Колишній учительці Майї Базилюк 76 років. Вона вийшла на пенсію ще в 1991 році – за часів СРСР. Тоді їй призначили чималі виплати – 211 карбованців, бо зарплата була хороша. Але союз розпався і пенсіонерці дали 132 карбованці на місяць, пише журнал «Перша вчителька». Майя Семенівна розповідає, що спочатку скаржитися не було підстав. Пенсія невелика, але вчителька проводила з учнями індивідуальні заняття, і це її підтримувало. Завдяки 35-річному трудовому стажу вчителька добилася пенсії за віком і з березня цього року отримує 1 155 гривень щомісяця. Пенсіонерка каже, що грошей їй вистачало б, однак вона захворіла на онкологію й була прооперована. Відтоді жити на пенсію дуже складно – всі гроші йдуть на ліки й харчі. Історія Майї Семенівни досить типова – з певного віку працювати стає важко і пенсіонери полишають підзаробітки. Та більшість людей у 55 з половиною років ще повні сил. Тож не дивно, що в Україні в початковій школі працює більш як 11 тисяч учителів молодших класів, які вже за віком пенсіонери. Як правило, ці педагоги мають величезний досвід роботи з дітьми – вони золотий фонд початкової школи. Наші пенсіонери, може, й хочуть їздити в тури різними країнами, як їхні однолітки з Європи. Але життя не дає насолодитися відпочинком і тому вони працюють, доки є сили. Незважаючи на соціальну значущість учительської праці, держава не надто турбується про педагогів. Інколи вони мають по 40 і більше років педстажу, це вчителі вищої категорії з 12-им розрядом. Але навіть висока кваліфікація не дає істотної надбавки до пенсії. До речі, середня пенсія вчителя (зокрема початкової школи) становить приблизно 1 200 гривень. Багато це чимало? На розсуд читача. Докладніше про це та інше тут…  

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Коментарі закриті.