Департамент роботи з персоналом і керівними кадрами — це більше, ніж просто відділ кадрів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Новий час диктує нові, сучасні підходи до організації діяльності департаменту. Ми попросили його директора Ігоря Некрассу розповісти про роботу відомства.
“Ми допомагаємо міністру впроваджувати оновлену кадрову політику, виводимо наш підрозділ на новий рівень роботи з персоналом. Насамперед — безпосередньо працюємо з керівниками вищих навчальних закладів І – ІУ рівнів акредитації. Серед наших повноважень — організаційні питання роботи ректорів — відпустки, відрядження, неухильне виконання норм контракту, щорічний звіт ректорів про виконання контрактових обов’язків. Департамент також виконує роботу із супроводження виборів ректорів. Після того, як наприкінці листопада минулого року рішенням уряду до компетенції міністерства були передані додаткові вищі навчальні заклади, обсяг роботи департаменту істотно збільшився. Нам «передали» ВНЗ з інших відомств — таких, як Міністерство інфраструктури, Міністерство фінансів”.
ЗА ОДИН ДЕНЬ — 500 – 600 ЗАПИТІВ
— Значущим напрямом роботи є діяльність відділу підготовки і атестації наукових та науково-педагогічних кадрів, — продовжує Ігор Анатолійович. — Що це таке? Функції колишнього ВАКу (Вищої атестаційної комісії) передано Атестаційній колегії міністерства. Тут об’єднано схожі процедурно та по суті питання відкриття аспірантур і докторантур у вищих навчальних закладах, присвоєння вчених звань та наукових ступенів. Цим і займається Атестаційна колегія міністерства. Відділ підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів готує матеріали для атестаційної колегії, розглядає їх, аналізує, проводить дослідження, перспективне планування, розрахунки. У зв’язку з тим, що в нашому департаменті є такий напрям роботи, я є також ученим секретарем атестаційної колегії.
Є в нас і відділ кадрів державної служби — типовий, повною мірою класичний відділ кадрів. На нього, згідно з Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» покладено дуже цікаву, і, сподіваюсь, ефективну функцію: проведення спецперевірок документів про освіту кандидатів на посади держслужбовців. Усього в Україні нині працює близько 600 тисяч державних службовців — і в законодавчій, і у виконавчій гілкахвлади, у місцевому самоврядуванні. Тож наш відділ за один день опрацьовує 500 — 600 запитів із перевірки автентичності документів про освіту держслужбовців. Простий математичний підрахунок показує, що за рік цей відділ опрацьовує більше документів, аніж усе міністерство за минулі роки. Наприклад, міністерство торік опрацювало близько 85 тисяч документів, а наш відділ цього року планує розглянути 120 тисяч документів — лише у спецперевірках! Документальним супроводом кадрів займаються не лише в нашому міністерстві, а й в інших центральних органах виконавчої влади, які координує міністр. Тобто ми готуємо узгодження, аналізуємо кадрові резерви, словом, тісно взаємодіємо з багатьма структурами на всіх рівнях.
ЗАОХОЧЕННЯ — НЕ ЛИШЕ ПРИЄМНО, А Й НЕРВОВО
Ще один відділ у департаменті — відділ заохочень (усміхається. — Авт.), мабуть, найбільш популярний серед усіх.
— Напевно, найприємніша робота…
— Справді так, але й нервова також. Це робота з людьми, треба вміти надихнути їх на якісну і продуктивну працю, щоб нагороду одержали достойні, і не образити інших, зусилля яких наступного разу обов’язково теж будуть відзначені. Але, якщо врахувати, що в Україні понад 20 тисяч шкіл, 900 вищих навчальних закладів і 1500 професійно-технічних закладів, і нікого не можна забути, то люди, які працюють у цьому відділі, відповідають за всіх освітян, уся педагогічна Україна, так би мовити, в їхньому полі зору. А в нас же стільки свят: День учителя, День раціоналізатора, День науки, День знань, День молоді тощо. Тож навантаження неймовірне, але наші працівники в змозі з усім цим упоратися.
— То який штат вашого департаменту?
— Разом зі мною — 21 працівник.
— Ви сказали, до вашої компетенції належить робота не лише з вищими навчальними закладами?
— Так, але, окрім цього, ми працюємо також з персоналом державних підприємств. Разом із Департаментом професійно-технічної освіти опікуємося і їхніми кадрами, а також деякими закладами загальної середньої освіти, які підпорядковані міністерству.
— А школи?
— Вони підпорядковуються органам місцевого самоврядування.
— Мабуть, у Вас є своє бачення, як поліпшити роботу?
— Є, звичайно. Нам конче потрібні професійні, спеціально підготовлені кадри. І хотілося б, щоб у нашу роботу більше впроваджувалися інформаційні технології. Це дало б змогу значно скоротити час на опрацювання документів.
— На яку нормативну базу спираєтеся у своїй роботі?
— Звичайно, насамперед — на Конституцію України, Кодекс законів про працю. А ще — спеціальні закони — про освіту, про запобігання та протидію корупції, укази Президента тощо. Також — нормативні документи Кабінету Міністрів і нашого міністерства.
— Атестаційна колегія працює на засадах колишнього ВАКу?
— Засідання колегії відбуваються щомісячно, на постійній основі, атестати професорів і доцентів видаються протягом місяця, а раніше люди в черзі роками стояли. Все це завдяки організаційній роботі міністра Дмитра Табачника. Колеги наші з Департаменту атестації кадрів також працюють ефективно: дипломи про наукові ступені видаються оперативно, отже, сподіваюся, ми на вірному шляху.
— Мені доводилося працювати з ВАКом, я все це бачила, а як відбувається процедура сьогодні?
— Коли надходить рішення вченої ради, ми його реєструємо, вносимо до електронної бази, своєї, міністерської, і вже тут розглядаємо на відповідність. Якщо дотримано всіх установлених законами і нормативною базою вимог, виносимо документ на засідання атестаційної колегії. Коли колегія підтримає кандидатуру, складаємо наказ, з електронної бази одразу автоматично виводиться необхідна інформація — і атестат готовий. Нам під силу видавати по 300 — 400 атестатів щодня, колегія розглядає тисячу, то можна за два — три дні все опрацювати. Тому і немає сьогодні, як бувало раніше, зволікань по півроку і більше.
— Основна перевага такої організації процесу — швидкість?
— Так, звісно, швидкість. Але і точність, практична безпомилковість.
— Атестаційна колегія нечисленна?
— В її складі — 40 осіб. Це і — провідні вчені, відомі всій Україні педагоги, керівники галузевих академій, рад ректорів, зокрема є й юристи, педагоги, медики, військові, тобто охоплено всі напрями.
— Хто добирав склад колегії?
— За пропозиціями від галузевих академій, вищих навчальних закладів, громадських організацій, словом, було організовано прозору комплектацію, ми зацікавлені у цьому. Поки що скарг на необ’єктивність рішень не надходило.
ЯК ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ
— Ви згадували, що до підпорядкування міністерства перейшло чимало нових навчальних закладів. Приклад можете навести?
— Багато лісотехнічних коледжів, Мінфін передав Фінансову академію у Закарпатті, тощо.
— Хотілося б окремо зупинитися на ректорах. Адже їх обирають у вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів…
— Так. Обирає їх колектив шляхом таємного голосування та рекомендує міністерству для підписання контракту.
Якщо кілька кандидатів набирає по 30 відсотків голосів, то вже міністерство розглядає і оцінює запропоновані ними у виборчій боротьбі плани розвитку навчальних закладів, наукового співробітництва. А після висновків експертної кадрової комісії рекомендуємо підписати контракт з тим чи іншим ректором.
— Конфлікти і проблеми були?
— Наше основне завдання — уникати будь-яких інцидентів. Особисто в мене ніяких конфліктів не було.
— Ви перевіряєте документи про освіту держслужбовців по всій Україні. За якими критеріями?
— Згідно з указом Президента ми перевіряємо всі документи про вищу освіту, вчені ступені та наукові звання, свідоцтва про перепідготовку держслужбовців. Зважаючи наЗакон про захист персональних даних, ми робимо це так: отримуємо пакет установленої форми, далі — згоду кандидата на посаду державного службовця, завірену копію його документів про освіту. Працюємо з архівами навчальних закладів — навчався чи не навчався? Тобто шанси на те, що «проскочить» диплом, куплений на базарі — нульові. Таку роботу ми виконували і раніше, та це стосувалося лише вищих посадових осіб. Тож методика відпрацьована, просто зросли обсяги.
— Порушення виявляєте?
— Поки що якихось дуже «гучних історій» не було. Всім відомо, що спеціальні перевірки проводяться, то й не ризикують. Бо в разі виявлення порушень, за справу візьмуться правоохоронні органи.
Бесіду вела Ольга КОВАЛЕНКО, «Освіта України» № 17