Медицина досліджує здоров’я ось уже дві тисячі років. Підсумки цих досліджень підбив англійський лікар-превентолог Роберт Долл 1987 року, заявивши, що було багато спроб сформувати шкалу позитивного здоров’я. Але досі це лишається такою самою ілюзією, як вимір щастя, краси чи кохання. І справді, універсального інструмента, який допоміг би дізнатися про можливості організму, лікарі не винайшли. Хоча ніхто не відмовився б від такої інформації…   Навіть обстеження у вузьких спеціалістів, функціональна діагностика, забираючи багато часу, не дають об’єктивних результатів про здоров’я, а лише про хворобу. Такого висновку в результаті доходять… учителі фізичної культури. Адже більшість українських дітей має хронічні хвороби або функціональні розлади. Відповідно на урок фізкультури вони приходять із папірцем-звільненням. Щоправда, це не подарує здоров’я, радше навпаки. І лікарі мали б це усвідомлювати. Хоча педіатри часто й самі зізнаються, що просто бояться за дітей, за те, що школярі не витримають навантаження, незважаючи на всі обстеження… Примирити лікарів і фізкультурників, а в ширшому значенні – медицину й спорт міг би такий, здавалося б, нереальний варіант: точне визначення рівня здоров’я і на його основі – фізичних навантажень. А що пропонують спеціалісти? ТЕСТ ТРОХИ ОБМАНЮЄ? За спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту й Міністерства охорони здоров’я лікар визначає, до якої групи за станом здоров’я зарахувати учня на основі медобстеження і проведення проби Руф’є (оцінки праце­здатності серця при фізичному навантаженні). Заступник директора Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України Людмила Квашніна не заперечує, що такий тест часто дивує і лікарів, і батьків. Адже пройти його інколи не може дитина, яка займається в спортивній секції. «Наші батьки впевнені, що їхні діти можуть майже все, – пояснює Людмила Вікторівна. – Та коли я проводжу цей тест у їх присутності, часто бачу здивування. Інколи малюк не може присісти навіть 20 разів із 30». А чи можливо, що обстеження це просто трохи обманює? Геннадій Апанасенко – завідуючий кафедрою спортивної медицини та санології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, впевнений, що так і є. Адже пульс у стані спокою в першокласника має 100 ударів на хвилину, в старшокласника – 60. А різниця ця у формулі не враховується! Свого часу, приймаючи рішення щодо обов’язкового проведення проби, поцікавилися й думкою Геннадія Леонідовича. Однак пропозицію професора визнали для шкіл… просто занадто дорогою. Хоча визначення рівня здоров’я за його методикою є абсолютно унікальним, оскільки ґрунтується на незвичайному досвіді цього спеціаліста. ПІДВОДНИКИ Й СОЛДАТИ – ДІТЯМ – Здоров’я – це не тільки відсутність хвороб, а й фізичне, соціальне та психічне благополуччя людини, – розповідає Геннадій Леонідович. – Як виміряти благополуччя, запитаєте ви? У кожної людини про це своє уявлення. Можна сказати, що мені просто пощастило знайти вихід із ситуації, хоча допомогли деякі нюанси моєї військової освіти й науково-практичної діяльності. Я брав участь у відборі водолазів-глибоководників. Найосновніше при цьому – виявити, як на них впливає гіпоксія (стан, коли організмові не вистачає кисню, це кінцева стадія будь-якої хвороби). Здорові молоді люди, дихаючи гіпоксичною сумішшю, писали своє прізвище, аж поки не втрачали свідомість. І я звернув увагу на те, що час до втрати свідомості в усіх різний. Також я досліджував можливості відновлення солдатів після значної втрати крові. Для цього військових «проганяли» через смугу перешкод, потім брали в кожного півлітра крові й знову – на смугу. І в цьому разі час відновлення в абсолютно здорових людей був різним. Так Геннадій Леонідович дійшов висновку, що саме життєздатність організму, яка проявляється під час неспецифічного підвищеного опору (на смузі перешкод чи при втраті крові) і є тим фактором, що визначає рівень здоров’я. Отже, солдати й підводники колись допомогли теперішнім школярам! РЕЗЕРВ, ЕКОНОМІЗАЦІЯ І МІТОХОНДРІЇ Якщо точніше, то є три критерії життєздатності організму. Перший – розширення резерву функції. Наприклад, норма частоти серцевих скорочень – 60 – 80. Верхня межа у 20-річного здорового парубка може сягати 200, а в спортсменів – 230 – 250 скорочень. Якщо відняти норму від максимуму, отримаємо резерв. Другий критерій – економізація функції у спокої та за дозованих навантажень. Тобто треба визначити, наприклад, чому в однієї людини після присідань пульс відновлюється через 50 секунд, а в іншої – за три хвилини? Третя складова – підвищення потужності мітохондрій. Ці органели доставляють до наших клітин енергію, потрібну для життєдіяльності. – Виникає логічне запитання: як ці критерії пов’язуються з визначенням рівня здоров’я школярів? – каже Геннадій Апанасенко. – Насправді все дуже просто. Ще Микола Амосов, говорячи про рівень здоров’я, стверджував, що вимірявши резерви всіх систем в організмі, ми отримаємо точний результат. Та уявіть, які для цього потрібні дослідження! Отже, визначити рівень здоров’я можливо дуже складним шляхом, з використанням великої кількості апаратури. Але, знаючи основні закономірності, ми маємо змогу це зробити набагато швидше. ОСНОВНІ – В МЕНШОСТІ Розширення резерву функцій ми виміряємо, визначивши життєву ємність легень щодо маси тіла (з допомогою спірометра) й силу стосовно маси тіла (допоможе динамометр). Про економізацію функції дізнаємося завдяки систолічному показнику (це пульс, помножений на систолічний артеріальний тиск, поділений на сто, й час відновлення пульсу після 20 присідань у дорослих і 30 – у дітей). Зауважимо, що останній тест не є пробою Руф’є, адже пульс у спокої не вимірюється. Так і підраховуємо рівень здоров’я. З’ясувалося, що він прямо залежить від аеробних можливостей організму. А це якраз і свідчить про потужність мітохондрій. Так просто рівень здоров’я визначає доктор медичних наук, засновник науки валеології в Україні Геннадій Апанасенко. Однак результати, отримані за його експрес-методикою, досить невтішні. Якщо офіційно фахівці МОЗ визнають неготовою до значних фізичних навантажень майже половину дітей. Геннадій Леонідович вважає, що в кожному класі учнів з основної групи є абсолютна меншість. – Більшість дітей має потрапити до підготовчої групи, аби «підтягнутися» до рівня здорових, – пояснює професор. – До речі, низький рівень здоров’я ніякими таблетками не лікується. Це обов’язково буде перехід у хворобу. МОЗ також ніколи не займатиметься майже здоровими людьми. Лікарям вони не цікаві. Отже, якщо колись буде створено виконавчий орган, який опікуватиметься спортом (а про це нещодавно говорив Президент України), він має займатися ще й здоров’ям. А поки що наша держава посідає найвищі місця в Європі за рівнем смертності й важких захворювань. А ЩО В НИХ? ТЕСТ ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА У США вже давно занепокоєні зниженням рівня фізичної активності школярів. Хоча там підхід до занять є трохи інакшим. На початку навчального року всіх здорових школярів опитують, чим вони хочуть займатися. І виходячи з цієї інформації, запрошують тренерів. Із хворими дітьми працює окремий викладач. Також у США впроваджуються президентські тести для оцінювання фізичного розвитку й підготовленості. Але вони досить складні й годяться лише для абсолютно здорових дітей. Як альтернатива тестам президента діє система Fitnessgram/Activitygram, що дає можливість оцінювати результати досягнення «зони здоров’я». Тестування тут відбувається за трьома компонентами: аеробна здатність організму, композиція тіла й м’язова сила, витривалість і гнучкість. У Росії давно звернули увагу на пропозицію Геннадія Апанасенка, який сьогодні є найцитованішим українським спеціалістом. За його методикою група авторів (С. Хрущов, С. Поляков, А. Соболєв) розробила комп’ютерну програму експрес-оцінки рівня фізичного здоров’я дітей і підлітків. Програма передбачає визначення п’яти індексів: Кетле – найпопулярніший метод оцінки ваги, Робінсона – характеризує систолічну роботу серця, Скібінського – відображає резерви дихальної і серцево-судинної систем, Шаповалової – визначає потужність, що свідчить про розвиток сили, швидкості, витривалості, й уже знайомий нам Руф’є. Сам професор Апанасенко вважає цей комплекс недосконалим, зокрема через тест Руф’є і пробу Скібінського. Адже тест на затримку дихання цілком підходить дорослим, але залежить від вольових якостей, яких у дитини поки що немає. ІНШИЙ ПОГЛЯД АЛЬТЕРНАТИВА РУФ’Є – Є Пошуки альтернативного тестування, що допоможе визначити функціональні можливості організму, тривають і в нас. Зокрема, своє бачення є в представників кафедри фізичної реабілітації і спортивної медицини Дніпропетровської державної медичної академії. Спортивні лікарі стверджують, що оцінка стану дитини з допомогою проби Руф’є мало інформативна саме для дітей і підлітків. За результатами тесту, 80 відсотків учнів потрібно відсторонити від занять фізкультурою (серед них – вихованці спортивних шкіл). Справа в тому, що тест Руф’є зазвичай використовують тренери, які працюють із дорослими (!) досвідченими спортсменами. І застосовують його для визначення фізичної підготовленості, а не можливостей організму. У зв’язку із цим дніпропетровські медики пропонують використовувати для школярів пробу Мартине-Кушелевського (20 присідань за 30 секунд замість 30 за 45). Також цей тест передбачає оцінку не лише пульсу, а й артеріального тиску. Це допомагає визначити тип реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження – нормальний або патологічний, і механізм адаптації до навантажень. Олена СОЛОДОВНІК, «Освіта України» № 3

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу