Ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич розповіла в інтерв’ю, як будуть навчатися учні в 10 – 11 класах та з якого року запровадять реформу старшої школи. Всі деталі та зміни – читайте у матеріалі Телеканалу новин «24».

Як діти навчаються зараз

За словами Лілії Гриневич, 10 – 11 класи зараз навчаються за чинним стандартом, і поки все залишається так як і було. Тобто учні після 9 класу за бажанням можуть продовжити навчання в старших класах.

“Але, можливо, це не найкраще для дітей. Адже їм потрібні навички та компетентності для успішної самореалізації. Це те, чого не вистачає сучасній школі, тому і потрібна реформа НУШ”, – наголошує ексміністерка.

Гриневич наголосила, що зараз діти, які навчаються за новим змістом “Нової української школи”, ходять у 3 клас. Тож, переходити до 10 класу вони будуть аж у 2027 році. А для дітей, які зараз переходять до 10 класу, нічого не зміниться.

Що робити батькам, які отримують повідомлення, що в їх школах не буде 10 – 11 класу? Гриневич наголосила, що їм треба звернутися до міського управління освіти і отримати чітку інформацію.

“Такого бути не може. Все почнеться в 2027, але визначитися треба до 2024, щоб у людей було три роки на усвідомлення”, – додала вона.

 

Коли та які будуть зміни для 10 – 11 класів

За її словами, саме з 2027 року розпочнеться трирічна профільна школа. Згідно з реформою, школи поділяться на 3 ступені:

  • початкові школи (учні 1 – 4 класів);
  • гімназії (базова школа 5 – 9 класів);
  • ліцеї (старша трирічна профільна школа).

Ліцеї, як правило, завжди є окремими школами, бо там навчаються діти старшого шкільного віку (10, 11 та 12 класи). Адже для дітей початкових класів, гімназій та ліцеїв потрібно різне навчальне середовище,
– заявила Гриневич.

Гриневич наголошує, що до 2024 року треба визначити ті школи, які стануть ліцеями, де будуть навчатися учні 10 – 11 (12) класів до 18 років. “Зараз в різних областях роблять власну мапу, які школи будуть ліцеями, а які – початковими школами та гімназіями”, – додає вона.
Хто це вирішуватиме? “Уявіть собі карту будь-якої області. Адміністрація області має подбати про те, щоб ліцеї були розташовані в нормальній територіальній доступності та були створені на базі найкращих вчителів та мали хороше обладнання”, – розповіла ексміністерка освіти.
Тому обласні державні адміністрації та великі міста будуть самі визначати, де буде перебувати ліцей, виходячи з певних критеріїв.
Водночас, на думку Гриневич, в селах нижча густота населення і дітям буде важко доїжджати до ліцеїв. Тому потрібно подбати там про формат ліцеїв, а поруч з ними можуть бути пансіони чи гуртожитки, де можуть жити діти віком від 16 до 18 років.

Учні 9 класів будуть складати ЗНО

Гриневич розповіла, що після 9 класу випускники будуть складати ЗНО. Серед тестувань буде ще один іспит на вибір професії та схильність, щоб зрозуміти до якої професії людина “природовідповідна”. “І також для учня важливо потрапити саме туди, де він має нахил. Щоб не втрачати час свого життя”, – додала вона.

Автор: Марія Бондар

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

9 коментар до “Лілія Гриневич пояснила, які зміни чекають на учнів 10 – 11 класів”
  1. м. Київ.Чому на одному мікрорайоні однім школам дають можливість мати статус початкова школа + гімназія, а іншим нав’язують лише одну з цих форм, якщо колектив не бажає розриватися, а бажає працювати злагоджено і з наступністю, яка уже багато років поспіль відпрацьована на відмінно?

  2. Хотілося б знати: чи місцева влада (РУО, держадміністрація) мають прислухатися до думки освітян тих колективів, де планується змінити модель освітнього закладу?!

  3. Дуже шкода, що зміни не враховують те, що дитина замість навчання буде думати про те, як її будуть сприймати нові вчителі, інші учні. Діти початкової та середньої ланки психологічно взагалі не готові до таких постійних перемін, як в освітньому, так і соціальному житті! Це руйнація!

  4. Хотілося б, щоб міністерство освіти і місцеві органи прислухалися не лише до думки районних відділів освіти, а й до думки педагогічного колективу та громади батьків тієї школи, яку хочуть реформувати. Адже роками напрацьована злагодженість у роботі вчителів початкової школи і старшої – це запорука успіху дітей, їх творчих досягнень.

  5. Чому місцеві органи управління не виносять питання щодо зміни моделі освітного закладу на обговорення педколективу, не враховують його думку та побажання. Навіть не ставлять до відома вчителів про змині, які плануються в закладі?

  6. Я як мама дитини, відверто кажучи, ДУЖЕ занепокоєна і обурена тим, що діти після початкової школи повинні іти в середню школу в інший заклад. Це ж який стрес для дитини!!!! Крім того, що дитині потрібно адаптуватись до інших вчителів, так як з’явиться замість одного вчителя багато вчителів, які викладають різні предмети, дитині доведеться адаптуватись до нового колективу! Навіщо це??! Адаптація у садочку, адаптація до 1 класу і нового колективу, далі адаптація до 5 класу, нової школи, нового колективу. Невже це так необхідно? А про дітей подумали? Чи діти це не головне? Головне поставити “галочку”, що ось ми провели реформу? Задумайтесь!!! Пожалійте дітей!! Від таких змін більше шкоди ніж користі!!

  7. Прикро, що ніколи не враховується думка освітян! Кожний заклад – це своя історія, свої традиції, де багаторічна та злагоджена робота педагогічного колективу завжди спрямована на його розвиток, на досягнення значних результатів своїх вихованців. Навіщо “руйнувати” те, що зроблено роками.

  8. Я категорично проти відокремлення середньої школи від початкової. Скільки є праць психологів про необхідність наступництва, тим паче, що така можливість в наших школах є!!! Звичайно, потрібні зміни, але доречні! Як можна не враховувати думку педагогів, батьків, дітей? Для кого тоді реформа?

  9. Вчаться12років,а потім треба приймати закон про обов’язкове володіння державною мовою.Що та школа вчить???

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *