1 березня 2013 року під головуванням міністра освіти і науки молоді та спорту Дмитра Табачника та з участю народних депутатів України, представників Національної академії наук України, Державної інспекції навчальних закладів, керівників вищих навчальних закладів, науковців відбулося засідання Колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Питання, які було розглянуто на засіданні: – висунення підручників на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року; – стан роботи органів місцевого самоврядування щодо охоплення дітей і підлітків навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах; – реалії та перспективи впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах; – стан травматизму учасників навчально-виховного процесу за останні сім років, створення безпечних умов праці і навчання в установах та закладах освіти; – висунення наукових праць на присудження щорічних премій Президента України для молодих вчених; – відзначення працівників галузі освіти, науки, фізичної культури та спорту державними нагородами України і відзнаками Кабінету Міністрів України. Під час засідання директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод зазначив, що Державна премія України у галузі науки і техніки започаткована у 1969 році з метою сприяння подальшого розвитку гуманітарних, природничих і технічних наук. За словами Олександра Удода, головна перевага запровадження Державної премії, кількість поданих робіт на здобуття якої значно зросла з часів Незалежності України – це її позитивний вплив на суспільний прогрес та підвищення авторитету вітчизняної науки у світі. Також Олександр Удод нагадав, що задля підвищення якості підручників, МОНмолодьспорту в 2011 році розроблено програму «Універсальний підручник», яка спрямована на забезпечення вищих навчальних закладів якісними базовими підручниками. Як зазначив під час своєї доповіді директор ІІТЗО, у 2013 році на здобуття Державної премії вищими навчальними закладами було подано 19 робіт, з яких 14 підручників і 5 комплектів підручників. «Нами було організовано роботу щодо експертиз і громадського обговорення. Зазначу, що всі 19 підручників були розглянуті відповідними галузевими науково-методичними комісіями, тобто вони пройшли дуже ретельне обговорення, за результатами якого 13 підручників отримала схвалення, а 6 – відхилені. Тобто, маємо достатньо високий показник», – зазначив Олександр Удод. Він також додав, що всі представлені роботи, перед поданням на затвердження, пройшли перевірку щодо інтенсивності використання під час навчального процесу, а рецензії, громадські рішення та експертизи щодо цих підручників – узагальнилися. Перед початком доповіді директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Олега Єреська про стан роботи органів місцевого самоврядування щодо охоплення дітей та підлітків навчанням у ЗНЗ, міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник зауважив, що під час проведення Всеукраїнської наради з директорами (начальниками) департаментів (управлінь) освіти і науки, молоді та спорту обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій 28 лютого 2013 року, тривало детальне обговорення питання невідповідності статистичних даних щодо охоплення дітей середньої освітою. «У низці областей є розбіжності між даними територіальних органів управління освітою і даними Державної служби статистики. Тому під час засідання прийнято рішення щодо створення у кожній з областей спільної робочої групи з Держстатом для ліквідації таких похибок», – поінформував міністр. У свою чергу, директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Олег Єресько повідомив, що, в цілому, протягом 2012 року прослідковувалася динаміка зменшення кількості дітей, які не охоплені середньої освітою. Втім, за словами Олега Єреська, на сьогодні в Україні ще є регіони, в яких залишилися певна кількість учнів, не охоплених навчанням – наприклад, Одеська області, в якій таких дітей 65. «Тому необхідно посилити контроль за здобуттям дітьми і підлітками шкільного віку повної загальної середньої освіти та здійснити вивчення роботи щодо залучення неповнолітніх до навчання та вжити відповідних заходів реагування», – сказав Олег Єресько. Окрім того, як зазначив директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти, якість української середньої освіти – підвищується, що підтверджується результатами Міжнародного моніторингового дослідження якості природничо-математичної освіти серед учнів 8 класів TIMSS, яке було проведено у 2011 році. За словами Олега Єреська, з природничих наук, українські діти показали значно вищий результат у порівнянні з 2007 роком, який на сьогодні вже перевищив середній міжнародний бал. На обговорення учасників засідання Колегії також виносилося надзвичайно актуальне питання реалій та перспектив упровадження інклюзивного навчання в ЗНЗ. За словами начальника відділу інклюзивної освіти та інтернатних закладів Віри Шинкаренко, за останні 3 роки в Україні відбулися докорінні зміни щодо забезпечення якісною освітою дітей з особливими потребами. Як зазначила Віра Шинкаренко, важливою умовою вирішення окресленого питання, є «інтеграція дітей з особливими потребами у суспільство, загальноосвітній навчальний простір і – особливо – шляхом інклюзивного навчання». На її думку, важливим аспектом в реалізації процесу інклюзивної освіти має стати вивчення та упровадження в навчальний процес як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду. І така робота в Україні вже проводиться. Віра Шинкаренко поінформувала про українсько-канадського проект «Впровадження інклюзивної освіти в Україні», реалізація якого спільно з громадськими організаціями продовжується протягом 4 років і приносить вагомі результати. Так, саме у рамках проекту внесено зміни у законодавчі та нормативно-правові акти з питань освіти дітей з особливими потребами, розроблено відповідні програми з навчання педагогічних працівників. Віра Шинкаренко також поінформувала, що за даними Центральної психолого-медико-педагогічної консультації за підсумками 2011 року, в Україні виявлено майже 865 тис. дітей з порушеннями психофізичного розвитку, що становить близько 11%  від загальної кількості дітей в Україні. Водночас, станом на 1 грудня 2012 року кількість дітей з особливими потребами, інтегрованих у загальноосвітній процес, у тому числі, дітей – інвалідів, становить понад 70 тис. осіб, причому найкраще процес інтеграції проходить у Сумській (4,2 тис.), Дніпропетровській (5,2 тис.), Донецькій (майже 5 тис.) та Одеській (близько 3,5 тис.) областях. Ще один принцип реалізації процесу якісної інклюзивної освіти – підготовка та відбір висококваліфікованих педагогічних працівників, які під час проведення навчально-виховного процесу зможуть знайти правильний підхід до кожної дитини та успішно співпрацювати з батьками таких дітей. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 року № 635 внесено посаду асистента вчителя та розроблено кваліфікаційну характеристику до цієї посади. Віра Шинкаренко також поінформувала про створення робочої групи, до якої увійшли представники Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Інституту спеціальної педагогіки НАПН, наукові працівники Інституту колекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, якою розроблено програми розвитку дітей з особливими потребами дошкільного віку. Утім, підсумовуючи виступ Віри Шинкаренко, міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник зазначив, що «головне питання – це змінити психологію суспільства щодо дітей з особливими потребами». Адже, як зазначив Міністр, повноцінна інтеграція дітей з особливими потребами у загальноосвітній процес та надання таким дітям якісної освіти на тому ж рівні, на якому вона надається у звичайних класах та школах, можливі лише за умови відповідного ставлення суспільства і кожної окремої людини до дітей, охоплених інклюзивною формою навчання.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу