25 жовтня з участю першого заступника міністра освіти і науки, молоді та спорту Євгена Суліми та Посла Європейського Союзу в Україні Яна Томбінські у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулося відкриття Міжнародної науково-практичної конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу». У Конференції беруть участь: ректор КНУ імені Тараса Шевченка Леонід Губерський; президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень; координатор Темпус в Україні, Білорусі та Молдові Виконавчого агентства ЄС з питань освіти, культури та аудіовізуальних засобів Джулія Моро; Голова Європейського союзу студентів Каріна Уферт; болонські експерти; представники більше 100 вітчизняних та європейських вищих навчальних закладів, студентського самоврядування, освітянська громадськість. Звертаючись до пана Посла, ректора КНУ імені Тараса Шевченка, президента НАПН України, представників студентського самоврядування ВНЗ України та всіх присутніх,  Євген Суліма зазначив: «Сьогодні, визначаючи основні напрями діяльності, спрямовані на подолання найбільших викликів сьогодення – глобалізації, нестачі ресурсів, старіння населення, все частіше підкреслюється роль освіти як найважливішого фактору соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства. У сучасному світі найбільш актуальними стають проблеми підвищення якості освіти і професійної підготовки, покращення якості взаємодії між системами освіти і ринком праці». Євген Суліма наголосив, що серед пріоритетних напрямів розвитку освіти в Україні визначено підвищення якості освітніх послуг, забезпечення рівного доступу до якісної освіти на всіх рівнях, підвищення конкурентоспроможності національної системи освіти та її інтеграція в єдиний європейський освітній простір. «Безперечно, саме участь в Болонському процесі є одним з найважливіших чинників проведення реформ вищої освіти в Україні», – сказав перший заступник міністра. Окрім того, Євген Суліма наголосив: «Важливою складовою роботи із впровадження Національної рамки кваліфікацій вважаємо реформування національної системи забезпечення якості вищої освіти. Серед основних завдань – запровадження процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості з урахуванням європейських стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості вищої освіти, поглиблення співпраці з європейськими організаціями, зокрема, створення української національної агенції із забезпечення якості вищої освіти та її членство в Європейській мережі із забезпечення якості вищої освіти». Також перший заступник міністра розповів, що вирішальним кроком для модернізації ВНЗ стане істотне розширення автономії вищих навчальних закладів, а одним із важливих завдань є підвищення рівня мобільності студентів, випускників, науково-педагогічних працівників ВНЗ. Євген Суліма також наголосив на важливості підтримки проведення реформ у сфері вищої освіти нашими європейськими партнерами: «У цьому році, в рамках програми ЄС «Темпус», вищими навчальними закладами України реалізується більш ніж 60 спільних з європейськими університетами проектів. За підтримки Європейської Комісії планується розпочати проект «Твіннінг», спрямований на впровадження Національної рамки кваліфікацій у сфері професійно-технічної освіти. Налагоджено тісне співробітництво з Радою Європи та Європейським фондом освіти з питань впровадження Національної рамки кваліфікацій та проведення модернізації законодавства у сфері вищої освіти і професійної підготовки». Посол Європейського Союзу в Україні Ян Томбінські наголосив на важливості освіти у світі: «Освіта має бути відповідно відкрита для всіх, не повинна обмежуватися кордонами тієї чи іншої країни. Наука завжди була глобалізованою. Ми не можемо уявити собі європейського викладача, науковця, який би не співпрацював з іншими колегами, наприклад з росіянами, англійцями, фінами та іншими науковцями. Наука – це наше знання, спільний здобуток, універсальна та цивілізаційна цінність. Це наша спадщина, якою необхідно ділитися з усіма поколіннями. Тож освіта – це з одного боку знання, а з іншого – виховання». За словами Пана Посла, 47 держав є учасниками Болонського процесу і вони збираються для того, щоб адаптувати, пристосувати свої освітні системи, структури, готувати студентів для навчання у глобальному світі, за кордоном, не втрачаючи одночасно можливостей для продовження навчання у своїй країні. «Україна також є учасником цього процесу, не будучи членом Європейського Союзу. Україна може багато в чому виграти від участі у Болонському процесі, так само як і інші країни. Студенти інших країн можуть виграти від того, що перебуватимуть, навчатимуться в Україні, дізнатися багато про країну та отримати знання від кращих українських викладачів. З точки зору Європейського Союзу, Україна є важливим партнером, сусідом», – зазначив Ян Томбінські. Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський повідомив, що минуло сім років від того часу, як Україна приєдналася до Болонського процесу. «Головним завданням, яке стоїть сьогодні перед українською освітянською спільнотою є забезпечення належного рівня якості освіти. Це той виклик, який ставить питання про конкурентоспроможність наших випускників на світовому та вітчизняному ринку праці. Болонський процес дає можливість гармонізувати наші дії, які спрямовані на академічну мобільність, прозорість та урівнюваність навчальних планів та програм, професійних та академічних кваліфікацій, зрештою на гідне працевлаштування наших випускників. Наше з вами завдання – зробити так, щоб українська освіта була на рівні кращих світових стандартів. Це ми можемо зробити лише консолідуючи наші дії, об’єднуючи інтелектуальні та інші ресурси», – наголосив Леонід Губерський. Окрім того, президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень сказав: «Глибоко переконаний, що альтернативи Болонському процесу немає. Цьому є свідчення, що вже 47 країн приєдналися та активно беруть участь у цьому процесі. Вважаю це суттєвим кроком не лише у розвитку вищої освіти в Україні, а взагалі Української держави та суспільства. Тому, що Болонський процес дає можливість відповісти на основні виклики сучасної цивілізації до людини, суспільства та держави». Зазначимо, що Міжнародна науково-практична конференція «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу» проходить 25 – 26 жовтня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Національній академії педагогічних наук України.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу