Напередодні звітних Загальних зборів Національної академії педагогічних наук України ми звернулися до президента НАПН України Василя Кременя з проханням детальніше розповісти про актуальні результати діяльності відділень найголовнішої освітянської наукової установи. Не оминув Василь Григорович і планів на майбутнє. – Василю Григоровичу, в структурі академії функціонує п’ять відділень. Які най­основніші здобутки є по кожному з них? – Якщо зовсім стисло по кожному відділенню… Історичний і порівняльний аналіз національної освітньої системи, який провели науковці Відділення загальної педагогіки та філософії освіти, дав змогу сформулювати пропозиції з удосконалення конституційних гарантій прав людини на освіту і кваліфікацію в рамках роботи Конституційної асамблеї. Науковці почали розроблення концептуальних основ Національної стандартної класифікації освіти. У Відділенні психології, вікової фізіології та дефектології приділили увагу забезпеченню психічного здоров’я учнів. Передусім це стосується взаємодії молодої людини з віртуальним світом. Науковці цього відділення також розробляють теоретико-методологічні засади впровадження інклюзивної освіти й методи підготовки учнів інтернатних закладів до життя в суспільстві. Розробки вчених Відділення загальної середньої освіти використано для реалізації нових стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти. На їх основі створено навчальні програми і підручники. Серед інтересів цього відділення – електронні засоби навчання для шкіл. В Інституті обдарованої дитини експериментально перевірено мережеві технології для підготовки обдарованих дітей до дослідницької діяльності. Науковці Відділення професійної освіти та освіти дорослих опрацювали принципи структурування змісту навчання робітників з інтегрованих професій. Учені також отримали результати експерименту з підготовки молодих людей до вибору робітничих професій. У Відділенні вищої освіти аналізували розвиток вітчизняної і зарубіжної вищої школи. Фахівціі підготували пропозиції до законопроектів про вищу освіту і про наукову й науково-технічну діяльність, що мають сприяти інтеграції до європейських просторів вищої освіти. Ми скоригували 77 відсотків тем – Сьогодні багато дискутують стосовно якості підготовки аспірантів. Чим тут може похвалитися Академія педнаук? – Хоча в академії показники захисту аспірантських дисертацій вищі, ніж у цілому в країні, але більшість аспірантів і докторантів завершує нормативну підготовку без своєчасного захисту дисертацій – робить це пізніше. В цьому винні як самі здобувачі наукового ступеня, так і їхні керівники. Крім того, частина дисертаційних тем не узгоджується з основною дослідницькою тематикою наукових установ. Як ми підійшли до розв’язання цієї проблеми? Міжвідомча рада з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні розглянула понад 1,8 тисячі тем кандидатських і докторських дисертаційних досліджень з усієї країни, зокрема й інститутів академії. При цьому було скориговано 1,4 тисячі, а це 77 відсотків тем. Звісно, це дало можливість актуалізувати тематику досліджень науковців у сфері педагогіки і психології. Можу зазначити, що майже стовідсотково випускників аспірантури і докторантури, які готувалися за державним замовленням, працевлаштовано в державних організаціях. – Чи бере академія участь у міжнародних наукових проектах? В яких галузях співпрацюєте з іноземними установами? – У нас є 39 іноземних членів академії, які представляють 12 країн світу. Останнім часом ми активніше почали запрошувати їх до спільних проектів. Наші вчені взяли участь у міжнародних наукових заходах Європейського союзу, Світового банку, ЮНЕСКО, Ради Європи, Американських рад з міжнародної освіти, Британської ради, Канадського бюро міжнародної освіти, Національного Темпус-офісу в Україні. Дні освіти і науки Російської Федерації в Україні дали можливість укласти угоди з російськими колегами. Плануємо Інститут з проблем дошкілля – Які важливі зміни в роботі наукової установи заплановано на майбутнє? – У світі є тенденція до зменшення віку початку навчання. Ми не залишились осторонь цієї проблеми. В академії відбувається дослідження розвитку дітей двох і менше років. Із порядку денного не знімається питання про створення в НАПН Інституту дошкільної освіти. Ми подали до уряду відповідні пропозиції. На часі також наукове осмислення інноваційної педагогічної освіти та її впровадження. Наші вчителі повинні мати ґрунтовну психологічну, предметну, методичну (технологічну) і культурологічну підготовку. Наприклад, сучасний учитель не може поступатися учням у володінні інформаційно-комунікаційними засобами, бути нецікавим для вихованців, не бачити індивідуальності в кожному з них, не розуміти системи європейських цінностей. Тому вчені НАПН України, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи виступили з ініціативою опрацювання основних принципів підготовки вчителя в європейських країнах. Спочатку стаття, потім – монографія – Чи зростатимуть вимоги до самих науковців? – Ми маємо створювати нові, оригінальні знання і розробки. Мірилом ефективності вченого повинна стати не загальна кількість статей і монографій, а також кількість організованих конференцій. Результативність його роботи визначається реальним підвищенням наукового знання, індексом цитування праць у міжнародних базах даних, конкретними практичними рекомендаціями, обсягом залучених позабюджетних коштів для виконання дослідницько-інноваційних проектів. Потрібно докорінно підвищити імпакт-фактор академічних наукових фахових видань. Для цього змінюватимемо принципи формування редакційних колегій. Їх члени мають брати активну участь у рецензуванні статей, дбати про фахову репутацію журналів, а вимоги до статей – бути доступними на сайтах видань. Сьогодні найефективнішими є електрон­ні фахові видання на кшталт електронного журналу «Інформаційні технології і засоби навчання» Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України або повні електронні версії фахових журналів. Узагалі, саме статті за міжнародними критеріями є способом первісного представлення оригінальних результатів. Тобто якісні ґрунтовні статті з високим індексом цитування, опубліковані у фахових журналах зі значним імпакт-фактором, повинні бути первинними з-поміж публікацій. А написані на їх основі узагальнюючі монографії, підручники, посібники, рекомендації – вторинними для викладення наукових здобутків. Спілкування через перекладача – в минулому – Мовою міжнародного, зокрема, і наукового спілкування залишається англійська. Чи всі вчені мають достатній рівень володіння іноземною? – Я згоден, що брак вільного володіння англійською уповільнює розуміння або деякою мірою спотворює уявлення про те, що відбувається в світі, перешкоджає науковій думці. Керівники наших підвідомчих установ мають упродовж кількох років так сформувати наукові колективи, щоб їхні заступники не просто володіли англійською, а й активно використовували її в роботі. Спілкування через перекладача повинно відійти в минуле. Ми також плануємо розширити англомовні частини сайтів академії і її підвідомчих установ. Тут доцільно зробити ставку на молодь, аспірантів, докторантів. Хочу зазначити, що серед наукових працівників побільшало молодих людей до 25 років. Їх потрібно всіляко підтримувати. Найкращих молодих учених необхідно активніше висувати на отримання премій Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів. – В якому форматі відбувається співпраця з освітянським міністерством? – Ми намагаємося синхронізувати дії академії з роботою профільного міністерства в реформуванні національної освіти відповідно до Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 роки, схваленої ІІІ Всеукраїнським з’їздом працівників освіти. Вчені академії й далі братимуть активну участь у діяльності робочих груп міністерства. Маємо докласти зусиль до реалізації Національного плану дій на 2013 рік з упровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки. В 2013 році Національна академія педагогічних наук повинна продемонструвати не тільки швидку власну модернізацію, а й посилити вплив на становлення інноваційної національної системи освіти. Олена Солодовнік, «Освіта України» № 14

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу