ПРОКЛАДАЮЧИ ДОРОГУ, СПЕРШУ ПРОТОПТУЮТЬ СТЕЖКУ - Б М 2 2Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Сергій Баранов-Мохорт про Національну стратегію розвитку освіти, новий Державний стандарт середньої освіти, Державну цільову програму «Сто відсотків» та інші ініціативи освітянської влади.

 

2010 – 2011 роки стали для вітчизняної освіти переломними — на цей відтинок часу припадає початок реформ в освіті. Зроблено рішучі кроки в її модернізації та осучасненні — від дошкільного сегмента до вищої школи. Цьому не в останню чергу сприяли державні програми і стратегії, ініційовані МОНмолодьспорту і підтримані урядом. Про деякі з них «Освіті України» розповів один з учасників процесу, екс-голова кадрового департаменту МОНмолодьспорту Сергій Баранов-Мохорт.

НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

— Сергію Миколайовичу, ось-ось у світ вийде Національна стра­тегія розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 роки. Що вона передбачає?

— Це дуже важливий доку­мент, який охоплює всю сфе­ру освіти. Без перебільшення, на основі стратегії формувати­меться нове законодавство, що регулюватиме діяльність галу­зі. Тому ініціатори ретельно пі­дійшли до створення документа, залучивши найкращих фахівців у країні. Так, у розробці проек­ту Національної стратегії брали участь працівники Національ­ної академії педагогічних наук, Інституту інноваційних техно­логій і змісту освіти та інших установ. Зрештою, Проект На­ціональної стратегії отримав по­зитивні відгуки Директорату з питань освіти Ради Європи і На­ціонального інституту стратегіч­них досліджень. А це дуже авто­ритетна оцінка документа.

— Розкажіть про Національну стратегію докладніше.

— Вона визначає основні на­прями і шляхи реалізації ідей Національної доктрини розвитку освіти, а також основні напря­ми розвитку галузі, серед яких:

1. Оновлення законодавчої бази системи освіти (законопро­ект «Про вищу освіту»).

2. Оптимізація структури сис­теми освіти.

3. Модернізація змісту освіти (стандарти освіти: за рік буде впроваджено Стандарт дошкіль­ної освіти).

4. Забезпечення умов для розвитку і соціалізації дітей та молоді.

5. Забезпечення безперерв­ності і доступності освіти.

6. Інформатизація освіти.

7. Забезпечення наукової та інноваційної діяльності в освіті.

8. Національний моніторинг системи освіти.

9. Кадрове забезпечення освіти.

10. Міжнародне партнерство.

11. Фінансування і матеріаль­но-технічне забезпечення освіти.

Коротко суть стратегії фор­мулюється так: перед прокла­данням дороги треба, щоб хтось протоптав стежку. Її орієнти­ри: новий зміст, сучасні тех­нології, підготовлений учитель. Вони чіткі і зрозумілі. Страте­гія передбачає, насамперед, на­дання якісної освіти всім дітям України.

НОВИЙ СТАНДАРТ

— У чому суть нового Держав­ного стандарту середньої освіти, який нині узгоджується в Кабі­неті Міністрів?

— Стандарт є основою об’єк­тивної оцінки освіченості шко­лярів основної та старшої шко­ли. Він ґрунтується на системі цінностей освіти і компетентностей, які визначають здат­ність особистості бути успіш­ною в життєвих і навчальних ситуаціях, нести відповідаль­ність за свої вчинки. Адже характеристика сучасної лю­дини не обмежується знання­ми, вміннями і навичками. Невід’ємними ознаками освіче­ності є переконання, світогляд, активна громадянська пози­ція — вони дають змогу інте­груватися в соціокультурне се­редовище, креативно реагувати на виклики сучасності, усвідом­лювати своє місце в світі.

Досягти такого результа­ту можна, формуючи клю­чові й предметні компетент­ності. Згідно з міжнародними домовленостями до них нале­жать: уміння навчатися; спіл­кування державною, рідною та іноземними мовами; мате­матична і базові компетентнос­ті в галузі природознавства і техніки; інформативна; соці­альна і громадянська; загаль­нокультурна; підприємниць­ка. Враховуючи актуальність проблеми  здоров’я  нації, до переліку ключових компетентностей додано ще одну — здоров’я формувальну.

ПРОКЛАДАЮЧИ ДОРОГУ, СПЕРШУ ПРОТОПТУЮТЬ СТЕЖКУ - Б М 2 2— Якщо докладніше, що перед­бачає стандарт?

— Він усуває перевантаженість навчальним змістом, що спричи­няє надмірну кількість предметів, у тому числі й одногодинних. Та­кож усунуто нераціональний роз­поділ навчальних годин між інва­ріантним і варіативним освітніми компонентами, особливо в стар­шій школі. А нераціональний роз­поділ годин приводить до переван­таження школярів і не дає змоги реалізувати ідею особистісно-орієнтованого навчання.

Якщо стисло, новий стандарт передбачає:

— єдиний підхід до структурування характеристики змісту освіти в освітніх галузях, єдиний формат таких характеристик і рі­вень деталізації;

— рівні можливості отриман­ня якісної освіти;

— наступність основних освіт­ніх галузей і ліній початкової, основної і старшої школи;

— розвантаженість змісту ок­ремих освітніх галузей, з огля­ду на передбачену базовим на­вчальним планом кількості годин

на їх вивчення, зменшення кіль­кості предметів, що вивчаються, ліквідацію одногодинних курсів;

— відображення у змісті осві­ти її виховного потенціалу, спрямованності на розвиток творчих здібностей особистості, форму­вання прийомів і стратегій твор­чої діяльності;

— повноцінну реалізацію ідеї особистісно-орієнтованого на­вчання, зокрема забезпечення його профільної спрямованості у старшій школі;

— збалансованість питомої ваги гуманітарного, природни­чо-математичного і технологіч­ного складників у змісті освіти.

Стандарт чітко визначає ба­зовий рівень освіти. Він за­кінчується в дев’ятому класі з обов’язковим вивченням усіх базових дисциплін. В основній школі має бути розширено об­сяг варіативної складової на­вчального плану, зокрема, для здійснення допрофільної підго­товки учнів.

Тут ми підійшли до найцікаві­шого. Здається, новий стандарт передбачає, що старша школа функціонує переважно як про­фільна?

— Саме так. Досвід орга­нізації профільного навчан­ня засвідчив надмірний обсяг обов’язкового для всіх учнів (інваріантного) освітнього ком­понента. Стандарт унормовує співвідношення між навчальни­ми предметами:

1. Загальноосвітні (для всіх профілів) — це предмети обо­в’язкові для всіх учнів: україн­ська мова, іноземна мова, ма­тематика, практична екологія, фізична культура.

2. Цикл профільних предме­тів, що обирає учень, і предмети якого є для нього обов’язковими. Профіль може бути одно — (на­приклад, економічний) або бага­топредметним (наприклад, економіко-правовий). Передбачено можливість отримання не лише допрофесійної, а й професійної підготовки (фінансовий профіль, туризм тощо). Предмети можуть об’єднуватися за галузями, на­приклад, математика і економіка, природничі дисципліни і техно­логії, суспільні дисципліни і еко­номіка; література і мистецтво.

3. Обов’язково-вибіркові пред­мети — мистецтво, іКт, основи здоров’я.

4. Предмети/курси за вибо­ром (скажімо, основи підпри­ємництва, основи споживчих знань тощо).

Профільний освітній компо­нент у старшій школі слугує для забезпечення відповідного освіт­нього вибору учня, зумовлено­го його здібностями, нахилами, пізнавальними інтересами і на­вчальними можливостями; він орієнтує на майбутню професію.

НАЗУСТРІЧ ОДНЕ ОДНОМУ

— Сьогодні багато говорять про інформаційно-комунікаційні технології. Якою має бути їхня роль в освіті?

— Суть освіти — її зміст. Лише зміна змісту є реформою. Все інше — фасад, косметика. Найсу­часніший зміст потребує найно­віших технологій, насамперед — інформаційно-комунікаційних. Тому уряд затвердив Державну програму широкомасштабного використання ІКТ (Інформацій­но-комунікаційні технології. — О.У.) в навчальному процесі — «100 відсотків». Її порівнюють з ракетоносієм, з перепусткою в майбутнє. На жаль, за викорис­танням ІКТ Україна замикає пер­шу сотню країн світу. Так, маємо один комп’ютер на 28 — 29 дітей, у Києві — один на 18. Водночас в Європі один комп’ютер припа­дає на п’ятьох дітей, а в Сингапурі — відношення 1:1.

Попри це обмеження, до кінця року вчителі мають лік­відувати свою комп’ютерну неграмотність. Наступні кро­ки — навчитися використовува­ти набуті вміння. Потім — са­мостійно створювати навчальні програми. Цей шлях маєста­ти яскравою сторінкою в істо­рії освіти. Далі без цього просто неможливо.

— Як Ви ставитеся до введення вже з наступного навчального року іноземної мови для першо­класників, а з другого класу — основ інформатики?

— Ці зміни — потреба часу. З 2011 — 2012 навчального року іноземну мову почнуть вивчати з першого класу всі учні загаль­ноосвітніх навчальних закладів, а «Сходинки до інформатики» школярі опановуватимуть уже з 2-го класу. По-хорошому їм за­здрю, бо свого часу в мене не було такої можливості. Коли мої діти були в першому класі, для вивчення іноземної мови дове­лося наймати репетитора.

— Ще до нашої розмови Ви ска­зали, що в школі повинно бути цікаво і дітям, і вчителям. Що малося на увазі?

— Учень має бути здивова­ним на уроці, зачарованим від­критими можливостями. При цьому вчитель непомітно в ці­кавій формі дає складні знання. Розкриваючи секрети учневі, він формує толерантну, компе­тентну, вдумливу особистість, готову до співтворчості, диску­сії — з однокласниками, вчите­лями, будь-ким.

Сьогодні часто все навпаки — вчителі не намагаються піти на­зустріч потребам і інтересам учнів. Не секрет, що в сучасній школі 40 % педагогів — це люди пенсійного або передпенсійного віку. Між ними і учнями — прірва. Більшість учнів не уявляє, як можна жити без покетбуків, смартфонів, айподів тощо. А вчи­телі часто бояться цих слів і учні говорять з ними різними мовами.

У деяких ситуаціях навіть вар­то було б продумати систему за­хисту педагогів від школярів, які можуть дозволити собі сказати все, що думають, без священно­го трепету перед Учителем, як це було 20 — 30 років тому.

Але й учителі, які тепер пра­цюють у школі, повинні бути го­тові відповідати сучасним вимо­гам: уміти захопити матеріалом; мати свій стиль; бути ерудованим; мати образність мислення; бути готовим до імпровізації.

Тобто і учні, й учителі мають іти назустріч один одному.

Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» № 93-94

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *