Християнська радість.

Радість, по апостолу Павлу, – плід Святого Духа.

Християнська радість – це дар Святого Духа. Вона означає мати завжди радісне серце, бо Господь переміг. Людина – це істота, яка радістю живиться, оскільки народжена для радості в Царстві Божому. В усі епохи людина хоче знайти і зустріти радість. Не завжди це виходить, більшість спроб провалюються, і результат –трагедія для нас. Радість – мета суспільства, але й мета життя християнина, тобто людини, яка живе духовним життям у Церкві. Справжня радість – не просто емоція, не просто успіх або душевне піднесення, а плід Святого Духа. У Церкви ж радість – це присутність Самого Бога у нашому житті. Радість —класифікатор емоцій, одна з першопочаткових емоцій; виступає як почуття чи емоційне ставлення. Радість— емоційний вираз щастя.

Радість – це присутність Бога. Відсутність радості означає відсутність Бога, у той час як радість у житті християнина є доказом того, що Бог діє в нас. Якщо немає радості, то це доказ неправильних відносин із Богом, неправильного ставлення. Радість – це стан, який будується Самим Богом як дар. Цьому повинні передувати наші зусилля, воля, згода і сприяння. Нам потрібно захотіти бути радісними. Радість – це вибір, який ми покликані захищати. Непросто людині вибрати радість. У світі не знайдеться такої людини, щоб колись у своєму житті не раділа і не мала позитивних емоцій. Наприклад: народження дитини, одруження, радість з успіхів у навчанні, радість за своїх дітей, радість з успіху в справі чи праці, закоханість, вдалість покупки тощо. Християнське життя – життя не у скорботі, а у тверезості. Тверезість означає впізнавання себе в Святому Дусі. Не можна потрапити до Бога, минаючи інших людей. Христос дає заповідь про любов до ближнього: «Люби його як самого себе» , люби ближнього як любиш себе.

Бути радісним це є природно. Коли архангел Гавриїл вітає Марію, то каже: «Радуйся». А Єлисавета Марії захоплено каже: «як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні» (Лк.1:44). Ісус «зрадів Святим Духом і промовив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі’’» (Лк. 10:21). Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і адекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини— найсуттєвіший з існуючих сигналів.

Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей. Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і схваленням з боку інших осіб.Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болю, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати прив’язаність до об’єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.

Святе Письмо багато разів говорить про радість. Можемо згадати приклад святих, які вміли втішатися тим, що мали. Багато з них своїм прикладом, служінням чи самим лише гарним почуттям гумору могли принести радість іншим: св. Франциск, Филип Нері, Іван ХХІІІ, Іван Павло ІІ, Миколай Чарнецький. Вони вміли по-справжньому радіти. Радість не означає відсутності проблем. Це дуже важливо розуміти, щоби викинути із голови все те, що породжує у нас опір, що заважає нам радіти. Не існує життя, у якому немає болю. Людське існування – це радість, наснага від життя, і біль. Бог дає нам не успіх, а Себе; дає порятунок, дає Себе. Божа радість – це внутрішня реальність. Як радіти, якщо справи так йдуть? Ми можемо думати, що у щасливих людей немає проблем у житті – але таких людей не буває. Питання у тім, чи бачимо ми таємницю, яка може перетворити і муку у радість, і хрест у воскресіння.Треба відкинути звичай постійно скаржитися і подивитися, що ми можемо створити для себе передумови до радості.

Людина черпає радість із безлічі речей, коли покладає їх на Бога і все сприймає через Бога. Радість може дати посмішка іншого, радість може дати ласка іншого, радість може дати похвала іншого, радість може дати квітка, радість дають гори, радість дає природне світло, радість дає найкоротша молитва, радість дає надія, радість дає присутність батька і матері.

Коли замислимося над нашим життям, спитаймо себе: що є причиною радості для мене? Не обов’язково особистий успіх. Можемо радіти за наших ближніх: діти, племінники, сусіди, друзі, знайомі. Важливо розділити радість з іншим. Гріх, що людина не живе християнським життям. Прояви гордості, злості, постійного смутку знищують нас самих. Радість виникає в момент, коли ви щиро позитивно сприймаєте якусь ситуацію. Хочемо утримувати цей стан і радіти кожній хвилині – а це вже щастя.

Людина схильна нарікати і перебувати в агресії, ніж радіти. Чому радіти, коли доброго так мало? Для того, щоб бути щасливим, необхідно хотіти, необхідно мати бажання.Якщо в молитві проаналізувати прожитий день, можна побачити і хороше. Бог подарував нам новий день, щоб ми принесли у цей світ добро і хтось його приніс для нас. Хтось для нас спік хліб, хтось похвалив чи привітав, хтось потішив чи розвеселив, вселяючи оптимізм. Хтось нам подякував, чи почули добре слово. отримали Божу підтримку, щось нас вразило на проповіді, прочитали книжку. Є причини, щоб подякувати Богові за дар життя. Можемо побачити інших людей, які вміють радіти життю, даючи нам приклад.Людина радіє тоді, коли отримує те, що хоче.радість приводить до того, що людина є щаслива. Радість виникає тоді, коли ви маєте багато бажань і щодня просуваєтесь до них.З кимось будемо радіти, з кимось— плакати і намагатися потішити. «Смуток ваш у радість обернеться», – обіцяв Христос своїм учням. Коли в сім’ї народжується дитина, всі радіють, покладаючи на неї найкращі надії, сподівання. Тому відвідуймо наших родичів, друзів, близьких, сусідів для того, щоб просто привітати, радіти, щоб засвідчити, що попри труднощі, проблеми – Бог нам дарує радість і потіху кожного дня, потрібно лише вміти це зауважити.Християнська радість– це не просто розваги, веселість. Християнська радість – це дар Святого Духа. Вона означає мати радісне серце, бо Господь переміг.Християнин, який радіє в серці є добрим християнином. Щастя– це створення мрій і вміння йти до них, отримуючи задоволення від кожної хвилини – радіти. Радість – це спосіб вираження християнства! Щастя – це подолання бар’єрів на шляху до цілей. А радість – це почуття, яке відчуваєте щодня, щохвилини. Коли ви радієте – ви створюєте нові моменти, цікаві спогади. Бо наша пам’ять добре фіксує саме емоційні спогади. Насичуйте своє життя лише позитивом, усмішкою і все решта буде!

 

 

Від Огірко Ігор

Професор Огірко І. В. зробив значний особистий внесок у науково-технічний та освітній розвиток Української держави, отримав вагомі наукові досягнення з інформаційних мультимедійних технологій стосовно української поліграфії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *