Слабозорим чи незрячим для ЗНО потрібні спеціальні умови - 9k=Дайте дітям шанс. Я не про блага. Дайте саме шанс довести, що вони можуть реалізувати свої можливості незалежно від обставин. Хоча в декого нема належного рівня IQ, у когось – терпіння до науки (це теж талант!), а хтось має банальну фізичну ваду, що не дає пізнати світ нарівні із ровесниками. Тим не менше, такі діти доводять, що не ликом шиті і виборюють своє місце під сонцем. Навіть ті, хто його не бачить. І шкільні предмети долають, і школу успішно закінчують, і навіть ЗНО складають – а ви як думали! Послаблення чи відсутність зору – ще не причина відмовитися від мрії поступити у ВНЗ і стати освіченим.

Зарядити такій дитині пор­цію оптимізму – це одне. А засукати рукави і грамотно організувати те саме ЗНО для слабо- чи незрячих дітей – зовсім інше. Ось і група представників Центру ЗНО нещодавно вирушила до ближнього зарубіжжя, а саме – до московських колег, аби перейняти досвід у проведенні зовнішнього незалежного оцінювання для дітей з вадами чи відсутністю зору. А потім організувала спеціальну нараду, де й поділилася враженнями від побаченого. Втім, усе по порядку.

Адаптація – за Конвенцією

Складання ЗНО незрячими чи слабозрячими дітьми не є примусовим. Законодавство дає змогу проходити їм або ЗНО, або внутрішні екзамени у вишах. Про це нагадав Сергій Васін – директор Навчально-інформаційного комп’ютерного центру Українського товариства сліпих.

– ЗНО має специфічні моменти (а саме – тестування, заповнення бланків тощо), тому не є доступним у звичній формі для такої категорії абітурієнтів, – сказав він. – Обмеження бюджетних місць і збільшення кількості пільгових категорій, серед яких дехто має певні переваги в доступі до інформації порівняно зі слабозрячими. З 2009 року Фонд «Відродження» фінансує вже третій за рахунком проект, що вирішує такі питання. В цьому нас підтримало й МОНмолодьспорту.

Зі слів Сергія Анатолійовича, до Конвенції про права інвалідів введено положення про необхідність адаптації ЗНО до дітей з особливими потребами. Відповідно прийнято Постанову № 706 Кабінету міністрів і Наказ МОНмолодьспорту щодо плану заходів. Фонд «Відродження» і Центр незалежного оцінювання провели наради стосовно того, як розвивати процес адаптації ЗНО до можливостей незрячих абітурієнтів.

– Вирішено провести пробне тестування в школах без якихось практичних наслідків – просто, щоб відпрацювати процедуру тестування, фіксації результатів, визначення показників знань, – каже Сергій Васін. – Насамперед перед нами постало питання адаптації тестових завдань. Перший етап тестової процедури закінчується 1 березня. Він полягає у виготовленні зразків тестів. На другому етапі планується пробне тестування. Ще визначатимемо з міністерством, в яких школах його проведемо. Розуміємо, що, можливо, десь згаяно час, і тепер доводиться трохи пришвидшуватись.

Цілком реальна справа

Російські фахівці випередили українських колег з організації проведення зовнішнього незалежного оцінювання для слабо– і незрячих дітей. Це визнають і самі спеціалісти Українського центру ЗНО – на основі побаченого під час відрядження до Росії.

– Є особливості складання ЗНО дітьми, з якими треба рахуватися, – каже Вадим Карандій, перший заступник директора Українського центру ЗНО. – Нас цікавило кілька питань. По-перше, як організовується процес адміністрування? І по-друге, якою є специфіка змісту тестових завдань для цієї категорії?

Зі слів фахівця, найперший висновок після відвідування московських колег: ЗНО для дітей із глибокими порушеннями зору – цілком реальна справа. Але українські реалії мають деякі відмінності від російських щодо проведення ЗНО для слабозрячих. Особливість випускників вітчизняних спеціалізованих закладів – вони складають іспити лише за бажанням. Тобто постає запитання, чи такі випускники, стаючи абітурієнтами, є психологічно готовими до тестування.

У Росії є три різновиди іспитів для такої категорії абітурієнтів. Насамперед, це – застосування брайлівських форм (потім ці тексти переводяться у форму, яку для подальшого опрацювання результатів може прочитати машина). Друга форма – абітурієнта супроводжує підготовлена особа, яка допомагає з подоланням технічних моментів складання тестів. І третій метод – коли створюються додаткові умови для вступника з особливими потребами, які (умови) не передбачені на звичайному тестуванні. Це спеціальне світлове облаштування робочого місця, збільшені шрифти, додаткові технічні пристрої (наприклад, лупа). Таке тестування для слабозрячих у Росії проводять у спеціально визначених для цього закладах – тобто тестування відбувається в середовищі, що не відрізняється від повсякденного, звичного для таких дітей.

Фахівці Центру ЗНО стверджують, що в Україні набагато жорсткіше підходять до технологічних особливостей проведення тестування.

– Наприклад, у Росії поруч із дитиною є фахівець, який переводить брайлівську форму тестових результатів у машиночитану. З нашої точки зору, це викликає запитання: а хто нестиме відповідальність за правильну передачу інформації в такому разі? Якщо з’явиться помилка – звісно, її зарахують абітурієнтові. І таких технічних питань є чимало.

Помилка може вплинути на долю людини

Доповнила колегу за Центром ЗНО і Лариса Дворецька, заступник директора Українського центру ЗНО.

– Нашим завданням було ознайомлення з формою цих тестових матеріалів і технологією їх укладання. Зрозуміло, що наші процедури проведення тестів значно відрізняються від російських. Але технологічні аспекти підготовки тестів не можуть дуже різнитися, бо все одно готується варіант, зміст якого повинен відповідати програмі ЗНО. Вона має бути єдиною, незалежно від того, хто проходитиме тестування.

Зі слів фахівця, стосовно дітей із послабленим зором усе зрозуміло: для них просто збільшують розмір шрифта. Зауважувалося, що є певні незручності в роботі з такими зошитами для дітей: аркуші заламуються, вони більшого розміру. Також є проблема з бланками – вони надто великі.

– Щодо ЗНО для дітей, які втратили зір. Справді, факт переносу фахівцем-брайлістом інформації з тестового зошита в формат, який може прочитати комп’ютер, може потягнути за собою помилку. Нам описували ситуацію, коли дівчинка, незадоволена оцінкою результату її тесту через такі перенесення, подала апеляційну заяву й домоглася перевірки. І та показала, що результат має бути оцінений вище. Це допомогло дитині стати студенткою ВНЗ. Є і проблеми, коли дитина із порушенням зору одна-єдина на всю Росію замовила складання тесту з французької мови шрифтом Брайля. Завдання знайти фахівця, який може скласти професійно схожі тести, було надважким.

Фахівці Українського центру ЗНО стверджуть: незважаючи на такі суто технічні моменти, в Росії пішли далеко вперед стосовно проведення тестів для дітей із порушеним чи втраченим зором. Наприклад, у цьогорічних тестах для слабозорих дітей там планують уперше використати карту з історії Росії – фахівці готові технологічно підготувати такі адаптовані тести. Також на основі споглядання російського досвіду стає зрозуміло, що без предметників, які викладають у спеціалізованих школах для слабо– чи незрячих дітей і знають про їхні особливості сприйняття карт, рисунків, схем, таблиць тощо, неможливо якісно підготувати такі матеріали. Виходячи із цього, Центр ЗНО бере на себе завдання підготувати матеріали, що відповідали б специфіці тестів і програмі ЗНО – а потім їх уже потрібно перекласти мовою Брайля після серйозних консультацій і спільної праці з практичними фахівцями-предметниками у школах для сліпих.

Сесія основна чи додаткова

Як повідомили фахівці Центру ЗНО, серед тих, хто складає тести, зокрема, дітей з особливими потребами, відсоток абсолютно незрячих є малим, тому всі такі проблеми цілком реально подолати. Найліпше – створити умови для тестування в якомусь спеціалізованому інтернатному закладові. Хоча є інший варіант – додаткова сесія, що проводиться після основної сесії тестування протягом тижня.

ЗНО для дітей із порушеним зором в Україні відбудеться навесні. Здійснять переклад мовою Брайля тестів з української мови та літератури, а також історії. До того ж, як стверджують представники Українського центру ЗНО, потрібно відібрати мотивованих дітей, аби результат був правильним. Лише тоді його аналіз дасть висновки, працює така система чи ні.

 

Оксана Ковтонюк, «Освіта України», № 8

До теми

Проведення ЗНО для слабкозорих потребує вдосконалення

Особа з порушеннями зору має звернутися до лікарняної установи, аби там видали підтвердження, що для неї мають створити особливі умови проходження ЗНО. Серед них: відповідне освітлення робочої поверхні, відповідний шрифт, використання додаткових засобів (наприклад, лупа). Відповідні бланки є деякою проблемною точкою, бо їх ще треба доставляти до місця опрацювання. Тому, як стверджують фахівці Українського центру ЗНО, потрібно не розкидати точки проведення тестування дітей із вадами зору по всій Україні, а локалізувати їх. Найшвидше – в містах, де є спеціалізовані заклади для таких дітей, зокрема, в Києві, Львові, Харкові. В усіх цих містах є регіональні Центри ЗНО, що полегшить введення спеціальних умов складання тестів для слабозорих і незрячих.

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу