Продовжуючи розпочате минулого року спілкування з керівниками обласних управлінь освіти, пропонуємо вашій увазі розмову з начальником Управління освіти і науки Рівненської ОДА Іваном Вєтровим.
До оптимізації потрібно підходити індивідуально і виважено. Єдиного рецепта немає
— Іване Васильовичу, яка з освітніх реформ останнього часу, на Ваш погляд, є найбільш актуальною?
— Зовнішнє незалежне оцінювання. Бо це багатоаспектна реформа. По-перше, на результати навчальних досягнень випускників не впливає суб’єктивний фактор, що створює рівні можливості для вступу до ВНЗ. По-друге, єдина реформа, яка унеможливлює хабарництво і корупцію. До впровадження ЗНО випускникам малозабезпечених батьків майже неможливо було вступити до престижних вищих навчальних закладів. По-третє, зросла відповідальність і вчителів, і учнів. По-четверте, це дає змогу викладачам ВНЗ повноцінно використати літню відпустку. По-п’яте — економить час і гроші абітурієнтів.
ФОРМУЛУ РОЗРАХУНКУ ТРЕБА ЗМІНИТИ
— Чи успішно в області виконується одне з основних завдань сьогодення — охоплення дітей дошкільною освітою?
— На кінець 2011 року було відкрито 39 дошкільних навчальних закладів, де здобуває освіту більш як 42 тисячі дітей, тобто 42 відсотки. Однак нинішня мережа ДНЗ ще не забезпечує дошкільною освітою всіх бажаючих. Треба внести зміни до бюджетного законодавства, щоб формула розрахунку залежала не від кількості дітей, які відвідують дошкільні заклади, а від числа маленьких мешканців населеного пункту. Таку пропозицію я вкотре вніс на колегії міністерства, щоб звернутися до Кабінету Міністрів України.
На Рівненщині приділяють велику увагу охопленню дошкільною освітою. Але відсоток зростатиме поволі, адже лише за останні п’ять років дошкільнят стало більше на п’ять тисяч. Це одна з причин, через яку не коректно порівнювати області. І крім того, є чимала частина сімей, які просто не бажають віддавати дитину в садочок до п’яти років. Отож зі статистикою потрібно попрацювати.
І ЗНОВ ПРО ОПТИМІЗАЦІЮ
— Чи варто, на Вашу думку, оптимізувати шкільну мережу (є як прихильники, так і супротивники цього процесу)? Як оптимізація відбувається в Рівненській області? Чи трапляються через це непорозуміння з представниками громадськості?
— Звісно, оптимізувати потрібно. Практика свідчить, що неможливо дати якісну освіту в класі, де п’ять — вісім учнів.
До оптимізації потрібно підходити індивідуально і виважено. Єдиного рецепта немає. Потрібна згода громади (хоча незгода не завжди є виправданою), шкільний автобус і, нарешті, в базовому закладі мають бути необхідні умови, матеріально-технічне забезпечення і кваліфіковані педагогічні кадри.
У нашій області проводиться оптимізація по-різному: об’єднанням двох закладів, реорганізацією, приєднанням, призупиненням діяльності через відсутність дітей шкільного віку. Подальша оптимізація мережі навчальних закладів у сільській місцевості можлива шляхом забезпечення функціонування мережі освітніх округів, яких сьогодні в області — 116.
ТУРБОТА ПРО ТАЛАНТИ
— Чи працюєте з обдарованою молоддю?
— В області проводиться активна робота щодо виявлення обдарованої учнівської молоді, її спрямування та участі у всеукраїнських олімпіадах, турнірах і конкурсах.
Три роки поспіль, за показниками розвитку, прапор Національного центру «Мала академія наук України» знаходиться в Рівненській області.
Проводиться значна винахідницька діяльність, отримано вже 13 патентів на винаходи. Інтелектуальна праця учнів захищена публікуванням щорічних наукових тез, наукових записок, поетичних і прозових альманахів для юнацтва. Керівники секцій разом з науковцями видають методичні рекомендації, посібники.
Для заохочення обдарованих дітей упроваджено іменні стипендії голови обласної державної адміністрації. Щороку близько 100 переможців олімпіад і конкурсів отримують щомісячні стипендії від 300 до 900 гривень. У районних бюджетах передбачено відповідні премії для переможців обласного рівня.
ПРІОРИТЕТИ ПТО
— Розкажіть, будь ласка, про розвиток професійно-технічної освіти в області. Чи охоче йдуть випускники шкіл до ПТНЗ? Чи є недобір?
— У нашій області — один із найбільших відсотків набору. В 2011 році з навчальних закладів ПТО області випущено понад 4 500 кваліфікованих робітників. 70 відсотків із них отримали дві і більше професій. Підготовка кваліфікованих робітників проводиться за 80 професіями. З них 85 відсотків — інтегровані.
Серед пріоритетних напрямів розвитку професійно-технічної освіти — створення й розвиток центрів з упровадження інноваційних технологій професійно-технічної освіти; подальша комп’ютеризація навчального процесу; розробка власних педагогічних програмних засобів; пошук шляхів збалансування ринку праці та ринку освітніх послуг; відновлення престижності робітничих професій у суспільстві через профорієнтацію.
ПРОБЛЕМА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
— Який відсоток випускників ПТНЗ і ВНЗ працевлаштову-ється за спеціальністю? Чи є важливою взаємодія керівників освітніх закладів із роботодавцями?
— Така співпраця є невід’ємною складовою успішного працевлаштування. Постійна комісія з питань освіти, науки, молодіжної політики і спорту обласної ради, управління освіти і науки вживають заходів разом з роботодавцями щодо підвищення престижу робітничих професій, вивчення ринку праці, заохочення роботодавців, проведення серед студентства фахових конкурсів.
Щодо працевлаштування — питання складне. Середній показник працевлаштування випускників державної форми навчання становить 60 — 80 відсотків. Звісно, стільки місць за фахом у державі немає. Потрібен серйозний моніторинг ринку праці, чітка перспектива соціально-економічного розвитку, врегулювання пенсійного законодавства, Кодексу Законів про працю для визначення реального державного замовлення.
ОМОЛОДЖЕННЯ КАДРІВ
— Як обласне управління освіти заохочує до праці молодих учителів? Що взагалі, на Вашу думку, треба робити (на державному і місцевому рівнях), аби була престижною учительська праця?
— Насамперед потрібно належно оцінювати. Це, безперечно, підвищить престиж, конкурс на педагогічні спеціальності у ВНЗ. Варто впровадити систему сертифікації педагогічних кадрів. І щоб випускник був готовий до роботи в школі, потрібно ввести річну педагогічну інтернатуру. Це дасть можливість претендентові визначитися у своїх педагогічних вподобаннях.
Нині омолодження кадрів відбувається дуже повільно. Низький розмір пенсій призводить до збільшення кількості працюючих пенсіонерів, що не дає можливості впродовж п’яти — десяти років працевлаштувати молодих спеціалістів. Зрештою вони втрачають кваліфікацію. Навіть повернення до трирічного обов’язкового відпрацювання після закінчення ВНЗ нічого не змінить, адже вакансій дуже мало.
А взагалі в області діє система стимулювання педагогів. Засновано сім щорічних премій голів облдержадміністрації та обласної ради — по 10 тисяч гривень; п’ять премій для переможців обласного конкурсу «Учитель року»; більш як 100 тисяч гривень для заохочення вчителів, які підготували призерів усеукраїнського рівня олімпіад, МАН, турнірів, інших конкурсів; сім премій по п’ять тисяч гривень для молодих науковців.
ЯКБИ БУЛА МОЖЛИВІСТЬ…
— Іване Васильовичу, Ви знаєте освітню галузь зсередини. Якби у Вас була можливість законодавчої ініціативи, який закон Ви запропонували б? Іншими словами, що в українській освіті є «слабкою ланкою», яку Вам особисто хотілося б законодавчо врегулювати?
— Перше — це закон про виховання. В нашій державі немає належної міжгалузевої координації у справі виховання дітей. Ми прийняли регіональну програму національного виховання учнівської молоді на 2008 — 2020 роки, завданням якої є формування ціннісних ставлень особистості до суспільства і держави. Проблема виховання — не лише шкільна й міжгалузева, а насамперед — батьківська. В лютому ми проведемо третій форум батьківської громадськості з проблематики морального виховання учнівської молоді. МОНмолодьспорту підтримало нашу ініціативу щодо такого форуму на всеукраїнському рівні.
Друге — закон про сталий розвиток. Для початку потрібно ухвалити хоча б концепцію сталого розвитку. Формування світогляду молодої людини, яка завтра служитиме своїй державі, має базуватися на гармонійному поєднанні екологічного, економічного і соціального розвитку держави, суспільства. Показники здоров’я людини, тривалості життя, екологічної безпеки, ефективного використання надр землі, толерантного ставлення один до одного мають бути ключовими, якщо ми хочемо майбутнього для своїх нащадків.
НЕТРАДИЦІЙНИЙ ФОРМАТ
З ініціативи Рівненської облдержадміністрації за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту в 2011 році проведено іі Всеукраїнську відеоконференцію «Модернізація освіти для сталого розвитку». Водночас у режимі он-лайн у роботі взяло участь більш як 500 осіб у відеостудіях Укртелекому й близько 10 тисяч інтернет-користувачів з України, Росії, Норвегії, Китаю, Чехії, Бразилії. Всі доповіді та виступи синхронно перекладалися і транслювалися в інтернет-режимі англійською мовою.
МОВОЮ ЦИФР
Усі загальноосвітні навчальні заклади і — ІІІ ступенів області повним обсягом забезпечено навчальними комп’ютерними комплексами (у 63 закладах — по два НКК). Однак майже 45 відсотків НКК, придбані до 2005 року, вже потребують оновлення. Показники кількості учнів на один комп’ютер знизилися з 23 у 2008 році до 17-у 2011. 97 відсотків закладів і — ІІІ ступенів і 73 відсотки і — ІІ ступенів під’єднано до інтернету.
За рахунок державного бюджету в 2011 році в область поставлено 31 навчально-комп’ютерний комплекс у школи й 10 мобільних НКК — в інтернати для дітей з особливим потребами. За кошти районних і міських бюджетів обладнано 11 НКК.
За гроші обласного бюджету для потреб навчальних закладів упродовж 2010 – 2011 років придбано понад 7 000 примірників педагогічного програмного забезпечення.
Наталія КУЛИК, «Освіта України» № 3