ПЕДАГОГИ ЄВРОПИ ОТРИМАЮТЬ ВЛАСНУ КОНСТИТУЦІЮ - IMG 6776У Національній філармонії України минулого тижня презентували документ, який має актуалізувати об’єднавчі завдання

Документ, який його автори назвали Конституцією, встановлює принципи узгодженої трансуніверситетської політики, регламентує педагогічну діяльність та визначає загальний механізм підготовки вчительських кадрів. Розробила його Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи, зокрема колектив професорів у складі ректора Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Віктора Андрущенка (який і очолює АРПУ), Моріца Гунцінгера (Німеччина) і Альгірдаса Гайжутіса (Литва).

Презентація викликала зацікавленість дипломатичного корпусу, для якого вона і була призначена. Так, до Національної філармонії завітали представники посольств одинадцяти держав, зокрема Нідерландів, Румунії, Молдови, Сербії, Білорусі, Грузії, Російської Федерації, Великої Британії, Литви, Польщі, Швейцарії.

Затвердження документа після його доопрацювання і внесення пропозицій усіх членів АРПУ Європи, науковців і педагогів планується у травні цього року на другому Форумі Асоціації у Франкфурті-на-Майні.

Лише частина великого проекту

До речі, презентована Педагогічна Конституція Європи є лише частиною великого проекту, який готує Асоціація. Стратегічний план інтеграції європейського освітнього проекту складається з п’яти етапів. І-й – створення Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи, ІІ-й – затвердження доопрацьованого тексту Педагогічної Конституції Європи Другим форумом Асоціації. ІІІ-й етап – розробка спільних програм магістерського рівня (або додатків до навчальних програм) «Новий вчитель ХХІ століття», ІV-й – видання уніфікованих підручників, які зняли б суперечності в трактуванні спірних питань європейської історії та сьогодення. V-й етап – створення «Європейського континентального педагогічного університету на території однієї з країн – членів Асоціації), який стане самостійним навчальним закладом нового покоління.

– Майбутні випускники Континентального університету стануть модераторами європейських цінностей, єдності Європейського дому, порозуміння та співпраці – сказав під час презентації Віктор Андрущенко.

І теорія, і практика

А що ж у документі? Окрім загальних положень, тут окреслюються такі аспекти, як провідні педагогічні технології, практика в системі підготовки нового вчителя, академічна мобільність педагогів.

Окремий розділ присвячено ціннісній платформі педагогічної освіти. «Основними педагогічними цінностями є: толерантність, демократія, миролюбство, екологічна безпека, права людини і солідарність», – йдеться в документі. Підготовлений на такій основі, новий вчитель повинен бути здатним до «стирання» образу іншого як «ворога»; формування толерантності, зваженості і миролюбності; утвердження екологічного світогляду; виховання поваги до прав людини, демократії і солідарності».

 

Якими компетенціями має володіти вчитель?

На це запитання автори Педагогічної Конституції також дають відповідь. Вони зазначають, що вчитель XXІ століття повинен володіти компетенцією науковця-дослідника, інформаційною, мовною (сучасний педагог має вільно розмовляти кількома європейськими мовами). Він повинен адаптуватися до сучасних реалій, бути психологом, соціальним працівником, а також здатним навчатися протягом життя.

Особливе місце відводиться і громадянській практиці майбутніх педагогів. Вона має бути наскрізною і здійснюватися протягом усього процесу їх підготовки. Це робиться задля введення майбутнього фахівця в систему суспільних відносин, формування громадянських якостей, убезпечення вчителя від «споглядального» ставлення до життя, формування його активної громадянської позиції.

Окремим пунктом у документі виділено найважливішу компетенцію нового вчителя: професіоналізм і здатність до його творчої трансформації в духовний світ дитини.

Не оминули в Педагогічній Конституції і питання практики в системі підготовки нового вчителя. «Сучасність потребує радикальної модернізації практичної підготовки майбутнього вчителя, забезпечення її безперервності і послідовності впровадження таких її видів, як ознайомча, культурологічна, виховна, навчальна, переддипломна (предметна) практика», – йдеться в документі.

 

 Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України» №11

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *