Як навчитися відповідальності, якщо тобі нічого не належить? - 749010809Багато хто вважає, що ми маємо право контролювати кожен крок своєї дитини: як розпорядитися собою і своїм часом, своїми речами, хоча речі належать дитині часто формально – швидше вони не його, а наші. При цьому ми як люди сучасні і просунуті намагаємося виростити своїх дітей самостійними і відповідальними.

Хтось скаже, що дитина – ще недостатньо зріла особистість, щоб довірити йому чимось самостійно розпоряджатися. Але в тому й річ, що формування особистості та набуття зрілості можливе лише завдяки регулярному тренуванню відповідальної поведінки. А як навчитися особистої відповідальності, якщо особисто тобі нічого не належить?

Психологи виділяють два види особистого простору: психологічний та фізичний. Зупинимося на фізичному особистому просторі, до якого належить місце людини в будинку та особисті речі.

Кімната дитини

Часто ми організуємо простір свого будинку так, що він  належить усім і нікому: кожен може в будь-який момент з’явитися в будь-якому місці. Виникає напруга, яка пояснюється просто: контакти непередбачувані, їх інтенсивність висока – завжди доводиться бути напоготові, щоб вчасно відступитися, відповісти на запитання або виконати прохання. Щоб цього не відбувалося, достатньо домовитися, що кожному відводиться певна особиста територія.

Для дитини особливо важливо мати місце, де можна побути одному!

Не завжди можливо, щоб це була окрема кімната. Тоді нехай це буде хоча б куточок, але свій. Бажано дати можливість облаштувати його за своїм смаком. Інтуїтивно ми намагаємося дотримуватися цього правила: майже в усякому будинку є «татів стіл», «мамине крісло» і т.п.

Наодинці з собою дитина не завжди ледарює, як це може здатися батькам, навіть якщо він начебто «нічого не робить». Йому потрібен час, щоб в спокійно переробляти і систематизувати всю ту нову інформацію, яку він отримує і на основі якої будує свою картину світу. Турбуватися варто, коли дитина перебуває у своїй кімнаті цілими днями, не спілкується з однолітками, починаються проблеми з навчанням. Це не трагедія – такі періоди бувають, але якщо вони затягуються, варто звернутися до психолога.

Маленьких дітей ми вчимо наводити порядок в кімнаті. Але в міру дорослішання, частіше в підлітковому віці, іноді стикаємося з ситуацією, коли вони перестають це робити. У більшості випадків безлад впливає на життя дитини, а не сім’ї: саме йому незручно перед гостями і важко знайти підручник або джинси. Якщо батькам вдасться переконати себе, що це особиста проблема дитини і він має право отримувати досвід життя на неприбраній території, буде легше. Домовтеся: Ви можете закрити двері в його кімнату, коли приходять гості, але втрутитися, якщо в кімнаті, наприклад, неприємно пахне. Тоді з повним правом вимагайте навести порядок.

Особисті речі

У дитини має бути те, що належить тільки йому, що він може зламати, подарувати, втратити і йому за це нічого не буде! Чим він має право розпорядитися на свій розсуд і за що несе особисту відповідальність.

Не варто брати без дозволу речі дитини або дозволяти робити це іншим дітям. Не бачачи поваги до своїх особистих речей, дитина звикає до того, що все спільне, і не рахується з чужою власністю.

Як зрозуміти, що особистого простору не вистачає

Відсутність або порушення особистого простору дитини може викликати надмірний негатив, агресію, замкнутість або дратівливість. Причому, чим старша дитина, тим яскравіше можуть бути емоції. Перш за все, це пов’язано з почуттям власної гідності: порушуючи кордон, ми заявляємо про нестачу довіри і поваги.

Батькам варто дотримуватися правила – діти повинні мати особисту територію, свої речі і бути впевненими в їх повній цілості. Так ми допоможемо їм навчитися відповідальності і самостійності, відчути власну значимість і сформувати гарну самооцінку.

За матеріалами сайту deti.mail.ru

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *