Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник зустрівся із представниками Малої академії наук України, тележурналістами «5-го каналу» та «Інтелекту TV» та дав розгорнуту оцінку діючій нині системі підтримки талановитої молоді в Україні. «Навчання в Малій академії наук України та розгалужена система проведення Всеукраїнських олімпіад — це два материки, з яких складається система підтримки талановитих дітей», — заявив Дмитро Табачник у своєму інтерв’ю.

Два освітні континенти для обдарованої молоді

Пане міністр, як сьогодні в Україні вирішується питання підтримки обдарованої молоді?

Вважаю, що освітню систему України вирізняє з-поміж освітніх систем країн Західної Європи та Північної Америки унікальна практика підтримки обдарованих дітей і заохочення їх до творчості. Успішне функціонування цієї системи підтримує Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, і вона з кожним роком набирає обертів. Коли в січні 2011-го року за участю України проходив Світовий освітній форум, нашій делегації пощастило ознайомитися з роботою Оксфордського університету. Зокрема, я поспілкувався з вихідцями з України, які там навчаються — студентами-хіміками, студентами-міжнародниками та студентами-політологами. І єдиним побажанням, яке я почув від цих обдарованих молодих людей, які своїми знаннями, зусиллями, розумом і талантами проторували собі дорогу до Оксфордського університету, було прохання не зруйнувати, а навпаки — розвинути систему підтримки обдарованих дітей.

З чого ж складається ця система? З двох, так би мовити, великих материків, на яких можуть розміститися та знайти свою дорогу в житті найталановитіші вихованці загальноосвітніх навчальних закладів. По-перше, це система навчання в Малій академії наук України, яка передбачає підготовку учнями творчих робіт та їх публічних захист. Другий великий материк — це система проведення шкільних міжпредметних олімпіад, які проходять навіть не в три, а в чотири етапи. Ці два «материки», дві системи фінансує Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Крім того, завжди ми передбачаємо на це кошти в Державному бюджеті — зокрема, на організацію відділень МАН майже в кожній області: нині кількість школярів-учнів МАН досягає вже 300 тисяч загалом по Україні. А система міжпредметних олімпіад цього року охопила понад три млн. школярів. Погодьтеся, що із загальної кількості 4 млн. 200 тис. школярів — це велика кількість задіяних в олімпіадах учнів, значна питома вага. Зрозуміло, що більшість із них бере участь у перших етапах шкільних олімпіад, але це теж вияв наукової творчості.

То як підтримати цю систему і перетворити її на елемент ще більшого заохочення? Ось у мене в руках такий заохочувальний документ — це державні «Умови прийому до вищих навчальних закладів» за 2012-й рік. Починаючи з 2010-го року ми щорічно в умовах прийому до вищих навчальних закладів плануємо вступ талановитих молодих людей на будь-яку спеціальність поза конкурсом. Так, поза конкурсом, незалежно від результатів тестування і свого середнього бала атестата, вступають до вищих навчальних закладів усі переможці Міжнародних олімпіад з інформатики, астрономії, фізики, хімії, біології та інших предметів. І це, по суті — олімпійські змагання. На рік це — від 20 до 30 дітей, але хотілося б, щоб їх було більше. З огляду на те, що заяви на вступ щороку подають близько мільйона дітей, то ці 20 – 30 — справжні діаманти, які необхідно берегти.

Крім того, МОНмолодьспорту передбачено, що всі учасники олімпіад, які зайняли призові місця в заключному ІІІ Всеукраїнському етапі захисту конкурсних робіт МАН України або в IV етапі міжпредметної олімпіади — всі вони, згідно з Умовами прийому до вищих навчальних закладів, отримують додаткові бали, які зобов’язані враховувати будь-які вищі навчальні заклади, незалежно від форми підпорядкування й форми власності. Я наголошую, що це є обов’язковою вимогою, і Міністерство освіти і науки, молоді та спорту контролює її виконання. Тобто, обдарована дитина повинна знати: якщо вона посіла І місце в IV Всеукраїнському етапі шкільної олімпіади або ІІІ Всеукраїнському етапі захисту конкурсних робіт МАН України, вона отримує 50 балів додатково. За ІІ місце або диплом ІІ ступеня – 40 балів, за ІІІ місце з дипломом ІІІ ступеня — 30 балів додатково до результатів тестування та бала атестата. За умови, що ця молода людина подає заяву на здобуття відповідної фахової спеціальності — тобто, вступає за тим науковим напрямом, профільний предмет у якому забезпечив їй призове місце. Не можна перемогти в олімпіаді з біології, і отримати переваги при вступі на здобуття спеціальності «міжнародні відносини» — в такому разі треба брати участь в олімпіаді з правознавства чи з іншого профільного предмету. Такі непорозуміння створювали мішанину, та усе-таки я вважаю, що мої попередники вчинили неправильно, коли в 2008-у році систему таких переваг скасували взагалі.

У 2010-му році цю систему підтримки обдарованої молоді ми відродили й відновили. Цього року після аналізу успіхів наших талановитих школярів ми ухвалили рішення щодо збільшення квоти призових місць, а отже, й додаткових балів для обдарованих учнів до 50 %. Це означає, що серед усієї кількості учасників фінальних етапів чи то Конкурсу-захисту, чи Всеукраїнських олімпіад, половина учнів тепер отримала змогу поповнити кількість своїх балів відповідно до зайнятих ними призових місць. Це дуже серйозна підтримка, адже ми знаємо, що у престижних навчальних закладах нерідко один бал, а то й взагалі 0,5 бала стають визначальними при вступі для тих, хто прагне навчатися за державним замовленням, тобто, за кошти державного бюджету.

А диференціація переваг при вступі за напрямом профільних предметів потрібна, в першу чергу, для урегулювання системи підтримки обдарованої молоді. Адже ні для кого не секрет, що значна частина вступників подає заяви на міжнародний, юридичний чи економічний факультети. Я за те, щоб в Україні були талановиті юристи, економісти, дипломати. Але якщо дитина кілька років серйозно займалася хімією, біологією, інформатикою, астрономією тощо і перемагала у відповідних олімпіадах, то все-таки краще спрямовувати свій життєвий шлях у тому фаховому напрямі, здібностями в якому обдарувала цю дитину природа.

Хочеться також додати, що держава зацікавлена у збільшенні кількості інженерів. Поділяю з цього приводу думку доктора фізико-математичних наук, більш відомого як канцлер Федеративної Республіки Німеччина Ангела Меркель, яка стверджує: ХХІ століття належатиме тій країні, яка готуватиме більше найкращих інженерів. Саме тому ми з 2011-го року запровадили наступну новацію: ті, хто закінчує підготовчі курси з будь-яких інженерних спеціальностей, можуть, за рішенням Вченої ради відповідного навчального закладу, отримати додатково 20 балів.

Україна демонструє таланти

Дмитре Володимировичу, а чи передбачені, окрім описаних Вами систем підтримки обдарованої молоді, ще якісь заходи для сприяння цьому? Наприклад, як щодо можливості навчатися за кордоном?

Система, про яку ми щойно говорили, направлена на підтримку тих учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які прагнуть стати студентами вищих навчальних закладів. Щодо підтримки іншої вікової категорії в цьому напрямі: в 201-му1 році вперше за роки незалежності за особистої ініціативи прем’єр-міністра України Миколи Азарова запровадили унікальну, також без перебільшення, бюджетну програму з навчання студентів і аспірантів та стажування наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах за кордоном. Це також конкурсне змагання — програма, що проходить трьома етапами: спочатку внутрішній конкурс за визначеними МОНмолодьспорту вимогами проводить вищий навчальний заклад, потім відбувається регіональний конкурс, а згодом заключна конкурсна комісія при Міністерстві освіти і науки молоді та спорту України у складі ректорів найкращих вищих навчальних закладів приймає рішення. Молода людина, яка претендує на підготовку та навчання в закордонних навчальних закладах за державні кошти, має бездоганно знати відповідну іноземну мову, якою там викладатимуть предмети. Крім того, претендент повинен мати у своєму науковому багажі кілька опублікованих робіт, виступів на конференціях, працювати за науковою тематикою кафедри і факультету, які він представляє, надати рекомендації своїх наукових керівників. Минулого року на фінансування цієї програми було виділено близько 40 млн. грн. — за ці кошти нам вдалося відправити на навчання до найкращих університетів Європи, Сполучених Штатів Америки, Канади 275 студентів і аспірантів. Що приємно, частина з них уже зійшла з державного бюджету — вони продемонстрували багаті знання і високий рівень освіти, тож тепер навчатимуться за різноманітними європейськими програмами. Звичайно, ми просимо «батьківські університети» укладати з ними якісь угоди — це не кріпосне право, нам, природно, хотілося б, аби ці молоді талановиті спеціалісти поверталися до рідних університетів, академій, науково-дослідних інститутів і працювали на благо нашої держави. Але вибір, звичайно, за ними самими. Цього року ми запланували розширення можливостей для нашої молоді: планується виділити 14 напрямів підготовки наших студентів і аспірантів за кордоном. Цього року, за нашими попередніми оцінками, відповідних заявок на участь у програмі буде уп’ятеро більше.  Це дуже позитивне змагання, і ми плануємо ще й запровадити практику публічного захисту конкурсних заявок на фінальному етапі.

З кожної країни — по «сторінці історії»

Пане міністр, а чи можливе впровадження ще якихось нових програм підтримки обдарованої молоді?

Щороку збільшується кількість шкільних міжпредметних олімпіад. Справа в тому, що в міжнародній олімпіаді з того чи іншого предмету має право брати участь тільки та країна, де проводиться загальнонаціональна олімпіада з цього предмета. Саме тому ми створили кілька нових олімпіад. Скажімо, якщо раніше проводилася об’єднана олімпіада з фізики й астрономії, тепер ми розділили ці предмети в рамках двох олімпіад. Це було зроблено для того, щоб українська збірна могла взяти участь окремо у міжнародній олімпіаді з фізики, а окремо — з астрономії. Тобто, ми ввели цю нову квоту і для юних фізиків, і для юних астрономів. Такі самі можливості для участі у престижних міжнародних змаганнях ми передбачили й для інших предметів, виділивши для цього відповідне фінансування. Окрім того, під час Форуму міністрів освіти європейських країн у вересні 2011-го року ми ініціювали проект «Сторінки історії», згідно із яким українські і європейські школярі напишуть спільний підручних з історії своїх країн. Учням-старшокласникам пропонується написати посібник-підручник за принципом: по кілька сторінок з історії кожної країни від їх представників. Також ми висунули пропозицію створити своєрідний всеєвропейський сайт, на якому можна було б оприлюднювати наукові реферати та дослідження талановитих школярів із гуманітарного напряму.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що система підтримки обдарованої молоді в Україні, на мою думку, розвивається правильно. Із допомогою міжпредметних олімпіад і конкурсів-захистів при МАН України ми згуртовуємо представників талановитої молоді і даємо їм можливість вступати до вищих навчальних закладів із перевагами за їхні успіхи. Таким чином, ми можемо залучити найбільш обдарованих до навчання у престижних вищих навчальних закладах та забезпечити їм належне майбутнє.

На жаль, навіть такі позитивні ініціативи МОНмолодьспорту, як підтримка дітей, які вирішили почати свою наукову кар’єру ще зі шкільної парти — навіть такі заходи сприяння їм викликають неконструктивну критику в деяких політиків. Якщо скрізь шукати друге дно, зруйнувати можна все, що завгодно.

На звершення міністр Дмитро Табачник процитував рядки цікавої епіграми про те, що в нашому творчому житті створюють вогонь Прометеї, а застосовують його — Герострати. І все–таки хотілося б вірити, що прометеївський вогонь підтримки юних талантів у нашій країні не згасне ніколи.

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Коментарі закриті.