За ініціативи ООН, 1 березня у багатьох країнах відзначається Всесвітній день котів. За даними Ліонського університету, нині у світі близько 500 млн домашніх мурчиків. Найбільше їх живе у Австралії: на 10 жителів – 9 котів. А на Азіатському континенті перше місце за Індонезією, тут більш як 30 мільйонів цих пухнастих звірів. У Європі пальма першості – за Францією, де мешкає 8 млн котів. Проте є країни, де котів майже не зустрінеш. Це, наприклад, Перу та Габон. У стародавньому Єгипті кішкам поклонялися, вважаючи священними тваринами, посланцями богів. Єгиптяни голили брови на знак трауру, коли втрачали улюблену кішку. Натомість азіатські народи з недовірою ставилися до котів. Вірили, що на них перевтілюються чорні сили. Попри суперечки навколо загадкової сутності котів, люди завжди відчували їхні надможливості. Муркотіння кішок аналогічне лікуванню людей акустичними коливаннями і може сприяти уповільненню остеопорозу і навіть відновленню росту кісток у літніх людей. Коли ми гладимо кота, у нас знижується частота серцебиття і кров’яний тиск. Тож кішка може стати у пригоді людям, які мають проблеми із серцево-судинною та нервовою системами. Учені доводять, що кішки володіють паранормальними здібностями, як, наприклад, передбачення і телепатія. Тому вони здатні відчувати наближення небезпеки. Кішки краще за собак розрізняють запахи. Тому в британській армії під час Першої світової війни був створений спеціальний «котячий корпус», в обов’язки якого входило попереджати бійців про появу отруйних газів. Щоб вчасно виявляти витік газу з приладів, кішок тримали навіть на підводних човнах. За матеріалами wz.lviv.ua

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу