27 лютого відбулися слухання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти «Про законодавче забезпечення розвитку вищої освіти в Україні», в яких узяли участь понад 250 учасників. Серед присутніх – народні депутати України, представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, інших центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, обласних рад, Національної академії наук України, галузевих академій, керівники вищих навчальних закладів, представники органів студентського самоврядування ВНЗ, громадських освітянських і молодіжних організацій, роботодавців. Відкрила слухання голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич. Вона закликала до фахової дискусії, наголошуючи на необхідності прийняття інноваційних управлінських та законодавчих рішень: «Нинішні слухання викликані як нагальною суспільною потребою підвищення якості вищої освіти, так і конкретною ситуацією навколо внесених до Верховної Ради України трьох законопроектів про вищу освіту. Я впевнена, що ми здатні зробити це спільно. Мета слухань – виробити рекомендації Верховній Раді України щодо аналізу внесених законопроектів, та органам влади – щодо першочергових кроків, необхідних для поступу національної системи вищої освіти». До присутніх звернувся заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту – керівник апарату Олексій Дніпров. За його словами, сьогодні в Україні функціонують 823 вищих навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації, у яких навчається понад 2,1 млн студентів. Навчальний процес забезпечують 36,4 тис. педагогічних і 158,9 тис. науково-педагогічних працівників, серед яких 69,3 тис. кандидатів наук та 13,9 тис. докторів наук. «Безперечно, важливим питанням є приведення системи освітньо-кваліфікаційних рівнів до сучасних вимог ринку праці. Тому, урядом затверджено Національну рамку кваліфікацій, а відповідним наказом міністерства – План заходів щодо її впровадження. Розроблено також проект Концепції національної системи кваліфікацій. До речі, положення про Національну рамку кваліфікацій закріплено в усіх трьох законопроектах про вищу освіту, представлених у Верховній Раді України», – наголосив Олексій Дніпров. – «Реформування вищої освіти на сьогодні – одне з пріоритетних завдань держави. Вища школа не може перебувати на узбіччі економічних реформ, визначених у Програмі Президента України. Навпаки, вона повинна знаходитися в епіцентрі цих подій – і як носій, і як виробник інтелектуального потенціалу суспільства. Звідси – наша відповідальність і перед нашим суспільством, і перед європейською спільнотою, адже освітній простір не має меж». Він зазначив, що не виключає включення певних норм з альтернативних законопроектів до проекту № 1187 за редакцією Сергія Ківалова, Григорія Калетніка та Миколи Сороки. У свою чергу, ректор Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» Михайло Згуровський зазначив: «Доля законопроекту про вищу освіту є надзвичайно важкою. Вже понад п’яти років йде робота над ним. Він виявився предметом дуже великих суперечок в суспільстві», – зазначив ректор. Михайло Згуровський наголосив, що законопроект, розробником якого є група експертів під його керівництвом, пройшов ряд обговорень, зокрема в мережі Інтернет. «У законопроекті ми запропонували розмежування повноважень між міністерством та інституціями, які відповідають за якість вищої освіти. Вводиться незалежна агенція якості вищої освіти для того, щоб забезпечити незалежний європейський принцип – оцінку кінцевого продукту якості людського капіталу». Станіслав Ніколаєнко, голова громадської ради освітян і науковців України, наголосив на тому, що народні депутати сьогодні мають відкликати всі три законопроекти, взявши за основу законопроект, підготовлений громадськістю. «У результаті обговорень законопроектів було виявлено багато проблем освіти та запропоновано рішення. Іншими словами – проведена велика просвітницька робота щодо усвідомлення українським суспільством місця і ролі освіти у розбудові держави. Робота всіх заслуговує похвали і шани. Тепер мистецтво законодавця полягає в тому, щоб відібрати необхідні варіанти, юридичні норми», – зауважив президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» Петро Таланчук, закликаючи прийняти зважене рішення, створити освітню стратегію сучасного рівня якості. Серед виступаючих – віце-президент НАН України Анатолій Загородній; віце-президент Національної академії педагогічних наук України Володимир Луговий; народні депутати України Володимир Литвин, ректор Вінницького національного аграрного університету Григорій Калетнік; директор департаменту розвитку трудового потенціалу Федерації роботодавців України Родіон Колишко та інші. Від імені студентства виступив представник Студентської ради при МОНмолодьспорту Ростислав Рижков. За його словами законопроект №1187 імпонує студентській раді тому, що у ньому прописано положення про студентське самоврядування. «Ми підтримуємо законопроект Ківалова-Калетніка-Сороки і хочемо, щоб цей законопроект прийняли якомога швидше», – наголосив він. Підсумовуючи та відповідаючи на зауваження, Олексій Дніпров наголосив, що Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України не є автором жодного з законопроектів: «Міністерство налаштовано на активну, конструктивну взаємодію з Комітетом та студентським рухом. Закликаємо всіх до активної співпраці для того, щоб виробити єдине, узгоджене рішення». Лілія Гриневич подякувала виступаючим за висловлені думки: «Ми вдячні за кожну думку, кожну ініціативу і за власну позицію. Ми бачимо, що кожен законопроект має свої недоліки, має свої позитивні пропозиції. Але я гадаю, що вже навіть ця дискусія демонструє, що це суперечка не між авторами різних законопроектів, а між двома парадигмами – двома баченнями розвитку не лише системи освіти, а й усього українського суспільства. Ми сьогодні обираємо не просто модель вищої освіти, а те, в якому суспільстві ми будемо жити». Усі пропозиції, виголошені під час засідання, будуть узагальнені та опубліковані у матеріалах Комітетських слухань.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу