Проблем іще багато. Для їх розв’язання потрібна активна допомога освітянської влади.

«Освіта України» продовжує спілкування з керівниками обласних управлінь. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з начальником Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації Олександром Хомичем.

 

— Олександре Степановичу, Ви вже деякий час працюєте на посаді начальника Управ­ління освіти. Які враження від нового рівня відповідаль­ності?

— Досвід на посаді керів­ника освітньої галузі районно­го рівня, практичні навички, отримані під час роботи пер­шим заступником голови райдержадміністрації, дали певну основу. Разом із цим я розу­мів і рівень відповідальності на новій посаді. Чи не най­вагомішим аргументом було переконання в тому, що в управлінні працює високок­валіфікований колектив, а та­кож, що мені випала нагода продовжити хороші напрацювання своїх попередників: ко­лишніх керівників освіти об­ласті Михайла Поповича та Івана Дзямулича.

— Розкажіть, будь ласка, про стан дошкільної освіти в об­ласті. Які успіхи і труднощі тут є?

— Дошкільна освіта області, її стан та перспективи розви­тку знаходиться на постійно­му нашому контролі. Ухвале­но «Обласну цільову соціальну програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року», в якій передбачено розвиток мережі дошкілля. Сьогодні в області функціонує 451 за­клад. Вони забезпечують здо­буття освіти для 33 тисяч дітей (4б,9 % від загальної кількості дітей від 1 до 6 років).

Зміни до законодавства щодо обов’язковості дошкіль­ної освіти для дітей старшо­го дошкільного віку внесе­ні у 2010 році, але в області упродовж останніх восьми ро­ків уже склалася дієва систе­ма роботи щодо підготовки до школи майбутніх першо­класників.  Сьогодні  100 від­сотків дітей п’ятирічного віку охоплені підготовкою до шко­ли. З них 73,8 % на базі ДНЗ, 17,2 % — в навчальних гру­пах при загальноосвітніх на­вчальних закладах, 8,5 % — в групах раннього розвитку при позашкільних навчальних за­кладах. Решта — під соціаль­но-педагогічним патронатом.

Складнощі такі, як і в кожній з областей: перенаповнення вікових груп, за­яви незадоволених батьків на влаштування дітей в ДНЗ (3,8 тисячі), тривалий тер­мін експлуатації приміщень ДНЗ та їх технологічного об­ладнання, обмежене фінансу­вання щодо розвитку систе­ми дошкільної освіти. Однак на місцях працюють автори­тетні, професійні керівники, які разом з органами місце­вого самоврядування і батьків­ською громадськістю успішно розв’язують більшість про­блем.

— Цікавить тема професійно-технічної освіти. Що відбува­ється в цьому освітньому сег­менті?

— На Волині створена і працює Міжгалузева рада з професійно-технічної освіти, в складі якої є представни­ки виконавчої влади, робото­давців, професійно-технічних навчальних закладів, держав­ної служби зайнятості. Вона покликана сприяти реаліза­ції державної політики у сфе­рі підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робіт­ничих кадрів. На її засіданнях проводиться аналіз і прийма­ються рішення щодо підви­щення якості освітніх послуг професійно-технічними на­вчальними закладами області, проходження учнями ПТНЗ виробничої практики на під­приємствах області, погоджен­ня державного замовлення на підготовку робітничих кадрів відповідно до угод, укладених з підприємствами і організаці­ями регіону. Також у кожно­му ПТНЗ створені і працюють Консультативні та Фахові ради за галузевим спрямуванням, до складу яких, знову-таки, вхо­дять роботодавці.

— У деяких регіонах працює система профільного навчан­ня в старших класах. Чи вда­ється застосувати такий до­свід у Вашій області?

— Протягом 2007 — 2011 років на Волині успішно ре­алізовано обласну програ­му впровадження профільно­го навчання на 2007 — 2011 роки. З 2010 — 2011 навчаль­ного року всі старшокласники Волинської області перейшли на профільне навчання.

За універсальним профілем навчаються школярі в закла­дах із низькою наповненістю класів. Для забезпечення по­бажань учнів старших класів в однокомплектних школах сіль­ської місцевості створюються різнопрофільні групи.

Питання організації про­фільного навчання в сільських школах із малою кількістю учнів допомагають вирішува­ти освітні округи, які дають можливість використання інтелектуальних, творчих і мате­ріальних ресурсів, підвищення якості й ефективності загаль­ної середньої освіти. Тому питання організації діяльнос­ті освітніх округів у 2011 — 2012 н. р. є одним із пріори­тетних у роботі відділів освіти райдержадміністрацій.

— Нині в країні активно об­говорюються проекти закону про вищу освіту. Якою є Ваша думка про урядовий та аль­тернативні проекти?

— Новий проект закону «Про вищу освіту», без пере­більшення, довгоочікуваний. З 2008 року тривало постій­не його обговорення. Проект було оприлюднено на сайті МОНмолодьспорту, проаналі­зовано в колективах ВНЗ. Ко­жен міг висловити свою думку. Основне для нас, освітян, — те, що Закон забезпечить по­дальший ефективний розви­ток вищої освіти, інтеграцію вищої школи України в Єв­ропейський і світовий освіт­ні простори. Урядовий доку­мент передбачає таку ждану суспільством реформу ме­режі вищих навчальних за­кладів, створення потужних навчально-наукових універси­тетів і регіональних універси­тетських комплексів, які акумулюватимуть науку. Важливо й те, що в законопроекті вра­ховано студентські ініціативи й пропозиції, передбачено га­рантовані державою стипен­дії на рівні прожиткового мі­німуму, незмінну плату за навчання протягом усього його терміну для студентів-контрактників, можливість навчан­ня і стажування студентів за кордоном і багато інших нова­цій. Тому цей документ якнай­швидше має бути ухвалений Верховною Радою України. Щодо альтернативних проек­тів, то вважаю, що така актив­ність свідчить лише про одне: час потребує результативної реформи.

— Які, на Ваш погляд, найнагальніші проблеми освіти України і на Волині, зокрема? Що треба для їх розв’язання?

— Проблем ще багато. Для їх розв’язання потрібна ак­тивна допомога освітянської влади. Ми звертаємося до МОНмолодьспорту з прохан­ням:

— підготувати пропозиції щодо внесення змін до Зако­ну України п.2 ст. 14 Закону України «Про загальну серед­ню освіту» в частині непра­вомірності формування класів-комплектів (для роз’єднання класів-комплектів і проведен­ня індивідуального навчання в області додатково необхід­но ввести 394 ставки педаго­гів і понад 15 мільйонів гри­вень на їх утримання;

— прискорити реалізацію Державної програми «Шкіль­ний автобус», щоб забезпечи­ти перевезення дітей сільської місцевості, які проживають за межею пішохідної доступнос­ті, та педагогічних працівни­ків. Для цього треба придба­ти ще 68 автобусів (сьогодні в області налічується 117. Із них 33 — за кошти державно­го, 80 — місцевого бюджетів, чотири — інші джерела фінан­сування, не заборонені зако­нодавством;

— внести пропозиції щодо змін до Закону України «Про професійно-технічну освіту» в частині державного фінан­сування підготовки молодших спеціалістів на базі вищих про­фесійних училищ;

— розробити дієвий ме­ханізм відповідальності ро­ботодавців за незабезпечен­ня учнів належними умовами проходження виробничого на­вчання і виробничої практики і оплати праці учнів. Водночас створити сприятливі податко­ві умови для підприємств, ор­ганізацій, установ, щоб заці­кавити їх у тісній співпраці з ПТНЗ;

— підготувати і винести на розгляд уряду пропозиції щодо необхідності перегляду поста­нов КМУ № 487 та № 490 від 20 травня 2009 року як таким, що суперечать законам «Про освіту», «Про професійно-тех­нічну освіту», іншим норма­тивним актам, які регулюють сферу підготовки водіїв авто­транспортних засобів (за по­годженням із міністерствами юстиції та внутрішніх справ) протягом року.

ДО РЕЧІ 

ОСМИСЛЕНА ОПТИМІЗАЦІЯ

Щорічно на початку навчального року оптимізується мережа загальноосвіт­ніх навчальних закладів. Їх закриття відбувається з ураховуванням демогра­фічної ситуації, за згодою громад, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування».

Так, на початок 2010 – 2011 навчального року на Житомирщині призупинено роботу чотирьох загальноосвітніх шкіл І ступеня з контингентом до чотирьох учнів: ЗОШ І ст. с. Коритниця Володимир-Волинського, ЗОШ І ст. с. Богу-нівка Горохівського; ЗОШ І ст. с. Острів Ківерцівського, ЗОШ І ст. с. Луківка Ковельського районів. Для цих дітей організовано індивідуальне навчання при базових школах.

На початок 2011 – 2012 навчального року в чотирьох районах області призупине­но роботу трьох загальноосвітніх шкіл І ступеня з контингентом до чотирьох учнів і однієї школи І – ІІ ступенів (19 учнів). Для цих дітей організовано індивідуаль­не навчання при базових школах. Крім того, в Старовижівському районі області громада і сесія сільської ради не дали згоди на закриття (призупинення роботи) ЗОШ І – ІІ ст. с. Грабове, в якому на початок навчального року не було учнів. Відтепер в області функціонує 776 денних, три вечірні загальноосвітні шко­ли системи освіти, дві школи інших міністерств і відомств. Ще одна загальноосвітня школа І – ІІ ступенів офіційно не закрита. З 1 вересня в Луцьку розпочала роботу приватна спеціалізована загальноосвітня школа І – ІІІ ст. «Скарбниця мудрості».

Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» № 13

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Один коментар до “ОЛЕКСАНДР ХОМИЧ: "СКЛАДНОЩІ В ОСВІТІ НА ВОЛИНІ ТАКІ САМІ, ЯК І В ІНШИХ ОБЛАСТЯХ"”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *