2020 рік вніс свої корективи в усі сфери життя, зокрема в систему освіти. Саме тому більшість українських закладів вищої освіти зустрілися з новими викликами у першому півріччі цього року. Однак є ЗВО, які швидко адаптувались під час карантину та продовжують надавати якісні освітні послуги.

У Київському університеті імені Бориса Грінченка ще з 2013 року активно впроваджувались елементи дистанційного навчання. Наприклад, окремі пари (здебільшого лекції) можна було прочитати не виходячи з дому або ж виконати модульну роботу та отримати свій бал. Оскільки більшість курсів, які студенти слухали в Університеті, були розроблені в системі електронного навчання, то здобувачі освіти та викладачі змогли оперативно перейти на дистанційний формат навчання навесні цього року.

«До карантину, між іншим, бувало, що навчались вдома. Треба віддати належне спеціальності: ми ніколи не залежали від корпусу. Завжди були виїзні, завдання в місті. Дистанційне навчання – це вже підготовка до робочого ритму: ти сам собі будильник, маєш розподілити час. А так хочеться інколи поспати… Взагалі, на відміну від деяких ЗВО, мали систему, у якій все структуровано, є дисципліна, якої бракувало особисто нам», – говорить Марія Куцюк, студентка 4 курсу освітньої програми «Журналістика».

Зараз з офіційного сайту Університету Грінченка (https://kubg.edu.ua/) можна перейти до Цифрового кампусу – вже оновленої платформи, де зібрано усі електронні ресурси університету і реалізовується освітній процес в умовах карантину. Система електронного навчання Університету містить розроблені електронні навчальні курси, персональні кабінети студента та викладача, журнал оцінок, каталог вибіркових дисциплін тощо. А наявний мобільний додаток до системи дає змогу опрацьовувати та виконувати завдання в режимі офлайн. Окрім таких сучасних рішень,  студенти та викладачі мають корпоративну пошту на платформі Gmail (переваги: необмежений обсяг корпоративного Google Диску; організація комунікації (Google Meets – до 250 осіб); спільна робота (таблиці, документи, презентації, форми, папки); інші сервіси GSuite з розширеними можливостями).

Цифровий кампус
Цифровий кампус

Ділиться своїми враженнями Інна Гопка, студентка 3 курсу освітньої програми «Китайська мова і література»: «Для студентів основним викликом було дистанційне навчання. Спочатку було важко призвичаїтися до цього, бо у кожного виникали певні труднощі… Зараз навчатися набагато зручніше онлайн, бо наші викладачі створюють електронні курси, де знаходиться інформація, для вивчення, повторення та засвоєння знань. Я вже звикла до постійних відеоконференцій та дистанційного навчання і можу сказати, що воно має багато позитивних та негативних сторін. Але я впевнена, що мій університет робить все можливе, щоб і таке навчання було максимально ефективним».

Також варто зазначити, що в Університеті Грінченка функціонує окремий Центр технологій дистанційного навчання зі студіями, обладнаними сучасними відеотерміналами, ноутбуками та планшетами. Центр організовує створення записів та монтаж різноманітних відеоматеріалів (відеолекцій, вступних відео, відеоінструкцій).

«Запис лекцій відбувається за умови попередньої реєстрації викладача на сайті. Під час роботи у студії використовується професійне освітлення за ґаджети для запису медійних матеріалів. Записи за умов карантину відбуваються доволі часто.  Дійство проходить за дотримання всіх карантинних норм», – розповідає Анастасія Караульна, фахівець технічних засобів навчання Центру технологій дистанційного навчання НДЛ інформатизації освіти Університету Грінченка.

Цифровий кампус буде корисним і педагогам столиці, адже у 2019-2020 навчальному році курси підвищення кваліфікації освітян столиці здійснюються за накопичувальною кредитно-модульною системою (ECTS) та пропонуються курси на вибір педагога. Будь-який дистанційний модуль педагог може опрацювати у зручний час. Жодних вимог чи термінів виконання завдань не встановлено.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *