Якби Воланд відвідав не Москву, а Київ, то висновки зробив би приблизно такі самі: квартирне питання нас зіпсувало, псує і буде псувати надалі. Одні, господарі, хочуть узяти максимум, запропонувавши мінімум. Інші, квартиронаймачі, навпаки. Так і тягнемо: кожен на себе. Сьогодні я буду в ролі квартиронаймача, благо досвід у мене в цьому питанні великий. Такий великий, що я вже прекрасно знаю, що саме змогла б зняти за ті самі гроші в якомусь Лісабоні. Краще б мені цього не знати, бо від надзнання міцніє скорбота. Оглядаючи, наприклад, квартирку в хрущовці з тріснутим унітазом блакитного кольору, так і виникають перед очима апартаменти з двома ванними кімнатами. Ех… Київ – не Лісабон, на жаль. Але, на щастя, і не Москва. Втім, я відволіклася. Моя ж мета – дати кілька корисних порад тим, кому належить вирішувати своє житлове питання шляхом оренди. Відразу обмовлюся: про те, що документи треба перевіряти, а шарлатанів побоюватися, я говорити не буду. Це – апріорі: і перевіряти, і побоюватися. Мої приклади та поради стосуються іншого боку оренди. Докладніше тут…

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу