Проблем іще багато. Для їх розв’язання потрібна активна допомога освітянської влади.
«Освіта України» продовжує спілкування з керівниками обласних управлінь. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з начальником Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації Олександром Хомичем.
— Олександре Степановичу, Ви вже деякий час працюєте на посаді начальника Управління освіти. Які враження від нового рівня відповідальності?
— Досвід на посаді керівника освітньої галузі районного рівня, практичні навички, отримані під час роботи першим заступником голови райдержадміністрації, дали певну основу. Разом із цим я розумів і рівень відповідальності на новій посаді. Чи не найвагомішим аргументом було переконання в тому, що в управлінні працює висококваліфікований колектив, а також, що мені випала нагода продовжити хороші напрацювання своїх попередників: колишніх керівників освіти області Михайла Поповича та Івана Дзямулича.
— Розкажіть, будь ласка, про стан дошкільної освіти в області. Які успіхи і труднощі тут є?
— Дошкільна освіта області, її стан та перспективи розвитку знаходиться на постійному нашому контролі. Ухвалено «Обласну цільову соціальну програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року», в якій передбачено розвиток мережі дошкілля. Сьогодні в області функціонує 451 заклад. Вони забезпечують здобуття освіти для 33 тисяч дітей (4б,9 % від загальної кількості дітей від 1 до 6 років).
Зміни до законодавства щодо обов’язковості дошкільної освіти для дітей старшого дошкільного віку внесені у 2010 році, але в області упродовж останніх восьми років уже склалася дієва система роботи щодо підготовки до школи майбутніх першокласників. Сьогодні 100 відсотків дітей п’ятирічного віку охоплені підготовкою до школи. З них 73,8 % на базі ДНЗ, 17,2 % — в навчальних групах при загальноосвітніх навчальних закладах, 8,5 % — в групах раннього розвитку при позашкільних навчальних закладах. Решта — під соціально-педагогічним патронатом.
Складнощі такі, як і в кожній з областей: перенаповнення вікових груп, заяви незадоволених батьків на влаштування дітей в ДНЗ (3,8 тисячі), тривалий термін експлуатації приміщень ДНЗ та їх технологічного обладнання, обмежене фінансування щодо розвитку системи дошкільної освіти. Однак на місцях працюють авторитетні, професійні керівники, які разом з органами місцевого самоврядування і батьківською громадськістю успішно розв’язують більшість проблем.
— Цікавить тема професійно-технічної освіти. Що відбувається в цьому освітньому сегменті?
— На Волині створена і працює Міжгалузева рада з професійно-технічної освіти, в складі якої є представники виконавчої влади, роботодавців, професійно-технічних навчальних закладів, державної служби зайнятості. Вона покликана сприяти реалізації державної політики у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів. На її засіданнях проводиться аналіз і приймаються рішення щодо підвищення якості освітніх послуг професійно-технічними навчальними закладами області, проходження учнями ПТНЗ виробничої практики на підприємствах області, погодження державного замовлення на підготовку робітничих кадрів відповідно до угод, укладених з підприємствами і організаціями регіону. Також у кожному ПТНЗ створені і працюють Консультативні та Фахові ради за галузевим спрямуванням, до складу яких, знову-таки, входять роботодавці.
— У деяких регіонах працює система профільного навчання в старших класах. Чи вдається застосувати такий досвід у Вашій області?
— Протягом 2007 — 2011 років на Волині успішно реалізовано обласну програму впровадження профільного навчання на 2007 — 2011 роки. З 2010 — 2011 навчального року всі старшокласники Волинської області перейшли на профільне навчання.
За універсальним профілем навчаються школярі в закладах із низькою наповненістю класів. Для забезпечення побажань учнів старших класів в однокомплектних школах сільської місцевості створюються різнопрофільні групи.
Питання організації профільного навчання в сільських школах із малою кількістю учнів допомагають вирішувати освітні округи, які дають можливість використання інтелектуальних, творчих і матеріальних ресурсів, підвищення якості й ефективності загальної середньої освіти. Тому питання організації діяльності освітніх округів у 2011 — 2012 н. р. є одним із пріоритетних у роботі відділів освіти райдержадміністрацій.
— Нині в країні активно обговорюються проекти закону про вищу освіту. Якою є Ваша думка про урядовий та альтернативні проекти?
— Новий проект закону «Про вищу освіту», без перебільшення, довгоочікуваний. З 2008 року тривало постійне його обговорення. Проект було оприлюднено на сайті МОНмолодьспорту, проаналізовано в колективах ВНЗ. Кожен міг висловити свою думку. Основне для нас, освітян, — те, що Закон забезпечить подальший ефективний розвиток вищої освіти, інтеграцію вищої школи України в Європейський і світовий освітні простори. Урядовий документ передбачає таку ждану суспільством реформу мережі вищих навчальних закладів, створення потужних навчально-наукових університетів і регіональних університетських комплексів, які акумулюватимуть науку. Важливо й те, що в законопроекті враховано студентські ініціативи й пропозиції, передбачено гарантовані державою стипендії на рівні прожиткового мінімуму, незмінну плату за навчання протягом усього його терміну для студентів-контрактників, можливість навчання і стажування студентів за кордоном і багато інших новацій. Тому цей документ якнайшвидше має бути ухвалений Верховною Радою України. Щодо альтернативних проектів, то вважаю, що така активність свідчить лише про одне: час потребує результативної реформи.
— Які, на Ваш погляд, найнагальніші проблеми освіти України і на Волині, зокрема? Що треба для їх розв’язання?
— Проблем ще багато. Для їх розв’язання потрібна активна допомога освітянської влади. Ми звертаємося до МОНмолодьспорту з проханням:
— підготувати пропозиції щодо внесення змін до Закону України п.2 ст. 14 Закону України «Про загальну середню освіту» в частині неправомірності формування класів-комплектів (для роз’єднання класів-комплектів і проведення індивідуального навчання в області додатково необхідно ввести 394 ставки педагогів і понад 15 мільйонів гривень на їх утримання;
— прискорити реалізацію Державної програми «Шкільний автобус», щоб забезпечити перевезення дітей сільської місцевості, які проживають за межею пішохідної доступності, та педагогічних працівників. Для цього треба придбати ще 68 автобусів (сьогодні в області налічується 117. Із них 33 — за кошти державного, 80 — місцевого бюджетів, чотири — інші джерела фінансування, не заборонені законодавством;
— внести пропозиції щодо змін до Закону України «Про професійно-технічну освіту» в частині державного фінансування підготовки молодших спеціалістів на базі вищих професійних училищ;
— розробити дієвий механізм відповідальності роботодавців за незабезпечення учнів належними умовами проходження виробничого навчання і виробничої практики і оплати праці учнів. Водночас створити сприятливі податкові умови для підприємств, організацій, установ, щоб зацікавити їх у тісній співпраці з ПТНЗ;
— підготувати і винести на розгляд уряду пропозиції щодо необхідності перегляду постанов КМУ № 487 та № 490 від 20 травня 2009 року як таким, що суперечать законам «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», іншим нормативним актам, які регулюють сферу підготовки водіїв автотранспортних засобів (за погодженням із міністерствами юстиції та внутрішніх справ) протягом року.
ДО РЕЧІ
ОСМИСЛЕНА ОПТИМІЗАЦІЯ
Щорічно на початку навчального року оптимізується мережа загальноосвітніх навчальних закладів. Їх закриття відбувається з ураховуванням демографічної ситуації, за згодою громад, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування».
Так, на початок 2010 – 2011 навчального року на Житомирщині призупинено роботу чотирьох загальноосвітніх шкіл І ступеня з контингентом до чотирьох учнів: ЗОШ І ст. с. Коритниця Володимир-Волинського, ЗОШ І ст. с. Богу-нівка Горохівського; ЗОШ І ст. с. Острів Ківерцівського, ЗОШ І ст. с. Луківка Ковельського районів. Для цих дітей організовано індивідуальне навчання при базових школах.
На початок 2011 – 2012 навчального року в чотирьох районах області призупинено роботу трьох загальноосвітніх шкіл І ступеня з контингентом до чотирьох учнів і однієї школи І – ІІ ступенів (19 учнів). Для цих дітей організовано індивідуальне навчання при базових школах. Крім того, в Старовижівському районі області громада і сесія сільської ради не дали згоди на закриття (призупинення роботи) ЗОШ І – ІІ ст. с. Грабове, в якому на початок навчального року не було учнів. Відтепер в області функціонує 776 денних, три вечірні загальноосвітні школи системи освіти, дві школи інших міністерств і відомств. Ще одна загальноосвітня школа І – ІІ ступенів офіційно не закрита. З 1 вересня в Луцьку розпочала роботу приватна спеціалізована загальноосвітня школа І – ІІІ ст. «Скарбниця мудрості».
Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» № 13
I thank you humbly for sahrnig your wisdom JJWY