НАУКОВЦІ МАЮТЬ ТАЛАНТ - IMG 3062Але не завжди вміють донести свої інновації до споживача

Як ми вже повідомляли в минулому номері, в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту під головуванням першого заступника міністра Євгена Суліми проведено засідання науково-координаційної ради Державної цільової науково-технічної та соціальної програми «Наука в університетах» на 2008 – 2017 роки.

 

У засіданні взяли участь науковці, керівники навчальних закладів, виконавці науково-дослідних робіт, а також представники Департаменту наукової діяльності та ліцензування МОНмолодьспорту. Метою зібрання стало підбиття підсумків за результатами завершених науково-дослідних робіт, виконання яких здійснювалося дев’ятьма науково-навчальними центрами ВНЗ протягом останніх двох років.

ПРОГРАМА В ДІЇ: ЗАВДАННЯ Й ДОСЯГНЕННЯ

Відкриваючи засідання, перший заступник міністра окреслив основні завдання, вирішувати які дає змогу реалізація Державної програми. Зокрема, це оновлення матеріально-технічної бази науково-навчальних центрів ВНЗ (за час виконання 9 проектів виші закупили обладнання на суму 7 мільйонів 312,3 тисячі гривень, що становить 50 відсотків від загального обсягу виділених на програму коштів), виконання на їх основі науково-дослідних і конструкторських робіт. І, відповідно, отримання конкретних наукових результатів, спрямованих на інноваційний розвиток національної економіки, а також – формування мережі науково-навчальних центрів. За останній час їх створено вже 26 – у Київському, Харківському та Львівському національних університетах, у Київській політехніці, в Одеському національному університеті ім.
І. І. Мечникова й інших провідних ВНЗ країни. На думку Євгена Суліми, такі центри мають стати осередками науки й освіти, поєднуючи потенціал сформованих відомих наукових шкіл, обдарованої студентської й аспірантської молоді, новітні форми навчання, наукової роботи й інноваційної діяльності. Євген Миколайович також повідомив, що міністерство й надалі докладатиме максимум зусиль для забезпечення виконання завдань програми. Зокрема, вже найближчим часом буде оголошено новий конкурс «запитів наукових проектів на продовження виконання завдань програми з обсягом фінансування 7 мільйонів 961 тисяча гривень на 2013 рік».

На засіданні презентовано результати завершених науково-дослідних робіт за пріоритетними напрямами розвитку науки й техніки: «Енергетика та енергоефективність», «Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань», «Нові речовини і матеріали».

НАУКОВІ РОЗРОБКИ

НАУКОВЦІ МАЮТЬ ТАЛАНТ - IMG 3005Серед найцікавіших презентацій хочеться відзначити науково-дослідну роботу Харківського національного університету ім.  В. Н. Каразіна «Розробка нових люмінесцентних матеріалів для застосування в нанобіотехнології» (обсяг коштів, виділених з державного бюджету, – 800 тисяч гривень), напрям – «Нові речовини і матеріали»; роботу Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова «Розробка технології та створення експериментального виробництва нових антимікробних препаратів на основі бактерій, бактеріоцинів та бактеріофагів» (обсяг коштів – 3 мільйони 224 тисячі гривень), напрям – «Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань». У цьому самому напрямі заслуговує уваги робота науково-навчального центру Національного технічного університету України (Київської політехніки) «Медико-інженерна розробка технічних засобів керованого термічного впливу та його контролю для хірургічного лікування серцево-судинних захворювань» (обсяг фінансування – 800 тисяч гривень). З напряму «Енергетика та енергоефективність» цікавою була «Комплексна генерація та утилізація енергії в умовах урбанізованих і промислових територій України» (мільйон 200 тисяч гривень) від Національного гірничого університету. Київський національний університет будівництва та архітектури представив дослідження на тему «Оптимізація об’ємно-планувальних і конструктивних рішень енергоефективних будівель в умовах України». Вона обійшлася бюджетові 900 тисяч гривень. А «найкоштовнішою» роботою (4 мільйони гривень) стала «Розробка екологічно безпечної технології екопірогенезису для утилізації органічних відходів і низькосортного вугілля з отриманням альтернативних видів пального» від Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.

ПРОРЕКТОР МАЄ БУТИ МЕНЕДЖЕРОМ

Треба сказати, що доповідачам, більшість з яких є проректорами ВНЗ, довелося несолодко. Перший заступник міністра вимагав чіткої відповіді: на що конкретно витрачено державні кошти? Яке прикладне значення мають певні дослідження? Яку користь вони дадуть навчальному закладові? Який зиск матиме держава від вкладених у науку інвестицій? На жаль, не всі доповідачі змогли чітко відповісти на ці запитання. Хоч деякі технології мають яскраво виражену інноваційну привабливість, вони поки що залишаються на рівні лабораторного дослідження. В окремих випадках Євген Суліма навіть дякував дослідникам за науковий прорив, але водночас був незадоволеним організаційними моментами. Зокрема тим, що цей прорив нікуди докласти, аби він давав економіці держави реальну користь.

Тому Євген Миколайович запропонував внести до протокольного рішення (крім схвалення презентації наукових робіт, затвердження експертних висновків та узагальнення зауважень) кілька доповнень. Зокрема – впроваджувати в роботу секцій вивчення не тільки звітів, а й поточних семінарів з реалізації проектів за програмою «Наука в університетах». А також – не забувати про захист інтелектуальної власності, аби розробки українських учених не стали надбанням більш спритних науковців з інших держав. «Це теж робота проректора з науки, який має зрозуміти, що він працює не в радянських умовах, коли за нього хтось реалізовує результати наукових досліджень, – зауважив перший заступник міністра. – Проректор з науки має бути не тільки науковцем, а насамперед – організатором і менеджером. Сьогодні потрібно створити структурні підрозділи, що займатимуться і моніторингом того, як ефективно використовуються кошти, як оформляються нормативні документи, які дадуть змогу перейти до обов’язкової стадії – комерціалізації наукових розробок. Без оформлення документів щодо захисту авторських прав вони не повинні виходити на ринок – у такому, так би мовити, роздягнутому вигляді. Треба бути підготовленими до тієї роботи, якою займається весь світ, впроваджуючи свої наукові надбання».

НАУКА ПОВИННА ПРАЦЮВАТИ НА ЕКОНОМІКУ

НАУКОВЦІ МАЮТЬ ТАЛАНТ -Олександр Якименко,
 директор Департаменту наукової діяльності та ліцензування:

Роботу науково-навчальних центрів ВНЗ, які брали участь у виконанні Державної цільової програми «Наука в університетах», у цілому можна оцінити позитивно. Оскільки сьогодні ми мали можливість ознайомитися справді з реальними роботами, що в деяких сферах мають навіть проривний характер. Скажімо, й Одеський університет імені Мечникова, і Київський політехнічний інститут представили роботи, що заслуговують уваги на міжнародному рівні. Разом з тим, як зазначив перший заступник міністра, залишаються проблемні питання. Зокрема, захист об’єктів інтелектуальної власності. Ми бачили сьогодні роботу Університету імені В. Н. Каразіна – серйозні дослідження, чудові результати. Але немає захисту. Умовно кажучи, всі ці напрацювання можуть завтра опинитися де-небудь у Китаї. Адже в усіх роботах указано, що вони мають відповідний міжнародний рівень. Тобто будуть представлені на конференціях, опубліковані в міжнародних виданнях. І зрозуміло, що іноземні спеціалісти відстежують усі наукові дослідження в цьому напрямі. Тому треба дотримуватися правила: розробив технологію – потрібен патент. Зрозуміло, що заявку на патентування за два дні не підготуєш. Потрібен час, ресурси. Але на це не можна шкодувати грошей. Тим більше, що використання частини коштів на оформлення патенту передбачено статтями витрат.

Другий момент – питання комерціалізації. Ми говоримо про те, що фундаментальна робота повинна переходити у прикладну, а прикладна має завершуватися конкретним договором з підприємством на впровадження результатів у виробництво. На жаль, не всі до кінця дотримуються цієї лінії. Мовляв, це соціальна проблема. Державний рівень, то хай держава цими питаннями й опікується – як і що із цим потім зробити. Тобто завдання поставили, результат отримали, а замовника немає. Щоб його знайти, знову-таки потрібен час. Це другий аспект, який потрібно завжди враховувати: всі роботи повинні орієнтуватися на споживачів.

Як успішне поєднання науки і бізнесу можна навести приклад Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, де є конкретна розробка, й одне з підприємств уже готове купувати прилади. Вони витратили 800 тисяч гривень державних коштів, а уклали угоду на 980 тисяч. І користь для держави відчутна (випуск нової продукції, податки до бюджету), й університет заробляє «копійку». Прикладом може бути й Одеський університет ім. І. І. Мечникова, де є вже контракти, є кошти, хоч і не великі, є реальний ринок збуту. І експерти відзначили, що це справді «проривна» робота. Там є серйозні перспективи, потрібна лише допомога в пошуках підприємця, який зможе собі замовити саме цю технологію. Тобто успішні приклади є, просто треба їх висвітлювати і «брати на озброєння».

Євген Миколайович сьогодні підкреслював, що наука має працювати на реальний сектор економіки. І міністерство це намагається реалізувати через такі державні цільові програми. До речі, хочу сказати, що за останні три роки керівництво МОНмолодьспорту стосовно підвищення комерціалізації наукових досліджень зробило чимало. І цифри є цьому підтвердженням. Наприклад, якщо раніше на фундаментальну науку витрачалося близько 70 відсотків коштів, а на прикладну – 30, то нині майже 55 відсотків – це прикладні дослідження, а 45 – фундаментальна наука. Тобто прагнемо у цьому питанні орієнтуватися на європейський досвід. Звичайно, ще є над чим працювати, але основне – ми тримаємо правильний курс.

Тетяна БОГДАНОВА, «Освіта України» № 5

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *