Найклопіткіший департамент МОНмолодьспорту звітує про виконану роботу

Останні два роки навантаження на Департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту було нівроку. Крім поточної, і так непростої роботи, працівники підрозділу брали безпосередню участь у розробці трьох державних стандартів (для дошкільної, початкової та загальної середньої освіти), змін до Закону «Про дошкільну освіту», кількох програм, положень тощо.

Державні стандарти мають потужний реформаторський зміст, бо ґрунтуються на особистісно зорієнтованому і компетентнісному підходах

Всі проекти департамен­ту – масштабні, напо­внені новаторським зміс­том. Одні державні стандарти чого варті. Експерти вважають, що вони містять суть реформ в ланках дошкілля, початкової та загальної середньої освіти. Як відносно невеличкий під­розділ міністерства здійснював цей прорив – нам розповів ди­ректор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Олег Єресько.

БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ

– Олеже Вікторовичу, в травні поточного року прийнято нову редакцію Базового компотента дошкільної освіти. В чому його суть?

– Нагадаю, попередню вер­сію документа прийняли в 1998 році, і діяти він мав протягом десятиліття. Може здатися, що нову реакцію розробляли над­то довго, проте вона вийшла дуже вдалою. В новому доку­менті враховано індивідуальні особливості дітей дошкільного віку. Перевага його в тому, що над ним працювали не лише науковці, а й педагоги-прак­тики. Нова редакція Базово­го компонента визначає зміст і структуру дошкільної осві­ти за його інваріантною і ва­ріативною складовими, в яких закладено перші сходинки на­ступності й перспективності між дошкільною і початковою ланками освіти на державно­му рівні.

Компонент – по суті дер­жавний стандарт, покладений в основу навчально-виховно­го процесу. Варіативна части­на складена з урахуванням ін­тересів дітей і батьків. Адже час не стоїть на місці, тому така частина враховує запити, які відповідають сьогоденню. Це й хореографія, і комп’ютерна грамота, й іноземна мова. Ін­варіантна частина викладаєть­ся в першу половину дня і є обов’язковою для виконання, а варіативна – в другу полови­ну дня. Крім того, як і в усіх стандартах, тут теж закладено компетентнісний підхід. Він чітко простежується в усіх лі­ніях розвитку дитини.

– Якою була роль департа­менту при написанні Базово­го компонента й інших доку­ментів?

– При розробці й затвер­дженні документа ми прово­дили масштабну організаційну роботу: створено робочу гру­пу, розроблено проект. Далі на сайті міністерства розміс­тили проект Базового компо­нента для широкого обгово­рення педагогічною і науковою громадськістю; вивчили заува­ження і пропозиції провідних науковців інститутів Націо­нальної академії педагогічних наук, викладачів і методистів із дошкільної освіти інститу­тів післядипломної педагогіч­ної освіти, практиків; провели спільні наради фахівців мініс­терства, Інституту інновацій­них технологій і змісту освіти, Національної академії педаго­гічних наук, педпрацівників до­шкільних навчальних закладів (ДНЗ).

До авторського колективу ввійшли три працівники ДНЗ, п’ять кандидатів і два докто­ри педнаук, один доктор пси­хологічних наук, професори з різних регіонів. Науковий ке­рівник – дійсний член Наці­ональної академії педагогічних наук, доктор педнаук, профе­сор, завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського націо­нального педагогічного універ­ситету імені Ушинського Алла Михайлівна Богуш. Фахівці де­партаменту, зокрема відділу до­шкільної освіти, також брали участь у написанні Базового компонента.

ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ

– Розкажіть, будь ласка, про програму розвитку дітей стар­шого дошкільного віку «Впев­нений старт». Якою була роль департаменту в її розробці?

– Безпосередньою. До речі, чи не вперше не науковці – основні розробники програ­ми, а фахівці департаменту і практики, яких ми об’єднали для проведення відповідної ро­боти. Керівником проекту був заступник міністра Борис Жебровський. Нам вдалося ство­рити інноваційний документ, призначений не лише для пе­дагогів, а й для батьків. Він міс­тить конкретні рекомендації як для роботи педагогів в навчаль­ному закладі, так і для навчан­ня дітей вдома. В цій програ­мі нам вдалося втілити цілісне бачення процесу формування особистості дитини.

– В 2011 році прийнято Дер­жавну цільову соціальну про­граму розвитку дошкільної освіти до 2017 року. В чому полягають її значення і ро­дзинка?

– Значення величезне. Один лише момент: уряд ви­ділив додаткові кошти на роз­виток дошкілля в 5,44 мільярда гривень, а це вагома допомо­га. Нам вдалося спрогнозувати напрями розвитку мережі дошкільних навчальних закла­дів, скільки необхідно будува­ти нових ДНЗ, закласти побу­дову інформаційної складової між ДНЗ і батьками. При роз­робці програми також перед­бачено створення циклу теле­передач для батьків, а також розроблення програм (з різних нозологій ) для ДНЗ і груп спе­ціального призначення. Всього цього до сьогоднішнього дня не вистачало дошкіллю. Наші про­гнози, оцінки й розрахунки ля­гли в основу визначення об­сягів фінансування. Звичайно, розраховували на значно більшу суму, та довелося йти на компроміс. Адже у фінансис­тів свої плани…

– Як департаментові вдалося охопити дошкільною освітою 100 відсотків дітей старшого дошкільного віку?

