ЯКІСТЬ ОСВІТИ ПІДВИЩУВАТИМУТЬ НА ВСІХ «ФРОНТАХ» - tabachnyk1Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник під час загальних зборів НАПН окреслив шляхи співпраці з академією, а також поділився планами щодо реформування освіти в Україні. Він наголосив, що тісна і продуктивна співпраця МОН і НАПН розвивалась минулого року (як, до речі, і в попередні) для користі всієї системи освіти, а також для роботи міністерства й академії. 

Серед актуальних завдань педагогічної науки в міністерстві вбачають кілька основних. Перше – широкі компаративні дослідження для виявлення найкращої світової освітньої практики і організація продуктивного міжнародного співробітництва в усіх ланках освіти. По-друге, це апробація і впровадження інноваційних педагогічних систем із широким використанням найсучасніших інформаційних технологій. Також це реалізація сучасних підходів до забезпечення рівного доступу всіх громадян до якісної освіти і, звичайно, моніторинг і пропозиції до якості освіти.
Ще завдання: створення умов і можливостей для свободи вибору в освіті, системна модернізація змісту освіти, безперервність освіти впродовж усього життя, дослідження і реалізація державно-громадських моделей управління освітою.
Міністр також висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю з Національною академією педагогічних наук, насамперед, у вдосконаленні законодавчої освітньої бази.

Галузь приростає як фахівцями, так і студентами

– Звичайно, в освітній сфері чимало недоліків і прорахунків, адже нема досконалого суспільства, – каже Дмитро Табачник. – Загалом, сьогодні в освіті працює 1,5 мільйона людей. І ми – єдина галузь, що впродовж минулого року на 6,5 тисячі збільшила кількість своїх колег за рахунок педагогів і вихователів.
Побільшало в Україні й іноземних студентів-контрактників. За словами міністра, три роки тому їх було 40 тисяч, а сьогодні – вже 61 тисяча. Тобто щорічний приріст становить сім тисяч осіб.
Ще 100 тисяч місць у дитсадках
Останніми роками зона особливої уваги держави – дошкільна освіта. Нині відсоток охоплення всіх дітей такою освітою сягнув 85,5.
– За три роки запрацювало 1350 нових дошкільних установ, – розповів Дмитро Табачник. – І, в основному, за рахунок відновлення, виселення орендаторів, виграних судів, переміщення державних установ.
У переліку міністерства є ще 713 будівель дошкільних навчальних закладів, що використовуються не за призначенням. У планах – за два роки 550 з них повернути до системи дошкілля і за два роки додати ще 100 – 110 тисяч місць.
– Це дасть змогу вийти на параметри Європейського Союзу: 87 відсотків усіх дітей дошкільного віку, охоплених дошкільним вихованням, – наголосив міністр.
Надати новий поштовх підручникотворенню
За підтримки академічного загалу триває й реформа загальної середньої освіти, а першого вересня 2012 року відбувся старт нової української школи – впровадження нових стандартів, які ведуть за собою в життя нові програми і нові підручники.
– Я дам доручення колегам з міністерства підготувати акт Кабміну, який узаконив би і зробив нормальною роботу зі створення експериментальних підручників, – повідомив Дмитро Табачник. – Сподіваюся, що фахівці Інституту педагогіки цю ініціативу підтримають. Нам удалося трохи випередити друкування підручників. Отже, створюється запас часу – близько двох років. І за цей період і міністерство, й університети, і фахівці академії могли б підготувати друкування експериментальних підручників, подати їх до провідних шкіл в усі регіони. Думаю, що цей майбутній документ «працюватиме» багато років і зможе надати нову якість такій важливій сфері, як підручникотворення.

Про «хрестовий похід» за знаннями

В Україні й далі вдосконалюватимуть систему зовнішнього незалежного оцінювання. Як наголосив Дмитро Табачник, ЗНО – це інструмент і елемент для вступу до вищих навчальних закладів. Державна підсумкова атестація – проводиться лише у 4-му, 9-му і 11-му класах з певної кількості предметів.
– А яким є всеукраїнський зріз знань у класах між ними? На жаль, ані ми, ані директорський корпус достатньою мірою цього не знає, – зазначає міністр.
Тому міністерство пропонує НАПН цьогоріч провести безпрецедентну кампанію з конт­ролю знань усіх учнів, без винятку, – всеукраїнський зріз знань за завданнями МОН з усіх предметів в усіх класах.
– Це буде, так би мовити, початок другого «хрестового походу» за якістю знань, – наголошує Дмитро Володимирович.

Новий проект інформатизації

В усіх питаннях стосовно комп’ютеризації та інформатизації МОН і академія також ідуть пліч-о-пліч. За словами Дмитра Табачника, це допомагає не лише втілити в життя кращі напрацювання, а й звірити з НАПН численні договори з бізнес-партнерами.
Нещодавно було створено робочу групу з представників МОН, НАПН, Державного агентства з інвестицій і управління національними проектами України.
– Віце-президент академії Андрій Гуржій, представники Інституту інформаційних технологій і засобів навчання беруть у роботі найактивнішу участь. І думаю, що ми запропонуємо абсолютно новий пілотний проект комп’ютеризації базових шкіл в усіх регіонах, – зазначає Дмитро Табачник. – Це також допоможе підвищити якість освіти.

Іноземці цікавляться не лише ВНЗ

Важливим напрямом спільної роботи є створення закону «Про професійну освіту». На часі також поява великих професійних центрів.
– На мою думку, потрібно відійти від тільки усталених форм навчання у ПТНЗ, – каже Дмитро Володимирович. – Це мають бути центри перепідготовки. Сьогодні спостерігаємо хвилю зацікавленості іноземців в отриманні професійної освіти в Україні. А для цього необхідно конструювати нові форми. Є пропозиції від Казахстану, Туркменистану, до нас звернувся посол Нігерії з проханням розглянути можливість підготовки за кількома спеціальностями. Вийти на міжнародний ринок професійних освітніх послуг (і не тільки вищої освіти) неможливо без нових професійних стандартів – укрупнених і агрегованих. За три роки міністерство спільними зусиллями з роботодавцями створило близько 250 таких стандартів. І цього року зробимо ще півсотні.

Укрупнення на добровільних засадах

Дмитро Табачник підтримав пропозиції учасників загальних зборів щодо створення укрупнених регіональних університетів, але зазначив, що МОН цю політику проводить обережно і на добровільних засадах.
– Коли я починав працювати, в реєстрі було 909 ВНЗ, а сьогодні – 823, – розповідає міністр. – Це рух уперед, але він обережний, трохи паліативний, тому що ми силоміць нікого не об’єднували, а лише за рішенням трудових колективів. Добровільний шлях не завжди кращий, адже є великий спротив, і люди, які обіймають адміністративні посади, не хочуть долучатися до створення більш потужного університету.

Підготувати угоду на два роки


Академія і міністерство завершили роботу й імплементуватимуть у життя концепцію неперервної педагогічної освіти. Також є ще кілька важливих документів, над якими МОН і НАПН працюють разом.
– МОН позитивно оцінює Національну доповідь про стан і перспективи розвитку освіти, яку підготувала академія, – повідомив Дмитро Табачник. – Ми просимо, щоб наступного року вона з’явилася (хоча б реферативно) в англомовній версії. Це дасть змогу вченим з інших країн ознайомитися з нашими досягненнями.
Цьогоріч завершується термін дії попередньої угоди, дворічного плану спільної діяльності МОН і НАПН. Тому міністр запропонував внести до рішення загальних зборів пункт про підготовку нового.
– Окремим блоком можна виділити 5 – 8 найважливіших наукових і практично значущих тем, – вважає Дмитро Володимирович. – У другому блоці може бути конкретна спів­праця установ академії з педагогічними університетами, а третій блок можна присвятити кадровій роботі.
Серед пропозицій міністра – приділити увагу проходженню педагогічної практики аспірантами і докторантами академії в педуніверситетах, адже це інтегрувало б науковців у викладацьку аудиторію. А також активніше залучати академіків до роботи на чолі державних екзаменаційних комісій.
Дмитро Табачник запропонував розглянути і можливість створення наукової інституції, яка займалася б дошкільної освітою.
– Міністерство готове надати підтримку в усіх кроках. Погодьтеся, 1350 нових закладів за три роки – тут величезне поле роботи для нового наукового інституту. Можливо, організаційну роботу потрібно розпочинати вже сьогодні.

Замість післямови

– До організації і проведення всеукраїнських, обласних науково-практичних конференцій, семінарів, нарад, круглих столів ми зажди запрошуємо фахівців НАПН, – підсумував Дмитро Табачник. – Так само і ми намагаємося відгукнутись на будь-які цікаві пропозиції участі в наукових зібраннях, які проводить академія.

Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *