Жоден із вітчизняних університетів не представлений у переліку найкращих вищих шкіл світу за версією журнала про вищу освіту Times Higher Education (THE).

Такий результат виявився трохи неочікуваним для української вищої освіти, адже минулого року нашим ВНЗ вдалося здійснити прорив на арені світових рейтингів. Нагадаємо, що два українські виші — НТУУ «КПІ» і Донецький національний університет — увійшли до Топ-600 одного з найавторитетніших рейтингів класичних університетів QS World Rankings-2011.

Що стосується рейтингу ТНЕ-2012, тут лідери залишилися незмінними порівняно із 2011-им роком. Перелік найбільш авторитетних ВНЗ другий рік поспіль очолює американський Гарвард. На другому місці — Массачусетський технологічний інститут. Замикає трійку британський Кембридж. Його історичний суперник — Оксфорд — займає шосте місце.
До першої десятки також увійшли американські Стенфорд, Берклі, Прінстон, університет Каліфорнії і Йєль, а також японський Токійський університет.

Українські ВНЗ знову залишились осторонь впливового рейтингу Times - Зоя
Зоя Зайцева, директор по Центральній і Східній Європі компанії QS

Не знайшлося в рейтингу ТНЕ-2012 місця й російським ВНЗ. Московський державний університет ім. Ломоносова, який торік посідав 33-тю сходинку, цього разу не потрапив навіть до сотні найкращих вищих шкіл світу.

Експерти вважають, що головною причиною відсутності українських ВНЗ у світових чартах є їхня пасивна позиція в цьому питанні. Адже багато вітчизняних університетів навіть не відправляють анкети на участь у рейтингах, що є однією з основних вимог. Але навіть ті, хто дбає про репутацію на світовій науковій арені, часто «не дотягують» до зарубіжних суперників за багатьма показниками.

За словами Зої Зайцевої, директора по Центральній і Східній Європі британської компанії QS, яка щороку випускає один із найавторитетніших рейтингів класичних університетів QS World Rankings, основним слабким місцем наших університетів є міжнародна академічна репутація.

«Зі ста відсотків загальної оцінки цей критерій має сорок відсотків. Тридцять тисяч міжнародних експертів — професори, ректори і проректори навчальних закладів по всьому світу — визначають відомі їм вищі заклади освіти різних регіонів за кількома спеціальностями. І тут українські – мало відомі», — говорить експерт.

Інша слабка сторона — індекс цитування, тобто кількість публікацій професорів вітчизняних ВНЗ в міжнародних наукових виданнях. За цим критерієм українські виші проходять буквально найнижчою межею. При цьому треба пам’ятати, що більшість рейтингів беруть до уваги індекс цитування за п’ять останніх років, а не за попередній рік. А ось найвищі показники українських ВНЗ — у співвідношенні кількості професорів і студентів.

Більшість українських вишів насправді не розуміють, що саме дає представлення у світових рейтингах. За словами Зої Зайцевої, найперше — це відомість на міжнародній арені, що в свою чергу приваблюватиме зарубіжних професорів і студентів в Україну, а також значно підвищить репутацію серед національних й іноземних роботодавців.

Аби українські ВНЗ були представлені в міжнародних рейтингах, держава повинна їх підтримати, зокрема, надавати найперспективнішим навчальним закладам додаткові кошти для винагородження професорів, які друкуються в світових наукових виданнях, вважають експерти.

Анна  Цяцько

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *