В Україні стартував проект Twinning «Модернізація законодавчих стандартів і принципів освіти та навчання відповідно до Європейської політики навчання впродовж життя» Скептики кажуть, що чим краще ми готуватимемо своїх робітників, тим швидше вони виїдуть працювати за кордон. Однак якість підготовки працівника – чи не визначальний вектор роботи системи професійно-технічної освіти в усьому світі. А для такої підготовки потрібна не лише потужна матеріально-технічна база. Треба зрозуміти, які вимоги ставлять перед працівником не тільки в нашій країні, а й у багатьох інших. Наприклад, дізнатися, якого робітника вважатимуть кваліфікованим у Німеччині чи Данії. І як підготувати такого самого працівника на наших теренах. Нещодавно в Міністерстві освіти і науки презентували проект, реалізація якого повинна дати відповіді на ці запитання.   Проект цей має назву Twinning: «Модернізація законодавчих стандартів і принципів освіти та навчання відповідно до Європейської політики навчання впродовж життя». Не варто боятися іншомовних запозичень: слово «Twinning» походить від англійського «a twin» – «близнюк» і використовується для опису рівноправного співробітництва. Курс міністерства – євроінтеграція Twinning – це форма безпосередньої технічної співпраці між органами влади держав – членів ЄС та інших країн. Проект має на меті допомагати поліпшувати й підсилювати адміністративне функціонування органів державної влади, їх структуру, людські ресурси, управлінський потенціал. У його презентації взяли участь члени Представництва Європейського Союзу в Україні, керівництво Міністерства освіти і науки, представники Посольства Федеративної Республіки Німеччина, міжнародні партнери Проекту від Консорціуму країн – членів ЄС, представники Міністерства економічного розвитку й торгівлі, вітчизняних роботодавців, Інституту інноваційних технологій та змісту освіти, Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України, керівники навчальних закладів та установ ПТО. – Поки дискусії й розмови про євроінтеграцію тривають, Міністерство освіти і науки останні три роки послідовно працює в цьому напрямі, – розповідає заступник міністра освіти і науки Борис Жебровський. – Найкращим прикладом цього є проведення в Києві Форуму міністрів освіти Європи, результатом якого стало Київське комюніке. Тоді, зокрема, йшлося про створення єдиного освітнього простору в галузі середньої освіти. А нині йдеться про професійно-технічну. Ми долучаємося до серії проектів Європейського союзу. Політика міністерства – це пошук шляхів для євроінтеграції. Україна нарівні з Німеччиною й Данією Під час конференції керівник проекту від консорціуму країн – членів ЄС Сюзан Готліб (Данія) розповіла про мету Twinning. Вона полягає у сприянні процесу реформування національної системи освіти відповідно до політики ЄС щодо навчання впродовж життя. Особливу увагу фахівці приділяють взаємодії з ринком праці. – У нас є традиція тісної взаємодії навчальних закладів із «зовнішнім світом»: ми спів­працюємо із соціальними партнерами, – розповідає Сюзан Готліб. – Якщо хочемо мати сучасну систему освіти, повинні відповідати вимогам сьогоднішнього ринку праці. Це важливо для Данії, для всього Європейського Союзу. В нас із вами дещо різні підходи до профтехосвіти, але дуже важливо, щоб ми послуговувались однією термінологією. На рівні ЄС останній документ – це комюніке, яке визначило мету до 2020 року. Нам потрібно зробити профтехосвіту привабливішою. Думаю, суспільство сприймає ПТО як можливість розпочати власну підприємницьку діяльність. Але так доведеться конкурувати, тож мова про підготовку тільки кваліфікованих працівників. В Європі занадто багато некваліфікованих робітничих ресурсів. Завдяки спільним зусиллям ми зможемо зробити ПТО сучаснішою, поліпшити принципи навчання впродовж життя. Виклики, які стоять перед освітою, є спільними для різних країн у всьому світі. Цей проект доповнює інші, що реалізовуються в Україні. Він є складовою процесу реформування системи освіти. Однак Україна не повинна механічно копіювати датську чи німецьку системи, а формувати і розвивати власну, особливу. Впевнена, що завдяки нашому діалогу протягом наступних двох років ми зможемо допомогти вам у цьому. Борис Жебровський вважає, що першорядне завдання для співпраці – законодавча база. Європейське й українське законодавства в галузі професійно-технічної освіти мають бути ідентичними. 46 нових стандартів Звісно, галузь ПТО активно розвивається і без допомоги іноземних фахівців. В’ячеслав Супрун наголошує, що для ефективнішого управління системою постійно оновлюється законодавча і нормативно-правова база. Наприклад, у 2012 році прийнято шість законів, що мають безпосередній вплив на розвиток системи ПТО загалом і діяльності ПТНЗ зокрема. Триває робота над розробкою і впровадженням нових державних стандартів ПТО (у 2013-му планується створити 46 нових стандартів). А реалізація міжнародного проекту Twinning дасть змогу міністерству інтенсивніше й ефективніше модернізувати галузь, адже поєднає віт­чизняний і світовий досвід в управлінні профтехосвітою. – У співпраці з європейськими партнерами ми проаналізуємо можливості вдосконалення законодавчої, нормативно-правової бази ПТО і навчання впродовж життя, впровадження Національної рамки кваліфікацій, забезпечення якості освіти через розроблення державних стандартів ПТО з конкретних робітничих професій, – каже В’ячеслав Васильович. Говорити однією мовою Про хід проекту розповіли іноземні фахівці. Сьорен Бо Полсен, головний консультант проекту з Технічного коледжу міста Оргус (Данія) розповідає, що першим компонентом програми визначено аналіз українського законодавства і розроблення рекомендацій для його вдосконалення на основі політики ЄС та досвіду навчання впродовж життя. – Ми обговоримо всі проблемні питання і намітимо шляхи їх вирішення. Один з інструментів, які ми використовуватимемо для цього – це засідання робочих груп, – каже він. Крістіане Еберхардт, головний експерт-дослідник з Федерального інституту професійно-технічної освіти та підготовки (Німеччина) озвучує ще одне завдання проекту – надання підтримки стратегії впровадження Національної рамки кваліфікацій в Україні. – У визначенні новітніх способів розвитку ми не будемо механічно копіювати роботу, зроблену деінде, – зауважує фахівець. – Маємо розробити пропозиції щодо того, як принципи ЄС – навчання впродовж життя можна використати та інтегрувати в межах системи кваліфікацій в Україні. Це – досить складне завдання. Ми повинні «говорити однією мовою», особливо коли йдеться про кваліфікованість робітника. Мета – впровадити зразки найкращої практики з усього Європейського союзу, особливо – країн, перед якими постають виклики, схожі на ті, які є перед вашою державою. Варто сподіватися, що така системна праця із залученням відомих світових фахівців відчутно поліпшить вітчизняну галузь професійно-технічної освіти і, як результат, вона стане престижнішою.   Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України» № 11 Фото автора    

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу