Напередодні проведення ІІ Всеукраїнської виставки дитячої творчості «Країна юних майстрів» про актуальні питання галузі позашкілля ми поспілкувалися з міністром освіти і науки, молоді та спорту України Дмитром Табачником.

 

ДМИТРО ТАБАЧНИК: "ПІДТРИМКА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ — ІНВЕСТИЦІЯ ДЕРЖАВИ У СВОЄ МАЙБУТНЄ!" - Табачник2СИСТЕМУ ЗБЕРЕГЛИ

— Міністерство не тільки за­безпечує навчання дітей у шко­лах. Для нас вкрай важливим є те, щоб діти змогли знайти для себе цікаве заняття і після уро­ків. Ще двадцять років тому ми мали найпотужнішу в світі ціліс­ну систему позашкільної освіти. І більшість наших учених, про­фесорів, винахідників і майстрів починали свою пошукову, нау­кову, винахідницьку діяльність в гуртках, студіях, малих академіях наук. Можу сказати, що освітя­ни України зберегли цю систему. Нині в Україні працюють понад дві тисячі позашкільних навчаль­них закладів і понад 1600 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які відвідують більш як півтора міль­йона дітей — майже 40 відсотків усіх школярів. Це — хороший показник, але треба думати і про решту дітей, а отже — про роз­галуження мережі позашкільних закладів. Тільки так ми зможемо нівелювати у підлітковому серед­овищі такі негативні тенденції, як ігрова, віртуальна, тютюнова залежності, не кажучи вже про алкогольну та наркотичну.

«НІ» — ПРИХОВАНІЙ ЛІКВІДАЦІЇ ЗАКЛАДІВ

— В нашій країні діє Закон «Про позашкільну освіту», який перед­бачає заборону ліквідації чи перепрофілювання закладів цієї сис­теми. Напевно, завдяки цьому показники охоплення дітей по­зашкільною освітою є досить високими. Однак є проблеми, які стосуються фінансування робо­ти закладів позашкільної освіти в регіонах. Я глибоко стурбований негативною тенденцією — випад­ками скорочення мережі закладів після ухвалення рішень місцеви­ми органами влади про організа­цію виконання місцевих бюдже­тів у 2012 році. В кількох областях для економії коштів ці заклади реорганізують і об’єднують. Така реорганізація закладів насправді дуже часто є їх прихованою лік­відацією. Наприклад, у місті пра­цювало чотири установи, а з них роблять одну і кажуть, що це, мовляв, — концентрація ресур­сів. Однак практика показує, що заклад не стає потужнішим, ніж він був. Адже не кожна дитина зможе їздити з іншої частини міс­та в цей новий центр. А примі­щення закладів освіти використо­вуються не за призначенням. До того ж унаслідок таких реорга­нізацій, як правило, відбувається скорочення робочих місць і втра­та кваліфікованих кадрів. Тому я звертаюся до регіональних керів­ників управлінь освіти з прохан­ням взяти під особистий контр­оль ситуацію в регіонах і вжити заходів щодо недопущення лік­відації або реорганізації закладів позашкільної освіти.

ПОЗАШКІЛЛЮ — ПРІОРИТЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

— Позашкільна освіта працює з енергійними, талановитими ді­тьми, тож вона потребує прі­оритетного фінансування. Ак­тивним дітям мало шкільної освіти, тому ми повинні нада­ти їм якомога якіснішу освіту поза школою. Досягнення, які діти представили на виставці «Країна юних майстрів», були б неможливими без величезної роботи педагогів-позашкільників. Але, на жаль, оплата праці керівника гуртка здійснюється за найнижчим тарифним розря­дом. Я вважаю, що варто пра­цювати над можливими зміна­ми тарифної сітки. Також треба вдосконалювати і розширювати систему підготовки кадрів для цієї галузі.

Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України» № 10

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *