Міністерство , освіти і науки, молоді та спорту України ініціювало проведення Всеукраїнської наради керівників професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю.
Головували на «АГРО – 2012» міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник, заступник міністра Борис Жебровський, директор департаменту ПТО МОНмолодьспорту В’ячеслав Супрун. 32 представники регіональних управлінь освітою, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Національної академії аграрних наук, центральних і регіональних органів виконавчої влади, Федерації роботодавців України, навчальних закладів і установ системи ПТО, 223 директори ПТНЗ аграрного профілю (загалом 285 осіб) обмінялися думками щодо подальшого розвитку галузі.
Дмитро Табачник виступив з основною доповіддю «Якісна підготовка робітничих кадрів для аграрного сектору економіки — важлива складова соціально-економічного розвитку України». Заступник міністра Борис Жебровський наголосив на важливості такої зустрічі, бо саме завдяки їй у директорів ПТНЗ є можливість розповісти про наболіле. Адже, беручи до уваги економічну ситуацію, дивно, що ще збережено підготовку працівників для аграрного сектору економіки в ПТНЗ. Тому варто висловити щиру вдячність усім тим, хто наполегливо і не байдуже готує майбутніх аграріїв.
— Якщо Національна стратегія розвитку освіти, схвалена на ІІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти, визначає пріоритети розвитку галузі до 2021 року, то сьогоднішня нарада окреслює найближчі траєкторії руху, тактику змін, зокрема — діяльності профтехучилищ аграрного профілю. Саме тому назва наради — «АГРО — 2012», — сказав Борис Михайлович.
— Нині абсолютно немає конфлікту стосовно того, кому будуть підпорядковані навчальні заклади, — вважає директор Департаменту науково-освітнього забезпечення агропромислового виробництва і розвитку сільських територій Міністерства аграрної політики і продовольства Ірина Синявська. — Держава визначила пріоритетним розвиток агропромислового комплексу — локомотиву української економіки. Тому всім нам потрібно зробити ґрунтовний аналіз: що нині ми маємо і над чим повинні працювати, що треба змінити, аби АПК отримав кваліфікованого робітника.
Ірина Синявська розповіла про причини побоювання будь-яких перепідпорядкувань.
— Ми боїмося, що будь-які реформування, котрі відбуватимуться без механізму, передбаченого в межах єдиного освітнього простору, можуть призвести до зникнення останніх активів, на яких стоїть нині українська аграрна освіта, — орної землі, — сказала Ірина Синявська.
В’ячеслав Супрун запевнив, що питання підпорядкування і активів перебувають на постійному контролі в керівництва міністерства.
— Ми в 2012 році будемо проводити суцільну інвентаризацію земельних ділянок, зокрема і сільськогосподарського призначення. І особливу увагу приділимо контролю за їх раціональним використанням закладами профтехосвіти та оформленням державних актів на право постійного користування ними, — сказав В’ячеслав Васильович.
РЕФОРМУВАТИ — НЕ МОЖНА ЗВОЛІКАТИ
— Без зміни змісту освіти, стандартів, усі інші зміни — косметичні, — впевнений Дмитро Табачник. — Тому основне завдання освітян — нові, якісні стандарти. На наступний рік ми закладаємо створення п’ятдесяти міжнародних сертифікованих стандартів. Всі вони сертифіковані за І8О і є інтегрованими професіями. Наприклад, стандарт «Зварник» об’єднує п’ять виробничих професій. Звичайно, людина з таким рівнем підготовки може розраховувати на ефективніший пошук роботи.
Нещодавно відбувся ІІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти, який схвалив Національну стратегію розвитку освіти на 2012 — 2021 роки. Підвищення якісного рівня освіти є стратегічним завданням, спрямованим на забезпечення економічного зростання нашого суспільства. На з’їзді було внесено кілька пропозицій, в тому числі і прем’єр-міністром України щодо розвитку аграрних училищ і проведення такої Всеукраїнської наради з участю широкого кола учасників.
Орієнтир для актуальних змін —Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження програми економічних реформ на 2010 — 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затверджений Указом Президента України. Для його реалізації Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про створення міжвідомчої робочої групи з питань розроблення і впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти». Така робота дасть поштовх до тіснішої співпраці центральних органів виконавчої влади, навчальних закладів, роботодавців, науковців і громадськості. Мета — розробити сучасні державні стандарти ПТО, оновити кваліфікаційні характеристики робітничих професій, ввести професійні стандарти.
У Мінагрополітики триває робота щодо поліпшення системи агроосвіти.
— Ми вже розробили план заходів з реалізації концепції реформування розвитку аграрної освіти, — говорить Ірина Синявська — У ньому передбачено створення потужних регіональних навчально-наукових виробничих комплексів. Якщо говорити, наприклад, про Слобожанщину, то цей комплекс охоплюватиме три харківських, сумський та полтавський університети і всі навчальні заклади разом з ПТНЗ на території Слобожанського краю. Дуже важливо, щоб цей комплекс мав супутника — окреме велике підприємство, навчально-виробничий центр. Саме він повинен об’єднати в собі багато активів, насамперед — землю. Такий центр буде юридичною особою, матиме свою наглядову раду. Комплекс має додавати фінансування для утримання навчально-матеріальної бази, проведення навчання. І це є тим реальним ресурсом, який сьогодні, не чекаючи, поки держава стане заможною і багатою і зможе фінансувати освіту в повному обсязі, дасть змогу проводити якісне навчання.
ТАКЕ НЕОБХІДНЕ ОСНАЩЕННЯ
Болючою для системи ПТО аграрного профілю є проблема оснащення та утримання матеріально-технічної бази. Парк сільськогосподарської техніки (трактори, машини, комбайни) становить 7,9 тисячі одиниць. А його третина є морально та фізично застарілою. Повільно, на жаль, відбувається її оновлення й модернізація.
— Без серйозних бюджетних «вливань», без реалізації Державної програми розвитку професійно-технічної освіти важко говорити про якісну підготовку, — упевнений Дмитро Табачник. — На жаль, у державному бюджеті України вже більш як 10 років кошти на придбання сучасної техніки майже не передбачені.
Для розв`язання цієї проблеми потрібні системні зміни. Наприклад, за рахунок коштів державного бюджету вже створено два центри ПТО, в яких впроваджуються інноваційні технології. Це Гущинецьке вище професійне училище у Вінницькій області і Лисянський професійний аграрний ліцей на Черкащині. Заклади оснащені найсучаснішою технікою й устаткуванням на суму 10,8 мільйона гривень. Тут і учні навчаються на сучасній техніці, і педагогічні працівники підвищують кваліфікацію.
МОНмолодьспорту передбачало поетапне створення ще 78 таких сучасних центрів. Однак відсутність бюджетного фінансування не дала змоги втілити ці плани в життя. Сподіваємось, що Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2011 — 2015 роки дасть можливість продовжити створення навчально-практичних центрів з упровадження новітніх виробничих технологій, зокрема і аграрного спрямування.
ПОБАЧИТИ «ПРАВИЛЬНИЙ» ТРАКТОР
Найбільш поширеними професіями, за якими готують в ПТНЗ аграрного профілю, є тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва та слюсар з ремонту сільськогосподарських машин і устаткування, на основі яких базується весь агропромисловий комплекс. Та, попри стратегічну важливість навчання майбутніх орачів, кількість випускників істотно зменшується. Минулоріч ПТНЗ поповнили ринок праці тринадцятьма тисячами трактористів, а цього року на перший курс прийнято лише одинадцять тисяч осіб — на 15 відсотків менше. Майже вдвічі зменшилася підготовка за цією професією в Дніпропетровській, Київській, Сумській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.
— Так, ми розуміємо, що демографічна ситуація є складною, однак області — дуже різні. Тому таке зменшення вже викликає тривогу, — зазначив Дмитро Табачник.
Директор вищого професійного училища № 42 міста Погребище Вінницької області Сергій Огородник наголосив, що найосновнішою професією в сільськогосподарському виробництві є саме тракторист-машиніст.
— Колись у Радянському Союзі вартість підготовки тракториста-машиніста була набагато вищою від вартості підготовки інженера-механіка, — розповідає Сергій Васильович. — Адже на одну групу механізаторів необхідно три трактори різних класів. На дві групи — комбайн, інша техніка. На це потрібні кошти, зокрема — на експлуатацію і обслуговування. А сама техніка повинна відповідати сучасним вимогам. Якою нині є матеріально-технічна база в наших ПТНЗ — відомо. Добре, що держава приступила до розв’язання цієї проблеми, створивши вже два навчально-практичних центри.
Болючою залишається тема якості підготовки трактористів.
— Нині є професія «тракторист-машиніст» сільськогосподарського виробництва. Однак я назвав би її «водій трактора з умінням виконувати деякі польові роботи», — відзначає Сергій Огородник. — Адже кількість теоретичних годин недостатня, хоча збільшилася тривалість практики, виробничого навчання. Звісно, таким чином здешевлюється навчання — воно наближається до виробництва. Але через це значно погіршився рівень підготовки тракториста. А скільки є якісних місць для проходження практики? Весною мені доведеться майже одночасно випустити п’ятсот учнів на виробничу практику. Де взяти ці місця в сільському депресивному районі?
Директор Новоодеського професійного аграрного ліцею Миколаївської області Василь Українець вважає, що відсутність сучасної техніки — проблема, яка впливає не лише на якість підготовки учня, а й на його мотивацію надалі працювати за спеціальністю.
— ДТ-75 — трактори середини минулого століття. — говорить Василь Михайлович. — Учень, який хоче бути трактористом, після відпрацювання шести годин виробничого навчання на цьому тракторі часто вже… не хоче бути трактористом! А де взяти новий трактор?
Ірина Синявська впевнена: найголовнішим фактором формування робітника є професійно-практична підготовка на сучасних робочих місцях.
— Якщо наш учень не бачив сучасного комбайна, ніколи не стажувався на сучасному тракторі, чи може він бути затребуваним сучасним сільгоспвиробником? — ставить риторичне запитання Ірина Синявська. — При нинішньому фінансуванні навчальний заклад не має можливості створити сучасну матеріально-технічну базу, забезпечити її постійне оновлення сучасною технікою і обладнанням. Один зі шляхів розв`язання цієї проблеми — соціальне партнерство.
СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО — ЦЕ ПРОСТО?
У підготовці справжнього майстра своєї справи теоретично зацікавлені всі: і заклад ПТО, і сам учень, і потенційний роботодавець. Тому співпраця усіх трьох ланок є найлогічнішим способом їх взаємодії. В нашій країні можна знайти багато прикладів вдалої та взаємовигідної співпраці. Скажімо, надійним партнером Володимир-Волинського вищого професійного училища є аграрне підприємство «Агросвіт-Волинь». Воно безкоштовно надає училищу паливно-мастильні матеріали для проведення виробничого навчання, щороку забезпечує майбутнім трактористам проходження виробничої практики. Звісно, учні навчаються на сучасній сільськогосподарській техніці, засвоюють нові агротехнології. Результат — високий рівень працевлаштування випускників навчального закладу на підприємстві-партнері.
Звісно, цей приклад — не єдиний. Софіївський професійний ліцей Дніпропетровської області результативно співпрацює з сільськогосподарським фермерським господарством «Добробут». Учні ліцею тут проходять виробничу практику, а педагогічні працівники — стажування. Адже техніка в господарстві — найновітніша.
— Без співпраці з роботодавцями, без партнерських стосунків сьогодні аграрні ліцеї, та й узагалі заклади ПТНЗ, не мають можливості розвивати свою матеріально-технічну базу, — впевнений Віктор Очеретянко — начальник Управління освіти і науки Хмельницької ОДА. За його словами, завдяки партнерським стосункам з корпорацією «Сварог» з’явилася можливість використовувати найсучаснішу матеріально-технічну базу корпорації, навчати й підвищувати кваліфікацію інженерно-педагогічних працівників на її виробничій базі.
— Це також було не просто. Адже там стоїть техніка, яка коштує великих грошей, — зауважує Віктор Іванович. — І «запустити» туди учня, та й навіть інколи і майстра, власникові трохи боязно. Але нам пішли назустріч, тож нині значна частина наших випускників працевлаштовується в цій корпорації.
Однак далеко не всі роботодавці радо погоджуються співпрацювати із закладами ПТНЗ.
— Нині роботодавці нам кажуть: мовляв, ми не можемо підготувати сучасного працівника. Він не відповідає їхнім потребам, — каже Сергій Огородник. — Погоджуємося, хоч і боляче це чути. Але що роботодавці зробили для цього? Професійна освіта — це справа двох: навчального закладу і підприємства. Без якісного місця для проходження практики не буде кваліфікованого робітника. А вони не хочуть його надавати. Чому? Нині учням ПТНЗ потрібно давати заробітну плату під час проходження ними виробничої практики. А на практиці вони більше навчаються, аніж працюють. І їх робота, найімовірніше, не принесе підприємцеві прибутку, а може навіть завдати збитків. Адже підприємству необхідно відволікти свої ресурси і персонал.
З цим твердженням згоден і Василь Українець.
— Чи може учень-тракторист самостійно сісти за кермо на виробничій практиці? Ні, не може, він — стажер, дублер. А є вимога, щоб йому ще й платили зарплату. І той тракторист може сказати: оскільки є учень-дублер, моя продуктивність праці знижується, тож зменшується і зарплата. І хто йому буде доплачувати за підготовку? — запитує Василь Українець.
Сергій Огородник висловив думку, що поняття «виробнича практика» варто замінити поняттям «навчання на виробництві» і звільнити роботодавця від сплати заробітної плати за її проходження. Навіть навпаки, запропонувати роботодавцеві пільги.
— Хто сьогодні є замовником наших кадрів у селі? Це — середньостатистичний фермер, який має 200 — 600 гектарів землі, — розмірковує Василь Українець. — І який працює, найімовірніше, постійно тільки з одним трактористом. Є сезонні робітники, яких на роботу не оформляють, а розраховуються натуральною оплатою. Ось наш замовник. І які ми з ним можемо вирішувати питання? До скількох фермерів я не звертався, відповідають — це ваші проблеми, вам допомагає бюджет. Ніхто не хоче допомагати. Всі хочуть отримати «готового» тракториста. Великий відсоток наших випускників працевлаштовується неофіційно. Іду до фермера, прошу надати довідку про працевлаштування. Як ви думаєте, що він мені відповідає? А якщо я піду до прокуратури, то чи візьме цей фермер наступного разу наших учнів на виробничу практику? Але такий фермер — теж соціальний партнер.
Є НА КОГО РІВНЯТИСЯ
— Ми можемо змагатися в тому, хто як намалює наше життя… Я не раз переконувався, буваючи на місцях. Поряд два райони — одне й те саме законодавство, одні й ті самі фінансові можливості. Один чекає, доки йому з Києва напишуть циркуляр, а інший вже знайшов можливості, — говорить заступник міністра МОНмолодьспорту Борис Жебровський.
Яскравим прикладом розвитку навчально-виробничої діяльності і вирішення питань оновлення матеріально-технічної бази за рахунок залучення коштів спеціального фонду є Михайлівське ВПУ Запорізької області. Тільки в поточному році навчальний заклад заробив більш як три мільйони гривень. Це стало можливим в результаті використання сучасних агротехнічних методів обробки ґрунту. Училище обробляє 329 гектарів власної орної землі і 336 орендує у власників земельних паїв. Урожайність протягом останніх років є однією з найвищих у районі. Характерно, що цей показник — вдвічі вищий, ніж середній результат ПТНЗ в країні. Крім високої врожайності, училище може похвалитися замкнутим циклом переробки сільськогосподарської продукції: вирощування зерна — власний млин — пекарня. На розвиток матеріально-технічної бази в 2011 році ВПУ витратило більш як мільйон гривень. А минулоріч за 800 тисяч гривень придбано сучасний трактор Джон Дір.
— Розвиток навчально-виробничої діяльності навчальних господарств дає змогу не тільки розв’язувати частину матеріально-технічних проблем і соціального захисту, а також підвищити якість професійної освіти, — зауважує Дмитро Табачник. — Інноваційні підходи до організації навчально-виробничого процесу, нове бачення змісту освіти, участь у міжнародних проектах, співпраця з місцевими органами влади, роботодавцями дають хороші результати. Хотілося б, щоб такий досвід запозичували.
ДОСВІД — З-ЗА КОРДОНУ
Заклади системи ПТО налагоджують взаємодію із зарубіжними колегами. Наприклад, чотири аграрних ПТНЗ Вінницької області (ВПУ № 42 міста Погребище, ВПУ № 41 міста Тульчина, Гущинецьке ВПУ, Заболотненське ВПУ № 31) результативно співпрацюють з аграрним професійним ліцеєм ле-Шенуа — ле Барр (Франція). Така взаємодія дає змогу і викладачам, і учням ознайомитися з прогресивними технологіями та сучасною агротехнікою, вивчати особливості організації навчально-виробничого процесу, вплив екологічного аспекту на ведення сучасного сільськогосподарського виробництва.
Ще один перспективний для нашої країни напрям — «зелений туризм».
— Тому треба використовувати досвід інших країн, зокрема Болгарії і Словенії, — впевнений Дмитро Табачник. — Для туристичної сфери на селі вже введено нові професії: агент з організації туризму, екскурсовод, офіціант, продавець та інші. Це — важливо, адже задоволення потреб туристів відбувається завдяки складній взаємодії закладів розміщення, харчування, розваг, торгівлі, мережі підприємств побуту, обслуговування, транспорту.
Міжнародна співпраця також може дати нові відповіді на болючі запитання, що постають перед профтехосвітянами.
— Профтехучилища Вінницької області плідно співпрацюють з європейськими навчальними закладами, — розповідає Сергій Огородник. — Коли до нас вперше приїхали французи, вони походили по училищу, подивилися лабораторії і кажуть: а в нас у лабораторіях немає тракторів і комбайнів. Ми здивувалися і подумали, що погано їх зрозуміли. Але, коли ми приїхали до них в коледж і зайшли в майстерню, то побачили найсучасніший комбайн, іншу техніку. На запитання керівник закладу відповіла: «А це й не наш. У нас є тема — зернозбиральні комбайни, ми зателефонували на завод і нам дали комбайн. Вивчимо тему — техніку заберуть». Такий підхід у нашій країні розв’язав би проблему матеріально-технічної бази закладів.
ПРАЦЮВАТИ РАЗОМ
Під час наради також виступили Віце-президент Національної академії аграрних наук України Василь Петриченко, директор Департаменту з питань трудового потенціалу Конфедерації роботодавців України Родіон Ко-лишко, заступник директора з наукової роботи Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України Лідія Моклячук.
Учасники засідання дійшли висновку, що обговорення актуальних питань на всеукраїнській нараді керівників ПТНЗ аграрного профілю — це початок тривалої і не легкої, але важливої справи — реформування галузі.
— Ми готові разом із директорами ПТНЗ працювати над змінами податкового кодексу, зокрема — щодо оподаткування закладів: коледжів, технікумів, навчально-курсових комбінатів, профтехучилищ, — зауважив В’ячеслав Супрун. Він розповів, що департамент опрацював усі матеріали з пропозиціями, які надійшли з 27 регіонів України. Їх зміст стосується не тільки діяльності ПТНЗ аграрного профілю, а й усіх закладів системи ПТО.
— Ми їх ґрунтовно проаналізуємо, подивимося, хто над чим працює, які є проблеми і поміркуємо над шляхами їх розв’язання, — сказав В’ячеслав Васильович. — Будемо ініціювати створення нових навчальних центрів з впровадження інноваційних технологій. Однак визначатимемо першорядність їх відкриття, адже програма розрахована до 2015 року. Будемо працювати над вдосконаленням порядку проведення торгів із закупівлі товарів і послуг.
Борис Жебровський нагадав, що недавно відбувся III Всеукраїнський з’їзд працівників освіти, який затвердив Національну стратегію розвитку освіти в Україні на 2012 — 2021 роки. Цьому передували велелюдні дискусії, зокрема з участю делегатів від профтехосвіти.
— З точки зору стратегії — все там правильно написано. А коли доходиш до тактики, що робити сьогодні, як це перевести в реальні дії, можуть виникати складнощі, — зауважив Борис Михайлович. — Тому ми збираємося і радимося, адже стратегія — зрозуміла, а тактика — більш конкретна й іноді складніша. Сьогоднішня нарада окреслює найближчі траєкторії руху, тактику змін.
Борис Жебровський запропонував започаткувати стажування директорів навчальних закладів у департаменті ПТО і першими запросив Сергія Огородника і Василя Українця до міністерства у творче відрядження.
НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
НЕ ТРАКТОРИ, А КОМП’ЮТЕРИ
Заступник міністра агропромислової політики та продовольства України Сергій Мельник розповів, що курсова та індивідуальна форма навчання в них здійснюється в 33-ох ПТНЗ. У 2010 році підготували 52,8 тисячі робітників. Серед них — 30,5 тисячі трактористів. Підготовка кадрів та підвищення їх кваліфікації, перепідготовка проводиться в 11 навчальних центрах, 14 навчально-курсових комбінатах.
— Проблема якісної підготовки робітничих кадрів виникла не сьогодні. Вона просто загострилася, — вважає Сергій Іванович. — Бажання отримати вищу освіту спонукало сільську молодь виїздити на навчання. На це вплинула, зокрема, і величезна кількість ВНЗ. А молода людина, отримавши диплом про вищу освіту, психологічно не хоче, засукавши рукави, йти до трактора, працювати оператором машинного доїння чи на бджоло-фермі тощо. Вона іде на біржу праці, а платники податків у цей час наповнюють фонди по безробіттю і її утримують.
Не треба нині бажати всі ПТНЗ та ВНЗ укомплектувати найсучаснішою сільськогосподарською технікою. Адже кожні три роки лінійка тракторів змінюється, тож ми ніяк не встигнемо. В усьому світі підготовкою фахівця займаються з допомогою комп’ютерної техніки, ІКТ. Тому нам треба виділяти кошти на інформатизацію ПТНЗ, на програмне забезпечення. Так вдасться зменшити собівартість підготовки фахівця. Окрім того, ми встигатимемо за сучасними технологіями. Наприклад, у Франції в аудиторіях студенти працюють із комп’ютером. Скажімо, збирають та розбирають двигун. А для практичного навчання укладаються угоди з підприємствами і студенти двічі на рік виїжджають на двотижневу практику. Тож треба змінювати підходи, бо серйозно відстанемо — вже й сьогодні знайти кваліфікованого тракториста на John Deere (Джон Дір) важко.
МОВОЮ ЦИФР
ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
Державне замовлення за напрямом сільське господарство та переробна промисловість у 2011 – 2012 навчальному році становило 16 тисяч осіб, що на 1,7 тисячі менше, ніж торік. Фактично в цьому навчальному році за такими напрямами прийнято на навчання за державним замовленням 14,9 тисячі осіб (93 відсотки). У 2010 – 2011 навчальному році ПТНЗ аграрного профілю підготували для ринку праці 52,2 тисячі кваліфікованих робітничих кадрів. Із них 42,2 тисячі осіб працевлаштовані за професією (81 відсоток), 3,5 тисячі осіб (6,8 відсотка) продовжують навчання у ВНЗ, 9,8 тисячі осіб (1,9 відсотка) призвані на військову службу, 10,3 відсотка від загального випуску — з вільним працевлаштуванням.
ПРО НАБОЛІЛЕ
ПТО І НЕСКІНЧЕННІ ПЕРЕВІРКИ
— Читаючи довідки фінансової інспекції (колишнє КРУ), акти перевірок, подання прокурорів, іноді ловиш себе на думці, що керуєш злочинною організацією, — ділиться наболілим Ігор Лисенко, заступник начальника Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації. — Наприклад, у цьому році в одному з навчальних закладів аграрного профілю Київської області було проведено близько 20 перевірок різних інстанцій і рівнів. Керівництво, адміністрація і служби постійно працюють над підготовкою необхідних документів для тих, хто перевіряє, відволікаються від своїх безпосередніх обов’язків. Зрозуміло, що і освіта в цілому, і профтехосвіта зокрема, є тією галуззю, в якій переплетена величезна кількість різноманітних сфер діяльності. Тут і харчування, і оздоровлення, і виробництво, і перевезення, і соціальна сфера тощо. Але не можна ж освіті нескінченно бути об’єктом, на якому відпрацьовуються завдання з виявлення порушників і поліпшуються показники ефективності діяльності контрольно-перевіряючих інстанцій!
ЦІЛКОМ ОФІЦІЙНО
Рекомендації всеукраїнської наради керівників професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю «АГРО-2012»
Усвідомлюючи необхідність створення належних умов для забезпечення країни якісним трудовим потенціалом через задоволення потреб особистості, суспільства і держави в освітніх послугах з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації різних категорій населення, враховуючи вимоги агропромислового комплексу України; забезпечення якісною і безоплатною первинною професійно-технічною освітою; формування творчої, духовно багатої особистості відповідно до її потреб, інтересів і здібностей вважаємо за доцільне вирішити такі питання:
Внести пропозиції Уряду та Верховній Раді України щодо вирішення на загальнодержавному рівні проблемних питань, пов’язаних з діяльністю професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю:
— надання професійно-технічним навчальним закладам аграрного профілю статусу виробників сільськогосподарської продукції та впровадження механізму отримання ними державної дотації для здійснення сільськогосподарського виробництва відповідно до сучасних вимог;
— надання податкових пільг ПТНЗ при реалізації виробленої ними сільськогосподарської продукції;
— звільнення ПТНЗ від сплати податку на транспортні засоби;
— виділення коштів ПТНЗ, в яких планується створення центрів ПТО для впровадження інноваційних технологій у галузі сільського господарства, на оновлення їх навчально-матеріальної бази, для оснащення новим обладнанням, устаткуванням, сільськогосподарською та іншою технікою, передбачивши в Державному бюджеті на 2012 — 2015 роки 240 мільйонів гривень. Тобто по 60 мільйонів на рік.
— удосконалення процедури закупівлі (тендеру) паливно-мастильних матеріалів для сільськогосподарських училищ;
— удосконалення процедури отримання державних актів на користування землею для державних ПТНЗ;
— введення питань, пов’язаних із розвитком ПТНЗ, до державних та регіональних програм розвитку агропромислового комплексу країни;
— заохочення підприємств, організацій у наданні учням, слухачам ПТНЗ робочих місць чи навчально-виробничих ділянок для проходження виробничого навчання й виробничої практики;
— введення механізму багатоканального фінансування ПТНЗ на законодавчому рівні;
— розроблення Порядку формування фонду підтримки розвитку ПТНЗ аграрного профілю за рахунок державного, місцевих бюджетів та відрахувань підприємств з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції (в рівних пропорціях);
— посилення роботи щодо професійної орієнтації молоді у засобах масової інформації, здійснення заходів щодо підвищення соціального статусу робітника сільського господарства.
МОНмолодьспорту з участю інших центральних органів виконавчої влади, об’єднань організацій роботодавців, регіональних органів управлінням освіти і науки, професійно-технічних навчальних закладів:
1. Оновити зміст навчання з урахуванням потреб сучасного виробництва, в тому числі через перегляд переліку професій, за якими здійснюється освіта у ПТНЗ аграрного профілю, впровадженням нових професій та спеціальностей.
2. Здійснити організаційні заходи щодо поетапного створення (2012 — 2015 р.р.) в державних ПТНЗ 80 центрів ПТО для впровадження інноваційних технологій у галузі сільського господарства (для цього потрібно 240 мільйонів гривень, тобто по 60 мільйонів гривень на рік).
3. Удосконалити підходи з підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників в умовах сучасного виробництва з використанням матеріальної бази передових вітчизняних та закордонних сільськогосподарських підприємств, а також навчально-практичних аграрних центрів.
4. Підвищити якість професійно-практичної підготовки, забезпечуючи відпрацювання учнями, слухачами умінь і навичок на уроках виробничого навчання та в період виробничої практики в процесі вироблення корисної продукції та надання виробничих послуг.
5. Для формування цілісної вертикально-інтегрованої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників сільського господарства запровадити створення на регіональному рівні навчально-науково-виробничих комплексів, до складу яких увійдуть ВНЗ І — IV рівнів акредитації, сучасні сільськогосподарські підприємства та ПТНЗ зі збереженням їх юридичної самостійності.
Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України» № 1-2