Під час круглого столу представники МОНмолодьспорту, Міноборони і громадських організацій давали відповідь на запитання, як ефективно взаємодіяти з підростаючим поколінням. Мабуть, така українська ментальність – виховувати на історичних поразках. Так, справді, нашу історію потрібно знати. Але звідки зростати тому патріотизму як не на зразках перемог? Інструментів такого виховання чимало – і правдиве й виважене викладання історії, і військово-патріотичні ігри і навіть… соцмережі. Активізувати таку роботу є визначний привід, адже 70 років тому розпочалося звільнення України від фашистських загарбників. Як виховати патріотично свідому молодь? У суспільстві є різні погляди на це запитання. Знайти спільне бачення спробували освітяни і військові, створивши один план заходів з питань військово-патріотичного виховання молоді.   Міністр Дмитро Табачник констатує, що зусиль двох міністерств не вистачить, щоб підняти на якісно новий рівень військово-патріотичну роботу, яка останніми роками була або зруйнована, або спотворена, або певною мірою змінила ідеологічні орієнтири і цінності. ПРО РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ІСТОРІЇ – Якщо ми починаємо говорити про перемоги, тоді в нас виникає єдине цілісне бачення військової історії, – каже Дмитро Володимирович. – На жаль, у 2005 – 2010 роках бачення військової історії, військово-патріотичної роботи будувалося фрагментарно. Мені це очевидно як професійному історикові. Були славнозвісні київські князі, найбільша держава Європи – Київська Русь. Потім усе це зникає, розчиняється і раптом у XVII столітті виникає Богдан Хмельницький, проходить Руїна, зникає Богдан Хмельницький – так дітям викладали історію. І потім аж до 1917 року ніби нічого не відбувається. Але вибачте, сотні тисяч українців і уродженців цієї землі перемагали в російсько-турецьких війнах, боронили Крим під час Східної війни, вони побудували Санкт-Петербург, фортеці на Камчатці. Причому важливу роль відігравали нащадки козацької старшини, і це не може зникнути в нікуди. Це привчало молодь, передусім учнів і студентів, до фрагментарності, нещирості. Говорити треба про перемоги. Ми не можемо виховувати патріота на поразках і проливанні сліз лише за втраченим. На мою думку, це неприродно. ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНІ КЛУБИ НА «КРАЇНІ МАЙСТРІВ»? Потужним кроком стало відновлення «Зірниці» – військово-патріотичної спортивної гри, яку організовує МОНмолодьспорту разом з Міноборони. До речі, проводиться вона саме для формування почуття патріотизму в підростаючого покоління, набуття школярами знань, умінь і навичок, необхідних захисникові Батьківщини, а також виховання громадянської свідомості в учнів системи загальної середньої освіти. – Міністерству є чим пишатися, – упевнений Дмитро Табачник. – Попри «косі погляди», ми все-таки відновили «Зірницю». Я особисто брав участь у фінальному етапі минулого року. Це справді було видовище. А для дітей це змагання стало ще й спілкуванням і відпочинком. Наприкінці лютого відбудеться цікавий і потужний захід – огляд дитячої творчості «Країна юних майстрів». Дмитро Володимирович запропонував долучитись до його проведення і нашим військово-патріотичним клубам, наприклад «Червоній зірці». Скажімо, можна облаштувати стенд чи окремий майданчик і презентувати свою креативну, патріотичну творчість – створення музеїв або участь у реконструкціях історичних подій. ЗАЛУЧИТИ ДО ВИХОВАННЯ… ПІДЛІТКІВ У ПОГОНАХ Величезний проект, який підтримав Президент України – створення Сумського кадетського корпусу. Заклад розвивається дуже гармонійно і сьогодні має майже шістсот слухачів. – Нам дуже допомагає і обласна адміністрація, і Міністерство оборони, – розповідає Дмитро Табачник. – Сьогодні постає питання збільшення кількості хлопців, які там навчаються, до тисячі. Тепер опрацьовуємо проект щодо створення філії Сумського кадетського корпусу, і місцеві органи влади Глухова хочуть передати для розміщення відділення молодших класів цілий комплекс споруд. І справді, військові ліцеї сьогодні набувають дедалі більшої популярності. Можливо, саме в середовищі підлітків і можна знайти той ключик до виховання патріотизму і популяризації професії людини в погонах. – У нас є мережа спеціалізованих класів і навчальних закладів, які ми створюємо з Міноборони, – розповідає заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту України Борис Жебровський. – Крім Сумського, є Київський військовий ліцей, є обласні заклади. Так ось, підлітки краще сприймають те, що кажуть їхні ровесники в своєму середовищі. Тому Борис Михайлович запропонував залучити до військово-патріотичної роботи «кадетів у погонах». Тобто класи, які є в структурі Міноборони, Міністерства внутрішніх справ, де вже є певні традиції. А ЩО У ПЛАНІ? ОСВІТЯНИ І ВІЙСЬКОВІ ПРАЦЮВАТИМУТЬ РАЗОМ Перед тим, як проаналізувати спільний план заходів двох міністерств, варто згадати Указ Президента України від 19 жовтня 2012 року, який, передбачає увічнення Великої Перемоги, а також пропонує системну роботу з молоддю. Чимало пунктів цього наказу знайшло відображення і в плані МОНмолодьспорту, і Міноборони. Отже в документі передбачено роботу за чотирма напрямами. Один із них – удосконалення організаційної та методичної бази військово-патріотичного виховання молоді. Цим пунктом передбачено вдосконалення нормативної бази військово-патріотичних ігор «Зірниця» і «Патріот», розроблення навчальних програм, методичних матеріалів з питань військово-патріотичного виховання учнівської молоді, проведення конференцій педагогів і учнівської молоді, сприяння проведенню Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» в номінації «Керівник гуртка військово-патріотичного спрямування». Ще один напрям роботи – Військово-патріотична робота з молоддю в навчальних закладах, військах (силах). Тут першим пунктом стоїть щорічне проведення «Зірниці». Крім того, розділом передбачено Проведення у військових частинах днів відкритих дверей для ознайомлення учнів загальноосвітніх навчальних закладів і вихованців позашкільних навчальних закладів з умовами військової служби та побутом військовослужбовців, зразками озброєння та військової техніки, надання допомоги навчальним закладам України в організації та проведенні зборів, стрільб й організаційно-масових заходів військово-патріотичного спрямування, сприяння та участі молоді у проведенні Всеукраїнської естафети пам’яті «Слава визволителям України». І це аж ніяк не повний перелік заходів. Варто зазначити, що над більшістю з них освітяни і військові працюватимуть разом. НЕ «ЗІРНИЦЕЮ» ЄДИНОЮ… Ті, хто стверджує, що в царині військово-патріотичного виховання нічого не відбувається, мабуть, просто не володіють інформацією. Тож наведемо лише кілька прикладів заходів, які проводяться в Україні з минулого року, ключову роль у яких відіграли вітчизняні педагоги. Єдине – охоплення молоді цими заходами залишається недостатнім, тож і військовим і освітянам ще є над чим працювати. У вересні 2012 року Україна святкувала 70-річний ювілей створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія». З участю делегацій Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Молдова та міста Києва (понад 600 осіб) відбулася міжнародна акція «Ешелон пам’яті», учасники якої мали можливість відвідати меморіальний комплекс «Нескорені» та інші пам’ятники місць Луганської області, а також взяли участь у мітингу-реквіємі в обласному авіатехнічному музеї. На початку жовтня в Луганську в обласному багатопрофільному ліцеї відбулася Всеукраїнська краєзнавча конференція учнівської молоді «Юні герої-підпільники навічно в пам’яті народній», присвячена 70-річчю утворення молодіжної підпільної організації «Молода гвардія», в якій взяли участь делегації Волинської, Тернопільської, Одеської, Полтавської, Луганської областей, Севастополя, Харкова, Запоріжжя та Києва. У 2012 році в Міністерстві юстиції України зареєстровано наказ «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»). З метою підготовки вихователів роїв Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») та керівників гуртків козацько-лицарського виховання «Джура» відбулися семінари-практикуми в Київській області, в містах Києві та Дніпропетровську. Для формування в дітей і підлітків мотивації до здорового способу життя і безпечної поведінки, свідомого й відповідального ставлення до питань колективної і особистої безпеки, патріотичного виховання дітей та молоді щорічно проводиться збір-змагання юних рятувальників «Школа безпеки». У червні в Кам’янці-Подільсь­кому відбувся зліт юних миротворців країн СНД в рамках історико-патріотичної військово-спортивної гри «Checkpoint – 2012». У листопаді минулого року в Києві Молодіжна громадська організація «Київський клуб «Червона Зірка» за сприяння Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту провела ІХ Міжнародний військово-історичний фестиваль «Даєш Київ!», присвячений 69-й річниці визволення Києва від фашистських загарбників. У зібранні взяли участь школярі загальноосвітніх навчальних закладів Києва. Для військово-патріотичного виховання, пропаганди військової служби, підготовки дітей до участі у військово-патріотичних спортивних заходах комісія Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України розробила для практичного використання навчальні програми гуртка «Зірниця» і гуртка військово-патріотичного напряму «Школа безпеки», програму гурткової роботи з допризовної підготовки, військово-патріотичного виховання та рятувальної справи «Юний рятувальник-захисник», а також гуртка козацько-лицарського виховання «Джура». Для поширення передового досвіду і подальшого вдосконалення наукової дослідно-експериментальної роботи на базі спеціалізованої школи № 85 міста Києва триває ІІ етап дослідно-експериментальної роботи за темою «Військово-патріотичне виховання як невід’ємна складова громадянського становлення учнів». – Щодо побудови системи виховання на зразках великих