Окрiм Академiї наук в Українi уже давно iснує її молодiжне майбутнє – мала академiя наук. ЇЇ головна задача – пошук i пiдтримка здiбних до наукової дiяльностi школярiв. Малiй академiї наук традицiйно сприяють Мiнiстерство освiти i науки, молоді та спорту України, Нацiональна академiя наук, а також вишi усiх регiонiв України. Базою вiдбору талановитих дiтей є система закладiв позашкiльної освiти, якi відвідують понад пiвтора мiльйони українських школярiв старших класiв.             – Цiкаво, чи є якийсь розподiл вiдвiдувачiв секцiй Малої академiї за науковим статусом. Наприклад, у «великiй»  академiї є доктори наук, члени-кореспонденти, академiки. . . – У нас теж iснує власна градацiя наукового  статусу. Школярi, якi вiдвiдують МАН, подiляються на слухачiв, кандидатiв i дiйсних членiв. Слухачi – це старшокласники, якi виявляють цiкавiсть до наукової дiяльностi, бажають одержати додатковi знання в окремих галузях науки  i беруть участь у роботi секцiї чи гуртка.  Кандидатами у члени МАН стають тi, хто виявляє здiбностi  при поглибленому вивченнi наукових дисциплiн поза  шкiльною  програмою, схильнi  до проведення наукових  дослiджень, технiчної творчостi; виступають на конференцiях, виставках, є призерами олiмпiад. – А як стати академiком  МАН? – За поданням  територiального  вiддiлення  МАН. Такi  обдарованi дiти мають самостiйнi науковi працi. До того ж кращi учнi Малої академiї беруть участь у щорiчному нацiональному конкурсi  наукових i дослiдницьких праць. На всiх етапах конкурсу розглядаються цiкавi iдеї, науковi роботи i технiчнi  розробки  приблизно ста тисяч школярiв. Проте  до фiналу  виходять  лише  близько тисячi найкращих.  Конкурс, як i дiяльнiсть Малої академiї, структурований  за шiстьма науковими вiддiленнями, що включають в себе 40 секцiй за майже всiма науковими напрямками. Окрiм нацiонального конкурсу,  учнi Малої академiї  беруть участь в рiзноманiтних  обласних, всеукраїнських та мiжнародних  iнтелектуальних конкурсах,  турнiрах, олiмпiадах, фестивалях, експедицiях,  семiнарах i колоквiумах.  Зазвичай, нашi вихованцi виявляють там чудовий рiвень пiдготовки з базових знань та високi  творчi здiбностi. – Як позначаються досягнення переможцiв  ваших конкурсiв  при вступi до вищих навчальних закладiв? Чи є якiсь пiльги? – Загальне тестування нiяких пiльг для наших учнiв не передбачає.  Але практика свiдчить, що необхiдностi  в таких пiльгах i немає. Вишi iз задоволенням забирають наших дiтей, бо рiвень їхньої пiдготовки  значно вищий за середнiй. Будь-якi пiльги та преференцiї, на мою думку, є ґрунтом для певних зловживань. Як на мене, достатньою мотивацiєю  для дiтей є сама творча  атмосфера конкурсу, дорогоцiнний  досвiд, який вони набувають, та можливiсть порiвняти  себе з однолiтками. – Чи втiлюються розробки винахiдникiв  Малої академiї?   Деякi втiлюються. Але, чесно кажучи  – це заслуга бiльше самих дiтей, активних наукових керiвникiв  та директорiв шкiл. Системи пiдтримки дитячих винаходiв та iнновацiй в Українi не iснує. Немає жодних стимулiв для дитячого винахiдництва, практично знищена матеріально-технiчна база закладiв, що займається цiєю справою. Ми давно пересвiдчилися – пiдняти цей напрямок лише iнiцiативою  аматорiв надзвичайно важко. Думаю,   тут допомогли   б  кроки  назустрiч   дитячому  винахiдництву   та рацiоналiзаторству з боку Державного департаменту iнтелектуальної власностi. Можливо, треба створити певнi преференцiї при патентування та оформленнi iншої документацiї дитячих винаходiв. ФЕЙЄРВЕРК ІДЕЙ Мала академiя наук щороку пiдводить пiдсумки  творчого пошуку школярiв.  Ось лише кiлька винаходiв юних академiкiв, що зробленi нинiшнього року. ІОНІЗАТОР В ДВИГУНІ Учень 11 класу Тульчинської спецiалiзованої  школи № 1 Вiнницької областi Богдан Черниш – вiдвiдувач секцiї «Екологiчно безпечнi технологiї та ресурсозбереження». Винайдений ним прилад – iонiзатор?озонатор повiтря, – призначений не лише для надання повiтрю в примiщеннi свiжостi.  Прилад також збирає частинки пилу, який є шкiдливим для здоров’я. Але найцiкавiше  вiдбулося, коли винахiдник  поєднав iонiзатор з повiтряним фiльтром автомобiльного двигуна. Потужнiсть двигуна збiльшилася на 15?20%, зменшилась витрата палива майже на 20%, що вiдповiдно  зменшує спрацювання  деталей двигуна.  На 90% збiльшився  час використання повiтряного  фiльтра. Хлопець сподiвається, що його винахiд набуде великого практичного  значення. РIЧКОВИЙ ЕРЛIФТ Десятикласник  Василь Кравчук  з Ягiльницької  школи Чорткiвського  району Тернопiльської  областi теж замислюється над екологiчно  безпечними технологiями.  Вiн запропонував проект рiчкового  ерлiфту. Це система постачання води у важкодоступнi гiрськi мiсцевостi з використанням енергiї…  самої води. Встановлювати ерлiфт треба там,  де є перепад рiвнiв проточної води. Такий  водогiн просто  незамiнний  там, де вiдсутнi традицiйнi  джерела енергiї i  постачання  води є проблемою.  Конструкцiя настiльки  проста, що її можна виготовити в будь-якiй сiльськiй механiчнiй майстернi. АВТОМАТИЧНА СОНЯЧНА БАТАРЕЯ Киянин  Олег Древаль, учень  10 класу  лiцею  № 142, присвячує  вiльний  час електронiцi та приладобудуванню. Вiн створив пристрiй автоприводу сонячної батареї. Непорушно встановлена  на даху будинка сонячна батарея  ефективно  перетворює енергiю сонця в електричну протягом 2?7 годин на день, залежно вiд пори року. Протягом свiтлового дня кут нахилу сонячних променiв постiйно змiнюється. А вiдтак знижується i без того невеликий коефiцiєнт корисної дiї батареї.  Саме для покращення робочих показникiв енергетичної установки школяр i розробив пристрiй автоприводу. Вiн дозволяє панелi сонячної батареї обертатися, а отже – променi свiтла потраплятимуть на неї пiд оптимальним кутом протягом усього свiтлового дня. Ця автоматична система стеження за сонцем забезпечена i електронними  датчиками, що вимикають систему з настанням сутiнок,  коли необхiднiсть  повороту  сонячних  модулiв вiдпадає, i вмикається вранцi. Аналогiчна ситуацiя виникає, коли на сонячну батарею потрапля- ють тiльки розсiянi сонячнi променi. КОНТРОЛЬ ВМІСТУ НІТРАТІВ Євген Фiлатов  – учень 11 класу Херсонського фiзико?технiчного  лiцею при Херсонському нацiональному технiчному унiверситетi та Днiпропетровському  нацiональному унiверситетi. Його наукове захоплення – перспективнi  технологiї.  Хлопець звернув увагу на те, що приладiв, якi контролюють рiвень вмiсту небезпечних нiтратiв  у продуктах,  дуже мало. Так виникла  iдея розробити  простий  i доступний для населення прилад, що дозволяє дуже швидко визначити кiлькiсть  нiтратiв та нiтритiв  у певному продуктi. Принцип дiї цього датчика можна порiвняти  з роботою найпростiшого  джерела струму з гальванiчним елементом. Мiдна та цинкова  пластинки є електродами, їх занурюють у продукт, який потрiбно  дослiдити.  У рослинах  iснує певна концентрацiя солей та кислот.  Унаслiдок  хiмiчної реакцiї в продуктi  проходить роздiлення заряджених частин на позитивнi  та негативнi,  тобто у ланцюзi пристрою виникає електричний струм.  При з’єднаннi електродiв провiдником, пiд дiєю електричного поля вiльнi електрони прийдуть до упорядкованого руху. Стрiлка пристрою при вiдхиленнi буде фiксувати певне значення сили струму. Чим вище рiвень концентрацiї  солей та кислот у продуктi, вище температура – тим бiльше буде вiдхилятися стрiлка iндикатора. Головнi переваги приладу – автономний режим та простий спосiб  виготовлення, а отже – доступна низька цiна. На сьогоднi  йде процедура оформлення патенту на цей винахiд. ДИМОВI ГАЗИ ОПАЛЮЮТЬ ПРИМIЩЕННЯ А Євгенiв  однокласник   Олександр Мєшков  розробив  проект енергозберiгаючого комплексу для рацiонального використання теплової енергiї димових газiв промисло- вих пiдприємств, що втрачається в процесi виробництва.  Результати експерименту  показали, що процес передачi теплової енергiї вiд димових газiв є дiєвим та ефективним. В примiщеннi енергозберiгаючого  комплексу спостерiгається стабiльна температура повiтря. Теоретичний розрахунок параметрiв енергозберiгаючого комплексу проводився для конкретного  обєкту – Шуменської котельнi мiста Херсона. ШКIЛЬНI ЕКСПЕРИМЕНТИ ЗА НОВИМИ ТЕХНОЛОГIЯМИ Успiшно усвiдомити й засвоїти фундаментальнi поняття з механiки можна лише при широкому  використаннi   експерименту  –  так вважає учень 11 класу Волинського лiцею?iнтернату  Богдан  Редчук.  Але у школах, особливо  сiльських,  не завжди є необхiднi для наочного експериментування технiчнi засоби. Богдан запропонував використати комп’ютер пiд час вивчення законiв  механiки, зокрема руху тiла по похилiй площинi. У  процесi роботи було проведено  аналiз можливостей  використання комп’ютерної технiки в експериментально-дослiдницькiй роботi з механiки. Хлопець розробив  та виготовив  апаратно?програмний  комплекс,  за допомогою  якого можна ефективно проводити  демонстрацiї  та лабораторнi  дослiдження  з механiки.  Цей винахiд допоможе навчальним закладам, де вiдсутнi вiдповiднi  засоби для проведення вимiрювань та обробки результатiв, стане в нагодi вчителям та науковцям. ЗАХИСНI ПОКРИТТЯ Учень 11 класу Київського природничо?наукового лiцею № 145 Назарiй  Медюх обрав у Малiй академiї секцiю матерiалознавства. Темою його наукової  роботи  стали захиснi плазмовi покриття.  Хлопець вивчав їх властивостi  та структуру,  застосовуючи рiзнi технологiї  процесу  напилення.  У результатi дослiдження  було визначено  оптимальнi режими попередньої пiдготовки  поверхнi  деталей для подальшого напилення захисного молiбденового покриття.  Воно захищає вузли механiзмiв вiд тертя, корозiї та iнших небажаних впливiв. ДИСТАНЦIЙНЕ УПРАВЛIННЯ Максим  Микитянський,  учень 9 класу Харкiвського  фiзико?математичного  ліцею №27 створив пристрiй  для дистанцiйного  керування  за допомогою  телефону. Вiн дозволяє вмикати i вимикати до чотирьох електроприладiв, забезпечує функцiї охоронної сигналiзацiї   через  телефонну лiнiю. Примiтною  рисою пристрою  є зворотний зв’язок з абонентом при спрацюваннi охоронної сигналiзацiї. БЕЗПЕКА НА ШАХТАХ Ефективне збiльшення видобутку вугiлля можливе тiльки при модернiзацiї гiрничодобувної  промисловостi.  А це, у свою чергу, включає модернiзацiю безпеки працi на шахтах. Цiєю проблемою зайнявся Ярослав Волинський, учень 11 класу обласної спецiалiзованої школи?iнтернату «Фiзико-технiчний лiцей при Івано-Франкiвському нацiональному технiчному унiверситетi  нафти i газу». Вiн створив прилад, що виявляє появу в шахтi вибухонебезпечного метану. Винахiдник використав рiзницю у силi звуку,  що розповсюдується  у  газових середовищах.  Цей простий i  ефективний пристрiй буде корисним для гiрникiв,  допоможе своєчасно лiквiдувати аварiйнi ситуацiї на шахтах. Тетяна ЧОРНОЛУЦЬКА

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу