«Білих плям» на карті світу давно вже не залишилося. Але, як і колись в епоху великих географічних відкриттів, нас приваблює це загадкове знання – наука про земну поверхню… Найпотужніший науковий осередок цього знання в Україні – географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що святкує 80 років із дня заснування. Напередодні цього поважного ювілею ми поспілкувалися з деканом факультету, заслуженим діячем науки і техніки України, членом-кореспондентом НАПН України, доктором економічних наук Ярославом Олійником. Cьогодні зростає попит на географічну науку, яскравим свідченням чого є численні запрошення географів на роботу до різних установ і організацій від Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів до міністерств і відомств як експертів, аналітиків, консультантів. Цьому сприяє і те, що сам процес перетворення нашої держави з централізованої на децентралізовану підвищив роль території і, відповідно, – регіонального, географічного, територіального підходу у вирішенні різних проблем суспільного розвитку. Фундаментальна підготовка географа передбачає навчання сучасних геоінформаційних технологій. Водночас, мабуть, найважливіше завдання навчального процесу й освітніх програм – реалізація унікальності географії, її належність до систем суспільних і природничих наук. Навколо світу за 80… років – У системі географічної освіти України одне з найпомітніших місць належить географічному факультетові КНУ імені Тараса Шевченка. Яким він є сьогодні й чим вирізняється специфіка навчання? – Наш факультет – провідний в Україні навчально-методичний і науковий центр географічної освіти у складі восьми кафедр: географії України, економічної та соціальної географії, фізичної географії та геоекології, землезнавства й гео­морфології, країнознавства й туризму, метеорології та кліматології, гідрології та гідроекології, геодезії та картографії. За роки свого існування факультет підготував понад 12 000 кваліфікованих спеціалістів, зокрема 70 випускників стали докторами наук, а 240 – здобули науковий ступінь кандидата наук. Приємно повідомити, що серед випускників нашого факультету – екс-голова Президії Верховної Ради України В. Шевченко, радник Президента України, заслужений юрист України, кандидат географічних наук В. Олещенко, начальник Управління експертизи соціально-трудових відносин Секретаріату Кабінету Міністрів України А. Красильщиков, директор Інституту географії, академік Л. Руденко, заступник директора Українського державного НДІ проектування міст «Діпромісто» Ю. Палеха, директор Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. Пересєкін, заступник голови Держводагентства О. Чупарьов, директор Українського НДГМІ, член-кореспондент НАН України В. Осадчий, директор Українського гідрометцентру, кандидат географічних наук М. Кульбіда, голова гідрометслужби України В. Громовий тощо. До речі, щороку в останню суботу березня урочисто святкується День географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.   – Міністр освіти і науки Дмитро Табачник нещодавно заявив, що в 2013 році при формуванні й розміщенні державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою особливу увагу буде приділено соціально й економічно важливим для України напрямам, зокрема – технічним і природничим. Які ж спеціальності в галузі географічної науки, на Ваш погляд, нині є найперспективнішими й потрібними на ринку праці? – Ми готуємо фахівців з таких спеціальностей: географія, економічна та соціальна географія, природнича гео­графія, географія України, географія рекреації і туризму, конструктивна географія, політична географія та геополітика, туризмознавство, метеорологія, гідрологія, картографія, землеустрій і кадастр, геоморфологія та палеогеографія. Фахівців готуємо за новими навчальними планами: бакалаврів, спеціалістів і магістрів – за класичними й новітніми напрямами. Мабуть, не помилюся, якщо скажу, що більшість із цих спеціальностей є затребуваною і перспективною. Якщо деталізувати за спеціалізаціями, то, безумовно, великого значення мають геоморфологія та палеографія (геоморфологія і четвертинна геологія, грунтознавство й управління земельними ресурсами), економічна та соціальна географія (управління розвитком регіону, розвиток продуктивних сил і регіональна економіка), природнича географія (міжнародне екологічне співробітництво, геоекологія), географія України (географічне краєзнавство, географія України), географія рекреації та туризму (рекреаційне природокористування й екотуризм, географія рекреації та туризму), конструктивна географія (планування ландшафту, конструктивна географія), політична географія та геополітика (політична географія та геополітика, країнознавство й регіональні дослідження), туризмо­знавство (міжнародний туризм), метеорологія (екологічна і синоптична метеорологія), гідрологія (гідроекологія) тощо. Від кваліфікації – до компетенції – Які ж вимоги ставляться до випускників із географічною освітою? – Загалом сьогодні в Україні діє 27 вищих навчальних закладів, де здобувають кваліфікацію фахівці з п’яти напрямів і понад 20 спеціальностей і спеціалізацій. Фахівець з вищою географічною освітою повинен володіти певним набором компетенцій, найважливішими з яких є: соціальні, економічні, управлінські, методологічні й спеціальні. Саме вони зможуть дати можливість випускникові ефективно орієнтуватися на ринку праці. Новий тип економіки формує нові вимоги до випускників-географів, серед яких дедалі більшого пріоритету набувають системно організовані, інтелектуальні, комунікативні, самоорганізуючі, моральні засади, що сприятимуть організації діяльності в широкому соціальному й економічному, культурному контекстах.   – А які нові різновиди навчальної роботи впроваджуються на факультеті? – Варто підкреслити, що на факультеті розроблено концепцію географічної освіти. Ми підготували нові навчальні плани з усіх спеціальностей і спеціалізацій. Факультет перейшов на модульно-рейтингову систему з викладання всіх предметів. З 1999 року на факультеті є Центр країнознавства й італійсько-українського співробітництва, центр вивчення іноземних мов, де студенти мають можливість додатково вивчати іноземні мови.   – Ярославе Богдановичу, а що Ви можете сказати про кадровий потенціал професорсько-викладацького складу? – Навчально-виховний про­цес на постійній основі на факультеті здійснюють 87 викладачів, зокрема – 25 професорів, докторів наук, 68 доцентів, кандидатів наук) тощо. Серед них: член-кореспондент НАН України, два члени-кореспонденти НАПН України, три заслужених діячі науки і техніки України, заслужений працівник освіти України, заслужений професор Київського університету. Для підвищення науково-практичного рівня викладання факультет залучає до навчального процесу видатних учених з Інституту економіки природокористування і сталого розвитку, Інституту географії НАН України, Українського гідрометеорологічного інституту, а також державних службовців з міністерств і відомств, які читають нові спецкурси.   – Пане декане, у вас готують фахівців із різних напрямів географічної науки. В яких сегментах ринку праці найзатребуванішими є випускники факультету? – Наші випускники працюють у проектних, пошукових, виробничих, науково-дослідних інститутах, організаціях, бюро, фірмах, органах охорони природи й управління природокористування Міністерства екології та природних ресурсів, установах міністерств аграрної політики та продовольства, інфраструктури, освіти, культури, надзвичайних ситуацій, регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства, у гідрометеорологічній мережі України, картографо-геодезичній службі, загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладах в обласних, районних і міських управлінських структурах (адміністраціях), в органах самоврядування, в державних установах регіонального профілю. – А яку профорієнтаційну роботу проводить факультет? – Одним із наших завдань є пошук талановитої, обдарованої молоді, яка цікавиться географією і мріє здобути географічні професії. Ця робота проводиться в кількох напрямах: участь викладачів в організації Всеукраїнських олімпіад і конкурсів з географії, днів відкритих дверей, проведенні разом з Українським радіо конкурсу «Подорож планетою», в якому беруть участь старшокласники з усієї України, заочного й очного турів олімпіади з географії, переможці якої мають право за рішенням приймальної комісії вступати поза конкурсом тощо. Освітньо-науковий симбіоз – На географічному факультеті, як і в університеті загалом, запроваджено навчання за Болонською системою, за якою, зокрема, передбачено тісне співробітництво науки й освіти. Як ці тенденції відображаються в розвиткові науки на факультеті? – Сьогодні українська географічна наука робить вагомий внесок у вивчення природних, а також соціально-економічних умов і процесів, розв’язання актуальних проблем охорони природи й раціонального природокористування, дослідження морів і океанів, розвиток освіти. Представники географічної науки й надалі братимуть активну участь у вивченні глобальних процесів і шляхів їх повнішого врахування в національній політиці, в розробленні наукових засад регіональної політики, вирішенні завдань сталого розвитку й розв’язанні екологічних проблем. Наукова робота на географічному факультеті проводиться за такими напрямами: регіональний географо-екологічний аналіз (наукові керівники – чл.-кор. НАПН України проф. П. Шищенко, проф. С. Бортник, член-кор. НАН України, проф. М. Гродзинський, В. Самойленко, проф. О. Дмитрук). Науковці кафедри землезнавства розробили методичні положення про картографічне забезпечення створення серії нових спеціалізованих карт, а також систематизували позначення й легенди картографічних матеріалів. Розроблено теоретичне підґрунття й обґрунтовано понятійно-термінологічний апарат регіонального морфоструктурного аналізу, комплекс методів цього аналізу, критерії виділення основних морфоструктурних одиниць і їх характеристики, створено карту лінеаментної сітки території України в масштабі 1:100 000. Окрім цього, проведено комплексне дешифрування і складено морфоструктурні й геоморфологічні карти ділянок територій Чернігівської і Хмельницької областей. Отримано палінологічну характеристику пліоценових і еоплейстоценових кліматолітів Закарпатської низовини й низькогір’я Карпат. Розроблено методику палеогеографічних досліджень короткоперіодичних змін давньої природи за донними відкладами солоних озер. Учені кафедри географії України обґрунтували й розробили принципи й підходи ландшафтно-урбанізаційного картографічного ГІС-моделювання на територію м. Києва та приміську зону. Розроблено методику польового вивчення ландшафтно-урбанізаційних систем міста Києва й обґрунтовано методику дослідження атрактивності, комфортності міського середовища та ГІС-аналіз отриманої польової, статистичної та інформації, отриманої в процесі соцопитувань. Створено методичні основи типізації видів екотуристського басейнового природокористування. На кафедрі фізичної географії та геоекології встановлено обов’язкові компоненти концептуальної схеми математично-картографічного моделювання басейнової екомережі для кожної з модельних структур – базової, початкової, проміжної та кінцевої. Розроблено концепцію змісту і структури карти культурних ландшафтів м. Києва. Створено текстовий супровід для історико-ландшафтової карти «Історичного атласу України», де викладено новітні підходи до розуміння взаємовідносин суспільства і природи в Україні за історичний час. Суспільно-географічні дослідження в Україні (наукові керівники – чл.-кор. НАПН, проф. Я. Олійник, проф. О. Любіцева, проф. А. Молочко). На кафедрі економічної та соціальної географії розроблено теоретико-методологічні основи районування території за рівнями природно-техногенної безпеки, виділено макрорайони України за рівнем природно-техногенної безпеки, запропоновано схему дослідження цих районів. Також опрацьовано методику дрібного суспільно-географічного районування, розроблено методику виявлення територіальних громад у ме­жах міського й сільського адміністративних районів. Науковці кафедри вдосконалили методичні основи суспільно-географічного прогнозування ринку праці, про­аналізували сучасний стан і географічну структуру зовнішніх трудових міграцій України, дали оцінку чинників формування працересурсного потенціалу туристичної сфери, розробили методичні основи суспільно-географічного дослідження тендерних співвідношень і провели аналіз їх управлінських аспектів. Науковці кафедри країнознавства і туризму розробили методичні засади збалансованості рекреаційно-туристичного природокористування для створення моніторингу стану території туристсько-рекреаційної спеціалізації. Запропоновано методику географічного дослідження рекреаційного природокористування в межах локальних територіально-рекреаційних систем, що базується на визначенні рівня придатності рекреаційних об’єктів до використання за ознаками привабливості, доступності, пристосованості. Вчені кафедри геодезії та картографії запропонували нові методологічні особливості розвитку об’єктно і предметно орієнтованої сфери картографічної науки й нові підходи до концепції метакартографії та об’єктної мови науки «картосеміотики». Разом з тим удосконалено методику структурно-картосеміотичних досліджень географічних атласів. Створено картосеміотичну модель Національного атласу України. Розроблено серію карт для дослідження еколого-географічного середовища України з допомогою ГІС-технологій. Створено методику розробки карт функціо­нального зонування регіональних ландшафтних парків (на прикладі ОЛП «Голосіїв»). Представлено методичну схему використання карт-порталанів для виявлення всіх можливих назв географічного об’єкта (на прикладі о. Зміїний як острова чи скелі). Гідроекологічні дослідження (наукові керівники – проф. В. Хільчевський, проф. О. Ободовський, проф. С. Сніжко). На кафедрі гідрології та гідроекології з допомогою багатомірного статистичного аналізу за даними спостережень за 138 гідрологічними постами, розташованими на річках, визначено головні природні й антропогенні чинники, що впливають на формування гідролого-гідрохімічного режиму річок України. Розроблено методичні положення щодо визначення екологічно допустимих витрат і екологічно необхідного стоку річок, а також методичні основи типології річок із застосуванням басейнового підходу. Запропоновано й запатентовано новий спосіб регулювання деформацій русло-заплавного комплексу на гірських річках через управління паводковою течією з допомогою біологічного кріплення. Охарактеризовано гідрологічний і гідрохімічний режими основних водотоків міста, виконано оцінку його гідроекологічного стану, а також ідентифікацію гідрологічної мережі м. Києва. На кафедрі метеорології та кліматології розроблено нову модель турбулентності стосовно відновлення вертикальних профілів метеорологічних величин із заданими значеннями на стандартних баричних рівнях. Крім цього, сформульовано пропозиції щодо поліпшення якості атмосферного повітря. Також оцінено ступінь внутрішньої зв’язності між рядами загальної і нижньої хмарності для метеорологічних станцій «Київ» і «Бориспіль». Оцінено ступінь інерційності процесів хмароутворення та встановлено його відмінності в різні періоди року й дати. Розроблено основні принципи та критерії створення бази кліматичних і гідрологічних характеристик для оцінки впливу кліматичних змін на стан водних ресурсів України. Цього року ми також почали досліджувати географічні основи раціонального природокористування. Вітаємо шановного пана декана, колектив, усіх випускників і студентів географічного факультету з ювілейною датою і зичимо подальших професійних успіхів і великих наукових відкриттів!   Людмила МЕДВЕДСЬКА, «Освіта України»  

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу