Молоді студенти, аспіранти і науковці з Кременчука пройшли стажування в західноєвропейських країнах  У рамках конкурсу Міністерства освіти і науки України на навчання студентів і стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних ВНЗ і наукових установах за кордоном у 2012 – 2013 навчальному році було відібрано 13 представників Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Маючи вагомі досягнення в науковій роботі, вони отримали можливість за рахунок державного бюджету впродовж тривалого терміну не тільки поповнити власні знання, а й ознайомитися з життям тієї чи іншої країни. Анастасія Симонова, доцент кафедри технології машинобудування й аспірант кафедри систем електроспоживання та енергетичного менеджменту Вікторія Леміжанська нещодавно повернулися з Бельгії, де впродовж трьох місяців проходили стажування в одному з найбільших університетів цієї країни – Монсу. Обидві учасниці програми узгодили плани та наукові напрями стажування з відповідальними співробітниками приймаючої сторони. У зв’язку з цим було організовано засідання кафедри, до якого стажери підготували презентацію про систему освіти в Україні та про Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського. Основними напрямами досліджень Анастасії Симонової є надійність і технічне обслуговування промислового обладнання, композити, високошвидкісне мікрофрезерування, модульна робототехніка і метрологія. Вікторія Леміжанська досконало вивчає різноманітні методи експлуатації ґрунтів і надр та фізичні процеси, пов’язані з цим. навчатися тут люблять Повернувшись зі стажування, вони охоче поділилися своїми враженнями. – У Бельгії змушувати навчатися студентів навіть не потрібно. Вони із задоволенням залишаться після пар у лабораторії або комп’ютерному класі, щоб іще більше розвиватися в обраній професії, – розповідає Вікторія. – Тільки потрапивши до бельгійського вишу, я була вражена їхнім ставленням до науки. На першому ж засіданні кафедри в мене одразу запитали, що потрібно придбати для експериментів. В університеті – шикарні лабораторії, в яких є все необхідне. Для моїх дослідів надавали всі реактиви, прилади. Наука фінансується в Бельгії дуже добре. Навіть питання не виникає: придбаємо чи не придбаємо. Проводять засідання членів кафедри і кожен каже, що йому треба для роботи – інструментарій, хімікати, вимірювальна техніка тощо. То в чому різниця між нашими і їхніми студентами?  – Бельгійці реально хочуть навчатися, – долучається до розмови Анастасія. – В університеті постійно відкриті лабораторії, комп’ютерні класи. І це нормально, що студенти приходять і працюють там самостійно у вільний від основного навчання час. Вони знають, для чого вони вступили до ВНЗ. При цьому після отримання диплома протягом півроку влаштовуються на роботу. Студентів там небагато. Скільки потребує їхня промисловість, стільки й навчають людей для працевлаштування. Отримати диплом заради диплома – такого немає. Дівчата жили в гуртожитку – в кімнаті на двох з усіма зручностями. В кожної був свій письмовий стіл, свій простір. Лише кухня – одна на поверх. Щодо харчування, то кременчужанки вважають, що ціни на продукти у Бельгії дещо вищі, ніж у нас. Замість гречки краще погризти селеру  – Дивує те, що в нас сільськогосподарські продукти – найдешевша їжа, а в Бельгії, навпаки: картопля, капуста, морква й інші овочі дорожчі, ніж у нас. У них вони більше цінуються, тому що це ручна праця. Там дуже розвинуте фермерське господарство, всі поля засаджені, немає покинутих недоглянутих земель. І великий попит на цю продукцію. В місті у вихідні проводять сільськогосподарські ярмарки, на які мешканці приходять сім’ями. Вони вживають багато зелені – селеру, салат, капусту і таке інше. При цьому не готують каш, не їдять гречку – вона вважається в них кормовою. Її навіть називають – погань. Із круп споживають лише рис. Їдять м’ясо з гарнірами – різноманітні салати або картопля, – розповідає Анастасія Симонова. А загалом бельгійці турбуються про екологію. Задля цього вони готові витрачати більше коштів. Основне – щоб не зашкодити навколишньому середовищу.  – Наприклад, це підтверджується тим, що коли я відвідала їхній кар’єр, то була дуже вражена. Знаєте, як на кременчуцьких кар’єрах добувають гірську породу? Правильно, з допомогою вибухівки. Бельгійці давно відмовилися від такого способу. Адже під час вибуху відбувається великий викид шкідливих речовин в атмосферу. Тому здійснюють видобуток суто механічними способами. Умовно кажучи, приїхали, відрізали шматок каменю і поїхали. Звичайно, це дорого, але не шкодить екології, – зазначає Вікторія Леміжанська. Культура пиття й життя без шкарпеток Також дівчата розповіли, що в Бельгії п’ють пиво культурно і це їх дуже вразило. – У цій країні – культура пиття. Бельгійці випивають бокал пива і на цьому зупиняються. Жодного разу не бачили п’янючих чоловіків на вулиці, як у нас. Нам здалося, що вони п’ють пиво щодня, але при цьому знають міру. Восени дуже сира погода, в мешканців постійно мокрі ноги, тому ми припускаємо, що п’ють, аби не хворіти. Тут восени ходять на вулиці в піджаках, тоненьких куртках і взутті без шкарпеток. Адже коли постійно йде дощ, це – вічно мокрі ноги. Тому немає сенсу одягати шкарпетки. А ось парасолька – основний атрибут осінньої пори року. Навіть якщо зранку сонечко, то не факт, що після обіду місто не заллє дощем, – підсумовує Анастасія Симонова. Також дівчата зазначили, що в Бельгії, як і в США, Японії та Китаї, є вільний доступ до наукових документів усіх міжнародних бібліотек. Загалом доступ до всієї цієї інформації платний для звичайного користувача, але в університетах Бельгії співробітники і студенти користуються цими науковими матеріалами безкоштовно. В Україні все коштує дуже дорого. Ні держава, ні університетські бюджети не можуть собі цього дозволити. А вимоги до наукових робіт у нашій країні вже є. Тобто навіть на захист кандидатської дисертації необхідно мати мінімум одну публікацію у реферованих виданнях, які входять до світових баз даних, так як «Scopus» і «Thomson Reuters». Щоб почитати одну таку статтю, потрібно сплатити близько 20 – 30 євро.  Прес-служба КрНУ, «Освіта України» № 11

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу