Як директорам доведеться рятувати від вірусу свої школи - 15 porad dlya shkil i vlady yak pidgotuvatysya do drugoi hvyli pandemii . Doslidzhennya PISA e1593213836751

З наближенням 1 вересня МОЗ та головний санітарний лікар України розробили необхідні вказівки щодо початку навчання в умовах поширення коронавірусу. «Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби» надійдуть до директорів та власників шкіл вже найближчим часом.

Звичайно, що лише рекомендацій Міністерства охорони здоров’я недостатньо для організації безпечного навчального процесу. Саме тому Міністерство освіти має надати деталізовані рекомендаційні листи щодо роботи шкіл, зазначила заступниця міністра освіти Любомира Мандзій.

Листи з рекомендаціями щодо організації навчального процесу, необхідно було надіслати керівництву шкіл заздалегідь, так як школам ( і не тільки школам) необхідний час для підготовки та переналаштування всіх процесів навчання. Зокрема, було потрібно раніше провести тендери на закупівлю медичних масок, рукавичок, дезінфікуючих засобів і пірометрів, але гроші з місцевих бюджетів досі не виділені. І чи зможе влада на місцях впоратися з такими витратами?

Перш ніж створювати список рекомендації для шкіл необхідно вивчити реальні можливості навчальних закладів середньої освіти. Наприклад, міжнародний регламент «План дій з відновлення роботи шкіл», створений за підтримки ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Світового банку та WFP підкреслюють необхідність попереднього аналізу спроможності школи забезпечити безпеку учнів: площа класів, кількість учнів, наявність санітарно-гігієнічних приміщень, тощо. Лише після детального аналізу з’явиться можливість відкривати школи. Але навіть тоді не всі навчальні заклади можуть відкрити свої двері для дітей. І скоріше всього не на повний навчальний день.

На період пандемії та карантинного режиму Україну поділять на чотири зони в залежності від рівня захворюваності на COVID-19. Рекомендаційні листи розроблені для зеленої зони. Що чекає інші карантинні зони в плані організації освітніх процесів?

Рекомендовані норми введені МОЗ обговорюються вже давно. Але з наближенням до початку навчального року з’являються нові вимоги, засновані на рекомендаціях міжнародних спільнот. Наприклад, «Керівництво з профілактики та контролю за COVID-19 для шкіл», розроблене за підтримки ЮНІСЕФ, ВООЗ, Червоного Хреста цілком відповідає діям та прийнятим мірам нашим урядом, але є і відмінності. Ми також зібрали думки педагогів-практиків про нові ідеї.

В рекомендаціях МОЗ зазначено, що температурний скринінг на вході в навчальний заклад будуть проходити тільки співробітники школи. Що стосується учнів, то їх будуть опитувати про самопочуття вчителі. Якщо в учня виявлено симптоми гострого респіраторного захворювання, то дитину мають ізолювати в спеціально відведене приміщення та повідомити батьків.

«Опитування будуть не дуже ефективні, — каже знайома вчителька. — Ми з досвіду знаємо, що деякі батьки посилають до школи хворих дітей: мама зранку дала пігулочку й заспокоїла себе, що якось воно буде. Тому термоскринінг для дітей важливий — це і протиепідемічний захід, і знак для батьків, щоб вони хворих дітей до школи не відправляли».

В рекомендаціях МОЗ не вказано досвід вирішення подібних питань в інших країнах. Наприклад, в Південній Кореї збір інформації про самопочуття вчителів та учнів проводиться за два тижні до початку навчального року для реальної оцінки ризиків та визначення осіб, котрі можуть відвідувати школу.

Також, необхідно оперативно зібрати дані про епідеміологічну ситуацію в школах, не шляхом надсилання телефонограми у райвно, а декількома кліками в спеціальній електронній платформі Yunnan Education Cloud. Школи провінції Юньнань кожного дня завантажують свіжі дані щодо кількості хворих та підозр на коронавірус.

Заходити в школу необхідно в медичній масці, а ось перебувати в масці під час уроку не обов’язково.

Тобто, дитина багаторазово буде знімати та одягати маску, і засіб захисту стане нестерильним. До того ж навряд чи учень буде кожного разу обробляти руки антисептичною рідиною після знімання/одягання маски. Також, в МОЗ не вказали куди необхідно складати маску на уроці: в портфель чи на парту?

Щодо захисту вчителів в рекомендаціях також немає чіткого рішення, а лише зазначено: «захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях». В противагу цьому рішенню, влада Китаю однозначно вирішила: «Педагогічні працівники неодмінно мають носити маску під час уроку».

МОН дозволяє проводити педради та наради, але в той же час наполегливо рекомендує уникати великого скупчення людей. В цьому випадку Міністерство освіти того ж Китаю чітко вказує формат нарад у вигляді онлайн зустрічей.

Що стосується шкільних їдалень, то МОЗ суворо забороняє «шведський стіл» і радить організувати харчування за графіком з обов’язковою соціальною дистанцією 1.5 м між столами та не більше чотирьох учнів за одним столом.

На практиці створити вказані МОЗ умови дуже складно, оскільки діти вчаться в дві зміни і часто на перерві харчуються зразу по чотири класи.

Деякі навчальні заклади користуються послугами сторонніх кейтерингових компаній для забезпечення харчування учнів, однак міністерство освіти Китаю документально забороняє це робити: «Під час епідемії їжу ззовні доставляти заборонено»

Також, міністерство охорони здоров’я обговорювало питання створення соціальної дистанції в 1.5 м в класах між учнями, але тоді з’являється необхідність поділу класів на підгрупи, що потребує додаткових ресурсів і коштів. Тому в рекомендаціях не згадується про це обмеження.

В міжнародних рекомендаціях зазначають, що відстань між учнями має бути не менше метра. В Китаї вчителі мають проводити уроки зі спеціального подіуму для зменшення взаємодії з учнями.

В рекомендаціях закликають відмовитися від кабінетної системи для мінімізації ризиків. На протязі робочого дня кожен клас перебуває в своєму кабінеті. Дирекція школи має розробити спеціальний розклад уроків, який би дозволив розпочинати заняття для різних груп та класів у різний час.

Така практика буде запроваджена і в інших країнах. Але знайома директорка не згодна з такою нормою: «Можна залишити спеціалізовані кабінети фізики, хімії, — туди класи приходитимуть на лабораторні роботи».

Після закінчення робочого дня необхідно провести дезінфекцію всіх поверхонь – робочі місця, стільці, перила, дверні ручки, тощо. Подібна рекомендація є в інших зарубіжних країнах. Влада Китаю пішла далі і тому в рекомендаціях країни зазначена необхідність дезінфекції вентиляційних решіток, іграшок і книжок.

В Південній Кореї дезінфекція поділена на декілька видів: періодична (генеральне прибирання раз на два—три місяці, залежно від епідситуації), щоденна і тимчасова ( якщо в школі виявлено хворого). Самі навчальні заклади проводять щоденне знезараження. Усі інші міри по боротьбі з коронавірусом виконують спеціальні компанії.

Звичайно, що в таких умовах на прибиральниць ляже додаткова робота з дезінсекторами та додаткове навантаження. Інше питання, чи захоче технічний персонал школи виконувати надмірну роботу за мізерну зарплатню?

Міжнародні норми по боротьбі з короновірусною інфекцією звертають увагу не тільки на необхідність якісного прибирання, але і правильну дезінфекцію туалетів, утилізацію сміття та якісне водопостачання. На жаль, досі в Україні не всі школи мають облаштований туалет в приміщенні. Тому поради МОЗ щодо паперових рушників, дезінфекторів та рідкого мила в шкільних туалетах на тлі українських реалій виглядають утопічно.

Для таких шкіл постає наступна проблема: відсутність медпрацівника, а для них МОЗ розробили цілий комплекс дій для захисту дітей. У Південній Кореї, де також існує така проблема всі вакансії лікарів в школах закрили студентами-інтернами. Для українських шкіл питання досі відкрите.

Карантинні заходи мають підкріплюватися і активною просвітницькою роботою. У вказівках сказано, що директор має провести інструктаж серед вчителів та розвісити плакати про етикет кашлю та респіраторну гігієну .

У Китаї заняття з медичної освіти проводять фахівці, а школи інформують про методи запобігання загрози коронавірусу через свої сайти та сторінки в соцмережах.

Також в міжнародній документації щодо протидії коронавірусу особливо акцентовано увагу на розширення переліку психологічних послуг для вчителів та учнів під час пандемії.

В Україні МОЗ видало лише рекомендації, а не офіційний закон чи наказ. «Отже, моліться на директора школи, щоб він справді переймався дотриманням карантину», — кажуть батьки. Але директори теж не в захваті. «Рекомендації — це означає, що ніхто не бере на себе відповідальності, — кажуть вони. — При цьому немає фінансової автономії шкіл і грошей під ідеї. Дотримання карантинних вимог потребує витрат».

Рекомендації МОЗ носять загальний характер і можуть мати різне трактування. Але Міністерству просто забракло часу на розробку дійсно релевантних до шкільних реалії правил. Розв’язання проблем в боротьбі з коронавірусом покладено на директорів шкіл та місцеву владу, що не позбавлено здорового глузду та логіки. Але є речі, які мають бути чітко визначені на рівні держави, щоб боротьба з пандемією коронавірусу не обмежувалася загальними фразами: «мийте руки, і хай щастить».

Організація роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

2 коментар до “Як директорам доведеться рятувати від вірусу свої школи”
  1. то все знову лягає на плечі батьків. Вірніше, на гаманці.
    Бо прибиральниць немає, у класних приміщеннях прибирають діти, інколи батьки, а частіше стороння людина, яку найняли за батьківські кошти.

  2. Чому тільки вчителів перевіряти, а діти що, під склом живуть, без дорослих? Я, як вчитель, кожен рік по два рази хворію через те, що діти ходять сопливі до школи, розносять інфекцію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *