27 лютого 2013 року відбулися слухання в Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти «Про законодавче забезпечення розвитку вищої освіти в Україні». В центрі уваги освітянської громадськості були три проекти нового Закону України «Про вищу освіту». Але спершу перед учасниками слухань виступив заступник міністра освіти і науки Олексій Дніпров.   Заступник міністра зупинився на питаннях загального стану та проблем законодавчого забезпечення вищої освіти в Україні. Наша газета пропонує своїм читачам виступ Олексія Дніпрова в дещо скороченому вигляді. – Вища освіта в Україні супроводжується низкою законодавчих актів, серед яких головними є Закони України «Про освіту», прийнятий ще у травні 1991 року та «Про вищу освіту», прий­нятий у січні 2002 року. В цих законодавчих актах вже на той час було закладено основні засади процесів еволюційного розвитку освітніх систем в Європі і світі та передбачено певний простір для можливої модернізації національної системи вищої освіти. Крім цього, в системі загального законодавства України окремі функції законодавчого забезпечення вищої освіти виконує понад три десятки актів, наприклад таких, як Закони України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних і робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів». Актуальність питання реформування сфери вищої освіти, подальшого вдосконалення законодавства України в цій галузі підтверджується також низкою законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради України останнім часом. Незважаючи на те, що полеміка щодо прийняття нової редакції Закону України «Про вищу освіту» не вщухає впродовж кількох років, попри застарілу законодавчу базу вищої школи, міністерство знаходить шляхи реалізації новітніх підходів до якісної підготовки кадрів відповідно до сучасних вимог економіки і Європейського простору вищої освіти. РІВНИЙ ДОСТУП ДО НАВЧАННЯ Для забезпечення рівного доступу громадян до навчання у вищих навчальних закладах України з 2008 року, коли повним обсягом було введено стандартизовані національні іспити у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), для розвитку цієї системи було вжито заходів щодо технології проектування оцінювання, підготовки тестових матеріалів, проведення, оцінювання та інтерпретації результатів ЗНО, а також надання інформаційної безпеки. Перехід від вступних екзаменів безпосередньо у вищому навчальному закладі до прийому за сертифікатами зовнішнього незалежного тестування – безумовно важливий крок на шляху створення рівних умов для доступу до вищої освіти. Для реалізації принципів справедливості, ефективності, доступності міністерство, спираючись на громадську підтримку, постійно вдосконалює Умови прийму, а саме: – встановлено мінімальний рівень знань вступника, з якими він має право брати участь у конкурсі щодо зарахування на навчання – не нижче 124 балів з непрофільних конкурсних предметів та не нижче 140 балів з профільних конкурсних предметів; – щороку розширюється перелік загальноосвітніх конкурсних предметів, з яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання знань абітурієнтів; – розширюються права національних меншин щодо складання вступних випробувань рідною мовою; – застосовано новітні технології під час подання заяв вступників, які вже протягом трьох років мають право подавати ці заяви в електронному вигляді; – упроваджено єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО) – автоматизовану систему збирання й опрацювання персональних даних абітурієнтів, яка унеможливлює стороннє втручання у процес вступу. ОСВІТА ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ Безперечно, важливим питанням є приведення системи освітньо-кваліфікаційних рівнів до сучасних вимог ринку праці. Тому міністерство ініціювало затвердження урядом Національної рамки кваліфікацій, а відповідним наказом – План заходів щодо її впровадження. Розроблено нормативно-правову базу впровадження у вищих навчальних закладах Додатка до диплома європейського і Європейської кредитно-трансферної системи. Подальшого розвитку набуває система післядипломної освіти. В Україні в цій системі функціонує понад 500 навчальних закладів та їх підрозділів. Через систему післядипломної освіти щорічно проходить понад 300 тисяч фахівців. Сьогодні вже започатковано роботу з розроблення проекту Закону України про освіту впродовж життя. Для оперативного реагування на виклики ринку праці прийнято сім урядових рішень щодо внесення необхідних змін і доповнень до переліку спеціальностей та напрямів підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів і спеціалістів. Всього в 2012 році розроблено і введено в дію 47 галузевих стандартів підготовки молодшого спеціаліста, 5 – бакалавра, 7 – спеціаліста (магістра), в тому числі – з участю різних організацій роботодавців України. УПРАВЛІННЯ, ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ І ЯКІСТЬ ПОСЛУГ Болючими питанням залишаються питання управління вищими навчальними закладами. За останні два роки до сфери управління міністерства передані 29 вищих навчальних закладів I – II рівнів акредитації та 11 вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації. Міністерство створило 10 регіональних університетських центрів на базі 24 вищих навчальних закладів. Розроблено Порядок проведення конкурсу на розміщення державного замовлення з підготовки фахівців «на конкурсній основі», розроблено методику розрахунку вартості навчання одного фахівця. В цьому питанні наш принцип непорушний – державне замовлення має розміщуватися в тих закладах, де гарантовано високу якість підготовки. Одним із головних інструментів контролю за якістю освітніх послуг є ліцензування і акредитація. Для вдосконалення системи ліцензування й акредитації вищих навчальних закладів відповідно уряд прийняв рішення щодо реформування Державної акредитаційної комісії в постійно діючий колегіальний орган – Акредитаційну комісію, у складі якої тепер будуть студенти. Значну роботу щодо контролю за якістю вищої освіти виконує Державна інспекція навчальних закладів України. Тільки за останні роки вона провела понад 150 перевірок, за результатами яких частково або повністю позбавлено ліцензій 93 вищих навчальних заклади. В ІНТЕРЕСАХ СТУДЕНТСТВА Ми постійно приділяємо увагу розвиткові самоврядування студентства. Так, міністерство здійснило заходи для координації й підтримки роботи органів студентського самоврядування. Надано підтримку та сприяння в організації і проведенні студентських форумів, конференцій, круглих столів і нарад. Розроблено та представлено на громадське обговорення Концепцію розвитку студентського самоврядування в Україні. Уряд ухвалив постанову «Про утворення Молодіжної ради». Значну увагу приділено подальшому розвиткові системи вищої освіти України в контексті інтеграції в Європейський простір вищої освіти та реалізації положень Болонського процесу, зокрема: – у вищих навчальних закладах України впроваджується Європейська кредитно-трансферна система; – розроблено Положення про академічну мобільність студентів вищих навчальних закладів України. У вищих навчальних закладах створено структурні підрозділи щодо сприяння працевлаштуванню студентів і випускників. Також було продовжено роботу зі стимулювання та матеріальної підтримки випускників вищих навчальних закладів за напрямами педагогічного профілю у вигляді адресної грошової допомоги розміром п’ять мінімальних заробітних плат. 2012 року така грошова допомога була надана майже чотирьом тисячам осіб. З 1 вересня 2012 року збільшено розміри стипендій для студентів вищих навчальних закладів: академічних – на 38 відсотків, соціальних – більш як на 50 %. В умовах жорсткої економії бюджетних видатків уряд винайшов можливість передбачити в Державному бюджеті на 2013 рік видатки на: – пільговий проїзд студентів вищих навчальних закладів у залізничному, автомобільному та водному транспорті – 38,0 млн грн; – навчання, стажування, підвищення кваліфікації студентів, аспірантів, науково-педагогічних та педагогічних працівників за кордоном – 34,0 млн грн. НАУКА У ВНЗ Протягом останніх років вищі навчальні заклади тісно співпрацюють з науковими установами Національної академії наук України та національними галузевими академіями наук. Створення спільних наукових центрів, лабораторій, інститутів дало змогу об’єднати зусилля науковців при виконанні наукових досліджень і розробок, ефективно використовувати бюджетні кошти, отримувати вагомі наукові здобутки, які позитивно впливали на якість підготовки фахівців, інноваційний розвиток економіки країни та міжнародне визнання української науки. 2012 року обсяги фінансування на виконання фундаментальних досліджень за кошти державного бюджету порівняно з 2011 роком зросли приблизно на 17 %, а прикладних досліджень і розробок – на 24 %. Університети України співпрацюють з партнерами з 79 країн світу. З ними підписано 156 міжнародних угод міждержавного, міжурядового та міжвідомчого характеру. З них 24 – про взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені та вчені звання. За останні роки кількість зарубіжних партнерів українських вищих навчальних закладів зросла до майже восьми тисяч. Одним із важливих напрямів міжнародного співробітництва в галузі освіти є підготовка фахівців для зарубіжних країн. Минулого навчального року в 187 вищих навчальних закладах України здобувають освіту понад 60 тисяч іноземних громадян зі 146 країн світу. Проводиться апробація системи рейтингового оцінювання діяльності вищих навчальних закладів відповідно до Берлінських принципів ранжування. Сьогодні багато українських університетів вже входить у міжнародні світові рейтинги. ПОТРІБНІ ЗМІНИ Окремі структурні складові базових законів з питань вищої освіти свій законодавчий і регуляторний ресурс вичерпали і потребують внесення змін як функціонального, так і змістовного характеру. Невідповідність правових норм вищої освіти України світовій практиці стримує вирішення питання про визнання у світі українських дипломів, продовження навчання студентів, аспірантів у зарубіжних університетах. Потребує оптимізації мережа великої кількості (823) діючих у державі вищих навчальних закладів. Поступово втрачається поняття профільності вищих навчальних закладів, які стали здебільшого готувати кадри з популярних спеціальностей – економіки, права, менеджменту тощо. Як наслідок – малочисельні кафедри неспроможні якісно здійснювати навчальний процес та забезпечувати ефективний розвиток наукових досліджень. Водночас відсутність чітких і зрозумілих параметрів щодо критеріїв створення вищих навчальних закладів, діючі сьогодні підходи до визначення типів вищих навчальних закладів не відповідають сучасним вимогам і перешкоджають здійсненню оптимізації мережі університетів. На законодавчому рівні потребують врегулювання питання щодо фінансової самостійності, правового режиму майна вищих навчальних закладів та користування земельними ділянками. Структура вищої освіти, яка склалася в Україні, зокрема, освітньо-кваліфікаційні рівні, не повною мірою відповідає європейським вимогам. Діюча система стандартів вищої освіти за заплутаною схемою: «державні стандарти – галузеві стандарти – стандарти вищого навчального закладу» є занадто громіздкою і не відповідає сучасним потребам економіки. На законодавчому рівні не закріплено зовнішнє незалежне оцінювання знань і порядок його проведення. Неврегульованими залишаються питання післядипломної освіти, яка має бути не здобуттям другої вищої освіти, а способом спеціалізованого вдосконалення здобутої освіти і професійної підготовки. Сучасний розвиток науки, техніки, технологій потребує посилення інноваційної складової діяльності вищого навчального закладу, що неможливо реалізувати без визначення організаційно-правових форм впровадження інновацій. Реформування вищої освіти сьогодні – одне з пріоритетних завдань держави. Вища школа не може перебувати на узбіччі економічних реформ, визначених у Програмі Президента України. Ми платимо дуже високу ціну, відкладаючи прийняття законопроекту про вищу освіту. Сьогодні вона визначається вже не роками, навіть не місяцями, а днями. МОВОЮ ЦИФР Сьогодні в Україні функціонують 823 вищих навчальних заклади І – ІV рівнів акредитації, в яких навчається понад 2,1 млн. студентів. Навчальний процес забезпечують 36,4 тис. педагогічних і 158,9 тис. науково-педагогічних працівників, серед яких 69,3 тис. кандидатів наук і 13,9 тис. докторів наук. «Освіта України» № 9

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу