Святкувати ми вміємо, а фестивалити? - festival2Життя без свят — це довгий шлях без заїжджого двору 

Демокріт

– Ваш чай, будь ласка. Журнали – зліва, якщо бажаєте. Отримали сьогодні вранці.
Від такого ставлення секретаря моє 30 хвилинне очікування стає комфортним, а глянцеві обкладинки переманюють увагу від годинника на себе.
Одним з видань виявилось “дітище” турфірми, де одразу ж, з перших сторінок кликали потрапити на яскраві фестивальні події Європи. А там: інтригуючі дуелі іспанців з биками, вшанування Леді Годіви в Британії, дзвін келихів пива Чехії та Баварії…
В переліку подій України не було. Шкода! Адже, фестивальне життя у нас захоплює своєю кількістю та різнобарвністю.
Одним словом, колоритні українці вміють і мають, що «фестивалити».

Пісні “Країни мрій” або з жовтою валізою до “КаZантипу». 
Почнемо музично, а розспіватися нам допоможуть в “ Країні мрій”.
Ось уже понад 7 років міжнародний фестиваль етнічної музики на кілька днів за ініціативою Олега Скрипки збирає на Співочому полі любителів масового гуляння, ярмарок, майстер-класів народного мистецтва, виставки народного малярства.
Крім того, протягом року «Країна Мрій» проводить ряд культурних заходів в Україні: Фестиваль «Рок Січ», танцювальні вечірки в стилі «Етно-Диско», Фестиваль героїчної пісні «Молода Гвардія», «Вечір Українського Романсу», Парад вишиванок та традиційні Вечорниці.
Після тривалої відпустки (майже в три роки) знову повернулись “Таврійські ігри”, міжнародний фестиваль, який проводиться в Україні щоліта з 1992 року. У 1992–2006 роках місцем проведення фестивалю була Каховка Херсонської області, 2007 року фестиваль уперше проходив на НСК «Олімпійському» У Києві. Із 2008 року фестиваль повернувся до Каховки. Автором ідеї, почесним президентом, головою оргкомітету є Микола Баграєв.
Традиційно фестиваль включає конкурс краси, пивний конкурс, спортивні змагання та шоу-програми, в яких беруть участь учасники з різних країн. Триває фестиваль упродовж трьох днів. Згідно зі статистикою, щодня фестивальні концерти відвідують близько 80 000 глядачів, значна кількість спостерігають за фестивалем через прямі теле- і радіотрансляції.

Не можна оминути увагою один з найбільших україномовних фестивалів сучасної музики «Червона рута», який “протягом своєї діяльності сформував українську національну музичну масову культуру є основним постачальником нових імен для української естради” ( читаємо в прес-релізі фествалю).
За більш ніж 20-річне існування фестивалю на його теренах засвітилися сучасні зірки музичного простору, а саме Олександр Пономарьов, Руслану Ані Лорак, Сестри Тельнюк, Марія Бурмаку, гурти “ВВ”, “Брати Гадюкіни”, “Сестра Віка”, “Скрябін”, “Тартак”, “Піккардійська терція”, “Плач Єремії”та ін..
Далі їдемо до сонячного Криму: в молодіжну країну «КаZантип». Фестиваль проводиться з початку 1990-х років в північно-східній частині Криму. Спочатку це був спортивний захід, що збирав фанатів віндсерфінгу, які також веселилися під сучасну музику. Потім він перетворився в щорічний музичний фестиваль, що проводиться у Криму, найбільш відомий фестиваль електронної музики на пострадянському просторі. Тут грає електронна музика усіх напрямків, виступає багато діджеїв з усього світу. Символ фестивалю — «Жовта валіза», що дає власнику право безоплатного входу на територію «республіки КаZантип».
Шанувальники джазу можуть відвідати Коктебель, де їх буде вітати “Koktebel Jazz Festival” просто неба.

Про вдалу піар-компанію Миколи Васильовича та “Гуцульську бринзу”

Не згадай Гоголь у своїх творах Великі Сорочинці, так би і залишились вони маловідомими ,як і багато інших сіл зі своїми не менш славними ярмарками.
Проте на сьогодні десь на початку серпня про це село“говорять  всі  і  всі осюди”. Адже це це єдиний загальнодержавний ярмарок в Україні, який діє на підставі Положення, та по Наказу Президента з 1999 року і має статус Національної. Одне з найбільших за площею, відоме ярмарково- виставкове свято з багаторічною історією, своїми традиціями та сучасним розвитком
Описаний ще в 1829 р.. видатним письменником , Сорочинський Ярмарок на сьогоднішній день зумів зберегти народні елементи в своєму проведенні. Тому це не просто виставка-продаж товарів, це також Всеукраїнський художній фестиваль за участю колективів із всієї України, а також зірок української естради.
Святкувати ми вміємо, а фестивалити? - festival1Далі переходимо до 100% гастрономії і їдемо на захід країни. Адже українська кухня активно відроджується, стає цікава іноземцям, що і говорити, її відкривають для себе самі українці. І гастрономічні фестивалі, де відбуваються різні дегустації та майстер-класи, цьому в поміч,
Фестиваль «Гуцульська бринза» є «візитною карткою» Рахівського району і однією з найяскравіших сторінок культурно-мистецького життя Закарпаття, подією, на яку чекають рік. З 2002 року він щорічно відбувається в районному центрі — у місті Рахові. Фестиваль увібрав кращі здобутки Гуцульщини, демонструє справжні традиції гуцулів-полонинників — їх побут, ремесло, культуру, гостинність, здобутки.
Ще на Закарпатті відбувається Сливовий фестиваль. У програмі — приготування сливового повидла (або леквару), виготовлення страв за староугорською рецептурою з використанням сливового повидла (гомбовці, калачі, вареники).
“Життя дуже коротке, щоб пити погані вина ,— стверджував Гете”.
Тож використаємо цю пораду і гайда на Закарпаття в Берегово на Фестиваль вина. Це містечко уже давно отримало неофіційний статус винної столиці західної України. А в Ужгороді відбувається Фестиваль вина та меду «Сонячний напій». Крім закарпатських виноробів, свої вироби представлять учасники з Одещини, Словаччини та Угорщини. Тут використовують методику оцінювання напоїв за загальноприйнятими європейськими нормами. Котрі передбачають відбір вин за 10 днів до початку фестивалю. По друге, усі учасники здають по 1 літру вина з кожного наявного сорту з мінімум 100-літрових діжок. Також сформовано професійну дегустаційну комісію.
У місті Коростень Житомирської області осінню відбувається Міжнародний фестиваль дерунів. «Дерунам Слава!» — під таким гаслом відбувається приготування і дегустування цієї чудової страви.
У Львові протягом року відбуваються фестивалі, присвячені каві, шоколаду, пампуху, сиру і вину, хлібу, пиву. Кожен по-своєму цікавий і оригінальний.
На Тернопільщині вже кілька років поспіль проводять Фестиваль борщу «Борщ’їв». Під час нього варять близько 3 тисяч літрів борщу та десятки різних страв до нього (пампушки, пиріжки, крученики). Паралельно відбувається Фестиваль «Цвіт вишиванок», який збирає найпрекрасніші вишиванки з усієї України. Тут можна побачити цікаві колекції, унікальну борщівську вишивку, техніка якої відходить в історію.
В Луцьку вже вп’яте відбувається Фестиваль «З любов’ю до сала», для тих, хто любить і шанує українське сало!
І на сам кінець подорожі трішки гумору нам подарує Одеса, де 1 квітня відбувається щорічний Фестиваль гумору та сатири, починаючи 1973 року. Але фестивальне життя не закінчується, адже колообіг його подій безперервний, а буденний день завжди можна прикрасити яскравою подією. І тоді свято не закінчується, а ,як у класика, залишається завжди з тобою.

Людмила Гаврутенко

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *