5-6 березня 2012 року в Українській інженерно-педагогічній академії відбувся розподіл випускників. У ньому взяли участь начальник Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації Р. В. Шаповал, директори професійно-технічних навчальних закладів Харкова й області. Про проблеми працевлаштування молоді ми поспілкувалися з ректором УІПА, доктором педагогічних наук, професором Оленою Коваленко.
— Олено Едуардівно, яку нішу на ринку праці займає Ваша академія?
— Українська інженерно-педагогічна академія — єдиний спеціалізований навчальний заклад України, який готує інженерно-педагогічні кадри для системи професійної освіти: викладачів спеціальних технологій за галузями, методистів, майстрів виробничого навчання вищої кваліфікації для технікумів, коледжів і закладів системи професійно-технічної освіти.
— Якою, на Вашу думку, має бути сучасна вища освіта?
— Я впевнена, що студентські роки — найкращий період у житті кожної людини. Але сьогодні, в наш непростий час, вища освіта не може бути самоціллю. Визначальними чинниками, на мою думку, мають бути висока якість підготовки студентів і, як наслідок, їх затребуваність на ринку праці. Саме тому одним із пріоритетних напрямів діяльності академії, яку я очолюю, є забезпечення кожного випускника гарантованим першим робочим місцем.
— З якими проблемами стикається Ваш ВНЗ під час працевлаштування випускників?
— Вважаю, що нам простіше їх розв’язувати, ніж іншим навчальним закладам, оскільки освіта, яку здобувають наші студенти, унікальна. Вона містить три складники: фахову підготовку у відповідній галузі промисловості і сфері послуг; психолого-педагогічну підготовку, побудовану за програмою Європейського центру інженерної педагогіки; отримання розряду за робітничою професією, що дає можливість працювати майстром виробничого навчання. А в разі потреби — й робітником на промисловому підприємстві. І все це за п’ять років, тоді як на одержання кожної з цих видів освіти в класичних і педагогічних ВНЗ витрачається по п’ять років!
Неординарність системи підготовки в нашій академії справді дає змогу випускникам знайти свою нішу на ринку праці. Сьогодні вони можуть працювати викладачами в системі освіти (у профільних класах загальноосвітніх шкіл, технічних ліцеях, професійно-технічних навчальних закладах, технікумах і коледжах, а також у навчальних центрах і відділах виробничого навчання промислових підприємств); у промисловості, сфері обслуговування в тій галузі, яку обрали під час вступу (машинобудування, енергетика, комп’ютерні технології, поліграфія, текстильна і легка промисловість, харчові технології, зварювальне виробництво, автомобільний і промисловий транспорт); спеціалістами в навчальних закладах (методистами деканатів, навчальної частини, інспекторами відділу кадрів, начальниками навчальної частини, відділу кадрів тощо). За потреби викладацький фах можна поєднувати з інженерним. Наприклад, працюючи в закладі ПТО на посаді інженера з транспорту, головного енергетика, головного механіка тощо, можна паралельно викладати відповідні дисципліни. Якщо немає вакансій викладачів чи інженерів, наші студенти можуть працювати кваліфікованими робітниками, яких сьогодні потребує ринок праці. Такийширокий спектр місць працевлаштування і в державних, і в комерційних структурах дає нашим випускникам соціальний захист, надію на достойне життя, впевненість у завтрашньому дні. А це, вважаю, найважливіше.
Серед проблем, які доводиться розв’язувати, є передусім те, що більшість випускників намагається отримати розподіл на промислові підприємства. Причина банальна: заробітна платня в цій сфері набагато вища, ніж в освітній. Іноді студенти цілеспрямовано обирають контрактну форму навчання, щоб не одержати обов’язкового розподілу в систему ПТО. Вирішити це без допомоги держави неможливо. Тому хочу нагадати, що випускники, працевлаштовані до закладів ПТО та загальноосвітніх шкіл на педагогічні посади, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2006 року № 1361 «Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників ВНЗ» та Наказу МОН України від 16 серпня 2007 року № 752 про «Порядок надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників» мають право на разову грошову адресну допомогу. У2011 році вона становила п’ять мінімальних зарплат.
— В академії впроваджено централізовану систему розподілу випускників, яка дає можливість нам працевлаштовувати 100 % студентів бюджетної форми навчання й 3 % контрактників. Ми укладаємо угоди з обласними управліннями освіти України, підприємствами, навчальними закладами. Наприклад, уже на початок календарного року тільки по Харківській області ми одержали 112 офіційних заявок на заповнення вакансій викладачів і майстрів виробничого навчання.
Сьогодні лише в ПТНЗ Харкова й області вже працюють понад 200 викладачів і майстрів виробничого навчання, які є випускниками УІПА). Забезпечуємо й інші області України, з яких нам надали близько 40 вакансій у систему ПТО.
Крім цього, є запити з промислових підприємств, сфери обслуговування, інших організацій. Щорічно 60 – 65 % наших випускників, які навчалися за рахунок коштів держбюджету, йдуть в систему професійно-технічної освіти, решта розподіляється на промислові підприємства. Працевлаштовуються випускники на основі цільового прийому, листів-замовлень обласних відділів освіти та ПТНЗ, персональних листів-запитів із місць проходження практики й дипломування. Під час проведення розподілу ми максимально враховуємо побажання студентів щодо вибору місць роботи. Але при цьому пріоритетним вважаємо таке: всі випускники, які навчалися за рахунок держави, повинні працювати в державних навчальних закладах, організаціях, на підприємствах.
Система розподілу, яку ми розробили, створена на базі стандарту ISO9000. Зрезультатами її роботи можна ознайомитися на сайті УІПА, де представлені випускники з характеристиками й місцями розподілу. За систему працевлаштування наша академія нагороджена золотою медаллю міністерства, ми тричі ставали переможцями в номінації «Досягнення у працевлаштуванні випускників ВНЗ» в рамках Міжнародної спеціалізованої виставки «Освіта і кар’єра».
Нам є чим пишатися. Але робота триває. Протягом останніх п’яти років в академіїпроведено комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення системи працевлаштування. Насамперед — це організація й проведення цілеспрямованої систематичної роботи з вивчення перспектив розвитку відповідних галузей промисловості та енергетики й визначення на цій основі потреби в робітничих і педагогічних кадрах.
На спеціальних кафедрах створено робочі групи з провідних викладачів. У роботі цих груп беруть участь і завідувачі кафедр, і декани факультетів. Результати вивчення перспектив розвитку відповідних галузей виробництва і потреб у кадрах регулярно розглядаються на кафедрах, на вченій раді академії, ректораті, у методичних центрах професійно-технічної освіти. Отримані результати є підґрунтям для організації навчального процесу на нових засадах,методичного його забезпечення і, відповідно, основоположним матеріалом для розробки банку даних про можливі місця роботи випускників. Проводятьсязаходи щодо максимального наближення підготовки кадрів до реалізації умов Болонського процесу, вимог сучасної європейської освіти з урахуванням перспектив вступу України до Європейського співтовариства. Ці вимоги відображаються в освітньо-кваліфікаційних характеристиках бакалаврів і магістрів.
Банк даних містить інформацію щодо кожної спеціальності та всіх профілів підготовки кадрів окремо для випускників освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціалістів і магістрів. Він формується на підставі договорів або гарантійних листів замовників кадрів, а також матеріалів, указаних у державних замовленнях Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Досвід роботи минулих років показує, що чимало корисних пропозицій щодо працевлаштування може бути одержаний також від державних служб зайнятості.
— Як пов’язаний навчальний процес із майбутнім працевлаштуванням студентів?
— Працевлаштуванню наших студентів передує тривалий процес, на першому етапі якого визначається попит на ринку праці. Ця інформація є визначальною для вибору профілів, за якими треба здійснювати новий прийом студентів. Сьогодні в академії розроблено і введено систему відкриття нових спеціальностей і профілів підготовки.
Наступний етап — цільовий прийом абітурієнтів, який здійснюється за направленнями обласних управлінь освіти, навчальних закладів, центрів, комбінатів і підприємств. Укладаються тристоронні угоди між замовниками й фахівцями, студентами й академією, що дало змогу збільшити кількість зарахувань випускників професійно-технічних навчальних закладів до УІПА за останні три роки з 39 % до 60 %, незважаючи на відсутність пільг для цієї категорії вступників. Також нам вдається розширювати прийом студентів з інших областей України.
Надалі забезпечується організація навчального процесу за системою наближення навчання до місць майбутнього працевлаштування випускників. На перших двох курсах кожен студент отримує робітничий розряд. Під час виробничої практики наставниками студентів є майстри виробничого навчання із закладів професійно-технічної освіти. На третьому курсі організована наскрізна педагогічна практика, яка передбачає, що протягом навчання кожен студент у вільний час відвідує той навчальний заклад, у якому проходитиме практику, вивчатиме систему організації навчально-виховного процесу. Практика розпочинається конференцією, на якій презентуються всі професійно-технічні навчальні заклади. Усі курсові й дипломні проекти виконуються за замовленням професійно-технічної освіти. Наприклад, минулого року наші дипломники розробили дев’ять реальних стандартів робітничих професій. На випускному курсі проводиться тестування студентів для виявлення недоліків у змісті,формах та організації навчального процесу з погляду випускників.
Завершальним етапом є визначення ступеня успішності адаптації випускників на місцях працевлаштування через опитування викладачів навчальних закладів, де наші студенти вже відпрацювали два — три місяці. Також ми збираємо дані про якісний рівень їх роботи, про продовження роботи в ПТНЗ, одержуємо відгуки керівників про роботу випускників академії.
— Яким Ви бачите майбутнє Вашого навчального закладу?
— Ні для кого не секрет, що в Україні дуже багато вишів. Використовуючи економічну термінологію, можна стверджувати, що пропозиція значно перевищує попит. Чи діятиме академія, яку я сама закінчувала, а тепер очолюю? Чи хвилюють мене всі наші проблеми й негаразди? Так, безперечно. Але вважаю, що основним чинником, який визначає доцільність існування будь-якого ВНЗ, є ринок праці. Колектив Української інженерно-педагогічної академії і я як ректор маємо всі підстави дивитися в майбутнє з оптимізмом і надією. Наші випускники, а отже, й наш навчальний заклад потрібні державі. І ми докладатимемо всіх зусиль, щоб так було й надалі.
«Освіта Украхни» № 18