перемог, то таку практику взято за основу в цьому закладі, – розповідає начальник відділення змісту позашкільної освіти та виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Наталія Поступальська. – Педагоги школи діляться своїми методичними розробками, напрацюваннями з освітянами всієї України. Цього року також передбачено заходи з проведення Всеукраїнської естафети пам’яті «Слава визволителям України». У проекті плану заходів з відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 років: цикли бесід, уроків, виховних годин, круглих столів, тематичних виставок, фотовітрин та експозицій із цієї тематики. ПІЗНАЄМО НАШІ ЗВИТЯГИ ОН-ЛАЙН Сьогодні діти зазвичай дістають інформацію зовсім не з книжок. Добре це чи погано, але значна частина молоді «живе» в соціальних мережах. 90 відсотків, наприклад, столичних підлітків 13 – 16 років черпає інформацію саме звідти. – Сьогодні цей ресурс безкоштовний. Щоб його використовувати, не потрібні капітальні затрати, – сказав начальник Відділу з питань координації діяльності центральних органів виконавчої влади МОНмолодьспорту Максим Авксентьєв. – Є організації, особливо у сфері Державної служби молоді та спорту, які мають досить великі групи в соцмережах, наприклад, «Історія нашої перемоги». Будь-яку інформацію можна подавати і щодня 7 – 10 тисяч осіб зможуть ознайомитись з тим, що відбувалося, наприклад, 70 років тому. Це справді може бути ефективним інструментом патріотичного виховання. СЛОВО ВІЙСЬКОВИМ… Борис Андресюк – директор Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони: – Якісному і безперервному військово-патріотичному вихованню молоді заважає недостатнє нормативно-правове забезпечення та відсутність чіткого правового визначення поняття військово-патріотичного виховання, недостатнє фінансування заходів і наявність формального ставлення окремих командирів і вчителів до питання військово-патріотичного виховання. Потрібно на державному рівні ініціювати написання фундаментальних праць, пов’язаних із військово-патріотичним вихованням, активніше залучити до роботи навчальні заклади, спілки і громадські організації та регулярно проводити конкурси, олімпіади, ігри, вікторини на цю тему. Андрій Коренько – начальник управління пропаганди Головного управління по роботі з особовим складом Збройних сил України: – Військові частини здійснюють шефство над сотнями загальноосвітніх шкіл, інтернатів у різних регіонах України. Збройні сили безпосередньо опікуються ліцеями з посиленою військово-фізичною підготовкою. І ці дії вже дають позитивний результат. Кількість ліцеїстів, які бажають пов’язати своє життя з професією військового, зростає щороку. Аналізуючи цей напрям роботи, можна стверджувати, що роль Збройних сил у загальній системі молодіжної політики в державі має системний характер і соціальну спрямованість. Сьогодні переважна більшість заходів патріотичної спрямованості державного або місцевого значення не залишається без підтримки Збройних сил. Як правило, це стосується відзначення державних і регіональних свят, меморіальної роботи і багатьох інших заходів. І МУЗЕЇ, І ПОШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, І ПРОСТО ВОЛОНТЕРСТВО Ще один потужний інструмент – музеї при навчальних закладах, які перебувають у сфері управління МОНмолодьспорту. Вони є складовою системи навчально-виховної роботи, створюються для залучення учнівської і студентської молоді до вивчення і збереження історико-культурної спадщини українського народу та виховання патріотизму. Значну частину від загальної кількості музеїв історичного профілю становлять саме музеї бойової слави. Учнівська молодь вивчає бойовий шлях військових частин, підпільний і партизанський рух. Юні краєзнавці разом з ветеранськими організаціями створюють «Книги Пам’яті», родинні літописи. На базі цих музеїв проводяться різноманітні заходи: урочисті лінійки, уроки мужності, інформаційні години, вікторини, лекції, краєзнавчі експедиції, подорожі місцями боїв, тематичні зустрічі з ветеранами. Музеї підтримують тісні зв’язки з радами ветеранів, ведуть шефську роботу: допомагають ветеранам Великої Вітчизняної війни, вдовам захисників Вітчизни. Для учнів шкіл музеї постійно організовують екскурсії та виставки. Матеріали, зібрані в музеях, використовуються для написання рефератів, науково-дослідницьких робіт, підготовки виступів на уроках. У рамках роботи військово-патріотичних клубів навчальні заклади України проводять пошукову діяльність для встановлення імен загиблих і тих, хто пропав безвісти. Однією з форм учнівського та студентського самоврядування в навчальних закладах є волонтерська діяльність, яка формує активну життєву позицію молоді та високі моральні якості. Волонтерські об’єднання навчальних закладів шефствують над самотніми громадянами похилого віку, ветеранами та інвалідами Великої Вітчизняної війни. Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України» № 4

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу