«Питання завжди важче за
відповідь»
Ханс Георг Гадамер, німецький філософ

«Спитай у «Гугла», – доволі часто ми чуємо цю «відповідь» на своє запитання. Тож ми питаємо. Кожен день пошукова система «Google» обробляє більше 200 мільйонів запитів по всьому  світу, «Yandex» – 15 мільйонів. У базах цих пошуковиків  мільярди веб-сторінок. Проте нам  часто доводиться витрачати багато часу для того, щоб знайти потрібну інформацію.
У цьому винуваті не лише пошуковики. Довгий пошук простих запитів — наслідок поганого володіння Інтернет-евристикою (ефективним вирішенням пошукових завдань), адже нас не вчать культурі пошуку ні в школах, ні в університетах, ні на роботі. Звичайно можна відвідувати спеціальні курси, але, як то кажуть, навіщо сплачувати більше?Як працює пошуковик
Здавалося б, що може бути простішим, ніж отримати результат за долі секунди? Просто вводиш собі декілька слів у вузеньке віконце і «вуаля!». На перший погляд нічого складного пошуковик не робить. Але це лише на перший погляд.
Пошук «під ключ» відбувається у декілька етапів. Першим етапом є сканування системою веб-сторінок так званими «павуками». Для того, щоб знайти якнайбільше сторінок вони використовують структуру гіперсилок. Тобто павук знаходить якусь сторінку, на якій розміщено декілька силок. Він «повзе» по цим силкам та потрапляє на  інші сторінки із силками, по яких далі «повзе». І так до безкінченності. Після того, як «павук» знайшов ту чи іншу веб-сторінку, він може проіндексувати її, тобто зберегти у базі документів – індексі . Саме в індексі зберігаються мільйони слів та словосполучень, які зустрічаються на веб-сторінках. Коли ви натискаєте кнопку «пошук», система порівнює ваш запит із документами в індексі і робить обчислення над кожним його словом/словосполученням  для визначення найбільш відповідного результату. Останнім етапом роботи пошукової системи є сортування результатів, яке ви вже можете бачити на екрані.
Щодо результатів. Напевно у вас вже виникало питання, а чи не куплені місця
у пошуковиках  заповзятими власниками сайтів?
Дійсно, є і такі силки. Зазвичай вони розміщенні на перших двох-трьох позиціях із зазначенням «Рекламне оголошення», або винесині зліва відносно результатів пошуку.
Практика придбання таких силок називається «Search Engine Marketing» , тобто маркетинг у пошукових системах.
Всі інші результати пошуку, які не потрапляють в ці зони, сортуються відносно релевантності сайтів (ступені відповідності введеному запиту).  Інша справа, що релевантність можна збільшити для підвищення позиції, але це вже окрема тема.

Як працювати з пошуковиком
Народна мудрість говорить: «яке питання, така і відповідь». Особливо
сучасного змісту вона набуває, якщо говорити про відносини між користувачем та пошуковиком «Google»: ця система не розуміє морфологію. Для шукача це означає, що результати пошуку, скажімо, слова «прийняла» будуть відрізнятися від результатів за запитом «прийнято». Саме тому варто шукати слова чи словосполучення у всіх їх можливих формах, якщо результат вас не влаштовує. Якщо ж на це немає часу – пошуковик «Yandex» більш кмітливий щодо морфології. За запитом «прийнято» він знаходить сторінки із словами «прийму», «прийняти», «прийнятого» тощо. Проте не варто забувати, що «Yandex» розрізняє частини мови. Наприклад, якщо ваш запит «квітка», то будуть знайдені слова «квітів», «квіткою» (іменники), а от слова «квітковий» (прикметник) у результаті не буде.
Швидкість та точність результатів можна підвищити у декілька разів також за рахунок розширеного пошуку або операторів.
Можливість користуватися розширеним пошуком надають багато систем: «Google» , «Yandex», «Meta» , «Рамблер» тощо. У кожної з них функції такого пошуку подібні, і не вимагають особливих знань від користувачів.
Оператори пошуку, по суті, лише символи,  які використовуються для того, щоб користувач міг давати уточнюючі вказівки системі для підвищення її ефективності . Не дивлячись на таке заплутане пояснення, складність користування операторами полягає лише у тому, що про їх існування мало хто знає.
Мови символів пошукових систем доволі типові, та все ж  не ідентичні. Для прикладу були обрані два найбільш популярні в Україні пошуковики («Google» , «Yandex») та чотири, на мій погляд, основні оператори.

Лапки
Часто ми формулюємо запит, у точності якого не сумніваємось, а отримуємо
результат із словами розкиданими по всьому тексту або натрапляємо на назви відомих брендів, книжок, популярних слоганів, які відрізняються від запиту декількома літерами. У такому випадку допоможуть лапки. Лапки – це команда пошуковику роздивлятися слова саме в тій формі та послідовності, яку ввів користувач. Наприклад, якщо шукати словосполучення [шоколадна корона], то пошуковик у першу чергу покаже нам силки пов’язані із шоколадом марки «КОРОНА». Проте, якщо взяти наш запит у лапки, першим результатом буде новина під назвою «На згадку про Антверпен у тернополянки залишилась шоколадна корона».
Не зважаючи на зручність цього оператора, не можна ним зловживати. Так, якщо взяти запит [королева  Єлизавета I] у лапки, то пошуковик автоматично відсіє всі сторінки зі словами [королева Англії Єлизавета I], які можливо містять потрібну вам інформацію.
Подібну до оператора лапок функцію виконує також «+», якщо його додати до одного зі слів (без пробілу), а також оператор «!» у «Yandex».

Мінус
Оператор «-» (у «Yandex»  – «~~») особливо стане в нагоді тоді, коли знадобиться знайти омонімічне слово лише в одному значенні. Наприклад, користувач шукає інформацію про мову Південно-Африканської Республіки ко?са. Пошуковик не розуміє наголосу. Як наслідок – тисячі сторінок про жіночі зачіски, населені пункти з подібною назвою та «смуги суходолу у прибережній частині моря». Для того, щоб відсіяти непотрібну інформацію, додаємо оператор до небажаних слів. У результаті маємо такий запит: [коса -волосся -село –моря]. Пошуковик «прибрав» те зайве, яке йому вказали, і потрібна інформація опинилась на першій позиції.

Зірочка
«З пісні слів не викинеш», – говорить російське прислів’я. А що робити,
коли середина «пісні» все ж таки вилетіла з голови?  Для такого випадку був створений оператор «*».
Тож, шукач пам’ятає тільки початок і кінець фрази. Наприклад: [мені …минало, я пас … за селом]. Щоб якнайшвидше знайти потрібний уривок вірша Шевченка, замість крапок (слів, які не пам’ятаємо) ставимо зірочки: [мені * минало, я пас * за селом], і отримуємо цитату разом із «згаданою» пошуковиком серединою. У «Yandex» цей оператор називається «Джокер».

Site:
Іноді користувач точно знає на якому інтернет-ресурсі знаходиться потрібна
інформація, але  функції пошуку на сайті нема.  У цьому разі можна скористатися «Google»  або «Yandex» з оператором «site:».  Цей оператор дає пошуковику команду шукати тільки у межах зазначеного користувачем сайту. Наприклад, мета пошуку – стаття із згадкою про бібліотеку Конгресу в блозі «Чай, кава, почитаємо». Автор чи цитати зі статті невідомі або вдало забуті. Пошуку блог не має. Тож, вводимо у пошуковик такий запит: [бібліотека Конгресу site:bibliomist.wordpress.com].
Система пошуку у результаті показує на всіх позиціях згадки про бібліотеку Конгресу лише на вказаному сайті.

Перераховані способи пошуку – лише маленька частинка того, на що спроможні такі великі системи як «Google»  чи «Yandex».
Кожна з них намагається підлаштуватись під свого користувача, зробити пошук дійсно швидким та простим, використовуючи при цьому складні математичні формули для обробки слів та словосполучень. Така собі гуманітарна математика. Можливо щастя, сенс життя чи нафту «Google»  не
знайде, але принаймні  відповіді на «побутові» питання завжди «онлайн». Головне пам’ятати стару істину: «хто шукає, той завжди знаходить».

Оксана Галюк

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *