Щоб діти знали рідну мову - 8Сьогодні, 11 квітня 2013 року, за участі директора Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Михайла Бауера, відбулося пленарне засідання Всеукраїнського науково-методичного семінару «Особливості вивчення рідних мов і літератур (окрім російської) учнями 5-х класів ЗНЗ з навчанням мовами національних меншин за новими навчальними програмами у 2013/2014 н.р.».

Михайло Йозефович під час свого виступу ознайомив учасників семінару з досягненнями та новаціями системи освіти Чернівецької області. А також, окреслив концептуальні засади вивчення мов і літератур національних меншин у загальноосвітніх навчальних закладах Чернівеччини.

«Характерною особливістю нашої області є багатонаціональний склад її населення. Корінні жителі – це українці, румуни, молдовани. Разом вони складають більше 90% всіх жителів. Українці переважають (70%). Проживають також росіяни, євреї, поляки, німці, роми, вірмени, азербайджанці, загалом – представники більше ніж 93 національностей.

Органи державної виконавчої влади області, місцевого самоврядування, а також Департамент освіти і науки, молоді та спорту створюють умови для динамічного, збалансованого розвитку у місцевостях компактного проживання румунів, молдован і росіян (Герцаївський, Глибоцький, Новоселицький, Сокирянський і Сторожинецький райони, частково місто Чернівці)», – зазначив директор Департаменту.

За його словами, у краї забезпечується право національних меншин на задоволення освітніх потреб рідною мовою, збереження та розвиток етнокультури, її підтримку та захист органами державної виконавчої влади. У навчальних закладах, в яких навчання ведеться мовами національних меншин, створюються умови для належного опанування державною мовою.

У сфері загальної середньої освіти області вивчаються 5 мов національних меншин, з них 2 – румунська і російська – мови дошкільного, шкільного навчання та виховання. Ще три мови – іврит, польська та німецька – вивчаються як предмет, іноземна мова та факультативно.

Загалом в області навчаються українською мовою 82,2% учнів (80,5 тис.), румунською – 17,4% (понад 15 тис.), російською – 0,4 % (понад 300 учнів) Зорієнтована на запити населення мережа дошкільних навчальних закладів. В області функціонують 61 ДНЗ з румунською мовою навчання й виховання (в них вихованців – 3051) та 1 ДНЗ – з російською (48 дітей).

Вивченням польської мови охоплено 56 дітей: 24 – у ДНЗ с. Стара Красношора Сторожинецького району та 32 – у ДНЗ № 25 м. Чернівців. Єврейську мову (іврит) вивчають 15 дошкільнят ДНЗ №25 м. Чернівців.

Михайло Бауер відзначив: «Відповідно до чинного законодавства у навчальних закладах області забезпечено створення окремих класів та груп, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, за наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання.

Підтвердженням цього є школи з двома мовами навчання. Успішно розвивається практика організації двомовного навчання в одному з 4-ох районів краю з румуномовним населенням – Новоселицькому, де нараховується найбільша кількість змішаних шкіл (9) з румунською та українською мовами навчання».

Директор Департаменту освіти і науки повідомив, що в області функціонують два вищих навчальних заклади І-ІІ та І-ІV рівнів акредитації, де є підрозділи/групи з навчанням румунською мовою.

У педагогічному коледжі ЧНУ ім. Ю.Федьковича на відділенні початкових класів для румуномовних шкіл навчаються 92 студенти.

На філологічному факультеті ЧНУ ім. Ю.Федьковича діє кафедра румунської та класичної філології; на відділенні румунської мови і літератури навчаються 57 студентів.

Традиційними стали проведення обласних учнівських олімпіад, конкурсів науково-дослідницьких робіт з румунської, російської мов і літератур. Учні шкіл з мовами національних меншин активно беруть участь у всіх олімпіадах з базових дисциплін, стають переможцями ІІІ-го етапу Всеукраїнських предметних олімпіад та ІІ-го етапу Всеукраїнського конкурсу учнівських науково-дослідницьких робіт.

Щорічно проводяться учнівські олімпіади з російської мови і літератури, румунської мови і літератури. Учні шкіл з мовами національних меншин активно беруть участь у всіх олімпіадах з базових дисциплін, стають переможцями ІІІ етапу. Вони є учасниками і призерами IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад.

«Цього року ІІІ (обласний) етап олімпіади з румунської мови був оголошений як відкритий, міжрегіональний, на який були запрошені учні Закарпатської області та двох сусідніх повітів Румунії – Сучава та Ботошань.

Відрадно відмітити, що з 9 учасників Закарпаття три школярки (Піпчак Сільвія, Борка Інесса-Сімона, Шіман Ануца) посіли три третіх місця, відповідно у 8, 9 та 10 класах», – наголосив Михайло Йозефович. Також він зазначив, що при інституті післядипломної педагогічної освіти створені творчі групи з розробки підручників та посібників для шкіл з викладанням мовами національних спільнот.

Плідно працює на теренах нашої області Чернівецька філія Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, основними напрямами діяльності якої є координація методичної роботи дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів з викладанням державною мовою та мовами національних меншин, проведення експериментальної роботи, науково-практичних семінарів із питань використання інноваційних технологій та моніторингу освіти, надання консультативних послуг керівникам дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. Співробітники філії систематично вивчають стан викладання національних мов, рівень забезпечення підручниками та навчальними посібниками навчальних закладів, співпрацюють з авторськими колективами стосовно удосконалення підручникової бази.

«Ми свідомі того, що співпраця на благо підростаючого покоління вимагає великих спільних зусиль влади і громадськості, позитивної підтримки у засобах масової інформації з використанням можливостей сучасних комп’ютерних систем і мережі Інтернет, реклами і пропаганди. Поле для цілеспрямованої праці відкрите для всіх. Сьогоднішній семінар має внести у цю спільну справу свій вагомий внесок.

Виконавча і представницька влада як Української держави в цілому, так і в Чернівецькій області зокрема, турбується про європеїзацію всього комплексу нашого багатомовного шкільництва, рішуче відкидає голослівні звинувачення у неіснуючих гріхах, радикальність і випадковість суджень, велику суб’єктивність в аналізі та підходах до вирішення таких складних проблем, якими є у сучасному житті освіта, культура, мораль і духовність людей, усіх тих, хто складає велику націю – український народ», – наголосив М.Й.Бауер.

У ході пленарного засідання виступила головний спеціаліст відділу нормативного забезпечення та організаційної роботи юридичного департаменту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Світлана Харченко. Світлана Йосипівна окреслила особливості вивчення  мов і літератур національних меншин за новими навчальними планами, програмами та навчально-методичне забезпечення вивчення цих мов у загальноосвітніх навчальних закладах.

Під час пленарного засідання було презентовано програми та підручники:

– «Румунська мова» та Література (румунська та світова)», презентувала головний спеціаліст ДОНМС Ольга Остафій;

– «Угорська мова» та «Література (угорська та світова)», презентувала методист кабінету національних шкіл Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Єва Браун;

– «Словацька мова» та «Література(словацька та світова)», – вчитель словацької мови і літератури Сторожницької ЗОШ І-ІІІ ст. Ужгородського району Закарпатської області Беата Сливка;

– «Польська мова. (5-9 класи, перший рік навчання)», – методист Дрогобицької філії Інституту інноваційниї технологій і змісту освіти Марія Мацькович;

– «Мова іврит», презентувала науковий співробітник лабораторії навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук Наталія Бакуліна. А також вона зарекомендувала проект нових орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин.

У ході пленарного засідання Всеукраїнського науково-методичного семінару «Особливості вивчення рідних мов і літератур (окрім російської) учнями 5-х класів ЗНЗ з навчанням мовами національних меншин за новими навчальними програмами у 2013/2014 н.р.» його учасники мали можливість задати один одному запитання, поспілкуватися, обмінялися досвідом та інноваційними ідеями, а також прийняли відповідні рекомендації.

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *