Продовжуючи розпочате минулого року спілкування з керівниками обласних управлінь освіти, пропонуємо вашій увазі розмову з начальником Управління освіти і науки Рівненської ОДА Іваном Вєтровим.

 До оптимізації потрібно підходити індивідуально і виважено. Єдиного рецепта немає

 — Іване Васильовичу, яка з освітніх реформ останнього часу, на Ваш погляд, є най­більш актуальною?

— Зовнішнє незалежне оці­нювання. Бо це багатоаспектна реформа. По-перше, на результати навчальних досяг­нень випускників не впли­ває суб’єктивний фактор, що створює рівні можливості для вступу до ВНЗ. По-друге, єди­на реформа, яка унеможливлює хабарництво і корупцію. До впровадження ЗНО випускни­кам малозабезпечених батьків майже неможливо було вступи­ти до престижних вищих на­вчальних закладів. По-третє, зросла відповідальність і вчите­лів, і учнів. По-четверте, це дає змогу викладачам ВНЗ повно­цінно використати літню від­пустку. По-п’яте — економить час і гроші абітурієнтів.

ФОРМУЛУ РОЗРАХУНКУ ТРЕБА ЗМІНИТИ

— Чи успішно в області викону­ється одне з основних завдань сьогодення — охоплення дітей дошкільною освітою?

— На кінець 2011 року було відкрито 39 дошкільних на­вчальних закладів, де здобуває освіту більш як 42 тисячі дітей, тобто 42 відсотки. Однак ни­нішня мережа ДНЗ ще не за­безпечує дошкільною освітою всіх бажаючих. Треба внести зміни до бюджетного законодавства, щоб формула розра­хунку залежала не від кількості дітей, які відвідують дошкільні заклади, а від числа маленьких мешканців населеного пункту. Таку пропозицію я вкотре вніс на колегії міністерства, щоб звернутися до Кабінету Міні­стрів України.

На Рівненщині приділяють велику увагу охопленню до­шкільною освітою. Але відсоток зростатиме поволі, адже лише за останні п’ять років дошкіль­нят стало більше на п’ять тисяч. Це одна з причин, через яку не коректно порівнювати області. І крім того, є чимала частина сімей, які просто не бажають віддавати дитину в садочок до п’яти років. Отож зі статисти­кою потрібно попрацювати.

І ЗНОВ ПРО ОПТИМІЗАЦІЮ

— Чи варто, на Вашу думку, оптимізувати   шкільну мере­жу (є як прихильники, так і супротивники цього процесу)? Як оптимізація відбувається в Рівненській області? Чи трапляються через це непорозу­міння з представниками гро­мадськості?

— Звісно, оптимізувати по­трібно. Практика свідчить, що неможливо дати якісну освіту в класі, де п’ять — вісім учнів.

До оптимізації потрібно під­ходити індивідуально і вива­жено. Єдиного рецепта немає. Потрібна згода громади (хоча незгода не завжди є виправда­ною), шкільний автобус і, наре­шті, в базовому закладі мають бути необхідні умови, матері­ально-технічне забезпечення і кваліфіковані педагогічні ка­дри.

У нашій області проводиться оптимізація по-різному: об’єд­нанням двох закладів, реорга­нізацією, приєднанням, при­зупиненням діяльності через відсутність дітей шкільного віку. Подальша оптимізація мережі навчальних закладів у сільській місцевості можлива шляхом за­безпечення функціонування ме­режі освітніх округів, яких сьо­годні в області — 116.

ТУРБОТА ПРО ТАЛАНТИ

— Чи працюєте з обдарованою молоддю?

— В області проводиться ак­тивна робота щодо виявлення обдарованої учнівської молоді, її спрямування та участі у все­українських олімпіадах, турні­рах і конкурсах.

Три роки поспіль, за по­казниками розвитку, прапор Національного центру «Мала академія наук України» знахо­диться в Рівненській області.

Проводиться значна вина­хідницька діяльність, отрима­но вже 13 патентів на винахо­ди. Інтелектуальна праця учнів захищена публікуванням що­річних наукових тез, наукових записок, поетичних і прозових альманахів для юнацтва. Ке­рівники секцій разом з науковцями видають методичні реко­мендації, посібники.

Для заохочення обдарова­них дітей упроваджено іменні стипендії голови обласної державної адміністрації. Щороку близько 100 переможців олім­піад і конкурсів отримують щомісячні стипендії від 300 до 900 гривень. У районних бю­джетах передбачено відповідні премії для переможців облас­ного рівня.

ПРІОРИТЕТИ ПТО

— Розкажіть, будь ласка, про розвиток професійно-техніч­ної освіти в області. Чи охо­че йдуть випускники шкіл до ПТНЗ? Чи є недобір?

— У нашій області — один із найбільших відсотків набо­ру. В 2011 році з навчальних закладів ПТО області випуще­но понад 4 500 кваліфікованих робітників. 70 відсотків із них отримали дві і більше професій. Підготовка кваліфікованих робітників проводиться за 80 про­фесіями. З них 85 відсотків — інтегровані.

Серед пріоритетних напря­мів розвитку професійно-тех­нічної освіти — створення й розвиток центрів з упрова­дження інноваційних техноло­гій професійно-технічної осві­ти; подальша комп’ютеризація навчального процесу; розробка власних педагогічних програм­них засобів; пошук шляхів зба­лансування ринку праці та рин­ку освітніх послуг; відновлення престижності робітничих про­фесій у суспільстві через проф­орієнтацію.

ПРОБЛЕМА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

— Який відсоток випускників ПТНЗ і ВНЗ працевлаштову-ється за спеціальністю? Чи є важливою взаємодія керівни­ків освітніх закладів із робо­тодавцями?

