Про особливості підготовки сучасних учителів, нові державні стандарти, роботу фахівців МОНмолодьспорту і доопрацювання проекту Закону «Про вищу освіту» ми поспілкувалися з академіком Національної академії педагогічних наук, член-кореспондентом Національної академії наук України, ректором Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Віктором Андрущенком.

 

— Вікторе Петровичу, нині триває робота над упрова­дженням програми дошкіль­ної освіти «Впевнений старт». Першокласники вже навчати­муться за новим Держстандар­том. Як на це реагує вищий педагогічний заклад?

— Ми коригуємо навчаль­ні плани, адже намагаємо­ся працювати так, щоб вико­нати відповідальні завдання, делеговані нам державними програмами. Нині Міністер­ство освіти і науки, молоді та спорту України проводить по­тужну і плідну роботу щодо змісту навчальних дисциплін, введення новітніх педагогіч­них технологій і методик ор­ганізації навчально-виховного процесу. На всі нові рішення, що сьогодні приймає міністер­ство, насамперед повинен реа­гувати педагогічний універси­тет. Адже в закладах іншого профілю є усталені змістові речі, непохитні за будь-яких змін наукової чи суспільно-по­літичної парадигми. Педагогіч­на освіта — особлива: якщо змінюється дух епохи, то по­винна змінюватися й програма підготовки педагога, ново­го вчителя.

І ПЕДАГОГ, І НАУКОВЕЦЬ

— Яким же має бути новий учитель?

— Ми намагаємося всю ро­боту педагога наповнити нау­ковим змістом. Готувати його так, щоб він міг одночасно з навчальною і виховною про­водити також самостійну на­укову роботу. Вчитель мусить бути науковцем-предметником з дисциплін, які викла­дає. Саме наука нині нам дає багато матеріалу для оновлен­ня змісту навчання. До того ж педагог повинен працюва­ти над удосконаленням ме­тодик, адже донести знання до сучасних дітей — це не таке саме завдання, що було 15 — 20 років тому. Якщо він не відчуває щоденних змін у дітях, то йому не варто пра­цювати в школі.

Дуже важливою є й інфор­матизація навчання. Нині діти швидко оволодівають сучасни­ми інформаційними засобами. Наше завдання — не просто «підтягнути» вчителя до рівня дитини, а забезпечити його ви­переджальну підготовку. Та­кож треба навчити викладача дискутувати з учнями. Ниніш­ні діти можуть із чимось не погоджуватися. Раніше школа тоталітарного типу пригнічува­ла таких учнів, а тепер дити­на вже не погодиться усьому вірити. З нею потрібно поле­мізувати, роз’яснювати їй, пе­реконувати, а не змушувати механічно приймати думку пе­дагога. З таким вектором ми підходимо до підготовки ново­го вчителя відповідно до тих новітніх документів, які ухва­лює МОНмолодьспорту.

— Державний стандарт перед­бачає, що іноземну мову діти зможуть вивчати з 1-го класу, а з 2-го – основи інформатики. Чи будуть готовими до цього педагоги-випускники?

— Ми щорічно випускаємо близько сотні вчителів, які ма­ють подвійну кваліфікацію — вчитель початкових класів і вчитель інформатики, вчитель початкових класів і вчитель англійської мови. Тож наша підготовка навіть випереджає деякі стандарти освіти. Тому рівень знань і вмінь випускни­ків наших інститутів цілком відповідає викликам епохи.

Варто зазначити, що біль­шість учителів ми готуємо за подвійними спеціальностями. Завдяки такому підходу наш випускник відповідає потребам ринку праці, сучасним шкіль­ним реаліям, коли є необхід­ність вести не один, а кілька предметів. Також ми озброю­ємо кожного студента вмін­ням працювати з електронни­ми носіями інформації. Коли я останнього разу інспектував наші гуртожитки, то зауважив, що переважна більшість сту­дентів має власні портативні комп’ютери. Це означає, що вони понесуть свої знання і на­вички роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями в школи.

РЕКТОРИ ПОВИННІ СПІЛКУВАТИСЯ З ПРЕСОЮ

— Чи має НПУ імені Михай­ла Драгоманова довгостроко­вий план розвитку?

— Так, звичайно. Ми ста­вимося до такого планування дуже серйозно. Спочатку ко­жен інститут визначає свою стратегію, потім ми зводимо це до спільного знаменника, розглядаємо на засіданні Вче­ної ради. Наглядова рада його затверджує, після чого план стратегії розвитку університе­ту друкується. Планування — щорічне. Звісно, життя вносить свої корективи, але кожен під­розділ може знайти в докумен­ті власний вектор розвитку. В цих планах реалізуються два пріоритети: здобуття універси­тетом статусу дослідницького і загальний європейський вектор розвитку закладу. Однак ми ви­вчаємо і досвід систем освіти ін­ших країн, наприклад — Японії, Фінляндії, Китаю.

— Триває робота над підготов­кою до нових державних про­грам. Науковці університету беруть участь у цьому процесі?

— Так, наші вчені працю­ють над новими навчальними програми майже з усіх пред­метних галузей. Скажімо, Те­тяна Ладиченко, кандидат іс­торичних наук, професор, завідувач кафедри методики навчання історії, суспільно-по­літичних дисциплін та гендерної рівності — член робочої групи з розроблення навчаль­них програм з історії та пра­вознавства для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Тому, коли ми по­чули в ЗМІ неправдиву інфор­мацію про нібито скасуван­ня шкільного курсу «Історія України» в проектах нових навчальних планів, то одразу дізналися істину, як кажуть, з перших уст.

Нині в суспільстві часом лу­нає критика міністерства, але там проводиться дуже ґрунтов­на робота — із змістом, тех­нологіями, організацією. Тому я висловлюю слова вдячності всім його працівникам.

— Як Ви вважаєте, чому вини­кає така критика?

— На мою думку, багато лю­дей має коло прагматичних ін­тересів. Комусь хочеться отри­мати результат дуже швидко. I коли навчання не перетво­рюється на «легку прогулянку бульваром», а потрібно справді серйозно працювати, то згаду­ють і про роботу МОНмолодьспорту. Мовляв, це воно ви­нне, що все так складно. Тому особистісні претензії виплескуються на працівників мініс­терства, неначе це — їхні осо­бисті недопрацювання. Окрім того, не всі можуть осягнути суть і перспективність іннова­цій, які впроваджує міністерство. Більшість людей зміни на краще сприймають як не­обхідність, а інші тримаються за простоту, що була колись. Тому почасти мимовільно люди опираються інноваціям, висловлюють незадоволення. Але нині світ — зовсім інший! Він змінився, тож повинна еволю­ціонувати й освіта. Я порадив би своїм колегам, особливо — ректорам педагогічних універ­ситетів, частіше спілкуватися з пресою, роз’яснювати суть ін­новацій. Тоді їх зміст і акту­альність стануть зрозумілішими для батьків. До речі, саме батьківську громадськість вар­то долучати до навчання впро­довж життя, зокрема — осяга­ти знання з педагогіки. Нині фахівці нашого університету працюють над великим амбі­ційним проектом — так званим педагогічним «всеобучем» на­ції. Ми хочемо донести до кож­ного з батьків знання про те, як правильно виховувати дити­ну, за допомогою яких іннова­цій можна це зробити.

І ЗНОВ ПРО ЗАКОН

— Які Ваші враження від робо­ти робочої групи з доопрацю­вання урядового проекту За­кону «Про вищу освіту»?

— Ми, ректори, підтримує­мо законопроект, який внесло МОНмолодьспорту. Адже ми працювали в робочих групах із створення цього документа. Я навіть радив на останньому засіданні робочої групи, сфор­мованої прем’єр-міністром, що нам уже потрібно визначити­ся з підтримкою проектів, а не «гратися» у відкликання та подання нового законопроек­ту. Хоча серед пропозицій, які внесла робоча група під керів­ництвом Михайла Згуровського, є й цікаві. Але важливі є й серед елементів інших за­конопроектів. Однак закон — цілісне утворення, а проект МОНмолодьспорту пройшов багато слухань, до нього внесе­но чимало пропозицій науков­ців і педагогів. Тому, на мою думку, варто було б зробити за­конопроект, над яким працюва­ли фахівці МОНмолодьспорту та освітянської громадськості, базовим, а вже на нього «на­низувати» потрібні інновації з усіх чотирьох і затвердити єди­ний, якісний. Якщо ми підемо іншим шляхом — можемо за­тягнути ухвалення законопро­екту на рік чи навіть більше.

СТУДЕНТИ ВИВЧАЮТЬ «ВПЕВНЕНИЙ СТАРТ»

Програма розвитку дітей старшого до­шкільного віку «Впевнений старт» зна­йшла своє відображення в роботі Ін­ституту розвитку дитини Національного педагогічного університету імені Михай­ла Драгоманова. Адже вона, на дум­ку професорсько-викладацького складу, повною мірою відображає всі напрями роботи з дітьми на шляху їх повноцін­ного розвитку та забезпечення різно­бічної готовності до навчання в шко­лі. Цю програму введено до переліку державних документів, що підлягають обов’язковому аналізу майбутніми педагогами-дошкільниками. Крім того, її змістова компонента була виокремлена в рамках таких навчальних дисциплін: «Підготовка дітей до школи в умовах сім’ї», «Управління в системі дошкільної освіти» і «Теорія і методика спів­праці з родинами» як така, що сприяє роботі з батьками.

Треба зазначити, що при підготовці сту­дентів напряму «Дошкільна освіта» освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» і «спеціаліст» читаються такі спецкур­си, інформативно-практичне поле яких сформовано з урахуванням, зокрема і програми «Впевнений старт»: «Основи художньо-естетичного розвитку дитини», «Формування світоглядних уявлень у ді­тей дошкільного віку», «Навчально-ме­тодичне забезпечення екологічного ви­ховання дошкільників», «Підвищення основ професійної компетентності вихо­вателя дошкільного начального закладу». Питання результативності цієї програми та її науково-методичного підкріплен­ня виносили на обговорення практичні працівники дошкільної освіти під час традиційних наукових заходів Інституту розвитку дитини. Серед них: ІУ Між­народна науково-практична конференція «Сучасне дошкілля: реалії та перспекти­ви» (жовтень 2011р.) І Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих учених «Дитинство. Освіта. Со­ціум» (лютий 2012 р.).

ДО РЕЧІ

НОВІ СТАНДАРТИ

Майбутні вчителі початкової школи бу­дуть готові реалізувати Державний стан­дарт початкової освіти з 2012 – 2013 навчального року.

Відповідно до нової редакції Держав­ного стандарту початкової освіти онов­лено зміст курсів:

– «Методика викладання української мови», «Методика викладання матема­тики», «Методика викладання трудового навчання», «Методика викладання основ здоров’я та фізичної культури», «Мето­дика викладання природознавства», «Ди­дактика» для ОКР «бакалавр»;

– введено з 1 вересня 2011 року спецкур­си «Методика викладання освітньої галу­зі «Суспільствознавство». Апробація цьо­го спецкурсу в 2011 – 2012 н. р. дасть можливість внести його наступного року до робочих навчальних планів спеціаль­ності як нормативну дисципліну замість «Методики вивчення курсу «Я і Україна»;

– для студентів освітньо-кваліфікацій­ного рівня «спеціаліст» внесено зміни у навчальні курси: «Технологія вивчен­ня галузі «Мови і літератури», «Тех­нології вивчення галузі «Математика», «Галузь «Здоров’я і фізична культура» та технології її вивчення», «Інтегрова­не вивчення навчальних предметів га­лузі «Мистецтво», «Інноваційні підхо­ди до вивчення галузі «Технології». У зв’язку із введенням у стандарт галузей «Природознавство» і «Суспільствознав­ство» оновлено зміст курсу «Технології вивчення галузі «Людина і світ»;

– у зв’язку з введенням з 1 вересня 2012 року в шкільну практику основ інформати­ки для всіх студентів-випускників читаєть­ся «Методика викладання інформатики» у структурі с/к «Моніторинг навчальних до­сягнень молодших школярів» та «Основи педагогічної діагностики».

Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України» № 10

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *