Україна-Росія.  Як скоро наші студенти зможуть отримувати подвійні дипломи? - Сулима“Перспективи розвитку україно-російського співробітництва в галузі вищої освіти та університетської науки”, – такою була тема круглого столу між учасниками Асоціації вищих навчальних закладів-партнерів Росії та України. Зустріч відбулася у рамках проведення Днів науки і освіти Російської Федерації в Україні. Рік тому Асоціацію було створено, і от зараз освітяни підводили підсумки роботи, окреслювали коло проблем та планували майбутнє співробітництво. Виступали ректори вишів України та Росії. Надамо слово декому з учасників Круглого столу.

Ректор Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, професор Володимир Онищенко:
“Підкреслю, що створення Асоціації вузів-партнерів сприяє розширенню багатоформатного співробітництва між університетами двох країн, включаючи розробку та реалізацію спільних дослідницьких, а також освітніх програм. Я хочу розповісти про те, що зроблено в напрямку «Подвійного диплома». Хотів би нагадати, що рік тому в Москві в складі Асоціації була створена постійно діюча міжвузівська комісія з пріоритетних напрямків діяльності, одним з яких було визначено розвиток програми «Академічна мобільність студентів». В рамках виконання меморандуму Асоціації була створена робоча група по її розробці, так звана програма «Подвійний диплом», яку очолили ректор Санкт-Петербурзького державного електротехнічного університету Володимир Кутузов і я. Цей склад був зумовлений тим, що наші ВНЗ вже мали досвід формування спільних навчальних програм і протягом декількох років проводили активну роботу в цьому напрямку. Ми підписали угоду про співробітництво між нашими університетами. В результаті досягнуті домовленості про паралельне навчання студентів-магістрів за узгодженими інтегрованими навчальними планами. Розроблено пропозицію по створенню магістратури навчання студентів наших вишів з можливістю отримання подвійного диплому за спеціальностями: комп’ютерна інженерія, комп’ютерні мережі та системи штучного інтелекту. Також була розроблена таблиця відповідності навчальних дисциплін і планів. Випускники програми отримають документи державного зразка України та Росії за вказаними спеціальностями магістратури. Позначу основні елементи організації програми:
1. Узгодження переліку дисциплін навчальних планів спільної підготовки магістрів.
2. Порядок направлення студента на навчання у ВНЗ-партнер.
3. Порядок заліку вивчених у виші-партнері дисциплін при поверненні студентів в базовий ВНЗ.
4. Проведення державної атестації в приймаючому вузі та вручення дипломів державного зразка двох країн.
Вирішення цих та ряду інших питань стало можливим завдяки активній участі керівництва департаменту вищої освіти і особисто Євгена Суліми. Під його початком було проведено низку засідань робочої групи та фахівців на базі нашого міністерства, якими відпрацьовувався механізм реалізації програми “Академічна мобільність”. Результатом проведеної роботи є прийняте Положення про академічну мобільності студентів технічного університету, яке затверджене наказом МОНмолодьспорту від 6 серпня 2012 року в документі “Про проведення педагогічного експерименту”. У Положенні описується навчання, стажування, проходження практики, захист диплома, етапи та тривалість навчання і т. д., – іншими словами, базові нормативні положення щодо проведення експерименту.
Подальший розвиток розпочатого експерименту передбачає можливість встановлення квот для цільового навчання студентів як в Росії, так і в Україні за рахунок державного замовлення, що забезпечить паритетний обмін студентів між вузами-партнерами в рамках програми «Академічна мобільність».
Однак на даному етапі роботи виникає ряд труднощів, які й хочу позначити:
1. Необхідність законодавчого визначення статусу студентів, які проходять навчання за програмою “Академічна мобільність” у кожному з вишів, і порядок їхнього стипендіального забезпечення.
2. Необхідність внесення змін в нормативні терміни навчання в магістратурі. Поки не узгоджені освітні стандарти держав: у нас навчання в магістратурі триває 1-1,5 року, а в Росії – 2 роки.
3. Необхідність прийняття меморандуму прo взаємне визнання освітніх кваліфікаційних рівнів у ВНЗ країн-партнерів.
4. Збільшення варіативної складової програм для підготовки магістрів для можливостей більш гнучкого узгодження навчальних планів між вишами-партнерами.
5. Внесення змін до затвердженої структури навчальних планів підготовки бакалаврів у ВНЗ-учасниках Асоціації, оскільки деякі блоки дисциплін (наприклад, гуманітарні) мають суттєві відмінності у вишах України та Росії, що перешкоджає активному розповсюдженню програми “Академічна мобільність”.
Зазначу, що робоча група наших університетів розробляє положення щодо вирішення цих проблем”.
Ректор Санкт-Петербурзького державного електротехнічного університету «ЛЕТІ» імені В.І. Ульянова (Леніна) (СпбГЕТУ), професор Володимир Кутузов:
“Мені дуже приємно виступати тут, на українській землі, ділитися досвідом і проблемами. Нашій Асоціації лише рік, але вже досягнуті певні результати. Може виникнути питання: як вийшло так, що ми вже в серпні минулого року прийняли на навчання перших магістрів за спільними програмами, не маючи цієї самої Асоціації, яка виникла тільки у вересні? Вся справа в тому, що Євген Миколайович Суліма був у нас, у Санкт-Петербурзі в липні місяці і поставив питання прo те, як можна швидко і ефективно розвивати співпрацю, розвивати академічну мобільність студентів та реалізовувати програму подвійних дипломів. Тоді я йому сказав, що необхідні дві умови: по-перше, бажання мінімум двох вузів і політична воля наших міністерств. А по-друге, потрібні люди, без яких робота неможлива: методисти, викладачі. Ваш перший заступник міністра сам проявив високу мобільність, тому що не минуло й тижня, як він прислав до мене делегацію з Полтавського національного технічного університету, і ми відразу ж почали працювати. У серпні вже були прийняті перші магістри за спільною програмою. Після торішньої наради та створення Асоціації в Москві у нас робота активізувалася і з іншими вишами. На різному ступені просування до успіху зараз знаходиться реалізація договорів прo співпрацю більш ніж з десятьма ВНЗ України. Але найближче до тих методичних рекомендацій, які озвучив мій колега, ми підійшли ще з двома вишами. Це Тернопільський національний технічний університет та Сумський державний університет. Там вже працюють над конкретними робочими планами.
Підкреслю, що спільні магістерські програми вимагають удосконалення і узгодження бакалаврських програм. Інакше якість навчання і труднощі, з якими зіткнуться студенти, будуть істотними. Ми постійно моніторимо наших експериментальних спільних студентів і намагаємося попередити можливі проблеми. Поки що молоді люди навчаються дуже добре.
Хочу також розповісти про те, що в минулому році міністерство освіти Росії пішло на експеримент, і мої колеги отримали квоти на прийом іноземних студентів. У нас в університеті, наприклад, було 20 таких місць. Тому, коли Євген Миколайович приїхав до нас, ми із задоволенням виділили квоти українським студентам по держлініі (тобто навчання студентів оплачується за рахунок бюджетних коштів РФ). Нам цей експеримент дуже сподобався, і ми написали відповідні листи в міністерство. Начебто все йшло до того, що це буде розвиватися і тривати, але при підведенні підсумків року, не всі ВНЗ Росії виконали свої зобов’язання. Тобто квоти для прийому іноземних студентів були заповнені не повністю. Тому підсумкова колегія нашого міністерства в березні місяці цей експеримент призупинила. У цьому році вже квот немає. Ми опинилися в ситуації, коли українська сторона пішла на розширення, а наші, навпаки. Хотілося б, щоб до цього експерименту повернулися.
Також в перспективі варто було б повернутися до питання прo створення російсько-українського або україно-російського університету на базі нашої Асоціації, який би фіксував всі спільні програми, які пропонують виші обох країн. І фіксував би кількість студентів, які хочуть за цими програмами вчитися, а також квоти, які виділяють не просто для іноземних студентів, а для студентів наших конкретних країн. Тоді б наша співпраця отримала новий імпульс, а найголовніше — чітку структуру і економічну основу. Ми готові таке співробітництво розписати до нормативів та методичних рекомендацій. Подібна робота налагоджена з в’єтнамо-російським університетом, і ми вже підготували близько 700 в’єтнамських фахівців за програмою двох дипломів. Є подібні програми з Шанхайським університетом.
Що стосується українських студентів, то дуже не хочеться їх навчання переводити на контрактну основу. У Росії з нинішнього року діє обмеження: ми не маємо права приймати і навчати контрактного студента дешевше того обсягу коштів, який виділяється нашим міністерством на одного студента. Суми в рублях я можу озвучити: на бакалавра за технічними спеціальностями виділяють з цього року 112 тисяч та 127 тисяч на магістра. Я особисто вважаю, що наші студенти за обміном повинні проходити обов’язково по державній лінії”.

Представник міністерства освіти та науки РФ Тетяна Спіцина:
“Насамперед хочу висловити вдячність українській стороні за прекрасну організацію заходу. Важливо було почути думку колег з приводу проблем, що існують в рамках нашої співпраці та почути конкретні пропозиції щодо їх вирішення. Хочу відзначити, що наші цілі однакові — це забезпечення конкурентноздатності на світовому ринку освітніх послуг. Моя пропозиція пов’язана саме з цією проблемою. Якість освіти — це сфера обопільної відповідальності і зацікавленості як держави, так і ВНЗ. Наша держава вирішує цю проблему шляхом організації мережі вузів. Організований моніторинг діяльності освітніх установ, на підставі якого планується виділити групу неефективно працюючих вузів і прийняти рішення по їх реорганізації. Що стосується відповідальності ВНЗ, то сьогодні не була озвучена проблема розвитку система незалежної оцінки якості освіти. У даній області державне регулювання неможливо. Тільки Асоціація вишів спільно з роботодавцями можуть допомогти собі випускати конкурентноспроможних на ринку праці фахівців. І моя пропозиція якраз пов’язана з тим, щоб в якості одного з напрямків співробітництва між нашими країнами була співпраця в галузі створення незалежної системи оцінки якості. Хочу озвучити і ще одну задачу для Асоціації вишів — тиражування кращих практик, що, знову ж таки, дозволить покращити якість освіти”.

Підбиваючи підсумки роботи Асоціації ВНЗ-партнерів Росії та України, прийнято рішення направити звернення учасників зборів до Уряду Російської Федерації та Кабінету Міністрів України, де визначені основні питання щодо розвитку відносин між вищими навчальними закладами. Зокрема це стосується узгодження нормативно-правової бази, оновлення угоди про взаємне визнання документів про освіту, створення умов міжбюджетного трансферу для ВНЗ-партнерів.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *