Дослідження навчально-наукової лабораторії кафедри статистики та математичних методів в економіці - kaf statМОТИВАЦІЯ ВИБОРУ СТУДЕНТАМИ НАВЧАННЯ У НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ДПС УКРАЇНИ

Про актуальність проведеного дослідження. Глобалізація ринку освітніх послуг, активізація міжнародної наукової співпраці, розширення ринку інноваційних послуг здійснює  сприятливу дію на розвиток усіх ВНЗ.

Водночас суттєве загострення конкурентної боротьби на вітчизняному ринку освітніх послуг, можливе скорочення державного замовлення за галузями знань «Економіка і підприємництво» та «Право» вимагає від кожного ВНЗ залучення високоякісних людських, матеріальних і нематеріальних ресурсів  та підвищення якості надання освітніх послуг.       

Крім того, сьогодні серед широкого загалу роботодавців побутує думка, що спеціалістів з вищою освітою дедалі більшає, а кваліфікованих кадрів бракує. Випускники шкіл, керуючись сучасними тенденціями та стереотипами, вступають до вищих навчальних закладів на так звані «престижні» спеціальності, а згодом не можуть знайти роботу за ними. При цьому в країні загострюється потреба у працівниках з інших напрямів. Тобто посилюється ситуація дисбалансу між попитом на освіту та її пропозицією ? випускники вищих навчальних закладів не можуть працевлаштуватися, що збільшує рівень безробіття, або працюють не за спеціальністю. Відтак абітурієнти повинні відповідально ставитись до вибору майбутньої професії.

Вибір професії ? один з основних життєвих виборів, здійснений людиною в юному віці, оскільки, обираючи професію, вона обирає і спосіб життя, можливість самореалізації.

До молодих спеціалістів у сучасних умовах ринку ставляться такі вимоги, серед яких: високий рівень теоретичної підготовки, сформований рівень соціальної зрілості, висока професійна ефективність у ситуаціях невизначеності, швидка адаптація до умов робочого середовища, що постійно змінюється, готовність до початку власної кар’єри в компанії з відносно низької посадової ланки.

Саме ці компетенції в майбутніх випускниках  формують ті ВНЗ, які мають високий інтелектуальний потенціал, займають стійкішу позицію на ринку, мають свою стратегію розвитку, що базується на декількох конкурентних позиціях. Кожен ВНЗ повинен формувати власні цінності, які дозволять йому охопити найбільш широку цільову аудиторію. До основних цінностей можна віднести такі:

? популярність і престиж ВНЗ;

? висока якість освіти, професіоналізм викладачів;

? можливість успішного працевлаштування випускників після закінчення ВНЗ;

? наявність системи стажувань і практик, зокрема міжнародних;

? можливість отримати інноваційну і перспективну вищу професійну освіту (сучасні програми підготовки і дисципліни);

? сучасна матеріально-технічна база;

? великий вибір напрямів підготовки (спеціальностей);

? висока міра інтегрованості науково-дослідницьких процесів і багато ін.

Напрями розвитку освітнього середовища Національного університету ДПС України, затверджені Вченою радою університету в Стратегії інноваційного розвитку Національного університету ДПС України на період до 2020 р. (протокол від 26 грудня 2013 р. № 4), націлені на створення нових освітніх форматів ? від системи дистанційного навчання до електронних вищих віртуальних систем, на поєднання критеріїв якості освіти з вимогами, що пред’являються працедавцями, а також на задоволення потреб особи в інтелектуальному, культурному і моральному розвитку.

Національний університет ДПС України відповідає основним критеріям, що впливають на мотивацію студентів при виборі ВНЗ (місцезнаходження, наявність акредитації, можливість безкоштовного навчання, здобуття якісної освіти та ін.). Проте в умовах розбудови суспільства, що базується на економіці знань, абітурієнти стали вибирати ВНЗ з урахуванням його показників і цінностей. І аналіз критеріїв їх мотивації є першочерговим завданням для керівника будь-якого ВНЗ. Керівництву ВНЗ важливо визначити, які саме чинники, принципи, причини впливають на мотивацію абітурієнтів.

Результати проведеного дослідження. Процес удосконалення підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасної вищої освіти досить складний і обумовлений багатьма чинниками, одним з яких є міра професійної орієнтованості студентів, тобто адекватність їх мотиваційних установок вступу до ВНЗ і майбутньої професії. У професійному визначенні студентів можна виділити ряд стадій, коли проблема вибору актуалізується в тому або іншому її аспекті. Для першокурсників ? це адаптація до нових умов навчання у ВНЗ, певні сумніви в правильності зробленого вибору щодо спеціальності.

З метою вивчення проблем професійного визначення студентів Національного університету ДПС України було проведено анкетування студентів-першокурсників 5-ти факультетів у листопаді 2013 р. Анкетування проводилось на засадах анонімності і добровільності. Отримана інформація була оброблена за допомогою програм Microsoft Word і Microsoft Excel.

Було опитано 811 осіб, що становить 85,1 % від загальної кількості студентів І курсу університету. Структура опитаних першокурсників у розрізі факультетів наведена на рис. 1.

Дослідження навчально-наукової лабораторії кафедри статистики та математичних методів в економіці - 1

Рисунок 1. Структура учасників анкетування «Мотивація вибору студентами  навчання у Національному університеті ДПС України» у розрізі факультетів, у % від загальної кількості опитаних у листопаді 2013 р.

В опитуванні взяло участь 374 особи (46,1 %) ? юнаки і 437 осіб (53,9 %) ? дівчата. Розподіл за статтю відповідає демографічним даним: дівчат у віці від 16 до 19 років більше, ніж представників чоловічої статі.

В основу анкети було покладено 10 запитань з варіантами відповідей. При заповненні анкети респондентам було запропоновано вибрати декілька прийнятних варіантів, щоб відповідь була повноцінною.

З метою вирішення мети проведення анкетування були поставлені такі завдання:

? визначення мотивів, якими керувалися студенти при вступі до університету та вивчення ціннісного змісту мотивів вступу до університету;

? виявлення джерел та ступеня інформованості студентів першого курсу у сфері пропонування університетом освітніх послуг;

? виявлення переваг студентів при виборі майбутньої сфери діяльності;

? оцінка рівня знань, отриманих респондентами при навчанні в школі;

? визначення труднощів, з якими зіткнулися студенти в процесі навчання;

? з’ясування у студентів найбільш хвилюючих проблем, пов’язаних з навчанням в університеті.

Для визначення професійної орієнтованості студентів першого курсу велике значення має вивчення ціннісного змісту мотивів вступу до вибраного ВНЗ.

Більшість опитаних студентів-першокурсників вибрали Національний університет ДПС України з метою здобуття якісної освіти (31 %); 17 % респондентів хочуть отримати диплом престижного ВНЗ; 19 % вважають, що метою їх навчання в університеті є опанування основами обраної спеціальності, становлення як професіонала у своїй справі. З метою отримання можливості самореалізації, розвитку навичок спілкування, набуття впевненості в собі вступило до університету 11 % опитаних, 9 % опитаних за мету при виборі навчання в університеті мали цікаве студентське життя, можливість спілкування, проведення дозвілля.

На рис. 2 представлені відповіді респондентів, що відображають диференціацію відповідей щодо мети навчання в університеті.

Дослідження навчально-наукової лабораторії кафедри статистики та математичних методів в економіці - 2

Рисунок 2. Диференціація відповідей студентів-першокурсників Національного університету ДПС України щодо мети навчання в університеті, % від загального числа опитаних у листопаді 2013 р.

Виявлені в результаті анкетування студентів-першокурсників цілі їх вступу до університету можна об’єднати в такі групи:

– навчальні (отримати диплом та якісну вищу освіту) – 47,8 % опитаних;

– професійної самореалізації (опанувати основами вибраної спеціальності; знайти престижну високооплачувану роботу; стати професіоналом у своїй справі; мати впевненість у працевлаштуванні) ? 32,0 % опитаних;

– самовдосконалення (реалізувати себе в житті; розвивати навички спілкування, набути впевненості у собі) ? 10,7 % опитаних;

– пов’язані з особистими інтересами (мати цікаве студентське життя, спілкування, дозвілля) ? 9,6 % опитаних.

Ці результати свідчать про розуміння студентами першого курсу актуальності отримання спеціальності в сучасних умовах, бажанні за допомогою вищої освіти активно соціалізуватися в суспільстві. При цьому мотиви навчальної діяльності пов’язані з професійно значимими мотивами. Таким чином, навчальні цілі безпосередньо пов’язані з цілями, які ставлять перед собою більшість студентів-першокурсників: підготуватися до професійної діяльності, стати висококваліфікованим фахівцем, затребуваним на ринку праці. Отже, відношення до навчання у ВНЗ можна розглядати як засіб для досягнення мети професійної самореалізації.

Водночас насторожує, що досить високий відсоток респондентів як мотив вступу до ВНЗ вказує бажання стати учасником цікавого студентського життя, мати постійне спілкування з однолітками, дозвілля, що відповідає студентському життю. Для цієї групи респондентів-першокурсників професійні цінності ще не мають належного значення, у них слабке уявлення про отримувану професію. Мотивація їх вибору обумовлена громадськими цінностями вищої освіти і пов’язана з отриманням статусу студента ВНЗ. У даному випадку провідним мотивом виступає потреба не стільки в самій діяльності, скільки в пов’язаних з нею обставинах.

Причинами, що зумовили вибір університету та спеціальності, студентами-першокурсниками були названі (рис. 3):

? власне бажання, оскільки це цікаво (19,3 %);

? орієнтація на престиж професії, можливості подальшого працевлаштування (17,6 %);

? якість освіти й умови навчання в університеті (15,5 %);

? престижність ВНЗ, його репутація (14,4 %);

? обрання  напряму, де можна було пройти на бюджет (6,3 %);

? обрання спеціальності, де менший розмір оплати за навчання (9,3 %);

? порада батьків (8,2 %);

– наявність військової кафедри (1,4 %);

– інші мотиви (наприклад, близьке розташування до місця проживання, наявність гуртожитків, не пройшов в інший ВНЗ) ? 3,7 %.

Незначний відсоток опитуваних (3,6 %) відмічають, що для них не має значення, де здобувати вищу освіту. У респондентів цієї групи ще не виражена орієнтація на якусь певну професійну сферу.

Дослідження навчально-наукової лабораторії кафедри статистики та математичних методів в економіці - 3

Рисунок 3. Причини вибору університету і спеціальності, % від загального числа опитаних студентів-першокурсників Національного університету ДПС України у листопаді 2013 р.

Таким чином, на вибір ВНЗ більшості респондентів вплинули такі чинники, як власне бажання, орієнтація на престиж професії, можливості подальшого працевлаштування, якість освіти й умови навчання в університеті, престижність ВНЗ, його репутація.

Вказані причини можна вважати інтегральним показником позитивного відношення респондентів до умов процесу отримання знань в університеті.

Вирішальною обставиною при виборі ВНЗ і спеціальності є інформаційна обізнаність майбутніх студентів. Як джерела інформованості в анкеті розглядалися:

– ЗМІ, Інтернет;

– учителі школи;

– довідники ВНЗ України;

– друзі, знайомі;

– батьки;

– інші джерела.

Аналіз отриманих даних показує, що найбільш популярним джерелом інформації виявився офіційний сайт Національного університету ДПС України ? йому віддали перевагу 27,9 % респондентів; 22,5 % респондентів віддали перевагу ЗМІ та Інтернету (рис. 4).

 Дослідження навчально-наукової лабораторії кафедри статистики та математичних методів в економіці - 4

Рисунок 4. Рейтинг популярності джерел інформації у студентів-першокурсників Національного університету ДПС України, % від загального числа опитаних у листопаді 2013 р.

Результати анкетування свідчать про те, що професійне самовизначення молоді формується також під впливом батьків. Майже кожен сьомий респондент (14,5 %) як джерело отримання інформації про університет вказує на батьків та родичів. Не менш значимим джерелом інформації, що визначає професійний вибір респондентів, називаються друзі, знайомі (16,3 %), що цілком пояснюється особливостями віку опитуваних. Очевидно, що багато в чому саме ці верстви вплинули на вибір майбутньої професії респондентів, що слід враховувати при проведенні заходів з професійної орієнтації майбутніх студентів: виступах на батьківських зборах випускників шкіл, Днях відкритих дверей та ін.

Рішенням про вибір ВНЗ і спеціальності на основі інформації, отриманої під час відвідування «Дня відкритих дверей», керувалося 3,9 % респондентів.

Замикають перелік джерел інформації показники: «інформаційні матеріали університету (буклети, рекламні проспекти тощо)» ? 2,5 % опитаних про них зазначили, «інформація, отримана від викладачів та співробітників університету» ? 1,1 %, «інформація, отримана на підготовчих курсах університету» ? 0,8 %.

Необхідно звернути увагу на низьку оцінку дії на респондентів інформації, отриманої в школі. Лише 2,3 % з числа опитаних відмітили їх як джерело інформації, що вплинуло на вибір майбутньої спеціальності.

Отже, при виборі ВНЗ першокурсники орієнтуються в основному на оголошення в ЗМІ, Інтернет, сайт університету (50,4 % опитаних), на думки батьків, друзів і знайомих (30,8 %), в останню чергу ? на інформацію, отриману від викладачів та співробітників університету, в школі, на підготовчих університетських курсах, на Днях відкритих дверей та з інформаційних матеріалів (буклетів, рекламних проспектів) ? 10,6 % опитаних.

На основі аналізу використання абітурієнтами інформаційних джерел можна зробити висновок, що приймальній комісії та деканатам факультетів варто поміркувати про ефективність профорієнтаційної роботи, приділяти більше уваги не пасивній формі, а активній – залучати майбутніх абітурієнтів до олімпіад, турнірів, конкурсів, що проводить університет.

Також необхідно активізувати інформаційну складову профорієнтаційної роботи, збільшити залучення школярів (майбутніх абітурієнтів) на підготовчі курси, розширити агітацію в школах і коледжах областей України.

Дослідження також виявило, що у більшості студентів І курсу задовго до закінчення середньої школи сформувалася яскраво виражена установка на продовження освіти у ВНЗ, що говорить про завершення першого етапу процесу соціально-професійної диференціації до моменту вступу. При цьому із загального числа опитаних, 55,4 % оцінили рівень своїх знань, отриманих у школі як середній, 42,8 % опитаних оцінили якість шкільної освіти як високу, і тільки 1,8 % оцінили свій рівень підготовки в школі низьким.

Оцінка рівня отриманої в школі підготовки для вступу до ВНЗ студентами-першокурсниками відображена на рис. 5.

 Дослідження навчально-наукової лабораторії кафедри статистики та математичних методів в економіці - 5

Рисунок 5. Оцінка студентами-першокурсниками Національного університету ДПС України рівня підготовки в школі, % від загального числа опитаних у листопаді 2013 р.

Рівнем навчанням в університеті 48,8 % опитаних студентів усіх факультетів якоюсь мірою задоволені, повністю задоволені 40,9 % опитаних, швидше за все незадоволені ? 5,5 % від загальної кількості опитаних першокурсників, складно було відповісти 4,7 % опитаних. Найбільше всього незадоволених або якоюсь мірою задоволених на обліково-економічному факультеті (так вважають, відповідно, 8,9 % та 54,5 % опитаних першокурсників обліково-економічного факультету).

Оцінка рівня задоволеності студентів-першокурсників у розрізі факультетів університету наведена на рис. 6.

 Дослідження навчально-наукової лабораторії кафедри статистики та математичних методів в економіці - 6

 

Рисунок 6. Оцінка рівня задоволеності студентів-першокурсників Національного університету ДПС України в розрізі факультетів університету, % від загального числа опитаних у листопаді 2013 р.

Серед відповідей на запитання «Що у студентському житті хвилює Вас найбільше?» 31,3 % опитаних першокурсників виокремили велике навчальне навантаження, 22, 9 % опитаних скаржились на нестачу грошей, 8,9 % нарікали на несправедливість зі сторони викладачів, працівників деканату, 8,8 % опитаних вказували на відсутність навчальних посібників у бібліотечному фонді.

Диференціація відповідей студентів-першокурсників у розрізі факультетів університету на вищезазначене питання наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл відповідей студентів Національного університету ДПС України на запитання «Що найбільше хвилює Вас у студентському житті?» (за результатами анкетування у листопаді 2013 р.), у % до підсумку

Найбільш хвилюючі аспекти студентського життя

У цілому по університету

У розрізі факультетів

ФПМ

ЮФ

ФЕО

ФФБС

ОЕФ

Неякісне викладання предметів

4,0

5,3

3,3

0,9

5,1

5,2

Нестача грошей на проживання

22,9

28,4

24,0

20,8

22,0

19,7

Погані умови проживання у гуртожитках

3,6

1,6

3,3

2,4

3,3

8,7

Велике навчальне навантаження

31,3

15,8

30,2

35,8

34,3

38,2

Обмеження (відсутність) безкоштовного доступу до Інтернет

13,0

17,4

13,8

11,8

12,0

10,4

Несправедливість зі сторони викладачів, працівників деканату

8,9

9,5

7,2

8,5

10,5

8,7

Напружені емоційні відносини в студентському колективі

3,6

12,6

4,2

2,8

0,3

1,2

Відсутність навчальних посібників у бібліотечному фонді

8,8

2,6

10,2

10,8

10,7

6,4

Інше (відсутність: студентського квитка, бажання вчитись, місць у гуртожитку; далеко їздити додому)

3,8

6,8

3,9

6,1

1,8

1,7

Разом

100

100

100

100

100

100

 

На запитання «Якби Вам довелося ще раз вступати до університету?» більшість студентів І курсу відповіла «Так», але 25,3 % опитаних зазначили, що вони поступили б в інший ВНЗ. Найбільша кількість студентів, яка змінила б свій вибір, налічується на факультеті фінансів та банківської справи – 35,8 % від опитаних.

Розподіл відповідей студентів Національного університету ДПС України за прийняттям рішення ще раз вступити до університету в розрізі факультетів наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Розподіл відповідей студентів Національного університету ДПС України за прийняттям рішення ще раз вступити до університету (за результатами анкетування у листопаді 2013 р.), у % до підсумку

Якби Вам довелося ще раз вступати до університету?

У цілому по університету

У розрізі факультетів

ФПМ

ЮФ

ФЕО

ФФБС

ОЕФ
Поступив(ла) би знову в НУДПСУ

74,7

78,1

79,2

75,0

64,2

80,4

Поступив(ла) в інший ВНЗ

25,3

21,9

20,8

25,0

35,8

19,6

Разом

100

100

100

100

100

100

 

Викладені результати свідчать про сформованість цільових установок на навчання вказаної групи студентів-першокурсників, про наявність чіткого уявлення про результат навчання, про випробовувані студентами першого року навчання труднощі при визначенні професійних перспектив у цілому.

Врахування повним обсягом результатів даного анкетування забезпечить необхідне інформаційне середовище в університеті для формування уявлень про самовизначення студентів, дозволить швидко реагувати на сигнали економічного попиту і відповідно до цього коригувати свою діяльність.

Висновки за проведеним дослідженням. Професійна орієнтація студентів-першокурсників  університету, що виступили респондентами, визначається різними чинниками, основними з яких є ціннісний зміст мотивів вступу до Національного університету ДПС України; міра інформованості про університет і вибрану спеціальність; відданням перевазі майбутньої сфери діяльності та інші. За своїм віком і відсутності життєвого досвіду студенти першого курсу ще не усвідомлюють вибір ВНЗ і майбутньої спеціальності, з точки зору затребуваності на ринку праці, а здійснюють його відповідно до своїх особистих інтересів і схильностей. Дослідження цільових установок і мотиваційних особливостей вступу до університету і вибору спеціальності студентів першого курсу Національного університету ДПС України може слугувати початковою підставою для подальшого пошуку і вдосконалення організаційних форм і способів професійної орієнтованості студентів і підвищення якості підготовки студентів за вибраними ними напрямами підготовки.

Необхідно на сайтах університету, факультетів та кафедр широко подавати інформацію про напрями підготовки, можливості майбутніх студентів (заняття науковими дослідженнями, обмін між вищими навчальними закладами, участь у різноманітних програмах, отримання другої вищої освіти). Є потреба у встановленні безпосередніх зв’язків з учнями 11-х класів, які брали участь у міських та обласних олімпіадах, та призерами конкурсу наукових робіт членів Малої академії наук, залученні їх до заходів, які проводять факультети. Корисним буде організація циклу лекцій у школах Київської області та м. Київ для поглиблення рівня знань з окремих дисциплін і популяризації напрямів підготовки у Національному університеті ДПС України.

Для ректорату і найбільш активної частини викладацького складу також актуальним завданням є перебудова всього навчального процесу з метою спрямування його на формування у студентів необхідних компетентностей.

Передача деякої сукупності знань від викладача до студентів є першим і найпростішим етапом навчання. Другим етапом має бути формування у студентів здатності використовувати отримані знання у своїй професійній діяльності та соціальній практиці. Третім, найскладнішим, етапом є формування у студентів здатності продукувати, синтезувати нові знання.

Це досить копітка і творча робота, оскільки вона вимагатиме від викладачів переосмислення всього навчального матеріалу з навчальної дисципліни, виділення необхідної і достатньої множини знань, розробки системи навчальних засобів для формування у студентів здатності використовувати ці знання і системи діагностики рівня сформованості цієї здатності. Створення системи діагностики є чи не найбільш складним завданням, оскільки важко відмовитися від практики, коли в екзаменаційних білетах перераховувалися розділи конспекту лекцій і студенти на іспиті мали лише повторити прочитаний лектором матеріал.

Крім того, потрібна нова організація навчального процесу, що вимагатиме додаткової роботи від адміністративного апарату університету. Це стосується ректорату, працівників деканатів, навчального та навчально-методичного відділів, Центру інформаційних технологій та інших підрозділів.

Таким чином, перебудова повинна стосуватись практично кожного працівника університету, а це означає, що слід систематично проводити велику роз’яснювальну роботу в колективі, мета якої – обґрунтування об’єктивної необхідності переходу на компетентнісний підхід як засіб або шлях завоювання й утримання міцних конкурентних позицій на вітчизняному та світовому ринках освітніх послуг.

 

Заєць С.В., керівник гуртка «Аналітик»

кафедри статистики та математичних методів в економіці

Пасєка Катерина, студентка групи

ОБАі-32 факультету економіки та оподаткування

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *