Зближення України з європейською та світовою спільнотою ставить перед суспільством і владою нашої держави якісно нові завдання. Тож і шляхи розвитку правової охорони інтелектуальної власності в Україні мають відповідати європейським та світовим стандартам. Особлива увага закордонних і міжнародних організацій прикута до охорони авторського права та суміжних прав. Про вирішення нагальних питань, упровадження нових законодавчих норм і вдосконалення чинних, а також про найближчі плани й перспективи діяльності в цій сфері Державної служби інтелектуальної власності України (Державна служба) розповідає перший заступник голови Державної служби Олексій Янов.  – Які шляхи розповсюдження неліцензійного контенту найбільш поширені в Україні й завдяки чому?  – Напрями розповсюдження піратської продукції, у тому числі найпоширеніші, сьогодні суттєво змінилися. Ще декілька років тому оптичні носії інформації мали беззаперечне лідерство в цій сфері. Нині ж основні порушення авторського права та суміжних прав в Україні відбуваються через використання контенту, який поширюється в Інтернеті і транслюється в публічних закладах. Варто зазначити, що компакт-диски також ще не втратили позицій, особливо в регіонах, де рівень інтернетизації відносно низький. Але основна тенденція відстежується доволі чітко: швидкий розвиток новітніх цифрових технологій зумовлює зміну носіїв інформації та появу нових шляхів розповсюдження нелегального контенту. – Як держава сьогодні протидіє порушенням авторських прав, і що, на ваш погляд, заважає ефективній роботі у цьому напрямі?  – За І квартал 2013 року інспектори Державної служби вилучили 42 тисячі екземплярів контрафактної продукції на суму близько 1 млн грн. Ці статистичні дані вже зараз говорять про перевищення відповідних показників за 2012 рік. Ефективність зазначеної діяльності великою мірою залежить від кількості інспекторів і результативності їхньої роботи. На жаль, сьогодні можемо говорити про досить невеликий штат – один інспектор відповідає за один чи відразу два регіони. У найближчому майбутньому сподіваємося на розширення в складі інспекторів: такі зміни дозволять поліпшити кількісні та якісні показники виявлення й знищення контрафакту. Для прикладу проаналізуємо процес проведення перевірок у місцях масового продажу на кшталт столичного ринку «Петрівка». Анонсування планової перевірки згідно з чинним законодавством одночасно й інформує продавців піратської продукції про її організацію – і вони в день перевірки закривають точки продажу. Але й позапланові перевірки малоефективні через недостатню кількість інспекторів: поки на одній точці складаються опис і протокол, інші точки швидко закриваються. Також однією з основних проблем є складність процедури доказування нанесення збитків від незаконного використання об’єкта права інтелектуальної власності. Кримінальна відповідальність настає лише у випадку, коли збитки перевищують 10 тис. грн. При цьому потерпіла сторона повинна подати позов до суду та навести докази незаконного використання продукції й нанесення збитків. В іншому випадку дії порушника розглядаються в адміністративному суді, розміри штрафу становлять від 170 до 3 тис. грн. Утім більшість штрафів, які стягуються, мінімального розміру (160 – 180 грн), адже найбільш поширені порушення пов’язані з частиною контрафактного товару, який входить до складу загальної його кількості. – Чи є ефективні шляхи розв’язання окресленої проблеми?  – Щоб виправити ситуацію, на нашу думку, варто збільшити розмір фінансових санкцій, розширити штат інспекторів утричі та надати їм можливість виписувати штрафи на місці на основі складеного протоколу про порушення. Скорочення часу від моменту виявлення факту розповсюдження піратської продукції до моменту застосування покарання, а також збільшення розміру штрафів будуть куди дієвішими інструментами для боротьби з порушниками порівняно із сьогоднішньою затяжною процедурою, коли рішення про накладення штрафу приймає суд. – Які загальні кроки для вдосконалення законодавства в галузі авторського права плануються найближчим часом?  – Основним нормативним документом у сфері авторського права є Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції 2001 року. Через зміни в суспільстві, пов’язані зі стрімким розвитком цифрових технологій, виникає необхідність удосконалення норм законодавства у сфері авторського права та суміжних прав. Така потреба цілком природна як для України, так і для всіх розвинених країн. Зокрема, планується підготовка окремого закону для регулювання охорони авторського права та суміжних прав у мережі Інтернет та, можливо, окремого закону, який регулюватиме процеси колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав. Також до закону про авторське право та суміжні права будуть внесені правки для приведення його у відповідність до вимог європейського законодавства. – Чи передбачені спеціальні заходи у зазначеному напрямі, які стосуються саме Інтернету?  – Відзначу, що на сьогодні законодавство України відповідає положенням міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності, які стосуються охорони авторського права та суміжних прав, у тому числі в мережі Інтернет. Новим законопроектом має бути передбачено запровадження цивільно-правових заходів захисту авторського права й суміжних прав у мережі Інтернет шляхом попередження порушника через Інтернет-провайдера та (у разі продовження порушення) застосування санкцій до порушника, а саме призупинення доступу до Інтернету або надання послуг з розміщення Інтернет-сайта. Також у проекті закону передбачене внесення змін до Цивільного кодексу України, Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального кодексу України, зокрема, у положеннях останнього йдеться, з-поміж іншого, про кримінальну відповідальність за порушення авторського та суміжних прав, у тому числі в цифровій комп’ютерній мережі Інтернет. – Яким чином забезпечується зараз захист фізичних носіїв?  – Як відомо, у звіті Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (МАІВ) Україні було рекомендовано скасувати маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних або вдосконалити цей механізм. Водночас практичний досвід показав, що голографічне маркування в Україні стало вагомим елементом боротьби з порушеннями законних прав та інтересів осіб, яким належать права на об’єкти авторського права та суміжних прав. Свідченням цього є велика кількість немаркованої контрафактної продукції, яка вилучається правоохоронними та контролюючими органами. Тому на сьогодні порушення питання відміни маркування є передчасним. Задля подолання недоліків зазначеної системи її буде належним чином удосконалено: цей процес регулюватиметься розробленим проектом Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних”». Ним передбачені розміщення на офіційному веб-сайті Установи назв примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних і найменувань заявників, а також надання права суб’єктам авторського та суміжних прав з метою захисту своїх прав звертатися до заявників. Запропоновані зміни дадуть змогу вдосконалити процес видачі контрольних марок, дозволять правовласникам самостійно контролювати реалізацію відповідних норм вищезгаданого закону. – Одним з найбільш популярних у ЗМІ питань залишається використання неліцензійного ПЗ в органах державної влади. Які зрушення можна відзначити у цьому напрямі? – Питання легалізації програмного забезпечення в органах державної влади наразі є одним з ключових у роботі Державної служби. Нагадаю, що у 2012 році в центральних органах виконавчої влади було проведено планову інвентаризацію комп’ютерних програм з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань їх правової охорони та визначення потреби в нових програмах. Здійснені заходи з легалізації ПЗ в органах виконавчої влади сприяли поступовому зниженню рівня використання неліцензійного програмного забезпечення у 2012 році до 40,01 %. Для порівняння скажу, що у 2008 році цей показник становив 52,1 %. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також передбачені видатки на заходи з легалізації комп’ютерних програм, що використовуються в органах виконавчої влади, у розмірі 100 млн грн. Порядок використання цих коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2013 року № 257. Звертаю також увагу на те, що Державна служба разом з Генеральної прокуратурою України розпочала моніторинг використання ПЗ в державному секторі й першою проходить перевірку. Тож є всі підстави стверджувати: активність державної позиції щодо системної легалізації ПЗ в органах виконавчої влади не заперечна. – Які кроки здійснюються органами державної влади у відповідь на надання Україні статусу «Пріоритетної іноземної держави» в Списку 301? – Коментуючи рішення Офісу торговельного представника США, варто відзначити, що у 2013 році Державною службою спільно з іншими органами державної влади проводиться активна робота з усіх визначених напрямів. Зокрема, вживаються системні заходи щодо легалізації програмного забезпечення, вилучається піратська продукція в значних обсягах, закрито декілька великих піратських Інтернет-ресурсів. Детальний коментар щодо динаміки легалізації ПЗ в органах державної влади можна знайти в розділі «Реагування на критику» офіційного сайта Державної служби . Щодо ж системності заходів, повністю підтримую позицію, висловлену в офіційному коментарі віце-прем’єр-міністра України Костянтина Грищенка . Упевнений, думку Торговельного представника США з приводу того, що наша країна в останній період не продемонструвала значного прогресу щодо захисту прав інтелектуальної власності, виражену у визначенні України в якості «Priority Foreign Country», уже найближчим часом вдасться змінити – після дослідження реальних кроків Уряду України та державних органів щодо забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності. Також відзначу, що для України вкрай важливим є проведення масштабних просвітницьких кампаній і роз’яснювальної роботи із залученням правовласників та громадських організацій. Підвищення рівня суспільної свідомості громадян у сфері охорони авторських та суміжних прав дасть можливість природним чином повернути важелі в бік правовласників і суттєво покращить імідж нашої держави на міжнародній арені. Владислав Гаврильчик  

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу