Найклопіткіший департамент МОНмолодьспорту звітує про виконану роботу
Останні два роки навантаження на Департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту було нівроку. Крім поточної, і так непростої роботи, працівники підрозділу брали безпосередню участь у розробці трьох державних стандартів (для дошкільної, початкової та загальної середньої освіти), змін до Закону «Про дошкільну освіту», кількох програм, положень тощо.
Державні стандарти мають потужний реформаторський зміст, бо ґрунтуються на особистісно зорієнтованому і компетентнісному підходах
Всі проекти департаменту – масштабні, наповнені новаторським змістом. Одні державні стандарти чого варті. Експерти вважають, що вони містять суть реформ в ланках дошкілля, початкової та загальної середньої освіти. Як відносно невеличкий підрозділ міністерства здійснював цей прорив – нам розповів директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Олег Єресько.
БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ
– Олеже Вікторовичу, в травні поточного року прийнято нову редакцію Базового компотента дошкільної освіти. В чому його суть?
– Нагадаю, попередню версію документа прийняли в 1998 році, і діяти він мав протягом десятиліття. Може здатися, що нову реакцію розробляли надто довго, проте вона вийшла дуже вдалою. В новому документі враховано індивідуальні особливості дітей дошкільного віку. Перевага його в тому, що над ним працювали не лише науковці, а й педагоги-практики. Нова редакція Базового компонента визначає зміст і структуру дошкільної освіти за його інваріантною і варіативною складовими, в яких закладено перші сходинки наступності й перспективності між дошкільною і початковою ланками освіти на державному рівні.
Компонент – по суті державний стандарт, покладений в основу навчально-виховного процесу. Варіативна частина складена з урахуванням інтересів дітей і батьків. Адже час не стоїть на місці, тому така частина враховує запити, які відповідають сьогоденню. Це й хореографія, і комп’ютерна грамота, й іноземна мова. Інваріантна частина викладається в першу половину дня і є обов’язковою для виконання, а варіативна – в другу половину дня. Крім того, як і в усіх стандартах, тут теж закладено компетентнісний підхід. Він чітко простежується в усіх лініях розвитку дитини.
– Якою була роль департаменту при написанні Базового компонента й інших документів?
– При розробці й затвердженні документа ми проводили масштабну організаційну роботу: створено робочу групу, розроблено проект. Далі на сайті міністерства розмістили проект Базового компонента для широкого обговорення педагогічною і науковою громадськістю; вивчили зауваження і пропозиції провідних науковців інститутів Національної академії педагогічних наук, викладачів і методистів із дошкільної освіти інститутів післядипломної педагогічної освіти, практиків; провели спільні наради фахівців міністерства, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Національної академії педагогічних наук, педпрацівників дошкільних навчальних закладів (ДНЗ).
До авторського колективу ввійшли три працівники ДНЗ, п’ять кандидатів і два доктори педнаук, один доктор психологічних наук, професори з різних регіонів. Науковий керівник – дійсний член Національної академії педагогічних наук, доктор педнаук, професор, завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського Алла Михайлівна Богуш. Фахівці департаменту, зокрема відділу дошкільної освіти, також брали участь у написанні Базового компонента.
ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ
– Безпосередньою. До речі, чи не вперше не науковці – основні розробники програми, а фахівці департаменту і практики, яких ми об’єднали для проведення відповідної роботи. Керівником проекту був заступник міністра Борис Жебровський. Нам вдалося створити інноваційний документ, призначений не лише для педагогів, а й для батьків. Він містить конкретні рекомендації як для роботи педагогів в навчальному закладі, так і для навчання дітей вдома. В цій програмі нам вдалося втілити цілісне бачення процесу формування особистості дитини.
– В 2011 році прийнято Державну цільову соціальну програму розвитку дошкільної освіти до 2017 року. В чому полягають її значення і родзинка?
– Значення величезне. Один лише момент: уряд виділив додаткові кошти на розвиток дошкілля в 5,44 мільярда гривень, а це вагома допомога. Нам вдалося спрогнозувати напрями розвитку мережі дошкільних навчальних закладів, скільки необхідно будувати нових ДНЗ, закласти побудову інформаційної складової між ДНЗ і батьками. При розробці програми також передбачено створення циклу телепередач для батьків, а також розроблення програм (з різних нозологій ) для ДНЗ і груп спеціального призначення. Всього цього до сьогоднішнього дня не вистачало дошкіллю. Наші прогнози, оцінки й розрахунки лягли в основу визначення обсягів фінансування. Звичайно, розраховували на значно більшу суму, та довелося йти на компроміс. Адже у фінансистів свої плани…
– Як департаментові вдалося охопити дошкільною освітою 100 відсотків дітей старшого дошкільного віку?
– Хочу уточнити: над охопленням дітей старшого дошкільного віку працювали місцеві органи управління освітою, і ця цифра становить 99,9 відсотка. Але, безперечно, це успіх і департаменту. Так, протягом останніх двох років ми тісно працювали з управліннями освіти: було видано цілий ряд рекомендацій щодо охоплення п’ятирічок дошкільною освітою. Це, насамперед, створення груп при загальноосвітніх навчальних закладах, центрах розвитку дітей, організація роботи навчально-виховних комплексів, консультативних пунктів для батьків.
НАЙВАЖЛИВІШІ ПОДІЇ
– Прийняття Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, напевно, стали найважливішими подіями для вашого департаменту за останні два роки…
– Це так. Стандарти мають потужний реформаторський зміст, бо ґрунтуються на особистісно зорієнтованому і компетентнісному підходах. Закладений в них компетентнісний підхід – безумовно, великий крок вперед. Водночас, це наближення до принципів навчання, які характерні для, скажімо, європейської системи освіти.
– З першого вересня 2012 року за Державним стандартом початкової загальної освіти почали навчати дітей. Чи є якісь сигнали від учителів і батьків щодо його дієвості?
– Для детального аналізу потрібен більший відтинок часу. Проте вже перші тижні нового навчального року показали: зміст документа успішно запроваджується у загальноосвітніх школах, інститутах післядипломної педагогічної освіти. Якщо ви помітили, вже ніхто не ставить питання, чи варто запроваджувати в молодших класах інформатику чи іноземну мову.
Новий стандарт розробили видатні науковці: педпрацівники за участю медиків та психологів. Документ пройшов експертизу Міністерства охорони здоров’я, затверджений Кабінетом Міністрів. Ми переконані, що жодної шкоди від нібито раннього навчання окремих предметів бути не може. Велике значення має технологія навчання та якість підготовки вчителів.
– Яку роботу проводив департамент з підготовки вчителів щодо вимог нових держстандартів?
– Ми розуміли: не всі вчителі готові до введення стандарту початкової школи. Фахівці департаменту провели кілька семінарів, практикумів для вчителів і методичних служб. Хороший ефект мала Всеукраїнська акція «Дай руку, першокласнику!». Її підсумки ось-ось будуть підбиті. Велику користь для обміну досвідом принесла акція «Нові стандарти – нова школа», в якій взяло участь більше 10 тисяч фахівців з областей і міст України. Тож ефект дуже відчутний.
ОЦІНКУ ДАСТЬ ЖИТТЯ
– Знаю, що це буде необ’єктивним. І все-таки: яку оцінку Ви поставили б Департаментові загальної середньої та дошкільної освіти?
– Стільки стандартів (аж три!), програм і ключових положень, скільки ми прийняли за останні два роки, мабуть, не приймав до цього жоден склад міністерства. Труднощі і проблеми, звичайно, були, але ми завжди намагалися їх вирішувати… А щодо оцінки, то, як говорить Борис Михайлович Жебровський, «у дошкільників оцінок немає, їхню роботу оцінять вихованці, які закінчать школу». Це й буде оцінкою роботи департаменту.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Як освітянин і науковець з багаторічним досвідом, я високо оцінюю роботу МОНмолодьспорту загалом і Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти зокрема. Міністерству вдалося не лише стабілізувати ситуацію в сфері освіти, а й працювати на випередження. Це ж можна сказати й про Департамент загальної середньої та дошкільної освіти. За останні два роки він зробив набагато більше, ніж за десять років до того. Насамперед тут варто згадати Державні стандарти. Для вчителів, мабуть, ще важливіше їхнє практичне втілення – навчальні програми та підручники, якими, до речі, забезпечені всі навчальні заклади.
Розроблення і впровадження програм, які забезпечують навчальні заклади інформаційними технологіями, – особливе досягнення департаменту. Сьогодні стало нормою, що в школах є комп’ютерні класи зі швидкісним інтернетом, стрімко інформатизуються дошкільні навчальні заклади. Чимало робиться стосовно змісту інформаційних ресурсів. Ми бачимо, що заклади мають легкий і безкоштовний доступ до освітнього порталу міністерства, вашого видання, корисного для вчителів журналу «Перша вчителька», методичних видань тощо. Одна з основних рис нинішньої команди департаменту – відкритість до спілкування, готовність швидко рухатися вперед. В минулі роки цей дуже важливий підрозділ не міг похвалитися міцним зворотнім зв’язком. Сьогодні все змінилося і ми, вчителі, директори шкіл, керівники управлінь дуже задоволені спільною роботою з департаментом.
Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» № 39