– Хочу уточнити: над охо­пленням дітей старшого до­шкільного віку працювали місцеві органи управління осві­тою, і ця цифра становить 99,9 відсотка. Але, безперечно, це успіх і департаменту. Так, про­тягом останніх двох років ми тісно працювали з управління­ми освіти: було видано цілий ряд рекомендацій щодо охо­плення п’ятирічок дошкіль­ною освітою. Це, насамперед, створення груп при загально­освітніх навчальних закладах, центрах розвитку дітей, органі­зація роботи навчально-вихов­них комплексів, консультатив­них пунктів для батьків.

НАЙВАЖЛИВІШІ ПОДІЇ

– Прийняття Державного стандарту початкової загаль­ної освіти та Державного стан­дарту базової і повної загаль­ної середньої освіти, напевно, стали найважливішими подія­ми для вашого департаменту за останні два роки…

– Це так. Стандарти мають потужний реформаторський зміст, бо ґрунтуються на осо­бистісно зорієнтованому і компетентнісному підходах. Закла­дений в них компетентнісний підхід – безумовно, великий крок вперед. Водночас, це на­ближення до принципів навчан­ня, які характерні для, скажімо, європейської системи освіти.

– З першого вересня 2012 року за Державним стандартом по­чаткової загальної освіти по­чали навчати дітей. Чи є якісь сигнали від учителів і батьків щодо його дієвості?

– Для детального аналі­зу потрібен більший відтинок часу. Проте вже перші тижні нового навчального року пока­зали: зміст документа успішно запроваджується у загально­освітніх школах, інститутах післядипломної педагогічної освіти. Якщо ви помітили, вже ніхто не ставить питання, чи варто запроваджувати в мо­лодших класах інформатику чи іноземну мову.

Новий стандарт розробили видатні науковці: педпрацівники за участю медиків та психо­логів. Документ пройшов екс­пертизу Міністерства охорони здоров’я, затверджений Кабі­нетом Міністрів. Ми перекона­ні, що жодної шкоди від ніби­то раннього навчання окремих предметів бути не може. Ве­лике значення має технологія навчання та якість підготовки вчителів.

– Яку роботу проводив депар­тамент з підготовки вчителів щодо вимог нових держстандартів?

– Ми розуміли: не всі вчи­телі готові до введення стан­дарту початкової школи. Фа­хівці департаменту провели кілька семінарів, практику­мів для вчителів і методич­них служб. Хороший ефект мала Всеукраїнська акція «Дай руку, першокласнику!». Її під­сумки ось-ось будуть підбиті. Велику користь для обміну до­свідом принесла акція «Нові стандарти – нова школа», в якій взяло участь більше 10 ти­сяч фахівців з областей і міст України. Тож ефект дуже від­чутний.

ОЦІНКУ ДАСТЬ ЖИТТЯ

– Знаю, що це буде необ’єк­тивним. І все-таки: яку оцін­ку Ви поставили б Департа­ментові загальної середньої та дошкільної освіти?

– Стільки стандартів (аж три!), програм і ключових по­ложень, скільки ми прийняли за останні два роки, мабуть, не приймав до цього жоден склад міністерства. Труднощі і про­блеми, звичайно, були, але ми завжди намагалися їх вирішу­вати… А щодо оцінки, то, як говорить Борис Михайлович Жебровський, «у дошкільників оцінок немає, їхню роботу оці­нять вихованці, які закінчать школу». Це й буде оцінкою ро­боти департаменту.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Наталія КЛОКАР, начальник Головного управління освіти і науки Київської ОДА, доктор педагогічних наук:

Як освітянин і науковець з багаторічним досвідом, я ви­соко оцінюю роботу МОНмолодьспорту загалом і Депар­таменту загальної середньої та дошкільної освіти зокре­ма. Міністерству вдалося не лише стабілізувати ситуацію в сфері освіти, а й працювати на випередження. Це ж мож­на сказати й про Департамент загальної середньої та до­шкільної освіти. За останні два роки він зробив набагато більше, ніж за десять років до того. Насамперед тут варто згадати Державні стандарти. Для вчителів, мабуть, ще важливіше їхнє прак­тичне втілення – навчальні програми та підручники, якими, до речі, забезпе­чені всі навчальні заклади.

Розроблення і впровадження програм, які забезпечують навчальні заклади ін­формаційними технологіями, – особливе досягнення департаменту. Сьогодні стало нормою, що в школах є комп’ютерні класи зі швидкісним інтернетом, стрімко інформатизуються дошкільні навчальні заклади. Чимало робиться сто­совно змісту інформаційних ресурсів. Ми бачимо, що заклади мають легкий і безкоштовний доступ до освітнього порталу міністерства, вашого видання, ко­рисного для вчителів журналу «Перша вчителька», методичних видань тощо. Одна з основних рис нинішньої команди департаменту – відкритість до спіл­кування, готовність швидко рухатися вперед. В минулі роки цей дуже важли­вий підрозділ не міг похвалитися міцним зворотнім зв’язком. Сьогодні все змінилося і ми, вчителі, директори шкіл, керівники управлінь дуже задоволе­ні спільною роботою з департаментом.

Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» № 39