— Така співпраця є невід’єм­ною складовою успішного пра­цевлаштування. Постійна ко­місія з питань освіти, науки, молодіжної політики і спорту обласної ради, управління осві­ти і науки вживають заходів ра­зом з роботодавцями щодо під­вищення престижу робітничих професій, вивчення ринку пра­ці, заохочення роботодавців, проведення серед студентства фахових конкурсів.

Щодо працевлаштування — питання складне. Середній по­казник працевлаштування ви­пускників державної форми навчання становить 60 — 80 від­сотків. Звісно, стільки місць за фахом у державі немає. Потрі­бен серйозний моніторинг рин­ку праці, чітка перспектива со­ціально-економічного розвитку, врегулювання пенсійного зако­нодавства, Кодексу Законів про працю для визначення реально­го державного замовлення.

ОМОЛОДЖЕННЯ КАДРІВ

— Як обласне управління осві­ти заохочує до праці молодих учителів? Що взагалі, на Вашу думку, треба робити (на дер­жавному і місцевому рівнях), аби була престижною учитель­ська праця?

— Насамперед потрібно на­лежно оцінювати. Це, безпе­речно, підвищить престиж, конкурс на педагогічні спеці­альності у ВНЗ. Варто впровади­ти систему сертифікації педаго­гічних кадрів. І щоб випускник був готовий до роботи в шко­лі, потрібно ввести річну педа­гогічну інтернатуру. Це дасть можливість претендентові ви­значитися у своїх педагогічних вподобаннях.

Нині омолодження кадрів відбувається дуже повільно. Низький розмір пенсій при­зводить до збільшення кількос­ті працюючих пенсіонерів, що не дає можливості впродовж п’яти — десяти років працевлаштувати молодих спеціаліс­тів. Зрештою вони втрачають кваліфікацію. Навіть повернен­ня до трирічного обов’язкового відпрацювання після закінчен­ня ВНЗ нічого не змінить, адже вакансій дуже мало.

А взагалі в області діє сис­тема стимулювання педагогів. Засновано сім щорічних пре­мій голів облдержадміністрації та обласної ради — по 10 ти­сяч гривень; п’ять премій для переможців обласного конкур­су «Учитель року»; більш як 100 тисяч гривень для заохо­чення вчителів, які підготували призерів усеукраїнського рівня олімпіад, МАН, турнірів, інших конкурсів; сім премій по п’ять тисяч гривень для молодих на­уковців.

ЯКБИ БУЛА МОЖЛИВІСТЬ…

— Іване Васильовичу, Ви зна­єте освітню галузь зсередини. Якби у Вас була можливість за­конодавчої ініціативи, який за­кон Ви запропонували б? Інши­ми словами, що в українській освіті є «слабкою ланкою», яку Вам особисто хотілося б зако­нодавчо врегулювати?

— Перше — це закон про виховання. В нашій державі не­має належної міжгалузевої коор­динації у справі виховання дітей. Ми прийняли регіональну про­граму національного виховання учнівської молоді на 2008 — 2020 роки, завданням якої є форму­вання ціннісних ставлень осо­бистості до суспільства і держа­ви. Проблема виховання — не лише шкільна й міжгалузева, а насамперед — батьківська. В лю­тому ми проведемо третій форум батьківської громадськості з проблематики морального вихо­вання учнівської молоді. МОНмолодьспорту підтримало нашу ініціативу щодо такого форуму на всеукраїнському рівні.

Друге — закон про сталий розвиток. Для початку потрібно ухвалити хоча б концепцію ста­лого розвитку. Формування сві­тогляду молодої людини, яка за­втра служитиме своїй державі, має базуватися на гармонійно­му поєднанні екологічного, еко­номічного і соціального розвитку держави, суспільства. Показни­ки здоров’я людини, тривалос­ті життя, екологічної безпеки, ефективного використання надр землі, толерантного ставлення один до одного мають бути клю­човими, якщо ми хочемо майбут­нього для своїх нащадків.

НЕТРАДИЦІЙНИЙ ФОРМАТ

З ініціативи Рівненської облдержадміністрації за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту в 2011 році проведено іі Всеукраїнську відеоконференцію «Модернізація освіти для сталого розвитку». Водночас у режимі он-лайн у роботі взяло участь більш як 500 осіб у відеостудіях Укртелекому й близько 10 тисяч інтернет-користувачів з України, Росії, Норвегії, Китаю, Чехії, Бразилії. Всі доповіді та виступи синхронно перекладалися і транслювалися в інтернет-режимі англійською мовою.

МОВОЮ ЦИФР

Усі загальноосвітні навчальні заклади і — ІІІ ступенів області повним обсягом забезпечено навчальними комп’ютерними комплексами (у 63 закладах — по два НКК). Однак майже 45 відсотків НКК, придбані до 2005 року, вже потребують оновлен­ня. Показники кількості учнів на один комп’ютер знизилися з 23 у 2008 році до 17-у 2011. 97 відсотків закладів і — ІІІ ступенів і 73 відсотки і — ІІ ступенів під’єднано до інтернету.

За рахунок державного бюджету в 2011 році в область поставлено 31 навчально-комп’ютерний комплекс у школи й 10 мобільних НКК — в інтернати для ді­тей з особливим потребами. За кошти районних і міських бюджетів облад­нано 11 НКК.

За гроші обласного бюджету для потреб навчальних закладів упродовж 2010 – 2011 років придбано понад 7 000 примірників педагогічного програмного забезпечення.

 Наталія КУЛИК, «Освіта України» № 3