УжНУ виходить на світовий рівень наукових досліджень і розробок

Наукова група з Ужгородського національного університету взяла участь у роботі Міжнародної конференції (Traditional food International 2012) у місті Чезені (Італія). Участь цих учених не випадкова, адже професор Надія Бойко, молодший науковий співробітник Віктор Петров і старший науковий співробітник Ольга Левчук є безпосередніми виконавцями проекту Сьомої рамкової програми Євросоюзу з вивчення біологічно активних компонентів традиційного харчування країн регіону Чорного моря – BaSeFood. Надія Бойко входить до ради директорів цього проекту від України. В конференції взяли участь науковці з Великої Британії (професори Пол Крун, П. Фінглас), Туреччини, Румунії (професор Кармен Коста), Болгарії (професор Й. Алексієва), Італії (професор Дантуно Філліппо – координатор проекту) й багато вчених із Франції, Норвегії, Марокко, Тунісу, Єгипту, Португалії, Іспанії й інших країн.

Цей проект сьогодні є одним з найбільших, що виконувалися в Ужгородському національному університеті в галузі природничих наук. Завдяки науково-дослідній роботі, до якої було залучено студентів, молодих учених і працівників медичного факультету, придбано високовартісне сучасне обладнання для лабораторії молекулярної мікробіології та імунології УжНУ.

ПОРА БУДУВАТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНУ НАУКУ В УКРАЇНІ - DSC 2289 boyko filippo street food cesena ottobre 2012НАДІЯ БОЙКО:

«НЕ ТРЕБА РОБИТИ ВЖЕ ЗРОБЛЕНОГО»

 – Надіє Володимирівно, які загальні враження від учас­ті в такій зустрічі?

 – По-перше, в мене є чу­дова нагода поспілкуватися з колегами, які виконували цей проект у 12 країнах світу. Такі зібрання дають завжди найно­вішу потрібну інформацію як щодо науки, так і про нові го­ризонти участі в конкурсах на отримання грантів для дослі­джень. Мені доводиться їзди­ти на конференції майже що­квартально, а інколи й частіше, бо переконана: аби бути попе­реду, треба мати дуже добру інформованість про те, що ро­биться в світі, які досліджен­ня «користуються попитом». Тобто не робити того, що вже давно зробили, опублікували і що вже не має актуальності в дослідженнях. Я вважаю, що кожен науковий керівник по­винен відвідувати закордонні конференції за своїми інтере­сами, надавати власні контак­ти, вміти презентувати свою установу, колектив і, зрештою, державу на відповідному рівні. Хочу одразу всіх заспокоїти: ніхто нас особливо не чекав у проекті, нікого туди силою не тягнули. Але то був наш шанс, за який ми боролися майже два роки. І це варте наших зу­силь і особистих витрат.

 – А яка користь для сучасного наукового середовища Укра­їни в закордонних наукових проектах?

 – Після роботи в США в лабораторії професора Дж. Сібри я зрозуміла, що тре­ба повертатися до України й проводити дослідження на найвищому світовому науко­вому рівні, але в Ужгороді! Прийшла пора будувати кон­курентну науку в Україні, й тому ми «замахнулися» на цей проект. Завдяки цьому отрима­ли можливість придбати уні­кальне обладнання і створити умови для навчання й роботи молодим спеціалістам медич­ного факультету. Мені вдало­ся зібрати команду з молодих амбіційних і талановитих нау­ковців. До речі, загальна вар­тість обладнання й реагентів, які для нас придбали за кошти проекту, становить мільйон гривень, не враховуючи заро­бітної плати. Ми створили пе­редумови для нового напряму досліджень у нашому універ­ситеті, володіємо унікальни­ми клітинними й тваринними моделями, методикою культу­ри тканин для перевірки імун­них механізмів у експеримен­тах поза організмом тварини й людини, FACS, MALDI, PGGE, ELISA тощо.

Тож, аби бути попереду, не треба шкодувати сил і грошей на закордонні поїздки – вста­ти з дивана, не чекати, поки держава щось дасть, а їхати і брати на конкурсних умовах те, чого ми – українські на­уковці – варті.

ПОРА БУДУВАТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНУ НАУКУ В УКРАЇНІ - DSC 2249 petrov TFI. 2012 cesena ottobre 2012ВІКТОР ПЕТРОВ:

«ПРИКОРДОННОМУ» УНІВЕРСИТЕТУ ЛЕГШЕ НАЛАГОДЖУВАТИ МІЖНАРОДНІ СТОСУНКИ»

 – Вікторе, Ви – аспірант у професора Надії Бойко. Чи часто доводиться брати участь у міжнародних конференціях?

 – Мені часто доводиться їздити за кордон, бо в мене є такий професор і керів­ник, яка від усіх працівників і аспірантів однаково вимагає участі в закордонних конфе­ренціях, спільних дослідженнях і роботи в наукових та­борах. На щастя, це вдається зробити завдяки фінансуван­ню таких програм. Ми маємо гарне географічне положен­ня: наш університет розташо­ваний в Ужгороді, що знахо­диться на західному кордоні України. Тому для співпраці зі словацькими, угорськими й румунськими колегами тран­спортних перешкод нема. В нас є спільні наукові проекти зі співробітниками Кошицького ветеринарного університету (Словаччина), співпрацюємо з угорськими колегами Дебреценського університету тощо. Майже всі робітники кафе­дри були на стажуванні в єв­ропейських вищих навчальних закладах, компаніях, лаборато­ріях. Також варто відзначити, що колеги з Європи неодно­разово приїжджали до України для виконання спільних експе­риментів в УжНУ. Такий досвід дає шанс оцінити себе в реаль­ному часі, не «затуманювати собі очі» обмеженістю можли­востей в обладнанні чи мето­диках, рухатися вперед, пере­ймати досвід і втілювати його тут, удома, не виїзджаючи «на заробітки» за кордон. Перша моя поїздка переламала мене із середини. Я твердо вирішив, що робитиму все від мене за­лежне, аби наша команда, наші вчені зайняли достойне місце в сучасній європейській науці. Бо наука – це дуже серйозні результати досліджень і науко­ва продукція, які в перспекти­ві дадуть інвестиції і прибуток.

Роботою колективу задоволе­ний і Федір Ващук – в.о. ректо­ра УжНУ. Зокрема, в останніх інтерв’ю й виступах він не­одноразово наголошував на під­вищенні конкурентоспромож­ності наукової діяльності. В сучасних умовах жодна країна світу не може дозволити собі фінансувати наукові теми, про­екти, які не мають прикладно­го характеру й наукової новиз­ни. Потрібні дослідження, що розв’язують фундаментальні наукові проблеми, питання на­родного господарства. В Ужго­родському національному універ­ситеті підтримку отримають тільки ті колективи, які визнані в науковому середовищі й дають конкурентоспроможну наукову продукцію. Науковим лаборато­ріям, інститутам, колективам кафедр, які проводять реальні дослідження, мають публікації в закордонних виданнях, буде на­дано додаткову організаційну й фінансову підтримку.

За матеріалами медичного факультету УжНУ

«Освіта України» № 42

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *