Ми постійно користуємося поняттями “розумний” і “нерозумний”, особливо не задумуючись, що саме вони означають. І немудро: на пошук визначення розуму можна витратити не один довгий осінній вечір. Тим більше, що кожний вкладає в це поняття власний зміст. “Розумник розумнічає, а розумний лише при необхідності демонструє свій розум” Для когось розум – це ерудиція, для когось – пізнавальна здібність, для когось – швидкість обробки інформації. Древні китайці узагалі вважали, що єдиною властивістю розуму є його глибина. Вичерпно, але мрячно. Проблема розуму ускладнюється ще і тим, що існує чимало суміжних понять, начебто інтелекту, розуміння або мислення, з якими часом плутають розум. Треба сказати, що мислення й інтелект – понятті наукові. Тобто , їх можна вимірити і знайти чисельне вираження. Наприклад, пройти тест на ІQ або на стратегії мислення і прийняття рішень. На відміну від мислення й інтелекту, розум – штука глибоко ненаукова і ніякому кількісному вимірові його піддати неможливо. Так що як древні китайці оцінювали глибину розуму – це ще велике питання. Є цікава мовна деталь, зв’язана з поняттям розуму. Якщо зайнятися словотвором, слово “розум” робить цікавий фінт. Наприклад, “розумник” носить явно несхвальний відтінок: розвелося тут розумників! Зате стосовно до жінки “розумниця” – явно комплімент. Як говориться, усі полюбляють розумних, але ніхто не любить розумників. Залишився самий дріб’язок: з’ясувати, чим розумний відрізняється від розумника. Розумник розумнічає, а розумний при необхідності демонструє свій розум. Іншими словами, розумник зовсім не позбавлений розуму, він тільки знаходить йому неправильне застосування. А це значить, що розум виявляється в поведінці людини. Саме з цим зв’язані тривалі суперечки на предмет того, чи розумний Чацкий або він – дурень. Аргументи “за” зрозумілі: герой “Горя від розуму” говорить ділові речі і викриває усіх, хто потрапиться {попадеться} під гарячу руку. Аргумент “проти” один-єдиний: невже Чацкий не розуміє, наскільки його поведінка недоречна в даній ситуації? Що ніякого ефекту його виступ не дасть? Це все одно, що сьогодні проникнути на закриту вечірку для вітчизняного бомонду, валандатися з келихом шампанського і періодично кидати в обличчя тим, що зібралися: “От ви жерете, а в Африці діти голодують”. Дуже розумно, а головне – ефективно. Розумна людина обов’язково буде стежити за тим, щоб його розум був доречний у конкретній ситуації. Поводитися так, щоб не метати бісер перед свинями, не давати порад тим, хто в них не має потреби, і не читати лекцій там, де потрібно незначна світська бесіда. Тобто, розумна людина не стане розумнічати. Для позначення зв’язку розуму з поведінкою його носія в психології існує навіть спеціальний термін – “соціальний інтелект”. Так позначається далекоглядність у соціальних відносинах. Тобто, уміння швидко і вірно оцінювати навколишніх і пророкувати їхні реакції. Соціальний інтелект – це і є показник доречності поведінки тієї або іншої людини. Але справа ще й у тому, що двох однакових розумів не буває. Нерідко люди виявляються розумними в якійсь визначеній галузі і неймовірно обмеженими в іншій. Так, наприклад, бувають матері дуже тонко розуміючі усе, що стосується розвитку і виховання їхньої дитини, але з якими зовсім неможливо поговорити про щось інше. Те ж саме відбувається з прекрасними фахівцями у своїй галузі, що зовсім губляться при необхідності говорити на теми, ніяк не зв’язані з їх роботою. Утім, може бути це і непогано? Принаймні , у кожного є шанс знайти собі ту сферу діяльності, у якій він буде винятково розумний. Олена Уварова

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу