ОЛЕНА КОВАЛЕНКО: "ОСНОВНИМ ЧИННИКОМ, ЯКИЙ ВИЗНАЧАЄ ДОЦІЛЬНІСТЬ ІСНУВАННЯ БУДЬ-ЯКОГО ВНЗ, Є РИНОК ПРАЦІ" - ректора Коваленко О.Е. під час працевлаштування5-6 березня 2012 року в Українській інженерно-педагогічній академії відбувся розподіл випускників. У ньому взяли участь начальник Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації Р. В. Шаповал, директори професійно-технічних навчальних закладів Харкова й області. Про проблеми працевлаштування молоді ми поспілкувалися з ректором УІПА, доктором педагогічних наук, професором Оленою Коваленко.

 

— Олено Едуардівно, яку нішу на ринку праці займає Ваша академія?

— Українська інженерно-пе­дагогічна академія — єдиний спеціалізований навчальний заклад України, який готує ін­женерно-педагогічні кадри для системи професійної освіти: викладачів спеціальних техно­логій за галузями, методистів, майстрів виробничого навчан­ня вищої кваліфікації для тех­нікумів, коледжів і закладів системи професійно-технічної освіти.

— Якою, на Вашу думку, має бути сучасна вища освіта?

— Я впевнена, що студент­ські роки — найкращий пері­од у житті кожної людини. Але сьогодні, в наш непростий час, вища освіта не може бути са­моціллю. Визначальними чинниками, на мою думку, мають бути висока якість підготов­ки студентів і, як наслідок, їх затребуваність на ринку пра­ці. Саме тому одним із пріо­ритетних напрямів діяльності академії, яку я очолюю, є за­безпечення кожного випускни­ка гарантованим першим робо­чим місцем.

— З якими проблемами стика­ється Ваш ВНЗ під час працев­лаштування випускників?

— Вважаю, що нам прості­ше їх розв’язувати, ніж ін­шим навчальним закладам, оскільки освіта, яку здобува­ють наші студенти, унікальна. Вона містить три складники: фахову підготовку у відпо­відній галузі промисловості і сфері послуг; психолого-педагогічну підготовку, побудовану за програмою Європейського центру інженерної педагогіки; отримання розряду за робітни­чою професією, що дає можли­вість працювати майстром ви­робничого навчання. А в разі потреби — й робітником на промисловому підприємстві. І все це за п’ять років, тоді як на одержання кожної з цих ви­дів освіти в класичних і педа­гогічних ВНЗ витрачається по п’ять років!

Неординарність системи під­готовки в нашій академії справ­ді дає змогу випускникам зна­йти свою нішу на ринку праці. Сьогодні вони можуть працю­вати викладачами в системі освіти (у профільних класах загальноосвітніх шкіл, техніч­них ліцеях, професійно-техніч­них навчальних закладах, тех­нікумах і коледжах, а також у навчальних центрах і відділах виробничого навчання промис­лових підприємств); у промис­ловості, сфері обслуговуван­ня в тій галузі, яку обрали під час вступу (машинобудування, енергетика, комп’ютерні тех­нології, поліграфія, текстиль­на і легка промисловість, хар­чові технології, зварювальне виробництво, автомобільний і промисловий транспорт); спе­ціалістами в навчальних за­кладах (методистами деканатів, навчальної частини, інспекто­рами відділу кадрів, начальни­ками навчальної частини, від­ділу кадрів тощо). За потреби викладацький фах можна по­єднувати з інженерним. На­приклад, працюючи в закладі ПТО на посаді інженера з тран­спорту, головного енергетика, головного механіка тощо, мож­на паралельно викладати відпо­відні дисципліни. Якщо немає вакансій викладачів чи інже­нерів, наші студенти можуть працювати кваліфікованими робітниками, яких сьогодні по­требує ринок праці. Такийши­рокий спектр місць працевлаштування і в державних, і в комерційних структурах дає нашим випускникам соціаль­ний захист, надію на достойне життя, впевненість у завтраш­ньому дні. А це, вважаю, найважливіше.

Серед проблем, які дово­диться розв’язувати, є пере­дусім те, що більшість випус­кників намагається отримати розподіл на промислові під­приємства. Причина банальна: заробітна платня в цій сфері набагато вища, ніж в освітній. Іноді студенти цілеспрямова­но обирають контрактну форму навчання, щоб не одержа­ти обов’язкового розподілу в систему ПТО. Вирішити це без допомоги держави неможливо. Тому хочу нагадати, що випус­кники, працевлаштовані до за­кладів ПТО та загальноосвіт­ніх шкіл на педагогічні посади, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 ве­ресня 2006 року № 1361 «Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким ка­тегоріям випускників ВНЗ» та Наказу МОН України від 16 серпня 2007 року № 752 про «Порядок надання одноразової адресної грошової допомоги де­яким категоріям випускників» мають право на разову грошо­ву адресну допомогу. У2011 році вона становила п’ять мі­німальних зарплат.

ОЛЕНА КОВАЛЕНКО: "ОСНОВНИМ ЧИННИКОМ, ЯКИЙ ВИЗНАЧАЄ ДОЦІЛЬНІСТЬ ІСНУВАННЯ БУДЬ-ЯКОГО ВНЗ, Є РИНОК ПРАЦІ" - ректора Коваленко О.Е. під час працевлаштування— Які заходи здійснюються у Вашому навчальному закладі для працевлаштування випус­кників?

— В академії впроваджено централізовану систему розпо­ділу випускників, яка дає мож­ливість нам працевлаштовувати 100 % студентів бюджетної форми навчання й 3 % контрактників. Ми укладаємо угоди з обласними управліннями осві­ти України, підприємствами, навчальними закладами. На­приклад, уже на початок кален­дарного року тільки по Харків­ській області ми одержали 112 офіційних заявок на заповне­ння вакансій викладачів і май­стрів виробничого навчання.

Сьогодні лише в ПТНЗ Хар­кова й області вже працюють понад 200 викладачів і майстрів виробничого навчання, які є випускниками УІПА). Забез­печуємо й інші області Укра­їни, з яких нам надали близь­ко 40 вакансій у систему ПТО.

Крім цього, є запити з про­мислових підприємств, сфери обслуговування, інших органі­зацій. Щорічно 60 – 65 % наших випускників, які навчалися за рахунок коштів держбюдже­ту, йдуть в систему профе­сійно-технічної освіти, решта розподіляється на промислові підприємства. Працевлаштовуються випускники на основі ці­льового прийому, листів-замовлень обласних відділів освіти та ПТНЗ, персональних листів-запитів із місць проходжен­ня практики й дипломування. Під час проведення розподі­лу ми максимально враховує­мо побажання студентів щодо вибору місць роботи. Але при цьому пріоритетним вважаємо таке: всі випускники, які навча­лися за рахунок держави, по­винні працювати в державних навчальних закладах, організа­ціях, на підприємствах.

Система розподілу, яку ми розробили, створена на базі стандарту ISO9000. Зрезуль­татами її роботи можна озна­йомитися на сайті УІПА, де представлені випускники з характеристиками й місцями розподілу. За систему працев­лаштування наша академія на­городжена золотою медаллю міністерства, ми тричі става­ли переможцями в номінації «Досягнення у працевлашту­ванні випускників ВНЗ» в рам­ках Міжнародної спеціалізова­ної виставки «Освіта і кар’єра».

Нам є чим пишатися. Але ро­бота триває. Протягом останніх п’яти років в академіїпроведе­но комплекс заходів, спрямова­них на вдосконалення системи працевлаштування. Насамперед — це організація й про­ведення цілеспрямованої сис­тематичної роботи з вивчення перспектив розвитку відповід­них галузей промисловості та енергетики й визначення на цій основі потреби в робітни­чих і педагогічних кадрах.

На спеціальних кафедрах створено робочі групи з про­відних викладачів. У роботі цих груп беруть участь і завідува­чі кафедр, і декани факульте­тів. Результати вивчення пер­спектив розвитку відповідних галузей виробництва і потреб у кадрах регулярно розгляда­ються на кафедрах, на вченій раді академії, ректораті, у ме­тодичних центрах професій­но-технічної освіти. Отримані результати є підґрунтям для ор­ганізації навчального процесу на нових засадах,методично­го його забезпечення і, відпо­відно, основоположним матері­алом для розробки банку даних про можливі місця роботи ви­пускників. Проводятьсязахо­ди щодо максимального на­ближення підготовки кадрів до реалізації умов Болонсько­го процесу, вимог сучасної єв­ропейської освіти з урахуван­ням перспектив вступу України до Європейського співтовари­ства. Ці вимоги відображають­ся в освітньо-кваліфікаційних характеристиках бакалаврів і магістрів.

Банк даних містить інформа­цію щодо кожної спеціальнос­ті та всіх профілів підготовки кадрів окремо для випускни­ків освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціалістів і магістрів. Він формується на підставі до­говорів або гарантійних листів замовників кадрів, а також ма­теріалів, указаних у держав­них замовленнях Міністерства освіти і науки, молоді та спор­ту України. Досвід роботи ми­нулих років показує, що чима­ло корисних пропозицій щодо працевлаштування може бути одержаний також від держав­них служб зайнятості.

— Як пов’язаний навчальний процес із майбутнім працев­лаштуванням студентів?

— Працевлаштуванню на­ших студентів передує трива­лий процес, на першому ета­пі якого визначається попит на ринку праці. Ця інформація є визначальною для вибору про­філів, за якими треба здійсню­вати новий прийом студентів. Сьогодні в академії розробле­но і введено систему відкрит­тя нових спеціальностей і про­філів підготовки.

Наступний етап — цільо­вий прийом абітурієнтів, який здійснюється за направлення­ми обласних управлінь осві­ти, навчальних закладів, цен­трів, комбінатів і підприємств. Укладаються тристоронні уго­ди між замовниками й фахів­цями, студентами й академією, що дало змогу збільшити кіль­кість зарахувань випускників професійно-технічних навчаль­них закладів до УІПА за остан­ні три роки з 39 % до 60 %, не­зважаючи на відсутність пільг для цієї категорії вступників. Також нам вдається розширю­вати прийом студентів з інших областей України.

Надалі забезпечується ор­ганізація навчального процесу за системою наближення на­вчання до місць майбутнього працевлаштування випускни­ків. На перших двох курсах кожен студент отримує робіт­ничий розряд. Під час вироб­ничої практики наставниками студентів є майстри виробни­чого навчання із закладів про­фесійно-технічної освіти. На третьому курсі організована наскрізна педагогічна практи­ка, яка передбачає, що протя­гом навчання кожен студент у вільний час відвідує той на­вчальний заклад, у якому про­ходитиме практику, вивчатиме систему організації навчально-виховного процесу. Практика розпочинається конференцією, на якій презентуються всі про­фесійно-технічні навчальні за­клади. Усі курсові й дипломні проекти виконуються за замов­ленням професійно-технічної освіти. Наприклад, минулого року наші дипломники розро­били дев’ять реальних стандар­тів робітничих професій. На випускному курсі проводиться тестування студентів для вияв­лення недоліків у змісті,фор­мах та організації навчального процесу з погляду випускників.

Завершальним етапом є ви­значення ступеня успішнос­ті адаптації випускників на місцях працевлаштування че­рез опитування викладачів навчальних закладів, де наші студенти вже відпрацювали два — три місяці. Також ми збираємо дані про якісний рі­вень їх роботи, про продовжен­ня роботи в ПТНЗ, одержуємо відгуки керівників про роботу випускників академії.

— Яким Ви бачите майбутнє Вашого навчального закладу?

— Ні для кого не секрет, що в Україні дуже багато ви­шів. Використовуючи еконо­мічну термінологію, можна стверджувати, що пропозиція значно перевищує попит. Чи діятиме академія, яку я сама закінчувала, а тепер очолюю? Чи хвилюють мене всі наші проблеми й негаразди? Так, безперечно. Але вважаю, що основним чинником, який ви­значає доцільність існування будь-якого ВНЗ, є ринок пра­ці. Колектив Української інже­нерно-педагогічної академії і я як ректор маємо всі підстави дивитися в майбутнє з опти­мізмом і надією. Наші випус­кники, а отже, й наш навчаль­ний заклад потрібні державі. І ми докладатимемо всіх зусиль, щоб так було й надалі.

«Освіта Украхни» № 18

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *