Нещодавно на засіданні Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка Нобелівському лауреату, академіку РАН Жоресу Алфьорову присвоєно звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка». Відкрив позачергове засідання Вченої ради перший проректор КНУ Олег Закусило. Він привітав Жореса Алфьорова в стінах університету, розповів присутнім біографію вченого та вручив йому Медаль і Диплом Почесного доктора. Жорес Алфьоров у своєму виступі подякував за надану честь носити звання Почесного доктора КНУ імені Тараса Шевченка й зазначив: «Наші зв’язки з українською наукою дуже близькі. Наука – єдина, вона не має національних кордонів. Це прекрасно знають вчені, але це завжди треба повторювати широкій публіці». Жорес Іванович у своєму виступі підкреслив, що з розпадом Радянського Союзу наука зазнала великих втрат і одним із перших, хто зробив багато для збереження наукового простору пострадянських країн є президент НАН України Борис Патон. Він створив Міжнародну асоціацію академій наук, яка об’єднала національні академії та наукові центри багатьох країн Європи й Азії. «Ми повинні разом працювати й розвивати науку, що є основою прогресу всього людства», — сказав Ж. Алфьоров. Поділився Жорес Алфьоров не тільки думками з приводу розвитку науки, а й спогадами про те, як в 1970 році вперше взяв участь у Міжнародній конференції в Празі. Розповів про свій перший візит в Україну в 1956 році з метою відшукати могилу свого старшого брата, який загинув у під час Великої Вітчизняної Війни. «Я часто приїжджаю на Черкащину до братської могили в селі Хильки, де на граніті серед імен загиблих у Корсунь-Шевченківській битві — є ім’я командира взводу автоматників 202-ї стрілецької дивізії Маркса Алфьорова», — розповів Нобелівський лауреат і додав, що він більше 20 років підтримує дружні стосунки з учнями та вчителями Комарівської школи, серед яких є стипендіати премії імені Маркса Алфьорова. Жорес Іванович Алфьоров — радянський та російський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2000 року за розробку напівпровідникових гетероструктур та створення швидких опто- та мікроелектронних компонентів, академік РАН. Жорес Алфьоров — автор більше 50 винаходів і 500 наукових робіт, зокрема трьох монографій. Також він є депутатом державної думи РФ та ректором-організатором Академічного фізико-технологічного університету. Нобелівську премію з фізики одержав разом з Гербертом Кремером. Вони відкрили швидкі опто- і мікроелектронні компоненти на базі багатошарових напівпровідникових структур (напівпровідникових гетероструктур). На базі цих технологій були створені швидкі транзистори і лазерні діоди. фото: Юрія Тивончука, Дениса Кривопалого/ПРЕС-СЛУЖБА КНУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу