ВІКТОР КОЦУР: "75 ВІДСОТКІВ НАШИХ ВИПУСКНИКІВ ПРАЦЮЮТЬ У СІЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ КИЇВЩИНИ" - IMG 8424 copyУніверситети з’являються здебільшого там, де вершилася історія, століттями розвивалися освітянські і культурні традиції. Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет базується на багатовікових надбаннях розвитку освіти краю, водночас орієнтується на найкращі вітчизняні і зарубіжні зразки педагогіки людиноцентризму. До визначальних етапів розвитку освіти козацького краю треба віднести створення духовної школи в 1702 році при Вознесенському монастирі Переяслава, в 1706 — школи іконопису, в 1738 — Переяславського колегіуму.

 

Вперші роки після створення в Пе­реяславському колегіумі навчалися діти з Києва, Чернігова, Сум, Глухова. Там здобували освіту сини світських і духовних осіб з різних українських об­ластей. У 1755 році київський віце-губер­натор прислав до Переяславського колегі­уму вихідця із Сербії Петра Іаннова, який зазначав у донесенні, що прибув навчати­ся латинської та російської мов і просив зарахувати його на казенне утримання.

За радянських часів у 1932 році було засновано Переяславський педагогічний технікум, а після визволення міста від ні­мецьких окупантів у 1943 — педагогічне училище. В 1986 відкривається Переяслав-Хмельницька філія Київського державно­го педагогічного інституту ім. О. М. Горь­кого, у 1993 — державний педагогічний інститут ім. Г. С. Сковороди, а в 2002 році — університет. Сьогодні тут навча­ється 75 відсотків дітей в основному із сільських районів Київщини. Решта — з 15 областей України.

Про розвиток університету в умовах реформування вітчизняної освіти розпо­відає доктор історичних наук, професор, ректор Переяслав-Хмельницького дер­жавного педагогічного університету іме­ні Григорія Сковороди Віктор Коцур.

80 ВІДСОТКІВ СТУДЕНТІВ НАВЧАЮТЬСЯ ЗА ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯМ

Місія університету полягає в підготовці висококваліфікованих учителів для села, забезпеченні освітньої системи Київщи­ни сучасними педагогічними кадрами, в науковому, просвітницькому, культурно­му впливі на розвиток регіону, задово­ленні соціокультурних потреб держави і особистості, позиціюванні на динамічно­му ринку праці.

Усе це потребує цілеспрямованої роботи колективу університету з підготовки вчите­ля до практичної роботи в школі. Основний контингент студентів формується за раху­нок державного замовлення (80 %).

75 % студентів закладу — це випус­кники загальноосвітніх шкіл Київщини, які вступають до університету відповідно до цільової комплексної програми «Учи­тель». Кожен третій — випускник педа­гогічного училища або коледжу. Отже, більшість вступників свідомо обирає про­фесію вчителя.

КОМП’ЮТЕРНО-ОРІЄНТОВАНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

В умовах інтеграції України в європей­ський освітній простір стратегічний на­прям розвитку університету полягає в модернізації структури, змісту й орга­нізації навчального процесу на засадах компетентнісного підходу. Його засто­сування зумовило структурну перебудо­ву методичних систем навчання з усіх дисциплін на основі введення сучасних критеріїв оцінювання навчальних до­сягнень студентів. В університеті ство­рено комп’ютерно-орієнтоване навчаль­не середовище, що об’єднує понад 500 комп’ютерів, які з2006 року забезпечують електронний контроль навчаль­но-виховного процесу у формі функці­онування автоматизованої системи на платформі Moodle та1 С: Підприєм­ство.8.2.

В основі інформаційної структури уні­верситету — локальна комп’ютерна і теле­комунікаційна мережі, студія навчального телебачення «Універс— ТУ», бібліотеч­но-інформаційний центр, центр тестових технологій, інтернет-сайти тощо.

Оцінюються навчальні досягнення сту­дентів за 100-бальною та літерною шка­лою системи ЕСТS, забезпечено перехід на тестову форму моніторингу якості навчального процесу, що дає змогу сис­темно стежити за траєкторією студента і позбутися суб’єктивізму в оцінюванні його знань. Учасники навчального проце­су мають вільний доступ до багатотисяч­ної тестової, навчально-методичної бази, можливість систематично працювати в модульному середовищі.

Кількість балів, що присвоюється сту­дентам в академічному рейтингу, розпо­діляється за критеріями виконанняпрак­тичного (50 балів), теоретичного (30 балів) та модуля самостійної роботи (20 балів). Академічний рейтинг студента відображе­ний в електронній базі (електроннийжур­нал успішності) модульного середовища. Для цього в університеті введено оновле­ну навчально-облікову й статистичну до­кументацію (відомості обліку успішнос­ті студентів, журнали академічних груп, індивідуальні навчальні плани студентів (ІНПС єдиного зразка).

Електронна система управління на­вчально-виховним процесом забезпечує й іншу складову університетського жит­тя — планування й контроль за виконан­ням навчально-педагогічного навантажен­ня професорсько-викладацьким складом і навчальних планів загалом за кожною спеціальністю, напрямом підготовки та освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Визначальними принципами такої мо­дернізації освітніх послуг у руслі Болон­ської декларації є інтеграція навчаль­них курсів з наступним зменшенням їх кількості, забезпечення вимірювання на­вчальної роботи в європейських креди­тах (36 годин), удосконалення графіків навчального процесу, переструктурування видів навчальної діяльності, зменшен­ня тижневого аудиторного навантаження й зміщення акценту на самостійну роботу й практичну підготовку студентів.

Роботу бібліотеки переведено в ав­томатизований режим на базі програ­ми «УФД/Бібліотека», обладнано три комп’ютерних читальних зали, повністю автоматизовано книговидачу, функціону­ють інтернет і сайт книгозбірні.

ВІКТОР КОЦУР: "75 ВІДСОТКІВ НАШИХ ВИПУСКНИКІВ ПРАЦЮЮТЬ У СІЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ КИЇВЩИНИ" - IMG 8424 copy1ПРАКТИКА СПРАВА ТВОРЧА

Найважливішою компонентою підготовки вчителя є його практика в школі, про що наголошувалося і на ІІІ З’їзді працівників освіти України. В університеті склалася система практичної підготовки майбутніх учителів. Так, тривалість практики освіт­ньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» становить від 10 до 17 тижнів, «спеціа­ліст» — 6 – 8 тижнів, магістр — 4 – 6 тижнів.

Творчого характеру педагогічній прак­тиці надають педагогічні майстерні, майстер-класи, ділові ігри.

У Переяслав-Хмельницькому держав­ному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди створено розгалуже­ну мережу баз практики, яка має 66 шкіл, училищ, дитячих оздоровчих комплексів, зокрема: ДСОК імені Гагаріна (м. Ірпінь); ДОК «Ласпі» (АР Крим, м. Форос); ДОК «Чайка» (АР Крим, м. Севастополь); МДЦ «Артек» (АР Крим, м. Гурзуф); ДОК «Пе­реяславський» та ін. З 2008 року міцніє взаємодія з МДЦ «Артек», де студенти проходять практику впродовж календар­ного року.

Активно працює в університеті шко­ла вожатих. Підготовка студентів-практикантів до роботи в літніх оздоровчих таборах відбувається за принципом «пси­хологічного занурення». На тренінгових заняттях психолог-тренер моделює ситу­ацію безпосереднього перебування май­бутніх практикантів у закладі відпочинку для дітей. Студентам пропонується уві­йти в роль «вожатого», «дитини», «бать­ків», «представників адміністрації» та про­грати типові ситуації, що трапляються в ЛОТ. Така форма роботи довела свою ефективність.

З участю студентів університету та молоді з восьми країн світу (Франції, Греції, Польщі, Іспанії, Німеччини, Сло­ваччини, Туреччини, Великобританії) проводяться студентські міжнародні мо­лодіжні волонтерські табори, реалізують­ся студентський молодіжний українсько-французький, українсько-корейський волонтерські проекти. Студенти беруть участь у програмах культурного обміну, (зокрема програмі CampAmerica в дитя­чих таборах Америки, в європейській мо­лодіжній програмі у Франції, у програмі Eurobackyard у Польщі, за програмою Aupair у Голандії тощо.

ШКОЛА-ЛАБОРАТОРІЯ

У ході співпраці університету з Інститу­том педагогіки НАПН України засновано й обладнано школу-лабораторію початко­вої освіти для підготовки і забезпечення освітньої сфери фахівцями нового поко­ління, здатними на високому професійно­му рівні здійснювати навчально-виховний процес в освітніх закладах різних рівнів і типів, творчо мислити, постійно попо­внювати свої знання, володіти науковою інформацією.

У школі-лабораторії одночасно група студентів-практикантів через дзеркальну стіну, що ділить клас навпіл, а також відеомонітори, спостерігає за уроками своїх колег, які записують електронними засо­бами і аналізують на методичних занят­тях та використовують як складові дер­жавної атестації на випускових курсах. Практикуються уроки-онлайн, коли викладач-методист у режимі реального часу на практичних заняттях вмикає фрагмен­ти уроків, що проходять водночас з учас­тю практикантів у базових школах міс­та і району.

Під час проходження педагогічної практики студенти поєднують практичну і педагогічну роботу з дослідницькою. На­укові розвідки під час педагогічної прак­тики стають своєрідним експерименталь­ним майданчиком для студентів.

Наприклад, у лабораторії діагностики здоров’я під час практики рекомендується проводити дослідження з гігієнічної оцін­ки умов навчання й виховання, валеологічний аналіз процесу навчання, оцін­ку фізичного розвитку дітей і підлітків в умовах навчального процесу, що лягає в основу їхніх курсових, бакалаврських і дипломних робіт.

Між університетом та Інститутом пе­дагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України укладено договір про співпрацю. На базі відділення післядипломної осві­ти працює експериментальний майдан­чик із проблем освіти дорослих. Реалізуючи концепцію «навчання упродовж життя», в університеті пройшли перепід­готовку (здобули другу вищу освіту) по­над дві тисячі фахівців, з яких 83 особи захистили кандидатські, а чотири — док­торські дисертації. Щорічно близько 100 викладачів ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації проходять стажування на кафедрах уні­верситету.

РИНОК ПРАЦІ

Державна атестація випускника-спеціаліста дає змогу перевірити рівень сформованості компетентностей фахівця, ви­значити його конкурентну спроможність на ринку праці. У зв’язку з цим кожен бі­лет державної атестації містить запитан­ня, спрямовані на перевірку теоретичного рівня знань студентів через комп’ютерне тестування, передбачає виявлення ступе­ня оволодіння методиками й педагогіч­ними технологіями навчання, а також сформованості вмінь упроваджувати їх у навчальний процес.

У відповідь на пропозицію МОНмолодьспорту України університет створив відділ підтримки освітніх ініціатив, профе­сійного розвитку й кар’єри студентської молоді. Пріоритетним напрямом його ро­боти є співпраця університету з органами виконавчої влади та місцевого самовря­дування регіону, бізнесу і бізнес-асоціацій, загальноосвітніми навчальними за­кладами. Постійно проводиться робота щодо оновлення бази даних випускників

і роботодавців. Для оперативної оцінки й моніторингу ринку праці з педагогіч­них спеціальностей фахівці відділу разом з ІТ-компаніями створили інтернет-ресурс sametut.org («Саме тут»). Він надаєсту­дентам інформацію про відкриті вакансії з педагогічних спеціальностей на теренах України в режимі реального часу. Випус­кник може візуально оцінити майбутні умови праці, зокрема школу, колектив, учнів, кабінети, спортивні споруди тощо.

З ініціативи університету підписано кілька угод про співпрацю з районними адміністраціями, органами місцевого са­моврядування щодо формування моло­діжного кадрового резерву відповідно до їх штатних розписів. Налагоджено тісну співпрацю з регіональними та обласни­ми центрами зайнятості. Поглиблюється співпраця з Головним управлінням освіти і науки Київської обласної державної адмі­ністрації, ДПМА «Бориспіль», ПАТ «Укра­їнська біржа», ПАТ «Арт-капітал» та ін.

Завдяки тісній взаємодії з органа­ми місцевого самоврядування упродовж останнього десятиліття 75 відсотків ви­пускників відравляють на роботу до сіль­ських шкіл Київщини.

Поєднання сучасних педагогічних тех­нологій і наукової роботи в навчальному процесі університету сприяє якісній під­готовці учителів, здатних гнучко реагува­ти на виклики часу, сучасного інформа­ційного суспільства.

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди готує творчого і багатогранно­го вчителя, який може викладати дві — три дисципліни. Іншими словами, вчителя-предметника широкого профілю, який забезпечує викладання не окремого пред­мета, а певної освітньої галузі. Цеособли­во актуально сьогодні для малокомплек-тної сільської школи.

Саме такого творчого і багатогранного вчителя потребує Україна…

«Освіта України» № 18

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *