: «Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл» чи з пастельними тонами Стельмахових полів: «На ниві саме біло-рожевою піною квітувала гречка».

Текст вірша легко сприймається, зручний в аспекті аналізу, має виразно окреслені площини для перевірки: знання змісту програмового твору, а саме вірша П. Тичини «О панно Інно…» (завдання 49), розуміння мотивів (завдання 50), знання й визначення художніх засобів у художньому тексті (завдання 51), знання й розуміння різновидів лірики (завдання 52), аналіз тематичної спрямованості твору (завдання 53).

Зважаючи на те, що завдання 49, 50 та 51 не викликали в зацікавлених осіб питань, зупинимося на тих, щодо яких виникли певні перестороги як в учасників, так і в окремих представників громадськості, а саме на завданнях 52 та 53.

Тестове завдання 52 має на меті перевірити знання видів лірики й розуміння їхніх особливостей. Серед тематичних різновидів лірики в програмі зазначено такі: інтимна, громадянська (патріотична), пейзажна, філософська. Поезія «О панно Інно! Липень. Спека…», представлена в сертифікаційній роботі, має ознаки інтимної (Прийде хтось несказанно милий / І поведе у світ любові…) та пейзажної (Цей липень. Липи. Білопінно…) лірики. Натомість ознак філософської лірики у цій поезії немає, адже, за твердженнями знаних літературознавців, для цього виду ліричних творів характерні роздуми, розмірковування, медитації. Так, «Літературознавчий словник-довідник» (Київ :, 1997. С. 710) характерними особливостями філософської лірики називає «превалювання логізованих узагальнених образів, медитацію як спосіб ліричного осмислення дійсності». Отже, жодних підстав зараховувати вірш «О панно Інно! Липень. Спека…» до філософської лірики немає, так само як, наприклад, не вважають філософською поезією і вірш Тичини «О панно Інно…», попри всю глибину самоспоглядальної зануреності його ліричного героя.

У завданні 53 з-поміж п’яти запропонованих як варіанти відповіді ліричних творів необхідно було визначити той, що тематично близький до наведеної як стимул поезії «О панно Інно! Липень. Спека…». Тобто завдання орієнтоване на виявлення здатності тестованих диференціювати й групувати ліричні твори за їхньою тематикою. Для виконання цього завдання важливо було пригадати (суто знаннєвий компонент), що поезія «Задивляюсь у твої зіниці…» належить до громадянсько-патріотичної лірики, «Ти знаєш, що ти – людина?» та «Contra spem spero» – до філософської, медитативної, «Блакитна Панна» – до пейзажної (мотив – краса весняної природи, що надихає на творчість), і врешті пригадати / виснувати, що вірш «Чари ночі» за своїм провідним мотивом тематично належить до групи інтимної лірики («Цілуйцілуйцілуй її  – / Знов молодість не буде!») з елементами пейзажної (Відбились зорі у воді, / Летять до хмар тумани…/ Тут ллються пахощі густі, / Там гнуться верби п’яні…). Як відомо, «Чари ночі» називають вершиною інтимної лірики Олександра Олеся. У цьому вірші лунає заклик цінувати кожну мить життя, берегти почуття. У свою чергу стан ліричного героя віддзеркалює стан природи. Краса життя, краса почуттів, краса природи – понад усе. Такий провідний мотив твору. Отже, тематично близьким до поезії «О панно Інно! Липень. Спека…»  з-поміж згаданих у завданні 53 є саме «Чари ночі» Олександра Олеся.

З таких міркувань виходили як автори тестових завдань, експерти, які проводили експертизу цих завдань, так і члени предметної фахової комісії з української літератури, які затверджували ключі правильних відповідей до відповідних завдань 30 червня 2020 року.

Зважаючи на те, що персональні дані авторів завдань і членів предметної фахової комісії є службовою інформацією з обмеженим доступом, можемо лише зазначити, що всі тестові завдання, які зрештою потрапили в частину 2 «Українська література» зошита сертифікаційної роботи 2020 року, розроблені групою авторів, серед яких доктори філологічних наук – професори провідних університетів, кандидати філологічних і педагогічних наук, заслужені вчителі України, педагоги-практики, а серед членів предметної фахової комісії з української літератури три доктори філологічних наук, два кандидати філологічних наук, учителі-практики, серед яких заслужений учитель України.

Насамкінець варто наголосити, що Український центр оцінювання якості освіти повсякчас працює над підвищенням якості тестових матеріалів, аби завданнями з літератури були охоплені всі когнітивні рівні, зокрема й один із найвищих – аналізу (за таксономією Б. Блума). Запропоновані в тесті 2020 року в частині 2 «Українська література» завдання 49–53 якраз і покликані забезпечити досягнення цієї мети. Тож подібні завдання на аналіз тексту, зокрема й художнього, будуть включатися до сертифікаційних робіт і надалі. Принагідно запрошуємо фахівців-літературознавців і письменників долучатися до цієї надзвичайної важливої роботи заради молодого покоління громадян України.

УЦОЯО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Коментарi

  1. Завдання цікаве, віддзеркалює вміння абітурієнта працювати з художніми текстами, а не просто відтворювати завчене у школі або з репетитором.
    Дяка за фахове роз’яснення УЦОЯО для всіх стурбованих